Постанова

від 22.06.2011 по справі 15/73-07-1293а

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

   

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

——————————————————————

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М    У К Р А Ї Н И

22 червня 2011 р.

Справа № 15/73-07-1293А

Категорія:9.2.1

Головуючий в 1 інстанції: Петров В.С.

Судова колегія Одеського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді Крусян А.В.,

суддів Джабурії О.В., Шляхтицького О.І.,

розглянувши у порядку письмового провадження в місті Одесі апеляційну  скаргу  Балтської міжрайонної державної податкової інспекції Одеської області на постанову господарського суду Одеської області від  23 березня 2007 року у справі за адміністративним позовом Державного підприємства "Писарівський спиртзавод" до Балтської міжрайонної державної податкової інспекції Одеської області про визнання права на здійснення певних дій та скасування рішення про застосування штрафних санкцій, -

В С Т А Н О В И Л А:

30.01.2007р. Державне підприємство “Писарівський спиртзавод” звернулося до суду з позовом до Балтської міжрайонної державної податкової інспекції Одеської області, в якому згідно з уточненнями до позову просило визнати право позивача на здійснення поставок алкогольних напоїв в межах обсягів власного виробництва підприємствам  оптової і роздрібної торгівлі та іншим українським споживачам до 01.12.2007р. на підставі ліцензії на виробництво алкогольних напоїв серії СА № 106599 від 01.12.2006р., реєстраційний №314, без отримання ліцензії на оптову торгівлю алкогольними напоями; скасувати рішення від 18.01.2007р. №25 про застосування фінансових санкцій у вигляді штрафу у сумі 1700грн. /арк. 59/

Постановою господарського суду Одеської області   від  23.03.2007р. позов задоволено; визнано право позивача на здійснення поставок алкогольних напоїв в межах обсягів власного виробництва підприємствам оптової і роздрібної торгівлі та іншим українським споживачам до 01.12.2007р. на підставі ліцензії на виробництво алкогольних напоїв Серії АВ №106599 від 01.12.2006 року, реєстраційний №314, без отримання ліцензії на оптову торгівлю алкогольними напоями; скасовано рішення від 18.01.2007року №25 про застосування фінансових санкцій у вигляді штрафу в сумі 1700грн.

Не погоджуючись з вказаним судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить постанову суду скасувати та ухвалити нову про відмову у задоволенні  позовних вимог.

Згідно з п.2 ч.1 ст.197 КАС України суд апеляційної інстанції розглянув справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, оскільки у судове засідання, належним чином повідомлені про розгляд справи, не прибули сторони, які беруть участь у справі.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, законність та обгрунтованість судового рішення в межах апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню.

Судом першої інстанції встановлено, що 18.012007р. працівниками відповідача було проведено позапланову документальну перевірку позивача з питань  дотримання вимог Закону України «Про державне  регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів». За наслідками перевірки складений акт №50/00412040/21-00 від 18.01.2007р. /арк11-15/.

На підставі зазначеного акту відповідач прийняв рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій №25 від 18.01.2007р., згідно якого на позивача накладені штрафні санкції у сумі 1700грн. /арк.16-17/

Судова колегія не погоджується з висновками суду першої інстанції про задоволення позовних вимог з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач здійснює виробництво алкогольних напоїв на підставі ліцензії на виробництво алкогольних напоїв серії АВ № 106599 реєстраційний №314, виданої 01.12.2006 р. Департаментом з питань адміністрування акцизного збору і контролю за виробництвом та обігом підакцизних товарів, з терміном дії з 01.12.2006 р. до 01.12.2011 р. /арк. 10/. Річна плата за вказану ліцензію була сплачена позивачем у встановленому порядку в сумі 250 000,00 грн. /арк. 22-23/

Порядок видачі ліцензій на право виробництва алкогольних напоїв та тютюнових виробів встановлено ст. 3, а на право оптової або роздрібної торгівлі алкогольними напоями та тютюновими виробами –ст. 15 Закону України „Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового коньячного, плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів”. Вказаними статтями визначено перелік документів, які необхідно надати суб'єкту підприємницької діяльності органу ліцензування для отримання відповідної ліцензії, також визначено порядок видачі, призупинення дії ліцензій та їх анулювання.

З аналізу вказаних норм вбачається, що однією з основних вимог видачі та дії ліцензії є надання документа, що підтверджує внесення річної плати і надходження коштів до бюджету.

Відповідно до положень ч. 7 ст. 15 Закону України „Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів” (в редакції, діючої на момент отримання позивачем вищезазначеної ліцензії), суб'єкти підприємницької діяльності, які отримали ліцензії на виробництво або імпорт алкогольних напоїв або тютюнових виробів, здійснюють поставку цієї продукції підприємствам оптової і роздрібної торгівлі та іншим українським споживачам без ліцензій на оптову торгівлю лише в межах обсягів власного виробництва (імпорту).

