Постанова

від 06.03.2008 по справі 9/349-07

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ 

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ 

 ПОСТАНОВА         

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ         

 06 березня 2008 р.                                                                                   

№

9/349-07 

Вищий господарський

суд України у складі колегії суддів:

головуючого

  Добролюбової Т.В.

суддів

   Гоголь Т.Г.,  Швеця В.О.

за

участю представників сторін

позивача відповідача розглянувши у відкритому судовому

засіданні касаційну скаргу 

  ОСОБА_1 дов.від 05.03.2008 року не

з'явились, повідомлені належним чином 

Суб'єкта підприємницької діяльності - ОСОБА_2

на

ухвалу

Київського

міжобласного апеляційного господарського суду 

від

05.12.2007

року

у

справі

№

9/349-07

за

позовом

Управління

освіти Броварської міської ради  

до

Суб'єкта

підприємницької діяльності - ОСОБА_2 

про

усунення

перешкод в користуванні приміщенням  

Управління

освіти Броварської міської ради звернулось до господарського суду Київської

області з позовом до суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи

ОСОБА_2 про усунення перешкод в користуванні приміщенням.

В

ході судового розгляду спору по суті на адресу суду надійшла зустрічна позовна

заява суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_2 до

Управління освіти Броварської міської ради про визнання договору оренди

продовженим та усунення перешкод у користуванні приміщенням. Також суб'єкт

підприємницької діяльності ОСОБА_2 

просив визнати дії Управління комунальної

Доповідач

Гоголь Т.Г.

власності

Броварської міської ради Київської області щодо проведення конкурсу та

результати конкурсу стосовно оренди нежитлового приміщення -боксу по вул.

Київській, 1 незаконними.

 Господарський суд Київської області ухвалою

від 25.10.2007 року (суддя Євграфова Є.П.) зустрічну позовну заяву та додані до

неї матеріали повернув без розгляду з посиланням на те, що зустрічна позовна

заява не відповідає вимогам статті 54 Господарського процесуального кодексу

України щодо форми і змісту позовної заяви, всупереч вимогам частини 1   статті 60 Господарського процесуального кодексу

України зустрічна позовна вимога заявлена до особи, що не визначена, як

відповідач за зустрічним позовом та не є позивачем за первісним позовом.

          Не погоджуючись із зазначеною

ухвалою, відповідач оскаржив її в апеляційному порядку.

          Київський міжобласний апеляційний

господарський суд  ухвалою від 05.12.2007

року ( судді Гаврилюк О.М., Мельник С.М., Шевченко В.Ю.) апеляційну скаргу

повернув скаржнику на підставі пункту 4 частини 1 статті 97 Господарського

процесуального кодексу України, з посилання на те, що апеляційну скаргу подано

після закінчення строку, встановленого для її подання, без клопотання про

відновлення цього строку.

          Суб'єкт підприємницької діяльності

ОСОБА_2 звернувся з касаційною скаргою до Вищого господарського суду

України  в якій просив скасувати ухвалу

Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 05.12.2007 року,

як таку, що ухвалена з  порушенням норм

процесуального права, а саме статей 60, 86 Господарського процесуального

кодексу України, справу передати на розгляд до Київського міжобласного

апеляційного господарського суду. Касаційні вимоги скаржник обґрунтовує тим, що

суд прийняв ухвалу за його відсутності, що, на думку скаржника, є підставою

для  скасування ухвали.

Відзив  на касаційну скаргу до  Вищого господарського суду України не

надходив.

Заслухавши

доповідь судді Гоголь Т.Г., пояснення представника позивача, перевіривши наявні

матеріали справи на предмет правильності застосування Київським міжобласним

апеляційним господарським судом  норм

процесуального права, Вищий господарський суд України вважає, що касаційна

скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Пунктом

8 частини 3 статті 129 Конституції України встановлено серед основних засад

судочинства, зокрема, забезпечення апеляційного та касаційного оскарження

рішення суду.

Зазначена

конституційна норма конкретизована законодавцем у статті 12 Закону України “Про

судоустрій України”,  згідно з якою

учасники судового процесу та інші особи у випадках і порядку, передбачених

процесуальним законом, мають право на апеляційне та касаційне оскарження

судового рішення. Отже, реалізація конституційного права на апеляційне та

касаційне оскарження судового рішення ставиться у залежність від положень

процесуального закону. Господарський процесуальний кодекс містить імперативні

норми стосовно умов прийняття апеляційної скарги до розгляду та, відповідно,

підстави для повернення апеляційної скарги 

без розгляду скаржникові.

