Ухвала

від 23.05.2008 по справі б24/261-06

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Б24/261-06

УКРАЇНА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

23.05.08р.

Справа № Б24/261-06

За заявою     Марганецької  ОДПІ, м.Марганець        

до боржника Томаківського районного споживчого товариства, смт.Томаківка

про визнання банкрутом

Суддя Калиниченко Л.М.

Представники сторін:

від кредитора:  Білоножко А.П. –дор. № 248/7/10-022 від 10.01.08р., ОДПІ

Куцевол Д.В. –дор. № 1548/7/10-022 від 09.02.08р., ОДПІ

Павленко Н.Є. –дор. № 5386/7/10-022 від 12.05.08р. ОДПІ

Нанічкіна Н.М. –дор. № 1415/7/10-022 від 06.02.08р., ОДПІ

від боржника: Козаченко В.М. –ліквідатор

в засіданні приймали участь Поплавський В.Д.- дор. № 16-20 від 17.01.08р.,

Расновський Натан Овсійович - дор. № 16-155 від 04.04.08р., предст. Дніпропетровської облспоживспілки

СУТЬ СПРАВИ:

            По справі оголошувалась перерва з 13.05.08р. по 20.05.08р. до 14:30.

          Розглянувши скаргу Дніпропетровської обласної спілки споживчих товариств облспоживспілки на дії ліквідатора Козаченко В.М. по справі № Б24/261-06 від 05.02.08р.    № 16-53; клопотання від 17.03.08р. № 16-132; заяву від 08.04.08р. № 16-74; клопотання від 16.05.08р. № 15-15 та від 14.05.08р. № 15-14, господарський суд,

встановив.

           У судове засідання з'явились представники скаржника:

* Поплавський В.Д. (надалі-скаржник-1),

* Расновський Н.О. (надалі-скаржник-2),

представники комітету кредиторів Марганецької ОДПІ:

- Білоножко А.П.;

- Павленко Н.Є.;

- Куцовол Д.В.,

- Нанічкіна Н.М.

а також ліквідатор Козаченко В.М.

            Скаржник-1, скаржник-2 просять звернути увагу, що ліквідатор Козаченко В.М. станом на 20.03.08р. повністю розрахувався з кредитором і є всі підстави для закінчення ліквідаційної процедури у справі, отже немає необхідності очікувати строку встановленого господарським судом для завершення ліквідаційної процедури у справі до липня 2008р.

            Скаржники просять заборонити ліквідатору Козаченко В.М.:

* ініціювати і здійснювати будь-які дії щодо збору і реєстрації заяв членів районного споживчого товариства (надалі-РСТ) про повернення їм пайових внесків та інших виплат;

*  здійснювати будь-які виплати членам РСТ у вигляді повернення пайових внесків, часток у майні РСТ, дивідендів;

*  включати членів РСТ, до складу поточних кредиторів в межах ліквідаційної процедури без рішення суду відносно їх вимог щодо повернення пайових внесків, часток у майні РСТ, дивідендів;

* ініціювати і здійснювати будь-які дії по проведенню у РСТ зборів, уповноважених, дільничних зборів пайовиків, інших  органів управління РСТ, у тому числі відносно ліквідації Томаківського РСТ;

*  ініціювати і здійснювати будь-які дії самого ліквідатора щодо ліквідації банкрута без рішення суду.

             Крім того, скаржники вважають, що ліквідатор порушив вимоги ст.ст.29-30 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (надалі-Закон) здійснив продаж майна банкрута до інвентаризації та оцінки майна, а також наймає на роботу осіб, які не були належним чином оформлені і невідомо, з яких джерел виплачуються кошти.

             Ліквідатор просить в  поданій скарзі відмовити, виходячи з наступного.

             Скарги на дії ліквідатора, відповідно до п.4 ст.25 Закону, можуть подавати тільки суб'єкти ліквідаційної процедури.

             Ліквідатор просить суд звернути увагу на той факт, що скаржник має функції щодо управління майном банкрута.

             В п.4 ст.25 Закону, вказано, що право оскаржувати дії ліквідатора має: "власник майна" або "орган, що уповноважений управляти майном".

             Відповідно до п.6 ст.9 Закону України "Про споживчу кооперацію", власником майна є члени споживчого товариства, трудові колективи, а також юридичні особи, частка яких у власності визначається відповідним статутом, а в п.4 ст.8 цього закону, скаржник не відповідає за зобов'язаннями споживчих товариств та не має щодо них розпорядчих  функцій.

              В ст.41 Господарського процесуального кодексу України, визначено, що господарські суди розглядають справи про банкрутство, у порядку провадження, передбаченого цим Кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", а саме, п.4 ст.25 вищезазначеного Закону, позбавляє право на звернення до суду будь-яких осіб до господарського суду, оскаржувати дії ліквідатора.

              Ліквідатор та представник комітету кредиторів пояснили, що реалізація майна банкрута проводилась з дотриманням вимог ст.30 Закону, а, саме, проводилася оцінка майна незалежними експертами, дані по оцінці майна узгоджувались на комітеті кредиторів, майно реалізовано на відкритих торгах.

             Деякі об'єкти реалізовані в декілька разів більше ніж стартова ціна майна банкрута. Торги були доступні до всіх. Скаржник приймав участь в торгах по одному об'єкту, але торги не виграв, оскільки інший учасник запропонував на 168 000,00грн. більше.

              Крім того, в ліквідаційній процедурі ліквідатор провів дії щодо пошуку майна банкрута, які були незаконно передані штучно створених підприємствам. Шляхом судових рішень, майно повернуто.

              В процедурі банкрутства ліквідатор отримав близько 3 000 заяв від пайовиків з проханням  повернути паї. Ліквідатор підтверджує, що скаржники звертались  з заявою про укладення мирової угоди, але в угоді не було означено хто буде погашати заборгованість. Дії скаржника, в поданій ним мировій угоді, були спостереглядача, тому мирова угода не була укладена.

              Вислухавши пояснення скаржників, ліквідатора, представників комітету кредиторів, вивчивши матеріали справи, дослідивши подані документи, господарський суд,

встановив.

     За заявою Марганецької ОДПІ, м.Марганець 10.10.06р. господарський суд Дніпропетровської області  порушив провадження у справі про банкрутство Томаківського районного споживчого товариства, смт.Томаківка.

    Постановою господарського суду від 26.12.06р. підприємство боржника визнано банкрутом, відкрита ліквідаційна процедура у справі, призначено ліквідатором арбітражного керуючого Козаченко Володимира Михайловича, ліцензія серія АБ № 116229.

  Відповідно до вимог ст.ст.26-26 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", ліквідатор виконував покладені на нього обв'язки у справі, нарікань з боку комітету кредиторів до господарського суду не надходило.

            Згідно вимог ст.25 Закону, ліквідатор, шляхом судового рішення, повернув підприємству банкрута право власності на об'єкти нерухомості, а саме: адмінбудівлю, магазини, кафе, тощо, які ще у 2004р. голова правління банкрута  Чубатенко А.Т. передав ДП "Наірі" нерухомість, в якому він одночасно займав посаду директора.

  Дніпропетровська обласна спілка споживчих товариств (оболспоживспілка) не втручалась і не звертала уваги, що самі збори уповноважених пайовиків 15.03.08р. проведені з численними порушеннями, що такі дії фактично вилучили майно у Томаківського РСТ (банкрута), що представляє інтереси близько 5 000 членів.

 Як пояснив представник ОДПІ, ліквідатор погоджував всі свої дії з комітетом кредиторів, а саме, щодо оцінки майна, продажу, тощо.

 На теперішній час погашена кредиторська заборгованість на 95% перед бюджетом. В ліквідаційній процедурі, ліквідатор не проводив пайових виплат, часток у майні банкрута, дивідендів.

 Але суд не може заборонити арбітражному керуючому Козаченко В.М. за межами даної справи ініціювати і здійснювати будь-які дії щодо збору і реєстрації заяв членів банкрута про повернення їм пайових внесків та інших виплат.

