Ухвала

від 14.06.2011 по справі 4-с-2/11

БІЛОГІРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

                                                                             

Справа № 4-с-2/11

 У Х В А Л А

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

              09 червня 2011 року Білогірський районний суд Автономної Республіки Крим у складі:

          головуючого                                                   судді  Лущеко Л.Г.

          при секретарі                                                              Поярковій О.О.

          з участю представника заявника                              ОСОБА_1

          ст.державного виконавця                                        Маклакової С.В.

          стягувача                                                            ОСОБА_2,

           розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Білогірську скаргу ОСОБА_3 в особі представника за довіреністю ОСОБА_1, суб”єкти оскарження: старший державний виконавець відділу державної виконавчої служби Білогірського районного управління юстиції АР Крим –ОСОБА_4, заінтересована особа: ОСОБА_2 на рішення державного виконавця,

                                                            ВСТАНОВИВ:

          заявник просить суд визнати неправомірними та скасувати постанови старшого державного виконавця ВДВС Білогірського РУЮ ОСОБА_4 від 14.10.2010 року бланк АА №757536 про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження, від 23.11.2010 року № 6829724, від 30.11.2010 року № 6829737 та від 02.03.2011 року №1416061 про залучення експерта до участі у виконавчому провадженні № 1416/11.  

          Зобов’язати старшого державного виконавця ВДВС Білогірського РУЮ ОСОБА_4 надати заяву про вилучення та вилучити із Єдиного реєстру заборон відчуження об’єктів нерухомого майна (витяг від 20.10.2010 року № 28913839) зареєстрований у зазначеному реєстрі 20.10.2010 року за №10384490 запис про арешт земельної ділянки площею 0,25 га кадастровий номер № 0120782700:01:001:0033, яка розташована за адресою: вул. Лісова, земельна ділянка №12 а, с. Земляничне, Білогірський район, АР Крим та належить на праві власності ОСОБА_3.

          Визнати неправомірними Звіти з експертної грошової оцінки земельної ділянки площею 0,25 га кадастровий номер № 120782700:01:001:0033, яка розташована за адресою: вул. Лісова, земельна ділянка №12 а, с. Земляничне, Білогірський район, АР Крим та будівельних матеріалів, отриманих у разі демонтажу недобудованого домоволодіння, розташованого за тією ж адресою.

          Свої вимоги мотивує тим, що постановою старшого державного виконавця ВДВС Білогірського РУЮ ОСОБА_4 від 11.10.2010 року було відкрите виконавче провадження №1416/11 на підставі виконавчого листа, виданого 21.09.2010 року Білогірським районним судом АР Крим по справі № 2-369/10 про стягнення з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 грошової суми в розмірі 91344,46 грн та понесені судові витрати: судовий збір –913,44 грн, витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у суді –120 грн, витрати на правову допомогу у сумі –1420,50 грн, а всього 93798,40 грн.

          Після отримання 18.03.2011 року боржником ОСОБА_3 повідомлення державного виконавця про результати оцінки майна, вона звернулася 28.03.2011 року із заявою про надання матеріалів виконавчого провадження для ознайомлення та зняття з них копій документів. Проте державний виконавець Маклакова С.В. надала виконавче провадження для ознайомлення 29.03.2011 року. У результаті ознайомлення боржник ОСОБА_3  через свого представника вперше дізналася про арешт її майна та інші виконавчі дії, які вважає неправомірними по таким підставам.

          Постановою старшого державного виконавця Маклаковой С.В. від 14.10.2010 року бланк АА №757536 було накладено арешт на все майно та заборонено здійснювати відчуження будь-якого майна, яке належить боржнику ОСОБА_3 Відповідно до ст.4 ЗУ «Про виконавче провадження»(в редакції на той час), звернення стягнення на майно є заходом примусового виконання рішень. У частині 1 ст.50 Закону «Про виконавче провадження»(далі –Закон) зазначено, що звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті (опису), вилученні та примусовій реалізації. Види постанов про арешт, серед яких постанова про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження, перелічені у частині 1 ст.55 Закону.                     Тобто винесення державним виконавцем оскарженої постанови від 14.10.2010 року є заходом примусового виконання рішення, який відповідно до приписів частини 5 ст.30 Закону застосовується державним виконавцем у разі, якщо боржник у встановлений строк добровільно не виконав рішення. В порушення цього положення закону, старший державний виконавець Маклакова С.В. винесла постанову про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження до закінчення встановленого постановою про відкриття виконавчого провадження строку добровільного виконання рішення, який тривав до 19.10.2010 року. Положення частини 6 ст.24 Закону про можливість накладення арешту на майно боржника одночасно з відкриттям виконавчого провадження державним виконавцем не застосовувалось, оскільки не було відповідної заяви від стягувача про забезпечення виконання рішення, про арешт майна, що повинно бути зазначено безпосередньо у постанові про відкриття виконавчого провадження та за приписами даної статті арешт накладається одночасно з відкриттям виконавчого провадження, а не пізніше.   

          Також в порушення  вимог абзацу 2 п.5.6.7. та додатків 26, 26-1 Інструкції про проведення виконавчих дій (надалі - Інструкція), оскаржувана постанова від 14.10.2010 року затверджена старшим державним виконавцем Маклаковою С.В. без вказівки на грифі «затверджую»того, що вона виконує обов’язки начальника ВДВС, до виключної компетенції якого входить вчинення такої дій. Копія зазначеної постанови взагалі не складалася та не була надіслана боржнику ОСОБА_3, як того вимагає частина 3 ст.55 Закону, абзац 4 п.5.6.2. Інструкції. Про це свідчить також відсутність на першому екземплярі постанови серії та номера бланків копій цієї постанови, як це передбачено пунктами 1.7.3., 5.6.7. Інструкції.

          Відповідно до частини 8 ст.55 Закону, стягнення на майно боржника звертається в розмірах і обсягах, необхідних для виконання за виконавчим документом з урахуванням витрат на виконання та виконавчого збору. ОСОБА_4 в порушення цих вимог закону наклала арешт на все майно боржника, вартість якого значно перевищує суму боргу, чим порушила права боржника..  

          Постановами старшого державного виконавця Маклакової С.В. від 23.11.2010 року № 6829724, від 30.11.2010 року № 6829737 та від 02.03.2011 року №1416061 про залучення експерта до участі у виконавчому провадженні було призначено експертизу з визначення ринкової вартості наступного майна боржника: земельної ділянки, недобудованого домоволодіння, будівельних матеріалів. Порядок призначення експертизи старшим державним виконавцем був порушений, крім того, копія постанови про призначення експертизи не була направлена боржнику ОСОБА_3

          Як вбачається зі змісту оскаржуваних постанов про залучення експерта, державному виконавцю було відомо, що арештована земельна ділянка має невід’ємні поліпшення у вигляді недобудованого житлового будинку з надвірними будівлями, який відповідно до довідки КРП «СМБРТІ»від 25.09.2009 року №15387 станом на 04.09.2009 року має ступень готовності 66%. Згідно з частиною 1 ст.181 ЦК України, до нерухомих речей (нерухоме майно, нерухомість) належать земельні ділянки, а також об’єкти, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення. Таким чином, недобудоване домоволодіння в розумінні цивільного законодавства є нерухомим майном, що виключає оцінку його як сукупності будівельних матеріалів у разі демонтажу, як це передбачено оскаржуваною постановою від 02.03.2011 року №1416061. У разі відсутності технічної документації на об’єкт незавершеного будівництва та його державної реєстрації, державний виконавець на підставі ст.48 Закону, абзацу 3 п.2.1.1., п.4.18. Інструкції повинен залучати на платній основі, у тому числі за рахунок авансового внеску стягувача, суб’єктів господарювання, які в установленому законом порядку одержали ліцензії, у тому числі на будівельну діяльність (вишукувальні та проектні роботи для будівництва, зведення несучих та огороджувальних конструкцій, будівництво та монтаж інженерних і транспортних мереж), з метою забезпечення проведення державної реєстрації прав власності на такий об’єкт, його оцінки та продажу з публічних торгів разом із земельною ділянкою, що не було зроблено суб”єктом оскарження.  

          Таким чином, призначена державним виконавцем оцінка земельної ділянки окремо від недобудованого домоволодіння, яке було вирішено оцінити як будівельні матеріалі, отримані у разі демонтажу, суперечить діючому законодавству та порушує право боржника ОСОБА_3 на визначення ринкової вартості недобудованого житлового будинку з надвірними будівлями у складі невід’ємних земельних поліпшень, вартість яких згідно з довідкою органу БТІ дорівнює 323474,54 грн. Згідно з ч.9 ст.55 Закону, п.5.6.5. Інструкції, державний виконавець повинен подбати про забезпечення умов реалізації майна боржника, які не обмежують його законних інтересів. Відповідно до ч. 3 ст. 57 Закону, державний виконавець лише залучає оцінювача, який здійснює свою діяльність відповідно до ЗУ «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні». Проте проведення оцінки, в тому числі із залученням незалежного оцінювача, є процесуальною дією саме державного виконавця. Тому висновок про ринкову оцінку майна, здійснену в рамках виконавчого провадження, має бути оскаржений як процесуальна дія державного виконавця по оцінці майна. Неправомірність постанов старшого державного виконавця Маклакової С.В. про залучення експерта для участі у виконавчому проваджені тягне неправомірність проведеної на їх підставі оцінки арештованого майна боржника незалежно від якості самих Звітів про експертну грошову оцінку.    