Київський

міжобласний апеляційний господарський суд 

ухвалою від 05.12.2007 року апеляційну скаргу суб'єкта підприємницької

діяльності - ОСОБА_2 від 20.11.2007 року повернув без розгляду, з огляду на

приписи пункту 4 статті 97 Господарського процесуального кодексу України. За

цим приписом, якщо апеляційна скарга подана після закінчення строку,

встановленого для її подання, без клопотання про відновлення такого строку

судом апеляційної інстанції виноситься ухвала про її повернення.  Відповідно до приписів статті 91

Господарського процесуального кодексу України сторони у справі мають право

подати апеляційну скаргу на рішення місцевого господарського суду, яке не

набрало законної сили. Апеляційна скарга подається через місцевий господарський

суд, який розглянув справу. Частиною 1 статті 93 названого Кодексу встановлено,

що апеляційна скарга подається  протягом

десяти днів з дня прийняття рішення місцевим господарським судом. Відповідно до

частини 2 статті 106 Господарського процесуального кодексу України апеляційні

скарги на ухвали місцевого господарського суду розглядаються в порядку,

передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення місцевого

господарського суду.

Звертаючись

до Київського міжобласного апеляційного господарського суду з апеляційною

скаргою на ухвалу господарського суду від 25.10.2007 року,  відповідач послався на те, що копію ухвали

отримав 19.11.2007 року та додав конверт 

господарського суду Київської області, яким йому було направлено

оскаржувану ухвалу, отже він був позбавлений можливості звернутися з касаційною

скаргою в десятиденний термін, визначений приписами статті  91 Господарського процесуального кодексу

України. Проте апеляційний господарський суд не звернув уваги на цей факт.

Окрім того, незважаючи на те, що ухвалу господарського суду Київської області

про повернення зустрічної позовної заяви було розіслано сторонам (згідно з

штампом про відправку кореспонденції) 06.11.2007 року, тобто поза межами

встановленого статтею 87 Господарського процесуального кодексу України

п'ятиденного терміну, Київський міжобласний апеляційний господарський суд в

ухвалі зазначив, що останній день подачі апеляційної скарги минув 05.11.2007

року. Колегія суддів зазначає, що прийнята господарським апеляційним судом

ухвала від 05.12.2007 року не відповідає вимогам частини 2 статті 86

Господарського процесуального кодексу України, якою визначені вимоги до змісту

ухвали. Зокрема в ухвалі повинно бути зазначено: мотиви винесення ухвали з

посиланням на законодавство, висновок з розглянутого питання. Отже, при

прийнятті ухвали про повернення апеляційної скарги, суд  повинен був обґрунтувати та повно

відобразити  обставини, які зумовили

застосування приписів пункту 4 статті 97 Господарського процесуального кодексу

України, а саме: визначити дату подання апеляційної скарги,  обчислити початок  строку на апеляційне оскарження рішення у справі  та визначити дату його спливу, дослідити

доводи скаржника, щодо невчасного отримання копії оскаржуваної ухвали.

Недотримання цих вимог, призвело до необґрунтованого повернення апеляційної

скарги з посиланням на приписи пункту 4 статті 97 Господарського процесуального

кодексу України.

Приписами

частини 1 статті 11110 Господарського процесуального кодексу України

передбачено,  що  підставами для скасування постанови

апеляційного господарського суду є порушення або неправильне застосування норм

процесуального права. Частиною 2 статті 11113 вказаного Кодексу

встановлено, що розгляд касаційної скарги на ухвалу апеляційного господарського

суду  проводиться у порядку,

передбаченому для розгляду касаційної скарги на постанову апеляційного

господарського суду. Враховуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку, що

оскаржувана ухвала прийнята з порушенням норм процесуального права, а відтак

підлягає скасуванню з передачею справи разом з апеляційною скаргою від

20.11.2007 року до Київського міжобласного апеляційного господарського

суду  для здійснення апеляційного

провадження.

Враховуючи

викладене, керуючись статтями 1115, 1117, пунктом 3

частини 1 статті 1119, статтями 11111 та 11113

Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

           Ухвалу Київського міжобласного

апеляційного господарського суду  від

05.12.2007 року у справі  №   9/349- 07скасувати, справу скерувати до

Київського міжобласного апеляційного господарського суду  для розгляду апеляційної скарги.

Касаційну

скаргу  Суб'єкта підприємницької

діяльності - ОСОБА_2 задовольнити.

Головуючий        суддя                                                  

Т. Добролюбова

Судді                                                                                

Т.Гоголь

В.Швець