Законом України „Про внесення змін до деяких законів України щодо плати за ліцензії та акцизного збору на виробництво спиртів, алкогольних напоїв та тютюнових виробів” від 17.11.2006 р. № 374-V, який набув чинності з 01.01.2007 р., були внесені зміни до ст.15 Закону України „Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового коньячного, плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів”, відповідно до яких суб'єкти підприємницької діяльності, які отримали ліцензії на виробництво або імпорт алкогольних напоїв або тютюнових виробів, здійснюють поставку цієї продукції підприємствам оптової і роздрібної торгівлі та іншим українським споживачам за наявності ліцензії на оптову торгівлю.

Отже, 18.01.2007р. позивач був зобов’язаний при проведенні відвантаження продукції (алкогольних напоїв) за товарно-транспортною накладною серії АБАЗ №526583 від 18.01.2007р. мати ліцензію на право оптової торгівлі алкогольними напоями.

Відповідно до п. 1.4. ст.1 Закону України „Про податок на додану вартість” визначено, що поставка товарів –будь-які операції, що здійснюються згідно з договорами купівлі-продажу, міни, поставки та іншими цивільно-правовими договорами, які передбачають передачу прав власності на такі товари за компенсацію незалежно від строків її надання, а також операції з безоплатної поставки товарів (результатів робіт) та операції з передачі майна орендодавцем (лізингодавцем) на баланс орендаря (лізингоотримувача) згідно з договорами фінансової оренди (лізингу) або поставки майна згідно з будь-якими іншими договорами, умови яких передбачають відстрочення оплати та передачу права власності на таке майно не пізніше дати останнього платежу. Не належать до поставки операції з передачі товарів в межах договорів схову (відповідального зберігання), довірчого управління, оперативної оренди (лізингу), інших цивільно-правових договорів, які не передбачають передачу права власності (користування або розпорядження) на такі товари іншій особі.

Згідно з  ст.ст.1011,1012 Цивільного кодексу України, за договором комісії одна сторона (комісіонер) зобов’язується за дорученням другої сторони (комітента) за плату вчинити один або декілька правочинів від свого імені, але за рахунок комітента. Істотними умовами договору комісії, за якими комісіонер зобов’язується продати або купити майно, є умови про це майно та його оцінку.

Таким чином, в межах договору комісії здійснюються правочини (продаж або купівля) щодо відчуження майна комітента. Тобто майно, яке передається на комісію продається (відчужується) комісіонером, а комітент за такий продаж отримує встановлену плату, тому висновок суду першої інстанції про відсутність переходу права власності при передачі позивачем ТОВ ”Петрус” згідно товарно-транспортної накладної серії №526583 від 18.01.2007р. 20 пляшок бальзаму ”Квітуча долина” загальною вартістю 67,20грн./арк. 24/ за договором комісії №10/10 від 10.10.2006р., є безпідставним.

Пунктом 6 Порядку застосування фінансових санкцій, передбачених ст. 17 Закону України „Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів” № 481/95-ВР від 19.12.1995р., затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 02.06.2003 р. № 790 встановлено, що рішення про застосування фінансових санкцій, передбачених пунктом 2 цього Порядку, приймаються керівником, а у разі його відсутності - заступником керівника органу, який видав ліцензію на право виробництва і торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, спиртом-сирцем виноградним, спиртом-сирцем плодовим, алкогольними напоями і тютюновими виробами (Департамент з питань адміністрування акцизного збору і контролю за виробництвом та обігом підакцизних товарів Державної податкової адміністрації, його регіональні управління та їх територіальні підрозділи, Мінекономіки), чи керівником (його заступником) органів МВС, МОЗ, Державної податкової адміністрації, Держкомстату, Держспоживстандарту у межах їх компетенції, визначеної законодавством. Порядок і строки розгляду матеріалів, які є підставою для застосування фінансових санкцій, та прийняття рішення щодо їх застосування встановлюються зазначеними органами відповідно до їх компетенції.

Таким чином,  при винесені спірного рішення про застосування до позивача штрафу за виявлене порушення, відповідач діяв в межах своїх повноважень.

Крім того, задовольняючи позовні вимоги про визнання права позивача на здійснення поставок алкогольних напоїв в межах обсягів власного виробництва без отримання ліцензії на оптову торгівлю алкогольними напоями у 2007 році, суд першої інстанції вийшов за межі повноважень суду при вирішенні справи, передбачені ст.162 КАС України.

За таких обставин, судова колегія вважає, що при вирішенні справи судом першої інстанції порушено норми матеріального та процесуального права, внаслідок чого апеляційна скарга підлягає задоволенню, а постанова суду першої інстанції в порядку ст.202  КАС України підлягає скасуванню.  

Керуючись ст.ст. 197, 198, 202, 205, 207 КАС України, судова колегія, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну  скаргу  Балтської міжрайонної державної податкової інспекції Одеської області задовольнити, постанову господарського суду Одеської області  від  23 березня 2007 року скасувати.

Прийняти у справі нову постанову, якою у задоволенні позовних вимог Державного підприємства "Писарівський спиртзавод" до Балтської міжрайонної державної податкової інспекції Одеської області про визнання права на здійснення певних дій та скасування рішення про застосування штрафних санкцій, - відмовити.  

Постанова набирає законної сили через п’ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

Головуючий:    

Судді: