Рішення

від 12.05.2008 по справі 10/7-20/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

10/7-20/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул.Шевченка 16, м.Івано-Франківськ, 76000, тел. 2-57-62

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 травня 2008 р.   Справа № 10/7-20/21   

за позовом:  Регіонального відділення Фонду державного майна України по Івано-Франківській області,  вул. С.Стрільців, 15, м.Івано-Франківськ,76000

до відповідача:   Державного лісопромислового підприємства "Прикарпатліс",  вул. Василіянок, 48, м.Івано - Франківськ,76000

  ТзОВ "Техноленд",  вул.Василіянок,48, м.Івано-Франківськ,76000

про визнання недійсними додатку №3, додаткової угоди та звільнення                  нежитлових  приміщень

Представники:

від позивача::   Гайдей В.В. - начальник юридичного відділу,,  довіреність № 01/14-01 від 10.01.08р.

Від відповідача 1:    Чабанюк І.Д. - директор, (посвідчення  №115  від 31.12.07 ),  

Від відповідача 2:  Шаблій В.І.- директор, (довіреність №15  від  07.04.08р.)

Від відповідача 2:  Тарасюк О.В.- представник,  довіреність № 01/14-01 від 10.01.08р.

СУТЬ СПОРУ: позивач звернувся в суд з вимогою  про визнання недійсним Додатку № 3 від 25.12.2003р. та Додаткової угоди від 01.08.06 до договору оренди державного майна №6-ДЛП від 01.06.01, укладених між відповідачами та припинення дії договору оренди №6-ДЛП від 01.06.01 на майбутнє, звільнення відповідачем 2 нежитлові приміщення адміністративної будівлі площею 26,54кв.м., що перебувають на балансі відповідача - 1, та розташовані за адресою: вул. Василіянок, 48, в м. Івано-Франківську (5 поверх к.522).

             В судовому засіданні 08.05.08р. оголошувалась перерва до 12.05.08р.

ДЛП "Прикарпатліс" заявлялись клопотання про залучення у якості третьої сторони, що не заявлячє самостійних вимог з боку відповідача -  Міністерство промислової політики України.

Вказане клопотання судом відхиляється, оскільки відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна самостійно довести ті обставини на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Оскільки, предметом спору є визнання договору недійсним, а тому доведення того, що договір укладено з дотриманням вимог діючого законодавства є обов"язком сторін по договору. Внаслідок чого, підстав для залучення до участі у спорі Міністерства промислової політики України не має.

Представник позивача в судовому засіданні заявлені позовні вимоги підтримав, посилаючись при цьому на:

          - Укладений між відповідачами договір  оренди державного майна №6-ДЛП, який погоджений регіональним відділенням;

          - Додаток до договору №3 від 25.12.03 та Додаткову угоду до договору від 01.08.06, яким збільшено розмір орендної плати та продовжено дію договору до 31.12.2008р. та їх неправомірність;

          - пункт 2 Методики розрахунку і порядку використання плати за оренду державного майна, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 04.10.1995р. № 786 якою передбачено, що у разі, коли орендодавцем нерухомого майна (будинку, споруди, приміщення) є державне підприємство, організація, розмір орендної плати погоджується з органом, визначеним в абзаці другому ст. 5 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" - Фондом державного майна України, його регіональним відділенням;

          - ч. 1, 2, 4 ст. 230 Цивільного кодексу України, згідно якої зміст правочину не може суперечити актам цивільного законодавства; особа, що вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; правочин має вчинятися у формі, встановленій законом;

          - ч. 1 ст. 215 Цивільного кодексу, згідно якої недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вказаних вимог є підставою недійсності правочину;

             Представник відповідача - ДЛП "Прикарпатліс" вимоги позивача не визнає, вказуючи, що:

- згідно п.2 ст.73 Господарського кодексу України орган державної влади Мінпромполітики України, до сфери управління якого входить державне підприємство, є представником власника і виконує його функції у межах, визначених цим Кодексом та іншими законодавчими актами.

-на укладення спірного договору оренди та продовження його дії Мінпромполітики України як власник майна надав дозвіл №10/4-3-147 від 28.09.01, а також дозвіл №10/7-3-199 від 30.01.07 на продовження договору та збільшення площ оренди.

