12/9-08
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
21036, м. Вінниця, Хмельницьке шосе, 7 тел. 66-03-00, 66-11-31 http://vn.arbitr.gov.ua
І м е н е м У к р а ї н и
РІШЕННЯ
13 травня 2008 р. Справа 12/9-08
за позовом:Товариства з обмеженою відповідальністю виробничо - комерційної фірми"Степ-ап" (21000, м. Вінниця, вул. Космонавтів, 3/1, ідент.код 31325172)
до: Товариства з обмеженою відповідальністю "Мізяківські Хутори" (Вінницька обл., Вінницький р-н, с. Мізяківські Хутори, вул. Пушкіна , 16 ідент.код 03733944)
про стягнення 126911,16 грн.
Головуючий суддя
Cекретар судового засідання
Представники
позивача : не з"явився
відповідача : Приленський І.Г.- за дорученням
За клопотанням представника відповідача звукозапис судового процесу не здійснювався.
ВСТАНОВИВ :
Подано позов про стягнення 77 011,44 грн. - основного боргу; 38 505,72 грн. - збитків; 4 304, 40 грн. - пені; 7 089,60 грн. - 28% річних.
Ухвалою суду від 25.01.2008 року порушено провадження у справі з призначенням судового засідання на 21.02.2008 року.
Ухвалами суду від 21.02.08р., 24.03.08р., 17.04.2008 р. розгляд справи відкладався, у зв'язку з неявкою представників сторін, заміною відповідача та ненаданням сторонами необхідних для вирішення спору документів.
В судове засідання 13.05.2008 р. представник позивача знову не з'явився, витребувані судом документи позивач не надав. Про час і місце розгляду справи повідомлений належним чином ухвалою суду від 17.04.2008 р., що стверджується поштовим повідомленням про вручення рекомендованої кореспонденції.
За вказаних обставин справу розглянуто за наявними матеріалами відповідно до ст. 75 ГПК України.
Позовні вимоги мотивовані наступним.
Згідно договору № 0123 купівлі-продажу від 23 січня 2007 року Товариство з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційна фірма „Степ-ап" (Продавець) зобов'язалось поставити запасні частини до автотракторної техніки Сільськогосподарському товариству з обмеженою відповідальністю „Мізяківські хутори" (Покупець), яке, в свою чергу, зобов'язалось прийняти та оплатити вказані запасні частини в асортименті і по цінах відповідно до накладних виписаних Продавцем. 25 січня 2007 р. до Договору була укладена Додаткова угода, якою були внесені зміни до Договору, відповідно до яких сторони погодили п. 4.1. Договору викласти в новій редакції та встановили, що розрахунок за отриманий товар проводиться протягом трьох банківських днів з моменту виставлення рахунку або прийняття Покупцем товару шляхом перерахування грошових коштів на рахунок Продавця.
Протягом 2007 року Відповідач отримав запасних частин на загальну суму 186 666,98 грн., що підтверджується видатковими накладними, перерахованими у Додатку №1 до позовної заяви, та дорученням на Ройко М.О. Розрахунок за отриманий товар Відповідач проводив поступово, частинами та розрахувався на загальну суму 109 655,54 грн. Отже борг становить 77 011,44 грн.
Згідно з пунктами 5.1, 5.2 та 5.3 договору покупець за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань по оплаті вартості товару має сплатити на користь продавця також пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від боргу за кожен день прострочення, що складає 4 304,40 грн., збитки – у розмірі 50 відсотків від суми боргу, а саме: 38505,72 грн., та відсотки за неправомірне користування коштами продавця в сумі 7089,6 грн.
Представник відповідача проти позову заперечив з таких підстав.
Господарські відносини між позивачем та відповідачем виникли та мали місце не на підставі договору купівлі-продажу № 0123 від 23.01.2007р. З довіреностей на отримання товарно-матеріальних цінностей не вбачається, що відповідач уповноважує свого представника на отримання ТМЦ на підставі договору купівлі-продажу № 0123 від 23.01.2007р. У видаткових накладних, які містяться в матеріалах справи, не зазначено та не могло бути зазначено, що товар передається саме на підставі договору купівлі-продажу № 0123 від 23.01.2007р. Позивачем не виставлялись відповідачу рахунки для оплати отриманого товару, як це передбачено договором та з якими пов'язується настання строку щодо оплати отриманого товару. Тому нарахування пені і відсотків на підставі договору № 0123 від 23.01.2007р. є безпідставним. Позивач не пред'являв відповідачу вимогу в порядку частини 2 статті 530 ЦК України, а, зловживаючи своїм правом на звернення до суду, в порушення ст. 1 ГПК України пред'явив позов без наявності порушеного права. Вимоги про стягнення збитків не відповідають положенням ст. 22, 623, 624 ЦК України.
