Ухвала

від 18.03.2008 по справі 6/441пн

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ 

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ

УХВАЛА         

18

березня 2008 р.                                                                                  

№

6/441пн 

Вищий

господарський суду України у складі колегії суддів:

                                          Перепічая В.С.,

Вовка І.В.,

Гончарука П.А.,

розглянувши

касаційну скаргу  ОСОБА_1 на   постанову Луганського апеляційного

господарського суду  від 24.12.2007

року  у 

справі № 6/441пн за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою

відповідальністю "Наталі-Центр", ОСОБА_2, ОСОБА_3, третя особа-

Виконавчий комітет Луганської міської ради 

про визнання дій та бездіяльності незаконними і виключення зі складу

учасників товариства  і зустрічним

позовом  ОСОБА_2          до ОСОБА_1 про виключення з  складу учасників Товариства з обмеженою

відповідальністю "Наталі-Центр", визнання часток в статутному фонді

та зобов'язання  зареєструвати зміни до

статуту товариства,

В С Т А Н О В И В:

Подана

ОСОБА_1 касаційна  скарга  не відповідає вимогам розділу ХІІ1

Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно

до п. 4 ч. 1 ст. 1113 ГПК України касаційна скарга не приймається до

розгляду і повертається судом, якщо до скарги не додано документів, що

підтверджують сплату державного мита у встановленому порядку і розмірі.

Згідно

підпункту “г” пункту 2 статті 3 Декрету Кабінету Міністрів України “Про

державне мито” із апеляційних і касаційних скарг на рішення та постанови, а

також заяв про перегляд їх за нововиявленими обставинами ставки державного мита

встановлюються в таких розмірах: 50 відсотків ставки, що підлягає сплаті у разі

подання заяви, для розгляду спору в першій інстанції, а із спорів майнового

характеру - 50 відсотків ставки, обчисленої виходячи з оспорюваної суми.

Відповідно

до п.2 ст.3 Декрету Кабінету Міністрів України “Про державне мито” (в редакції

із змінами і доповненнями, внесеними Законом України  від 25.03.2005 року №2505-ІV) ставки  державного мита із заяв, що подаються до

господарських судів встановлюються в таких розмірах:    б) із заяв 

немайнового  характеру ,в

тому  числі із заяв про   визнання 

недійсними повністю або частково актів ненормативного характеру  5 

неоподатковуваних мінімумів 

доходів громадян.

Як

вбачається з матеріалів справи, позивач оскаржує  судове рішення в повному обсязі щодо позовів,

предметом яких  є декілька вимог

немайнового характеру.  

Отже,

касаційна скарга на судове рішення у даній справі повинна бути оплачена   державним митом з урахуванням  всіх вимог немайнового характеру, тобто  позивач повинен був сплатити  по 42,50 грн. державного мита за кожну вимогу

немайнового характеру, а сплатив згідно 

квитанції № 00395  від  29.01.2008 року  лише 43,50 грн. тільки за одну вимогу.

Тому   зазначене платіжне доручення не

може бути доказом сплати державного мита у встановленому  розмірі.

Отже,

до касаційної скарги не додано документів, що підтверджують сплату державного

мита у встановленому розмірі.

Відповідно

до ч. 4 ст. 111 ГПК України, якою встановлено форму і зміст касаційної скарги

(подання), до скарги додаються зокрема докази надіслання її копії іншій стороні

у справі.

Як

вбачається з матеріалів касаційної 

скарги, докази надіслання третій особі, 

копії касаційної скарги  відсутні.

Відповідно

до п.3 ч. 1 ст. 1113  ГПК

України касаційна скарга (подання) не приймається до розгляду і повертається

судом, якщо до скарги не додано доказів надіслання її копії іншій стороні  (сторонам) у справі.

Окрім

того, за вимогами ст. 110  ГПК України,

касаційна скарга (подання)  може бути

подана (внесене) протягом одного місяця з дня набрання рішенням місцевого

господарського суду чи постановою апеляційного господарського суду законної

сили.

Позивач  в порушення вимог зазначеної норми

процесуального права звернулася до суду з  

касаційною  скаргою 29.01.2008

року після закінчення строку, встановленого для її подання, без клопотання про

відновлення цього строку.

Відповідно

до п. 5 частини 1 статті 1113 ГПК України касаційна скарга

(подання)  не приймається до розгляду і

повертається судом, якщо скаргу (подання) подано після закінчення строку,

встановленого для її подання, без клопотання про відновлення цього строку або

таке клопотання відхилено.

За таких

обставин касаційна скарга не може бути прийнята до розгляду і підлягає

поверненню.

Керуючись  п. п. 3, 4, 5 

ч. 1 ст. 1113 Господарського процесуального кодексу

України,  суд

                                       У Х В

А Л И В:

Касаційну  скаргу ОСОБА_1 на   постанову Луганського апеляційного

господарського суду  від 24.12.2007 року

повернути без розгляду.

Судді                                                                                      

В.Перепічай

І. Вовк                                                  

   П.Гончарук