Постанова

від 13.04.2011 по справі 2а-17817/10/2670

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА



ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД  міста КИЄВА

01025,  м. Київ,  вул. Десятинна,  4/6, тел. 278-43-43

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

м. Київ

 13 квітня 2011 року           09:28           № 2а-17817/10/2670

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді  Качура І.А. при секретарі судового засідання  Черненко О.В.  розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом

 Товариства з обмеженою відповідальністю "Аеротерм"

до

 Державної податкової інспекції у Дніпровському районі м. Києва

про

 скасування повідомлень- рішень

за участю представників сторін:

          від позивача: ОСОБА_1 (дов.від 03.03.10 №23)

від відповідача ОСОБА_2 (дов.від 16.06.10 №3097/9/10)

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Аеротерм»до Державної податкової інспекції у Дніпровському районі міста Києва про скасування податкових повідомлень-рішень.

На підставі ч. 3 ст. 160 КАС України в судовому засіданні 13.04.2011 року в 09 год. 28 хв. проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Виготовлення постанови у повному обсязі відкладено, про що повідомлено сторін після проголошення вступної та резолютивної частини постанови в судовому засіданні з урахуванням вимог ч.2 ст. 167 КАС України.

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернувся  до суду з позовом до Державної податкової інспекції у  Дніпровському районі міста Києва (надалі - відповідач) про скасування податкових повідомлень-рішень.

В обґрунтування заявленого позову позивач покликається на те, висновки відповідача базуються на визнані нікчемності правочинів, рахунків –фактур, укладених між позивачем та ТОВ «СМУ-17»лише на підставі постанов слідчого та протоколу допиту обвинуваченого. На  час розгляду справи відсутні будь-які  судові рішення щодо визнання нікчемними правочинів.

Крім того позивач зазначає, що між ним та ТОВ «СМУ-17»було укладено правочин, отримані первинні документи, платіжні доручення, видаткові накладні та інші, тому акцентування відповідача, що позивач порушив п.5.1. ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» є хибним. Крім того, на момент здійснення господарських операцій ТОВ «СМУ-1»було зареєстровано як платник податку на додану вартість та мало свідоцтво про реєстрацію платника податку на додану вартість №100046684 від 14.06.07, тому в момент коли виписувалась податкова накладна у позивача виникли як податкові зобов’язання так і податковий кредит. За таких підстав позивач просить суд позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

Під час проведення судового засідання представником позивача подано заяву про збільшення позовних вимог відповідно до якої він просив суд визнати  не чинними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 26.05.2010р. №0000192302/0 і №00002020302/0, від 23.07.2010р. №0000192302/1 і №0000202302/1, від 05.11.2010р. №0000192302/2 і №00002020302/2, від 24.12.2010р. №0000192302/3 і №0000202302/3.

Відповідач щодо задоволення позовних вимог заперечував, просив суд відмовити в їх задоволенні. На його думку виявлені порушення  п.п.7.2.3., п.п.7.2.4. п.7.2, пп.7.4.5. п.7.4. ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», , п.5.1 ст.5, пп.5.2.1. п.5.2. , п.п.5.3.9. п.5.3. ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств». З огляду на виявлене порушення  є правомірними, а заявлені позовні вимоги не обґрунтованими.

Заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з’ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку, що позовні вимоги  підлягають задоволенню, з огляду про наступне.

Державною податковою інспекцією у Дніпровському районі міста Києва проведено документальну невиїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю «Аеротерм»з щодо підтвердження відомостей, отриманих від особи, яка мала правові відносини з платником податків ТОВ «СМУ-17»за період з 01.07.2008р. по 31.03.2009р.

За результатами перевірки складено акт №1592/23-222-31445617 від 12.05.10 яким встановлено порушення п.п.7.2.3., п.п.7.2.4. п.7.2, пп.7.4.5. п.7.4. ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», , п.5.1 ст.5, пп.5.2.1. п.5.2. , п.п.5.3.9. п.5.3. ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», на підставі якого відповідачем прийняті податкові повідомлення –рішення: від 26.05.2010р. №0000192302/0 і №00002020302/0, від 23.07.2010р. №0000192302/1 і №0000202302/1, від 05.11.2010р. №0000192302/2 і №00002020302/2, від 24.12.2010р. №0000192302/3 і №0000202302/3.

В врахуванням обставин справ суд вважає за можливе зазначити наступне.

Між позивачем та ТОВ «СМУ-17»було укладено договір підряду від 15.07.2008р. № 05-007  про надання будівельно-монтажних робіт на об’єкти. За даним договором позивач здійснив оплату ТОВ «СМУ-17»на загальну суму  3707495,94 грн. на підставі платіжних доручень за якими позивач віднес до складу валових витрат у загальній сумі 3089579,95 грн. –617917,99 грн.) у т.ч.  3 квартал 2008р. -  у сумі 1308189,95 грн., за 4 квартал 2008р. –у сумі 1781390,00 грн.

Також між позивачем та ТОВ «СМУ-17»було укладено договір купівлі –продажу про придбання у власність товарів, на підставі договору, платіжного доручення, рахунку-фактури, видаткової накладної на загальну суму 180000,00 грн.