В судовому засіданні представник відповідача також пояснив, що відповідачем дійсно отримано від позивача по видаткових накладних , копії яких є у справі, запасні частини на 186666,98 грн. та оплачено їх на суму 109655,54 грн.
З пояснень представника відповідача та наданих матеріалів суд вбачає таке.
23.01.2007 р. ТОВ ВКФ «Степ-ап» (Продавець) та СТОВ «Мізяківські Хутори» (Покупець), правонаступником якого є ТОВ «Мізяківські Хутори», підписано договір № 0123 від 23.01.2007 р. купівлі-продажу запасних частин до автотракторної техніки на 480000 грн. з ПДВ. Порядок поставки – самовивіз Покупцем.
25.01.2007 р. сторонами підписано додаткову угоду до договору № 0123 від 23.01.2007 р.
Згідно видаткових накладних, копії яких додано до позовної заяви, позивач передав відповідачу через його представника Ройко М.О. запасні частини на загальну суму 186666,98 грн., які оплачені відповідачем на суму 109655,54 грн.
Наведене стверджується матеріалами справи.
Заслухавши пояснення представника відповідача, дослідивши і оцінивши надані доказі, суд дійшов такого висновку.
Згідно зі статтею 193 Господарського кодексу України (далі –ГК України) суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України (далі –ЦК України) з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.
Відповідно до ст.ст.525, 526,ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.
Відповідно до ч. 1 ст. 639 ЦК України договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом.
Відповідно до ст. 1 Закону України № 996-ХІV від 16.07.1999р. „Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні” первинний документ бухгалтерського обліку це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення і згідно з вимогами ч. 2 ст. 9 цього Закону повинен мати, зокрема, такі обов'язкові реквізити як зміст та обсяг господарської операції.
Згідно з п. 6 Інструкції про порядок реєстрації виданих, повернутих і використаних довіреностей на одержання цінностей, яка затверджена Наказом Мінфіну № 99 від 16.05.1996р. довіреність на одержання цінностей від постачальника за нарядом, рахунком, договором, замовленням, угодою або іншим документом, що їх замінює, видається довіреній особі під розписку і реєструється в журналі реєстрації довіреностей. Тобто у довіреності має бути зазначено підставу отримання товару (наряд, рахунок, замовлення, угода тощо).
З наданих позивачем первинних документів на відпуск товару: видаткових накладних та довіреностей, - не вбачається, що зазначені у них господарські операції здійснені на підставі договору купівлі-продажу № 0123 від 23.01.2007р. У видаткових накладних та довіреностях підстави відпуску (отримання) товару не вказані. Відсутнє посилання на договір також у банківських виписках на перерахування відповідачем за отриманий товар коштів.
З пояснень представника відповідача, випливає, що рахунки на оплату товару позивачем не виставлялись.
Позивач на вимогу суду такі рахунки або пояснень щодо їх вручення відповідачу не надав.
За таких обставин відсутні підстави вважати, що спірні правовідносини виникли з договору купівлі-продажу № 0123 від 23.01.2007р.
А відтак позовні вимоги в частині стягнення нарахованих на підставі цього договору пені, збитків та 28% річних задоволенню не підлягають.
Разом з тим між сторонами існують правовідносини з купівлі-продажу запасних частин, які оформлені видатковими накладними, сума боргу за якими становить 77011,44 грн., що стверджується матеріалами справи та поясненнями представника відповідача.
Строк виконання зобов'язань з оплати отриманого за видатковими накладними товару сторонами не обумовлено.
Відповідно до ч. 2 ст. 530 ЦК України, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Доказів пред'явлення відповідачу вимоги на оплату товару до подання позову позивач суду не надав. Разом з тим, суд вважає, що за відсутності у законодавстві положень стосовно форми вимоги про виконання зобов'язання такою вимогою може вважатись і позовна заява № 44 від 24.01.2008 р., що розглядається у даній справі .
