Постанова

від 19.07.2006 по справі 26/296-22/111

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

      КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ

СУД      

01025, м.Київ, пров.

Рильський, 8                                                           

т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ

УКРАЇНИ

 19.07.2006                                                                                          

№ 26/296-22/111

 Київський апеляційний господарський суд у

складі колегії суддів:

 головуючого:                              Капацин  Н.В.

 суддів:     

                                    Данилової  Т.Б.

Розваляєвої  Т.С.

 при секретарі:                             

 За участю представників:

 від позивача -Кольвах С.Ю. (дов. № 62  від 

17.07.2006)

 від відповідача -ОСОБА_2 ( дов. б/н від

18.01.2005)

 розглянувши апеляційну скаргу ВАТ Страхова

компанія "Правекс-Страхування"

 на ухвалу Господарського суду м.Києва від

25.05.2006

 у справі № 26/296-22/111 (Ващенко Т.М.)

 за позовом                               ВАТ Страхова

компанія "Правекс-Страхування"

 до                                                   СПД

- фізична особа ОСОБА_1

 про                                                 

стягнення 257472,00 грн.

ВСТАНОВИВ:

Відкрите

акціонерне товариство Страхова компанія “Правекс-Страхування”  19.05.2005 звернулось з позовом  до суб'єкта підприємницької діяльності

-фізичної особи ОСОБА_1 про стягнення в порядку регресу  257472 грн. компенсації здійсненої страхової

виплати за  автомобіль гр. ОСОБА_2,

вкрадений  з автостоянки, що належить СПД

ОСОБА_1

            Рішенням Господарського суду м.

Києва від 15.06.2005 у справі № 26/296 в позові відмовлено повністю з тих

підстав, що  позивач не довів позовних

вимог, а також з огляду на те, що відповідно до ст.27 Закону України “Про

страхування” страховик має право вимагати компенсацію у повному обсязі

здійснених страхових виплат від особи, відповідальної за заподіяний збиток,

тобто   викрадача.

       Постановою Київського апеляційного

господарського суду від 12.09.2005 рішення Господарського суду м. Києва від

15.06.2005 залишено без змін, враховуючи кількість суперечностей в документах,

наданих позивачем в підтвердження позовних вимог і неможливість встановити, за

яких саме підстав було виплачено власниці автомобіля ОСОБА_2 страхове

відшкодування в сумі 257472 грн. - пошкодження у дорожньо-транспортній пригоді

чи викрадення спірного автомобіля.

      Постановою Вищого господарського суду

України постанову Київського апеляційного господарського суду від 12.09.2005 та

рішення Господарського суду м. Києва від 15.06.2005 у справі № 26/296

скасовано, справу передано на новий розгляд.

     У Постанові Вищого господарського суду

України зазначено, що суди , відмовляючи в позові, не надали належної оцінки

тому факту, що позивачем було виправлено призначення платежу в платіжному

дорученні на виплату страхового відшкодування, і суди належним чином не

перевірили отримання власницею автомобіля ОСОБА_2 страхового відшкодування.

     Крім того, суди не врахували, що

відповідач порушив Правила зберігання транспортних засобів на автостоянках,

затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 22.01.1996 № 115, якими

встановлено, що автостоянки гарантують схоронність транспортних засобів,

прийнятих на зберігання, а у разі їх зникнення, розукомплектування чи

пошкодження під час зберігання несуть відповідальність у встановленому

законодавством порядку.

    Стаття 111-12 Господарського процесуального

Кодексу України встановлює, що вказівки, що містяться у постанові касаційної

інстанції, є обов'язковими для суду першої інстанції під час нового розгляду

справи.

     При новому розгляді справи Господарським

судом м. Києва 25.05.2006 Ухвалою суду припинено провадження у справі на

підставі пункту 1-1 статті 80 Господарського процесуального Кодексу України.

     Ухвала Господарського суду м. Києва від

25.05.2006 мотивована тим, що для правильного вирішення спору у справі

необхідним є встановлення зв'язку між викраденням автомобіля гр. ОСОБА_2 з

автостоянки відповідача та виплатою їй страхового відшкодування позивачем,

оскільки позивачем надано суперечливі документи в обґрунтування позовних вимог.

       Крім того, необхідною є перевірка факту

отримання гр..ОСОБА_2 страхового відшкодування, а для цього необхідно залучення

гр..ОСОБА_2 до участі у справі в якості третьої особи без самостійних вимог на

стороні позивача.

       Не погоджуючись з ухвалою Господарського

суду м. Києва від 25.05.2006 № 26/296-22/111, ВАТ “Страхова компанія “Правекс

-Страхування” звернулось з апеляційною скаргою , в якій просить скасувати

Ухвалу про припинення провадження у справі та передати справу на розгляд

Господарського суду м. Києва.

     В апеляційній скарзі ВАТ “Страхова

компанія “Правекс -Страхування” посилається на те, що судом не було застосовано

Інструкцію про касові операції в банках України, затверджену  14.08.2003 Постановою Правління Нацбанку

України № 337, згідно з якою належним чином оформлена заява на видачу готівки,

яка є в матеріалах справи,  є

видатково-касовим документом, який підтверджує отримання гр.  ОСОБА_2 готівки національної валюти з каси

банку.

       Крім того, позивач в апеляційній скарзі

посилається на те, що при винесенні Ухвали суд керувався пунктом 1-1 статті 80

Господарського процесуального кодексу України, яким передбачено припинення

провадження у справі за відсутності предмету спору, в той час як в

мотивувальній частині  суд дійшов

висновку про непідсудність господарському суду спору, що передбачено пунктом 1

статті 80 Господарського процесуального Кодексу України.

     Представники позивача та відповідача в

судове засідання з'явились.

     Дослідивши доводи апеляційної скарги,

наявні матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, колегія

суддів встановила:     

     Господарським судом м. Києва 25.05.2006

Ухвалою суду припинено провадження у справі на підставі пункту 1-1 статті 80

Господарського процесуального Кодексу України, позовні вимоги Страхової

компанії “Правекс-Страхування”  до

суб'єкта підприємницької діяльності -фізичної особи ОСОБА_1 про стягнення в

порядку регресу  257472 грн. компенсації

здійсненої страхової виплати за 

автомобіль гр. ОСОБА_2, вкрадений 

з автостоянки, що належить СПД ОСОБА_1, по суті не розглянуто.

     Пункт 1-1 статті 80 Господарського

процесуального кодексу України передбачає 

припинення провадження у справі у разі відсутності предмету спору.

    Як вбачається з пункту 3  Роз'яснення президії Вищого арбітражного суду

від 23.08.94 № 02-5/612 “ Про деякі питання практики застосування статей 80 та

81 Господарського процесуального Кодексу України” з наступними змінами та

доповненнями, господарський суд припиняє провадження у справі у зв'язку з

відсутністю предмета спору, зокрема, у випадку врегулювання спору самими

сторонами шляхом перерахування боргу (передачі майна чи усунення перешкод у

користуванні ним ) після  звернення

кредитора з позовом за умови подання доказів такого врегулювання.

    В матеріалах справи відсутні докази

врегулювання спору сторонами. Навпаки, апеляційна скарга  ВАТ “Страхова компанія “ Правекс-Страхування”

свідчить про наявність предмета позову та 

не вирішення спору по суті.

     Посилання 

суду першої інстанції в Ухвалі від 

25.05.2006 на необхідність 

встановлення зв'язку між викраденням автомобіля гр. ОСОБА_2 з

автостоянки відповідача та виплатою їй страхового відшкодування позивачем,

оскільки позивачем надано суперечливі документи в обґрунтування позовних вимог

та     необхідність  перевірки факту отримання гр..ОСОБА_2

страхового відшкодування, а для цього необхідно залучення гр..ОСОБА_2 до участі

у справі в якості третьої особи без самостійних вимог на стороні позивача, - не

відповідає нормам Господарського процесуального Кодексу України.

      Статті 1 , 21, 27 Господарського

процесуального Кодексу України встановлюють, що учасниками господарського

процесу, в тому числі і третіми особами, можуть бути юридичні особи та фізичні

особи, які у встановленому чинним законодавством України порядку набули статусу

суб'єкта підприємницької діяльності.

       Господарський суд не має права залучати

до участі у справі фізичних осіб, які не мають статусу суб'єкта підприємницької

діяльності, а за своїм суб'єктним складом 

з урахуванням правового статусу позивача та відповідача справа № 26/296

- 22/111 підвідомча господарським судам.

      У відповідності із статтею 33

Господарського процесуального Кодексу України кожна сторона повинна довести ті

обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

     Стаття 38 Господарського процесуального

кодексу України встановлює що якщо подані сторонами докази є недостатніми,

господарський суд зобов'язаний витребувати від підприємств та організацій

незалежно від їх участі у справі документи і матеріали, необхідні для вирішення

спору.

      Стаття 104 Господарського процесуального

Кодексу України встановлює підстави для скасування або зміни  рішення, зокрема, невідповідність висновків,

викладених у рішенні місцевого господарського суду, обставинам справи,

порушення або неправильне застосування норм процесуального права, якщо це

порушення призвело до прийняття неправильного рішення.

     Стаття 106 Господарського процесуального

кодексу України встановлює, що апеляційні скарги на ухвали місцевого

господарського суду розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду

апеляційних скарг на рішення місцевого господарського суду.

     В мотивувальній частині Ухвали від

25.05.2006 у справі № 26/296-22\111 зазначено, що спір не підлягає вирішенню в

господарських судах України, але провадження по справі припинено на підставі

пункту 1-1 статті 80 Господарського процесуального кодексу України, яка

передбачає відсутність предмету спору.

           За таких обставин колегія вважає, що

Ухвала  Господарського суду м. Києва по

даній справі не відповідає чинному законодавству, фактичним обставинам та матеріалам

справи,  підлягає скасуванню.

Керуючись

ст.ст. 101-105 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд,-

ПОСТАНОВИВ:

1.          Апеляційну скаргу на ухвалу

Господарського суду міста Києва у справі №26/296 - 22/111 задовольнити.

2.          Ухвалу Господарського суду міста

Києва від 25.05.2006 у справі № 26/296 - 22/111 скасувати, справу направити на

розгляд до Господарського суду м. Києва.

3.          Матеріали справи № 26/296 - 22/111

повернути до Господарського суду м. Києва.

 Головуючий суддя                                                                     

Капацин  Н.В.

 Судді                                                                                         

Данилова  Т.Б. (переведена)

                                                                                          Розваляєва  Т.С.

21.07.06 (відправлено)