Вартість  придбаних ТМЦ позивач відніс за 4 квартал 2008р. до складу валових витрат у сумі 150000,00 грн.

У січні 2009 позивач придбав у ТОВ «СМУ-17»на підставі рахунку-фактури труби, на загальну суму 168027,82 грн., що підтверджено платіжним дорученням. Вартість придбаних ТМЦ позивачем віднесено 1кв.2009р. до складу валових витрат в сумі 140023,18 грн.

У лютому 2009 позивач придбав у ТОВ «СМУ-17»на підставі рахунку-фактури труби, на загальну суму 129055,92 грн., що підтверджено платіжним дорученням. Вартість придбаних ТМЦ позивачем віднесено 1кв.2009р. до складу валових витрат в сумі 107546,60 грн.

Таким чином, вартість виконаних робіт придбаних ТМЦ у ТОВ «СМУ-17»позивачем віднесено до складу валових витрат на загальну суму 3487150,00 грн., у т.ч. за 3 кв. 2008р. –в сумі 1308190,00грн., за 2008рік –в сумі  3 239580,00 грн., за 1 кв. 2009р. –в сумі 247570,00 грн.

Дотримуючись вимог п.5.1. ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» позивачем віднесено до податкового кредиту та включено до реєстрів отриманих податкових накладних та відображено в р.ІІ «Податковий кредит»відповідних періодів суми ПДВ з вартості робіт та ТМЦ за договором №05/007 на загальну суму 617915,99 на підставі податкових накладних.

Крім того, позивачем віднесено до податкового кредиту та включено до реєстрів отриманих податкових накладних та відображено в р.ІІ «Податковий кредит»відповідних періодів суми ПДВ з вартості робіт та ТМЦ за договором №ДГ-87/08 на підставі податкових накладних 30000,0 грн. податкова накладна від 18.12.08№275 на загальну суму 180000,0 грн. (в т.ч. ПДВ 30000,0 грн.), 28004,60 грн. податкова накладна від 23.01.09 №16 на загальну суму 168027,82 грн. (в т.ч. ПДВ 28004,64 грн.), 21509,32 грн. податкова накладна від 05.02.09р. №43 на загальну суму 129055,92 грн. (в т.ч. ПДВ 21509,32 грн.).

Таким чином позивачем віднесено до податкового кредиту та включено до реєстру отриманих податкових накладних та відображено в р.ІІ «Податковий кредит»податкової декларації з податку на додану вартість на загальну суму 697430,00 грн., в т.ч. за липень 2008р. –8667,0грн., серпень 2008р. –75538,0грн., жовтень 2008р. –252691,0 грн., листопад 2008р. –90,000,0 грн., грудень 2008р. –143020,0грн., січень 2009р. –28005,0 грн., лютий 2009р. –21059,0 грн.

Пунктом 7.2.3. п.7.2. ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»визначено, що податкова накладна складається в момент виникнення податкових зобов’язань продавця в двох примірниках і надається покупця на його вимогу продавцем товарів (робіт, послуг), тобто на момент взаємовідносин, що були між позивачем та ТОВ «СМУ-17».

Для операцій, що оподатковуються і звільнені від оподаткування, складаються окремі податкові накладні.

Податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом.

Податкова накладна виписується на кожну повну або часткову поставку товарів, робіт, послуг). У разі коли частка товару (робіт, послуг) не містить відокремленої вартості, перелік (номенклатура) частково поставлених товарів зазначається в додатку до податкової накладної у порядку, встановленому центральним органом державної податкової служби України, та враховується у визначенні загальних податкових зобов'язань.

Платники податку повинні зберігати податкові накладні протягом строку, передбаченого законодавством для зобов'язань із сплати податків.

Закон України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в України»визначає правові  засади регулювання,  ведення  бухгалтерського  обліку та складання  фінансової звітності в Україні. У розумінні даного Закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій.  Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Статтею 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 року № 996/XIV первинний документ визначається як документ, що містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Згідно Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 року № 88 первинні документи для надання їм юридичної сили і доказовості повинні містити такі обов'язкові реквізити: назва підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форма), код форми, дата і місце складання, зміст господарської операції та її примірники (у натуральному і вартісному виразі), посади, прізвища і підписи осіб відповідальних за дозвіл та здійснення господарської операції і складання первинного документу.

Підпунктом 7.2.4. п. 7.2. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»передбачено,  що  право  на  нарахування  податку  та  складання  податкових  накладних надається  особам, зареєстрованим як платники податку у порядку передбаченому ст. 9 цього Закону.

Підпунктом 7.2.3. п.7.2 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»передбачено, що податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом.

Оскільки ТОВ «СМУ-1»на момент здійснення господарських операцій було зареєстровано платником податку на додану вартість (Свідоцтво про реєстрацію платника іку на додану вартість № 100046684 видано 14.06.2007р.), то в момент, коли виписується податкова накладна, у позивача та ТОВ «СМУ-17»виникають відповідні як податкові зобов'язання так і податковий кредит.