Оскільки відповідач не оплатив отриманий від позивача товар у встановлений ч. 2 ст. 530 ЦК України строк з дня отримання вказаної позовної заяви, позовні вимоги в частині стягнення 77011,44 грн. боргу підлягають задоволенню.
Судові витрати відповідно до ч. 2 ст. 49 ГПК України у повному обсязі відносяться на позивача, оскільки спір доведено до суду з його вини, адже він звернувся до суду за відсутності на момент звернення права вимоги; спірні правовідносини не випливають з договору купівлі-продажу № 0123 від 23.01.2007 р., на підставі якого позивач звернувся до суду.
Позивачем проігноровано вимоги суду щодо надання доказів по справі (ухвали суду від 21.02.2008 р., 24.03.2008 р., 17.04.2008 р.) без пояснення причин, що вказує на їх неповажність. Відповідачем також без пояснення причин не виконано вимоги суду щодо надання необхідних документів (ухвала суду від 24.03.2008 р.). Це призвело до ускладнення та збільшення строку розгляду справи і, відповідно, - державних затрат на судовий процес.
З урахуванням цього, суд вважає, що за ухилення від вчинення дій, покладених судом, зі сторін слід стягнути по 200 грн. штрафу до державного бюджету на підставі п.5 ст. 83 ГПК України.
Позивачем зайво перераховано до державного бюджету 48,27 грн. державного мита, яке підлягає поверненню на підставі ст. 47 ГПК України.
Керуючись ст.ст. 33, 43, 47, 49 ч. 2, 82, 83 п. 5, 84, 115, 116 ГПК України, -
ВИРІШИВ :
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Товариства з обмеженоювідповідальністю "Мізяківські Хутори" (Вінницька обл., Вінницький р-н, с. Мізяківські Хутори, вул. Пушкіна , 16 ідент.код 03733944, р/р 26002000379 у ВАТ СКБ «Дністер», МФО 302430):
- на користь Товариства з обмеженою відповідальністю виробничо - комерційної фірми "Степ-ап" (21000, м. Вінниця, вул. Космонавтів, 3/1, ідент.код 31325172, р/р 26000000835001 у Вінницькій філії АТ «Укрінбанк», МФО 302333) 77011,44 грн. боргу;
- до Державного бюджету 200 грн. штрафу за ухилення від вчинення дій, покладених судом на сторону.
3. В задоволенні позову в частині стягнення 38505,72 грн. збитків, 4304,4 грн. пені, 7089,6 грн. –28% річних відмовити.
4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю виробничо - комерційної фірми "Степ-ап" (21000, м. Вінниця, вул. Космонавтів, 3/1, ідент.код 31325172, р/р 26000000835001 у Вінницькій філії АТ «Укрінбанк», МФО 302333) до Державного бюджету 200 грн. штрафу за ухилення від вчинення дій, покладених судом на сторону.
5. Видати накази після набрання рішенням законної сили.
6. Повернути Товариству з обмеженою відповідальністю виробничо - комерційній фірмі "Степ-ап" (21000, м. Вінниця, вул. Космонавтів, 3/1, ідент.код 31325172, р/р 26000000835001 у Вінницькій філії АТ «Укрінбанк», МФО 302333) з Державного бюджету через відповідний територіальний орган Державного казначейства 48,27 грн. державного мита, зайво перерахованого по платіжному дорученню № 570 від 14.11.2007 р., оригінал якого є у матеріалах справи.
Рішення суду, завірене печаткою суду, є підставою для повернення позивачу державного мита з Державного бюджету відповідно до рішення суду.
Рішення суду надіслати сторонам: позивачу у оригіналі для повернення держмита, відповідачу у копії.
Суддя
Повний текст рішення суду оформлено і підписано
відповідно до вимог ст.84 ГПК України 19 травня 2008 р.
віддрук. прим.:
1 - до справи
2 - позивачу
3 - відповідачу
Суд | Господарський суд Вінницької області |
Дата ухвалення рішення | 13.05.2008 |
Оприлюднено | 04.06.2008 |
Номер документу | 1673038 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд Вінницької області
Кожухар М.С.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні