Рішення

від 28.02.2008 по справі 17/660/07

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ

УКРАЇНИ

Р І Ш Е Н Н Я

"28"

лютого 2008 р.

Справа

№ 17/660/07

Господарський суд

Миколаївської області,

головуючий суддя Коваль

С.М.,

при  секретарі Хімороді В.Г.,

з участю представників

сторін:

від позивача -ОСОБА_1,

доручення № 1744 від 20.09.2007 року;

від відповідача -Гожбур

М.А., довіренність № б/н від 05.11.2007 року;

розглянувши у відкритому

судовому засіданні справу № 17/660/07

за

позовом: фізичної

особи-підприємця ОСОБА_2, АДРЕСА_1

до товариства з обмеженою

відповідальністю „Агротрансторг”, м. Миколаїв, вул. Наваринська, 3,

про стягнення заборгованості за

договором № 39 від 27.10.2004 року,-

          У судовому засіданні 24.01.2008

року у судовому засіданні було оголошено перерву на 28.01.2008 року.

В С Т А Н О В И В:

Фізична

особа-підприємець ОСОБА_2(надалі - позивач) звернувся  до господарського суду з позовом до

товариства з обмеженою відповідальністю „Агротрансторг ” (надалі - відповідач)

про відшкодування збитків.

           Позивач обгрунтовує позовні вимоги

тим, що 27 жовтня 2004 р. між суб'єктом підприємницької діяльності - фізичною

особою ОСОБА_2 та Товариством з обмеженою відповідальністю

"Агротрансторг" укладено договір № 39 купівлі - продажу

нафтопродуктів.

У

відповідності до умов спірного договору від 27.10.2004 р., Позивач  за накладною № 505 від 27 жовтня 2004 р. та

податковою накладною № 505 від  27 жовтня

2004 р., через ОСОБА_3, який діяв на підставі Довіреності № 220624, серія МАК

від 24.10.2004 р., передав Відповідачу дизпаливо у кількості 10120 м3  на загальну суму           28 336 грн.

Відповідач,

у відповідності до ст. 689 Цивільного кодексу України прийняв товар, став його

власником, сплатив вартість за товар частково у сумі 28 000 грн., про що  зазаначає позивач.

Станом

на 20.08.07 р. заборгованість Відповідача, за товар отриманий за накладною №

505 від  27.10.04 р. становить  336 грн.

Позивач

також зазаначає, що на виконання умов спірного договору  позивач 10.11.04 р., за накладною № 535 від

10.11.04 р. та податковою накладною № 535 від 10.11.04 р., передав Відповідачу

дизпаливо у кількості 8055 м3 на загальну суму 23 520 грн. 60

коп. 

Позивач

зазначає, що актом звірки взаєморозрахунків станом на 07.03.2007 р. сторони

узгодили розмір заборгованості Відповідача перед Позивачем у сумі 55 405 грн.

16 коп., з яких 28 842 грн. 00 коп. основний борг та 26 563 грн. 16 коп. пеня.

Крім

того, позивач зазаначає, що згідно умов ч. 2 ст. 625 ЦК України, Відповідач

повинен сплатити  суму боргу з

урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3

% річних від простроченої суми.

У

відповідності до розрахунку, наданого позивачем основний борг складає                15 686  грн. 67 коп.; сума пені складає  18 026 грн. 15 коп.; сума 3 % річних

складає             1 512 грн. 36 коп.;

збитки від інфляції складають  6 676 грн.

40 коп.

          Відповідач проти позову заперечує, посилаючись на те, що

акт звірки взаєморозрахунків від 07.03.2007 р. містить загальний характер та не

є доказом заборгованості за спірним договором. Крім того, відповідач клопоче

перед судом про застосування строків позовної давності в частині стягнення пені

в порядку ст. 267 Цивільного кодексу України.

          Вивчивши матеріали справи, суд

приходить до наступного.

          Відповідно до умов спірного договору

від 27.10.2004 року, укладеного між сторонами відповідач отримав за накладною №

505 від 27.11.2004 року дизпаливо у кількості 10120 м.куб на загальну суму  28 336 

грн.,  що підтверджується

довіренністю МАК №  220624 від 24.10.2004

р. на ім?я ОСОБА_3 

Позивач

зазначає, що заборгованість за вищезазначеною накладною складає         336 грн., у зв?язку з частковою сплатою 28

000 грн. Крім того, за накладною № 535 від 10.11.2004 р., підписаною сторонами,

передав дизпаливо у кількості 8,055 м.куб. на загальну суму  23520 грн. 60 коп. Позивач зазначає, що

відповідач частково здійснив розрахунок за накладною № 535 від 10.11.2004 р,

врахувавши прибутковий касовий ордер на суму 8 171 грн. 53 коп. Таким чином,

заборгованість відповідача за вказаною накладною становить 15 349 грн. 07 коп.

Оплату

за даним договором відповідачем було здійснено частково, про що було зазначено

у відзиві на позов, де відповідач не заперечує факт  отримання товару відповідно до накладних та

довіренності.

Таким

чином, суд вважає, що позовні вимоги щодо стягнення суми основного боргу 15685

грн. 07 коп. підлягають  задоволенню у

повному обсязі.

Крім

того, відповідно до приписів ст. 625 Цивільного кодексу України, позивачем

нараховано суму  3 %  річних у розмірі  1512 грн. 36 коп. та збитки від інфляції у

розмірі  6 676 грн. 40 коп., суми яких

підлягають задоволенню у повному обсязі.

Пеня

позивачем нарахована на підставі додаткових угод від 01.12.2004 р. та

02.07.2007 р., згідно яких відповідач сплачує пеню у розмірі 0,3% за кожен

місяць прострочки та сума пені визначається згідно виставленого рахунку.

Щодо

стягнення суми пені, яку клопоче стягнути позивач, то відповідно до

приписів  ч. 6 ст. 232 Господарського

кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання

зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється

через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Згідно

положень п. 1 ч. 2 ст. 258 Цивільного кодексу України, до вимог про стягнення

пені застосовується позовна давність в один рік.

Крім

того, відповідно до ст.3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне

виконання грошових зобов?язань»передбачено що розмір   пені обчислюється  від 

суми  простроченого платежу та не

може перевищувати  подвійної  облікової 

ставки   Національного   банку України, що діяла у період, за який

сплачується пеня.

Позивачем

нараховано розмір пені в період з 30.11.2004 р. по 30.06.2006 р. на загальну

суму 18 026 грн.15 коп. 

Таким

чином, враховуючи приписи ст. 232 Господарського процесуального кодексу

України, а також те, що відповідач просить 

застосувати строки позовної давності в порядку ст. 267 Цивільного

кодексу України, суд дійшов висновку відмовити позивачу в задоволенні позовних

вимог в частині стягнення пені у повному обсязі у зв?язку з пропуском строку

позовної давності.

Крім

того, слід зазаначити, що така форма цивільних правовідносин, як

оформлення  сум пені за накладними

законом не передбачена. 

Відповідно

до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України сплачене держмито слід

віднести на рахунок сторін пропорційно задоволеним вимогам позивача.

Керуючись ст.ст. 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу

України, суд,-

       ВИРІШИВ:

1.          Позовні вимоги фізичної

особи-підприємця ОСОБА_2 задовольнити частково.

2.          Стягнути з товариства з обмеженою

відповідальністю “ Агротрансторг ” (54030, м. Миколаїв, вул. Наваринська, 3,

код ЄДРПОУ 31946020) на користь  фізичної

особи - підприємця ОСОБА_2(АДРЕСА_1 код ЄДРПОУ НОМЕР_1) 15 685 грн. 07 коп.

суму основного боргу, 1 512 грн. 36 коп. 3 % річних; 6 676 грн.40 коп. - збитків

від інфляції, 233 грн. 04 коп. держмита та 118 грн. витрат на

інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.          В іншій частині позовних вимог

-відмовити.

Рішення

може бути оскаржено до Одеського апеляційного господарського суду протягом 10

днів з дня підписання рішення, оформленого відповідно до ст. 84 Господарського

процесуального кодексу  України.

Суддя

Коваль

С.М.