- ст.5 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", яка передбачає можливість підприємству виступати орендодавцем щодо окремого індивідуально визначеного майна та нерухомого майна, загальна площа яких не перевищує 200 кв.м. на одне підприємство.

- на судову практику /справа № 4/362/, відповідно до якої у орендодавця відсутній обов"язок узгоджувати розмір орендної плати з Фондом Державного майна України, оскільки в Закону України "Про  оренду державного і комунального майна" який є спеціальним законом, такий обов"язок не передбачено,

- додаток №3 від 25.12.03, яким продовжено дію договору  оренди №6-ДЛП терміном до 31.12.08 було підписано до набрання чинності Господарським кодексом, а отже його положення не можуть поширюватися на правовідносини, які склалися до 01.01.04.

          Представник відповідача 2-ТзОВ "Техноленд" вимоги позивача не визнає, посилаючись при цьому на  те, що:

- ДЛП "Прикарпатліс" продовжуючи термін дії  договору оренди, керувалось дозволом Мінпромполітики України  № 10/4-3-147 від 28.09.01р. та дозволом № 10/7-3-199 від 30.01.07р.;

- згідно п.2 ст.73 ГПК України, орган державної влади, до сфери управління якого входить державне підприємство, є представником власника і виконує його функції у межах, визначених цим Кодексом та іншими законодавчими актами;

- відповідно до  внесених змін до ЗУ "Про  оренду державного та комунального майна"  ( 29.06.04р.), внаслідок  яких  державне підприємство , організація чи установа  мають право укладати договори оренди нерухомого майна  загальною площею 200кв. м без  дозволу регіонального  відділення ФДМ України;

- з огляду на п.4 ч.3 ст.9 ЗУ "Про оренду державного та комунального майна", якщо  орендодавець не одержав у встановлений термін висновків органу , уповноваженого управляти державним майном, дозволу , відмови чи пропозиції від органу уповноваженого управляти відповідним майном, укласти договір оренди нерухомого майна з бюджетною установою  організацією, висновків органу Антимонопольного комітету  України, укладення договору оренди вважається з цими органами погодженим;

- додаток №3 від 25.12.03р., яким продовжено договір оренди № 06-ДЛП від 01.06.01р. підписано сторонами до набрання чинності Господарським кодексом України , а отже його  правовідношення не можуть поширюватися на правовідносини , які склалися  до 01.01.04р.

          Вислухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, враховуючи вимоги діючого законодавства, суд встановив наступне.

          Проведеною  регіональним відділенням   Фонду державного майна України перевіркою відповідності чинному законодавству договорів оренди нерухомого майна, яке знаходиться на балансі державного лісогосподарського підприємства "Прикарпатліс" за період з 01.01.04 по 31.05.06 встановлено, що 01.11.03 між ТзОВ "Техноленд" та Державним лісопромисловим підприємством "Прикарпатліс" було укладено договір оренди державного майна №6-ДЛП (далі-Договір).

          Згідно умов Договору, орендодавець передає, а орендар приймає у строкове платне користування державне майно -  приміщення площею 16,6 м. кв. в будівлі, що перебуває на балансі ДЛПП "Прикарпатліс", за адресою: вул. Василіянок, 48 (5 поверх к.522) в м. Івано-Франківську, строком з 01.06.01 по 31.12.02.

          25.12.03 додатком №3  до договору було внесено зміни до істотних умов договору, а саме: збільшено розмір орендної плати та продовжено дію договору до 31.12.08. 01.08.06 додатковою угодою до договору сторони вдруге збільшили розмір орендної плати та продовжили дію договору до 31.12.08р. Крім того, як вбачається із додатку №3 орендодавець збільшив розмір корисної площі та передав орендарю нежитлове приміщення корисною площею 19,4 кв. м ( договором передавалося 16,6кв.м).

     Вказані додатки є такими, що прийняті з порушенням вимог діючого законодавства,  оскільки:

Продовжений договір оренди не відповідає вимогам ст. 5 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", ст. 287 Господарського кодексу України та нормам Цивільного кодексу України, п. 17 Методики розрахунку і порядку використання плати за оренду державного майна, РВ ФДМУ по Івано-Франківській області звернулось з позовом про визнання його недійсним.