          В судове засідання заявник не з”явилась з невідомої суду причини, повідомлена була належним чином, своєчасно (а.с. 30, 47).

          В судовому засіданні представник заявника скаргу підтримав і уточнив, а саме: просив суд: визнати неправомірними та скасувати постанови старшого державного виконавця ВДВС Білогірського РУЮ ОСОБА_4 від 14.10.2010 року бланк АА №757536 про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження, від 23.11.2010 року № 6829724, від 30.11.2010 року № 6829737 та від 02.03.2011 року №1416061 про залучення експерта до участі у виконавчому провадженні №1416/11 (реєстраційний номер № 21797828 в Єдиному державному реєстрі виконавчих проваджень).

          Зобов’язати старшого державного виконавця ВДВС Білогірського РУЮ ОСОБА_4 надати заяву про вилучення та вилучити із Єдиного реєстру заборон відчуження об’єктів нерухомого майна (витяг від 20.10.2010 року № 28913839) зареєстрований у зазначеному реєстрі 20.10.2010 року за №10384490 запис про арешт земельної ділянки площею 0,25 га кадастровий номер №0120782700:01:001:0033, яка розташована за адресою: вул. Лісова, земельна ділянка №12а, с. Земляничне, Білогірський район, АР Крим та належить на праві власності ОСОБА_3, у виконавчому провадженні №1416/11 (реєстраційний номер №21797828 в Єдиному державному реєстрі виконавчих проваджень).

          Визнати неправомірними Звіти з експертної грошової оцінки земельної ділянки площею 0,25 га кадастровий номер №0120782700:01:001:0033, яка розташована за адресою: вул. Лісова, земельна ділянка №12 а, с. Земляничне, Білогірський район, АР Крим та будівельних матеріалів, отриманих у разі демонтажу недобудованого домоволодіння, розташованого за тією ж адресою, у виконавчому провадженні №1416/11 (реєстраційний номер №21797828 в Єдиному державному реєстрі виконавчих проваджень)».     

          Старший державний виконавець Маклакова С.В. в судовому засіданні скаргу визнала, суду пояснила, що арешт був накладений на усе майно боржника, копію постанови про призначення експертизи дійсно боржнику не направляла, договір з оцінювачем не укладала, ВДВС не був замовником оцінки майна, витрати за проведення експертизи оплачував стягувач ОСОБА_2, на депозитний рахунок ці грошові кошти не перераховувались.

          Стягувач ОСОБА_2 в судовому засіданні скаргу не визнав, суду пояснив, що боржник ОСОБА_3 ошукала його, цілий рік не сплачує борг і не збирається його сплачувати. У ВДВС його попередили, що, якщо він не сплатить усі витрати по проведенню експертизи, то вони знімуть арешт з майна. ОСОБА_4 запросила експерта із сел. Кіровське і той назвав суму вартості експертизи, ОСОБА_2 залишив грошові кошти ОСОБА_4 за оплату експертизи земельної ділянки, а за оцінку експертизи будівельних матеріалів передав гроші експерту. ОСОБА_2 в подальшому запропонували у ВДВС підписати акт виконаних робіт, він підписав його, але не був з ним згоден в повному об”ємі. Договір з оцінювачем не укладався.

          Суд, з урахуванням думки учасників процесу, вважає за можливе слухати справу у відсутність заявника ОСОБА_3 по наявним матеріалам скарги.

