Рішення

від 11.04.2008 по справі 12/55

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

12/55

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел.230-31-34

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

справа №  12/55

11.04.08

За позовом                    Малого приватного підприємства Фірма «Ерідон»

До                              Товариства з обмеженою відповідальністю «ВОВК»

Про                              стягнення 12 777,18 грн.

                                                                                                                                                 Суддя Прокопенко Л.В.

Представники:

Від позивача        Пилипчук Я.В. –предст. (дов .№ 11/05 від 11.05.07 р.)

Від відповідача    не з'явився

       Обставини справи:

Мале приватне підприємство Фірма «Ерідон»звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «ВОВК» про стягнення заборгованості у розмірі 12 777,18 грн. (10 000 грн. –основний борг, 1 777, 18 грн. –10% річних, 1 000 грн. –10 % штраф), яка виникла внаслідок неналежного виконання відповідачем умов договору поставки №26/02/07-1Ц від 26.02.07 р.

Ухвалою суду від 07.02.08 р. за зазначеною вище позовною заявою порушено провадження у справі № 12/55 та призначено розгляд справи на 28.03.08 р.

Ухвалою суду від 03.04.08 р. розгляд справи призначено на 11.04.08 р.

В судовому засіданні 11.04.08 р. представник позивача надав витребувані документи по справі.

Відповідач відзив на позов не надав, представник відповідача до судового засідання не з'явився.

          Відповідач належним чином повідомлений про призначення справи до розгляду в засіданні Господарського суду міста Києва, про час і місце його проведення.

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві (роз'яснення Президії Вищого Арбітражного суду України від 18.09.97р. № 02 - 5/289 із змінами «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України»).

Про поважні причини неявки в судове засідання повноважного представника відповідача суд не повідомлений. Клопотань про відкладення розгляду справи від відповідача не надходило.

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

В судовому засіданні 11.04.08р. оголошено повний текст рішення.

Ознайомившись з матеріалами справи, суд, -

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до п. 1.1 договору поставки № 26/02/07-1Ц від 26.02.07 р. позивач зобов'язався згідно заявок відповідача передати, а відповідач оплатити і прийняти товар.

Згідно п. 3.1 договору, оплата вартості кожної окремої вартості товару повинна була здійснюватися згідно рахунком-фактурою в день поставки товару або на наступний день після поставки товару шляхом її перерахування на рахунок позивача.

Відповідач в порушення умов договору, не виконав основного обов'язку, розрахувався частково, в результаті чого виникла заборгованість і яка, як вбачається з наданого позивачем і неоспореного відповідачем розрахунку, складає 10 000 грн. основного боргу.

Крім суми основного боргу, позивач ставить вимоги про стягнення штрафних санкцій, а саме: річних, що згідно наданого розрахунку становить 1 777,18 грн. та штраф в сумі 1 000 грн.

Пунктом 7.2 договору встановлено, що крім відшкодування матеріальної шкоди, відповідач за несвоєчасну оплату продукції сплачує штраф в розмірі 10 % від суми боргу та 10% річних за прострочення виконання грошових зобов'язань.

Крім того, п. 7.3 договору передбачено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язань здійснюється без обмеження строку.

Отже, борг відповідача перед позивачем на момент подання позову складає 12 777,18 грн.

Проаналізувавши матеріали справи та пояснення позивача, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги підлягають задоволенню з огляду на наступне.

До правовідносин сторін суд застосовує положення нових Цивільного та Господарського кодексів України, що набули чинності 01.01.04 р., так як згідно з п. 4 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України та п. 4 Прикінцевих положень ГК України до цивільних (господарських) відносин, що виникли до набрання чинності кодексами, їх положення застосовуються до тих прав і обов'язків, що виникли або продовжують існувати після набрання ними чинності.

По суті спору суд вважає за необхідне зазначити таке.

Згідно п. 1 ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до п. 7 ст. 193 ГК України не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

          Стаття 525 ЦК України встановлює, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

У відповідності до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язанням є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 ЦК України).

Згідно ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Позивачем підтверджено належним чином факт виконання ним зобов'язання перед відповідачем.

Відповідачем не надано заперечень стосовно факту порушення ним зобов'язань з оплати отриманої продукції, а отже факт порушення відповідачем договірних зобов'язань судом встановлено.

Таким чином, позовні вимоги в частині стягнення основного боргу в розмірі 10 000 грн. підлягають задоволенню.

Статтями 536, 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, повинен сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних з простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Статтею 230 ГК України визначено, що штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Таким чином, позовні вимоги в частині стягнення 1 000,00 грн. –10% штрафу від суми боргу та 1 777,18 грн. –10% річних визнаються судом обґрунтованими та підлягають задоволенню в повному обсязі.

Згідно з ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідач доказів на спростування обставин, повідомлених позивачем, не надав.

   Оскільки спір виник внаслідок неправомірних дій відповідача, то судові витрати: державне мито і витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, відповідно до приписів статті 49 ГПК України, покладаються на відповідача.

   На підставі вищевикладеного та керуючись ст. ст. 525, 526, 536, 549, 625, ЦК України, ст. ст. 33, 193, 230 ГК України, ст. 49, 82-85 ГПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

1.Позовні вимоги задовольнити.

2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ВОВК»(01103, м. Київ, вул. Кіквідзе, 34-а, кв. 45, р/р 260050191750 в ЗАТ «Мікрофінансовий Банк», МФО 320984, код ЄДРПОУ 34615403) на користь Малого приватного підприємства Фірма «Ерідон»(08125, Київська область, Києво-Святошинський район, с. Музичі, вул. Леніна, 16, кв. 82, р/р 26009012714230 в філії ВАТ «Укрексімбанк», м. Київ, МФО 380333, код ЄДРПОУ 19420704) основного боргу - 10 000 (десять тисяч) грн. 00 коп., 10 % річних - 1 777 (одна тисяча сімсот сімдесят сім) грн. 18 коп., 10 % штрафу –1 000 (одна тисяча) грн. 00 коп., державного мита - 127 (сто двадцять сім) грн. 80 коп. та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу - 118 (сто вісімнадцять) грн. 00 коп. -

3.Наказ видати після вступу рішення в законну силу.

4.Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку протягом 10 днів з дня підписання.

                 Суддя                                                                                          Л.В.Прокопенко