Згідно п. 2 ст. 73 ГК України орган державної влади, до сфери управління якого входить державне підприємство, є представником власника і виконує: його функції у межах, визначених цим Кодексом та іншими законодавчими актами.

Пунктом сьомим частини четвертої "Положення про Міністерство промислової політики України", затвердженого Указом Президента України № 84 9/2001 від 21.09.2001р., передбачено виконання Мінпромполітики України функцій з управління об'єктами державної власності. Засновником ДЛП "Прикарпатліс" являється Мінпромполітики України відповідно до наказу № 22 від 22.05.2001 року, згідно до якого вказаний адмінбудинок переданий на баланс і повне господарське відання.

     Як встановлено з наявних у справі доказів, договір оренди укладено на підставі дозволу Міністерства промислової політики України (№10/4-3-147 від 28.09.01, а в подальшому також дозвіл № 10/7-3-199 від 30.01.07), яке здійснювало на час укладення даного договору функції, щодо управління майном, що є у загальнодержавній власності. Проте, відповідно до листа Мінпромполітики України від 28.09.01р. надано дозвіл  ДЛП "Прикарпатліс" на оренду державного майна з орендарем ТзОВ "Техноленд" площею 16,6кв.м.  ДЛП "Прикарпатліс" входить до сфери управління даного Міністерства, яке є його засновником.

Відповідно до ч. 1 ст. 287 ГК України орендодавцями щодо державного та комунального майна є фонд державного майна України, його регіональні відділення - щодо цілісних майнових комплексів підприємств, їх структурних підрозділів та нерухомого майна, яке є державною власністю, а також іншого майна у випадках, передбачених законом.

Згідно ст. 5 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» (в редакції чинній на момент виникнення правовідносин) орендодавцями є фонд державного майна України, його регіональні відділення та представництва - щодо цілісних майнових комплексів підприємств, їх структурних підрозділів та нерухомого майна, а також майна, що по увійшло до статутних фондів господарських товариств, створених у процесі. приватизації (корпоратизації), що є державною власністю, крім майна, що належить до майнового комплексу Національної академії наук України.

Як встановлено в судовому засіданні, в матеріалах справи відсутні докази надання Міністерством промислової політики України дозволу на продовження строку дії договору оренди №6-ДЛП від 01.06.01 до 31.12.08, що було зроблено додатком №3 від 25.12.03.                               Крім цього, такі зміни щодо терміну договору оренди, як істотної умови договору не були погоджені з регіональним відділенням ФДМ України по Івано-Франківській області. Тобто, орендодавцем не була дотримана норма ч. З ст. 9 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", в той час як листом № 08/311 від 24.02.04 позивач повідомив ДЛП «Прикарпатліс» про зміни в чинному законодавстві, та вказав на заборону пролонгації договорів оренди.

Крім цього, при укладенні оспорюваного договору, були порушені вимоги п. 2 Методики розрахунку і порядку використання плати за оренду державного майна, затвердженої постановою КМ України від 04.10.95 № 786 з подальшими змінами, яка містить вимогу щодо обов'язкового затвердження РІЗ ФДМ України по Івано-Франківській області розміру орендної плати за оренду державного майна, оскільки орендна плата за договором оренди №6-ДЛП від 01.06.01 з позивачем не погоджена. Листом № 33-ДЛП від 26.02.04, № 106-ДЛП від 31.08.06 та № 111-ДЛП від 19.09.06  відповідач-1 звертався до позивача за затвердженням вартості орендної плати, визначеної додатком №3 до договору оренди, проте листи залишені без задоволення. А відтак відсутні підстави вважати погодженим з РВ ФДМУ по Івано-Франківській області розмір орендної плати, докази фактичного погодження не представлено і в судове засідання .

Перевіряючи доводи позивача та аналізуючи діюче законодавство, що регулює дані правовідносини встановлено що, статтею 11 ЦК України визначено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно статті 215 Цивільного кодексу України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу; зокрема, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства, особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності, волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі, правочин має спрямовуватись на реальне настання обумовлених ним правових наслідків.

При цьому, згідно ч. 2 ст. 236 ЦК України якщо за недійсним правочином права та обов'язки передбачалися лише на майбутнє, можливість настання їх у майбутньому припиняється.