          Заслухавши учасників процесу, дослідивши матеріали скарги, оглянувши виконавче провадження № 1416/11, суд вважає скаргу обгрунтованою та такою, що підлягає задоволенню по наступним підставам. Згідно постанови ВП № 21797828 державного виконавця Маклакової С.В., виконавче провадження по виконанню рішення Білогірського районного суду АР Крим від 21.09.2010 року відкрите 11.10.2010 року, в ньому запропоновано боржнику ОСОБА_3 добровільно виконати рішення суду до 19.10.2010 року (а.с.20, 28). Постановою старшого державного виконавця Маклакової С.В. від 14.10.2010 року бланк АА № 757536 було накладено арешт на все майно та заборонено здійснювати відчуження будь-якого майна, яке належить боржнику ОСОБА_3 Відповідно до ст.4 ЗУ «Про виконавче провадження»(в редакції на той час) звернення стягнення на майно є заходом примусового виконання рішень. У частині 1 ст.50 Закону зазначено, що звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті (опису), вилученні та примусовій реалізації. Види постанов про арешт, серед яких постанова про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження, перелічені у частині 1 ст.55 Закону. Тобто, винесення державним виконавцем оскаржуваної постанови від 14.10.2010 року є заходом примусового виконання рішення, який відповідно до приписів частини 5 ст.30 Закону, застосовується державним виконавцем у разі, якщо боржник у встановлений строк добровільно не виконав рішення. В порушення цього положення закону, старший державний виконавець Маклакова С.В. винесла постанову про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження до закінчення встановленого постановою про відкриття виконавчого провадження строку добровільного виконання рішення, який тривав до 19.10.2010 року. Положення частини 6 ст.24 Закону про можливість накладення арешту на майно боржника одночасно з відкриттям виконавчого провадження державним виконавцем не застосовувалось, оскільки не було відповідної заяви від стягувача про забезпечення виконання рішення, про арешт майна повинно бути

          Відповідно до частини 8 ст.55 Закону, стягнення на майно боржника звертається в розмірах і обсягах, необхідних для виконання за виконавчим документом з урахуванням витрат на виконання та виконавчого збору. Арешт на майно боржника може бути накладений у межах суми стягнення за виконавчими документами з урахуванням витрат, пов’язаних з проведенням виконавчих дій (ч.2 ст.55 Закону). При складані акту опису та арешту майна в ньому обов’язкового вказується оцінка кожного внесеного в акт предмета та загальна вартість усього майна, а також назва та підпис особи, якій передане арештоване майно на зберігання (абз.2 п.5.6.6. Інструкції). Згідно виконавчого провадження, акт опису та арешту майна не має необхідних реквізітів (а.с. вик. пров. 12-13). У випадках, визначених ст.57 Закону, оцінка майна боржника проводиться державним виконавцем із залученням суб’єкта оціночної діяльності.           Тобто накладення арешту на все майно, як зазначено в оскаржуваній постанові від 14.10.2010 року, не дозволяє виконати вимогу закону про відповідність обсягу арештованого майна розміру заборгованості за виконавчим документом, що у випадку надмірності арешту може безпідставно обмежити право власності боржника, як сталося в даному випадку. Реєстрація в Єдиному реєстрі заборони відчуження об’єктів нерухомого майна (витяг від 20.10.2010 р. №2 8913839) лише земельної ділянки боржника не звужує обсяг арешту, який згідно резолютивної частини оскарженої постанови накладений на все майно боржника ОСОБА_3, що убачається з постанов старшого державного виконавця Маклакової С.В. від 30.11.2010 року № 6829737 та від 02.03.2011 року №1416061 про призначення експертизи з визначення ринкової вартості недобудованого домоволодіння боржника, що знаходиться за адресою: вул. Лісна, буд.12а, с. Земляничне, Білогірський район,  АР Крим, та будівельних матеріалів. На підставі цих постанов була визначена ринкова вартість зазначеного майна боржника (185894 грн), яка суттєво перевищує розмір заборгованості за виконавчим документом. Таким чином, передчасна постанов

          Постановами старшого державного виконавця Маклакової С.В. від 23.11.2010 року № 6829724, від 30.11.2010 року № 6829737 та від 02.03.2011 року №1416061 про залучення експерта до участі у виконавчому провадженні було призначено експертизу з визначення ринкової вартості наступного майна боржника: земельної ділянки, недобудованого домоволодіння, будівельних матеріалів.

          Проведення експертизи майна боржника було доручено Феодосійській товарній біржі та приватному підприємцю ОСОБА_5, які є оцінювачами, але не є атестованими судовими експертами (а.с.24-26). Разом з тим, відповідно до вимог пункту 2.2.1. Інструкції, якщо державний виконавець призначає своєю постановою експертизу, то у якості експерта залучається особа, яка віднесена до Реєстру атестованих судових експертів державних та підприємницьких структур та громадян. В даному випадку державним виконавцем було прийнято рішення про призначення саме експертизи із залученням експерта, а не спеціаліста або суб’єкта оціночної діяльності, можливість залучення яких до виконавчого провадження також передбачена ст.14 Закону та п.2.2.1. Інструкції. Крім того, оскаржені постанови не відповідають типовій формі додатку 2 Інструкції, а саме: не містять найменування та обов’язкові реквізити дозвільного документа (ліценція, кваліфікаційне свідоцтво) експерта або оцінювача, його підпис за ознайомлення з постановою та попередженням про відповідальність. В постанові від 23.11.2010 року № 6829724 взагалі проведення експертизи доручено юридичній особі, проте Закон та Інструкція вимагають в постанові про залучення експерта або суб’єкта оціночної діяльності зазначати персональні дані фізичної особи, якій доручається проведення дослідження.

          Відповідно до ч. 3 ст. 57 Закону, державний виконавець лише залучає оцінювача, який здійснює свою діяльність відповідно до ЗУ «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні». Проте проведення оцінки, в тому числі із залученням незалежного оцінювача, є процесуальною дією саме державного виконавця. Тому висновок про ринкову оцінку майна, здійснену в рамках виконавчого провадження, має бути оскаржений як процесуальна дія державного виконавця по оцінці майна. Неправомірність постанов старшого державного виконавця Маклакової С.В. про залучення експерта для участі у виконавчому проваджені тягне неправомірність проведеної на їх підставі оцінки арештованого майна боржника незалежно від якості самих Звітів про експертну грошову оцінку.

В порушення вимог частини 6 ст.14 Закону, абзацу 4 п.2.2.3. Інструкції, копії постанов про залучення експерта не були надіслані боржнику ОСОБА_3 (а.с.24-26).

          Крім того, згідно ст.48 Закону, з метою забезпечення провадження виконавчих дій стягувач може за погодженням із державним виконавцем внести на депозитний рахунок відповідного відділу державної виконавчої служби певну грошову суму для здійснення необхідних витрат або покриття їх частини. В порушення вимог ст.48 Закону, стягувач ОСОБА_2 за погодженням із старшим державним виконавцем Маклаковою С.В., грошові кошти за проведення експертної оцінки не вносив на депозитний рахунок ВДВС, а частину з них сплатив безпосередньо експертові та частину залишив ОСОБА_4 для передачі експерту за проведення оцінки майна.

          На підставі викладеного та, керуючись ст.ст.10, 11, 60, 169, 210, 386, 387, 294 ЦПК України, ст.ст.24, 55, 57 ЗУ „Про виконавче провадження” (у редакції від 21.04.1999 року), суд

УХВАЛИВ:

          скаргу задовольнити.

          визнати неправомірними та скасувати постанови старшого державного виконавця ВДВС Білогірського РУЮ ОСОБА_4 від 14.10.2010 року бланк АА №757536 про арешт майна боржника ОСОБА_3 та оголошення заборони на його відчуження, від 23.11.2010 року № 6829724, від 30.11.2010 року № 6829737 та від 02.03.2011 року №1416061 про залучення експерта до участі у виконавчому провадженні №1416/11 (реєстраційний номер № 21797828 в Єдиному державному реєстрі виконавчих проваджень).

          Зобов’язати старшого державного виконавця ВДВС Білогірського РУЮ ОСОБА_4 надати заяву про вилучення та вилучити із Єдиного реєстру заборон відчуження об’єктів нерухомого майна (витяг від 20.10.2010 року № 28913839) зареєстрований у зазначеному реєстрі 20.10.2010 року за №10384490 запис про арешт земельної ділянки площею 0,25 га, кадастровий номер № 0120782700:01:001:0033, яка розташована за адресою: вул. Лісова, земельна ділянка №12 а, с. Земляничне, Білогірський район, АР Крим та належить на праві власності ОСОБА_3, у виконавчому провадженні №1416/11 (реєстраційний номер №21797828 в Єдиному державному реєстрі виконавчих проваджень).

          Визнати неправомірними Звіти з експертної грошової оцінки земельної ділянки площею 0,25 га кадастровий номер №0120782700:01:001:0033, яка розташована за адресою: вул. Лісова, земельна ділянка №12 а, с. Земляничне, Білогірський район, АР Крим та будівельних матеріалів, отриманих у разі демонтажу недобудованого домоволодіння, розташованого за тією ж адресою, у виконавчому провадженні №1416/11 (реєстраційний номер №21797828 в Єдиному державному реєстрі виконавчих проваджень)».  

          На ухвалу може бути подана апеляційна скарга в Апеляційний суд Автономної Республіки Крим протягом п”яти днів з дня її проголошення через Білогірський районний суд АР Крим.

          Якщо ухвалу було постановлено без участі особи, що її оскаржує, апеляційна скарга подаєтьбся протягом п”яти днів з дня отримання її копії.   

          Головуючий