Позивач одержавши у встановленому порядку від ТОВ «СМУ-17»податкові накладні, відповідно до п. 7.5 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»правомірно включив суми ПДВ до податкового кредиту.

Податкові  накладні,  виписані  ТОВ   «СМУ-17»,  містили  всі  необхідні  реквізити, передбачені п.п.7.2.1 п. 7.2. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість».

Вказані податкові накладні були виписані ТОВ «СМУ-17», зареєстрованим на той час платником податку на додану вартість, та не мали жодних порушень порядку їх заповнення.

У відповідності до п.п.7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»не дозволяється включення до податкового кредиту будь-яких витрат по сплаті податку, що не підтверджені податковими накладними, тобто на податковий кредит платник податку не вправі розраховувати лише за однієї умови - відсутності податкової накладної.

Відповідно до п. 9.8. ст. 9 Закону України «Про податок на додану вартість», свідоцтво про реєстрацію у якості платника ПДВ діє до дати його анулювання, яке відбувається у випадках, якщо зареєстрована в якості платника податку особа припиняє діяльність згідно з рішенням про ліквідацію такого платника податку.

Також пункт 9.8 ст. 9 Закону України «Про податок на додану вартість»містить вичерпний перелік випадків, в яких відбувається анулювання свідоцтва платника ПДВ. Анулювання свідоцтва платника ПДВ з моменту його видачі Законом України «Про податок на додану вартість»не передбачено.

Пунктом 9.8 ст. 9 Закону України «Про податок на додану вартість»передбачено, що свідоцтво про реєстрацію платника ПДВ, яке підтверджує право платника на складання податкових накладних, діє до дати його анулювання.

Свідоцтво про реєстрацію платника податку на додану вартість №100046684, що видане 14.06.2007р. ТОВ «СМУ-17», було анульовано за ініціативою податкової інспекції лише 17.07.2009р. Таким чином, в період господарських відносин з позивач (з липня 2008 по  лютий  2009  року)  під  час  складання  податкових  накладних  та  здійснення господарських операцій ТОВ «СМУ-17»мало статус платника податку на додану вартість, а відсутні   правові   підстави   для   не   підтвердження   податкового   кредиту   позивачем.

Також, відповідачем було проведене другу перевірку позивач, результатами якої складено Акт від 29.03.2010р. №1103/23-222-31456417 «Про результати планової виїзної перевірки ТОВ «АЕРОТЕРМ»(код ЄДРПОУ 31456417) з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.07 по 30.09.09».

В ході перевірки встановлено, що при визначенні податку на прибуток за період з 01.07.2007 по 30.09.2009 не встановлено його заниження або завищення»(п.3.1.4 Акту від 29.03.2010р.); при опрацюванні виявлених розбіжностей у програмному продукті «Система автоматизованого співставлення податкових зобов'язань і податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України»не встановлено заниження ТОВ «АЕРОТЕРМ»задекларованого податкового зобов'язання по податку на додану вартість та завищення задекларованого податкового кредиту по податку на додану вартість. Розбіжності співставлення податкових зобов'язань і податкового кредиту в розрізі контрагентів по ТОВ «АЕРОТЕРМ»виникли внаслідок того, що підприємством віднесено до складу податкового кредиту податкові накладні попередніх звітних періодів»(п.3.2.3 Акту від 29.03.2010р. на 20 сторінці).

Таким чином, за станом на 29.03.2010р. відповідач підтвердив обґрунтованість віднесення позивачем до складу валових витрат та податкового кредиту сум, що відносяться до взаємовідносин з ТОВ «СМУ-17».

З огляду на вищевикладене, суд вважає висновки відповідача щодо порушення позивачем вимог  п.п.7.2.3., п.п.7.2.4. п.7.2, пп.7.4.5. п.7.4. ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», , п.5.1 ст.5, пп.5.2.1. п.5.2. , п.п.5.3.9. п.5.3. ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», такими, що не відповідають дійсності, отже, прийняті податкові повідомлення –рішення: від 26.05.2010р. №0000192302/0 і №00002020302/0, від 23.07.2010р. №0000192302/1 і №0000202302/1, від 05.11.2010р. №0000192302/2 і №00002020302/2, від 24.12.2010р. №0000192302/3 і №0000202302/3 підлягають скасуванню.

Згідно з ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Всупереч наведеним вимогам, відповідач, як суб'єкт владних повноважень, не довів правомірності прийнятих ним спірних рішень з урахуванням всіх встановлених фактичних обставин та вимог законодавства.

          Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 71, 94, 97, 158-163 КАС

ПОСТАНОВИВ:

1.          Позовні вимоги задовольнити.

2.          Визнати не чинними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 26.05.2010р. №0000192302/0 і №00002020302/0, від 23.07.2010р. №0000192302/1 і №0000202302/1, від 05.11.2010р. №0000192302/2 і №00002020302/2, від 24.12.2010р. №0000192302/3 і №0000202302/3.

3.          Постанова може бути оскаржена в порядку ст.ст.185-187 КАС України.

Суддя                                                                                                І.А. Качур