 Скаржниками не доведено, що ліквідатор незаконно виплачував гр.Карюк Г.В. кошти з рахунку банкрута. Сам ліквідатор заперечує щодо незаконних виплат.

 Господарський суд може перевірити цей факт, тільки після надання ліквідатором звіту, що передбачено ст.32 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

 З пояснень ліквідатора Козаченко В.М. та членів комітету кредиторів свідчить, що на теперішній час такі документи готуються.

Відповідно до вимог ст.32 Закону, після завершення усіх розрахунків з кредиторами, ліквідатор подає до господарського суду  звіт та ліквідаційний баланс, до якого додаються:

-  показники виявленої ліквідаційної маси;

- відомості про реалізацію об'єктів ліквідаційної маси, з посиланнями на укладені договори купівлі-продажу;

-  копії договорів купівлі-продажу та акти приймання передачі майна.;

-  документи, які підтверджують погашення вимог кредитора, тощо.

 Відповідно до п.4 ст.25 Закону, дії ліквідатора (ліквідаційної  комісії) можуть бути оскаржені до господарського суду власником майна (органом, уповноваженим управляти майном) банкрута, особою, яка відповідає за зобов'язаннями банкрута, кожним кредитором окремо або комітетом кредиторів, особою, яка посилаючись на свої права власника або іншу підставу, передбачену Законом чи договором оспорює правомірність віднесення майнових активів або коштів до ліквідаційної маси.

 При здійсненні своїх повноважень, ліквідатор має право заявити вимоги до третіх осіб, які відповідно до законодавства несуть субсидіарну відповідальність за зобов'язаннями банкрута, у зв'язку з доведенням його до банкрутства.

 Отже, вважати, що скаржник відноситься до органу, уповноваженим управляти майном, суд не може, оскільки суперечить статуту банкрута, який зареєстрований з урахуванням останніх змін 27.04.05р. Договір від 26.04.02р., наданий скаржниками, підписаний невстановленою особою.

 В п.4 .5 цього договору, вказано, що договір від 01.07.1992р., втратив чинність.

 Згідно довідки управління статистики по Дніпропетровській області № 1564 від 10.06.05р., реєстрація підприємства банкрута відбулась 26.03.1997р., а останні зміни проведені 27.04.05р. Тому наданий договір скаржником від 26.04.02р. не відповідає дійсності.

 Суд не заперечує, що згідно Закону України "Про споживчу кооперацію", Дніпропетровська обласна спілка споживчих товариств облспоживспілка, може представляти і захищати інтереси, майнові права споживчого товариства та його підприємства в судах та в органах Держвиконавчої  влади.

 У даному випадку, після порушення провадження у справі про банкрутство та відкриття ліквідаційної процедури такі повноваження покладені на ліквідатора.

 Як з'ясовано у судовому засіданні, ліквідатор не перевищує встановлений Законом строк для проведення ліквідаційної процедури, на теперішній час проводиться робота по завершенню ліквідаційної процедури і подачі необхідних документів до господарського суду

для розгляду.

Наполягати на дострокове закінчення ліквідаційної процедури Законом не передбачено.

У судовому засіданні не доведено, що ліквідатор чи члени комітету кредиторів порушують вимоги ст.ст.25-26, 30, 31 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Згідно зі ст.41  Господарського процесуального кодексу України, господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку провадження, передбаченому ГПК України, з урахуванням особливостей, встановлених Законом.

Відповідно до ст.34 ГПК України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які, відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказуваннями, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказуваннями.

Водночас, суд не  повинен приймати доказів, що не стосуються  встановлення обставин по справі.

     Враховуючи викладене, керуючись ст.ст.32, 34 86 Господарського процесуального кодексу України", ст.ст.22, 25-26,30 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" суд

                                                                   УХВАЛИВ:

        Скаргу Дніпропетровської обласної спілки споживчих товариств облспоживспілки № 16-53 від 05.02.08р., заяви № 16-74 від 08.04.08р; № 16-53 від 14.05.08р., клопотання № 15-14 від 14.05.08р., № 15-15 від 16.05.08р. –відхилити.

Суддя

  Л.М. Калиниченко