Рішення

від 02.06.2006 по справі 45/116-06

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

45/116-06

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,  

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"02" червня 2006 р.                                                            Справа № 45/116-06

вх. № 2380/5-45

Суддя господарського суду Калініченко Н.В. 

при секретарі судового засідання Калініченко Н.В.

за участю представників сторін:

розглянувши справу за позовом Державний комітет України з державного матеріального резерву, м. Київ  

до  АТ "Вечірній Харків" м. Х-в  

про стягнення 69696,00 грн.

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовною заявою, в якій просить стягнути з відповідача на користь позивача 50,000 т. паперу газетного, 1152,00 грн. за користування позичкою, 57600,00 грн. штрафу та 10944,00 грн. пені, мотивуючи тим, що між позивачем та відповідачем на виконання розпорядження Кабінету Міністрів України від 02.10.1999 р. було укладено договір про тимчасове позичання матеріальних цінностей державного резерву № 2-10/6-99 від 23.04.1999 р., згідно якого  позивач  свої зобов'язання виконав, що підтверджується телеграмою-нарядом від 28.04.1999 р. та актом звірки заборгованості по договору від 24.04.2000 р., а відповідач тимчасово позичені 50,000 т. паперу газетного не повернув.

Під час розгляду справи відповідач надав відзив на позовну заяву та заяву про застосування позовної давності, вважає, що строк позовної давності, визначений цивільним законодавством, закінчився та просить суд відмовити у задоволенні позову.

В засідання суду 02.06.2006 р.  відповідач не з'явився, суд вважає за можливим розглянути справу за наявними матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення позивача, судом встановлено, що між сторонами був укладений договір № 2-10/6-99 від 23.04.1999 р., відповідно до умов якого позивач зобов'язався відпустити папір газетний в кількості 50,0 т. на умовах франко-склад комбінату „Світанок”, який в свою чергу зобов'язався повернути папір газетний в строк до 25.06.1999 р. або сплатити його вартість за цінами на момент проплати узгодженими з Держкомрезервом (розділ 2 договору).  Також умови договору передбачають відпуск продукції після сплати відсотків за позичання (п. 5.1, 3.3 договору).

Відповідно ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності.

Позивачем не надано до суду документів із яких вбачається, що позивачем конкретно передана продукція підприємству (комбінат „Світанок”), накладні та доручення, які б свідчили про передачу продукції, в матеріалах справи відсутні. Також сторонами не надано суду доказів щодо перерахування відсотків по запозиченню, що передбачено умовами договору.

Як вбачається із матеріалів справи позивачем не доведений факт передачі та отримання продукції за договором, за таких обставин у суду відсутні підстави для задоволення позову.

Посилання позивача на телеграму від 28.04.1999 р.  та на акт звірки від 24.04.2000 р. є безпідставними, оскільки вказані документи також не є доказами  передачі продукції, більш того акт звірки від 24.04.2000 р. підписаний з боку відповідача головним редактором, проте чи мала особа повноваження щодо  його підписання суду не відомо.  

Позивачу також слід було звернути увагу на те, що згідно до умов договору зобов'язання щодо повернення отриманої продукції було в наявності у підприємства  комбінат „Світанок”, проте позивачем пред'явлено позов щодо стягнення продукції саме з відповідача, який взагалі вказану продукцію не отримував.

За таких обставин, керуючись ст.ст. 33, 43, 44, 49, 75, ст.ст. 82-85 ГПК України

ВИРІШИВ:

В задоволенні позовних вимог відмовити.

Рішення підписане 02.06.2006р.

Суддя                                                                                            Калініченко Н.В.