Враховуючи, що оспорюваний договір оренди укладено без врахування вимог діючого законодавства, а тому його слід визнати недійсним, а з врахуванням природи орендних відносин, коли неможливо повернути спожиті орендарем послуги по оренді приміщення дія такого договору припиняється на майбутнє. А з врахуванням того, що недійсний договір не створює правових підстав для володіння й  користування орендарем займаним приміщенням, об'єкт оренди підлягає звільненню орендарем.

За  таких обставин слід визнати, що  вимоги позовної  заяви є обгрунтованими та  підлягають до задоволення.

Заперечення сторін судом до уваги не приймається,  оскільки всі вони не спростували того факту, що при визначенні розміру орендної плати сторонами  не допущено порушень вимог діючого законодавства. Крім того, що стосується заперечення відповідача щодо  суті спору, то суд звертає увагу на те, що  ЗУ "Про оренду  державного та комунального майна"( в редакції чинній на дату укладення договору), визнання недійсним якого  є предметом розгляду у даній справі ( ст.5) визначено, що орендодавцями можуть бути і підприємства щодо окремого індивідуально визначеного та нерухомого  майна, загальна площа яких не перевищує 200м кв. на одне підприємство, а з дозволу органів, зазначених в  абзацах другому та третьому цієї статті, - також щодо нерухомого майна, що перевищує площу 200м кв.

1 січня 2004р. вступив  в дію Господарський кодекс України, в ст.287 якого зазначено, що орендодавцями щодо  державного та комунального майна  є Фонд державного майна України, його регіональні відділення - щодо цілісних майнових комплексів підприємств, їх структурних підрозділів та нерухомого майна, яке є державною власністю ; Державні підприємства - щодо окремого індивідуально визначеного майна, а з дозволу орендодавців, визначених у п.2 цієї статті, - також щодо цілісних майнових комплексів, їх структурних підрозділів та нерухомого майна.

Відповідно до п.4 розділу ІХ Прикінцевих положень  ГК України останній застосовується до  господарських відносин, які виникли після набрання чинності його положеннями відповідно до цього розділу. До господарських відносин, що виникли до набрання  чинності відповідними положеннями Господарського кодексу України, зазначені положення  застосовуються щодо  тих прав і обов"язків , які продовжують існувати або виникли після набрання чинності цими положеннями.

Керуючись ст. 124 Конституції України, ст.ст.203, 215 Цивільного кодексу,  ст.5 ЗУ "Про оренду державного та комунального майна", ст. 49, 82-84 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

позов задоволити.

Визнати недійсним Додаток №3 від 25.12.03 та Додаткову угоду від 01.08.06 до договору оренди державного майна №6 - ДЛП від 01.06.01, укладені між Державним лісопромисловим підприємством "Прикарпатліс" (м.Івано-Франківськ, вул.Васліянок,48) та ТзОВ "Техноленд" (м.Івано-Франківськ, вул.Васліянок,48) та припинити дію договору оренди на майбутнє.

Товариству з обмеженою відповідальністю "Техноленд" звільнити приміщення  будівлі площею 26,54кв.м., що перебуває на балансі Державного лісопромислового підприємства "Прикарпатліс", та розташовані за адресою: вулиця Василіянок 48, місто Івано-Франківськ.

Стягнути з Державного лісопромислового підприємства "Прикарпатліс", м.Івано-Франківськ, вул.Василіянок,48 (код ЄДРПОУ 05424822) в дохід Державного бюджету - 85 грн. витрат по сплаті державного мита.

Стягнути  з Державного лісопромислового підприємства "Прикарпатліс", м.Івано-Франківськ, вул.Василіянок,48 (код ЄДРПОУ 05424822) в дохід Державного бюджету - 59 грн. витрат  на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Техноленд", м.Івано-Франківськ, вул.Василіянок,48 (код ЄДРПОУ 30984086) в дохід Державного бюджету - 85 грн. витрат по сплаті державного мита.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Техноленд", м.Івано-Франківськ, вул.Василіянок,48 (код ЄДРПОУ 30984086) в дохід Державного бюджету - 59 грн. витрат  на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття, у разі, якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, воно набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання повного рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України.

Рішення виготовлене в повному обсязі та підписане  13.05.08р.

Виготовлено в АС "Діловодство суду"