Рішення

від 22.05.2008 по справі 5020-5/068

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД М. СЕВАСТОПОЛЯ

5020-5/068

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ

Іменем України

РІШЕННЯ

"22" травня 2008 р. справа № 5020-5/068

За позовом: Відкритого акціонерного товариства “Енергетична компанія Севастопольенерго” (99040 м. Севастополь,  вул. Хрустальова, 44)

до Приватного підприємства „Фассі” (м. Севастополь, вул. Гер. Бреста, б. 41, кв. 117)

про стягнення заборгованості в розмірі  64706,12 грн.

Суддя Євдокимов І.В.

Представники сторін:

Позивач –Гладченко О.І., довіреність № 10/0/2-08 від 02.01.2008,      

Відповідач –Ольхович І.М., директор, наказ б/н від 01.05.2003,  

Суть спору:

Позивач, ВАТ “Енергетична компанія Севастопольенерго”, звернувся до суду з позовом до відповідача, Приватного підприємства „Фассі”, про стягнення заборгованості   в розмірі 64706,12 грн.

Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що відповідачем порушені правила користування електроенергією шляхом самовільного підключення до мереж позивача без укладання договору, у зв'язку з чим складений акт № 0096988 від 19.10.2007.

Представник відповідача позивні вимоги не визнав, мотивуючі свої заперечення тим, що приміщення по якому нараховані штрафні санкції він не займав.

В процесі розгляду справи відповідач звернувся до суду з клопотанням про призначення експертизи, в якому він вказує на те, що позивачем невірно розраховані фінансові санкції, на підставі того, що позивачем неправильно вказаний перетин дроту.

Судом вказане клопотання залишено без задоволення, у зв'язку з наявністю у матеріалах справи акта про порушення правил користування електричною енергією № 0096988 від 19.10.2007, якій складений посадовими особами позивача (а.с.8).   

Представникам сторін роз'яснені їх процесуальні права і обов'язки, передбачені ст. ст. 20, 22 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані позивачем докази,  заслухавши представників сторін, суд

встановив:

Відносини електроенергетики в Україні регулюються Законом України „Про електроенергетику”, Порядком постачання електричної енергії споживачам, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 24.03.1999 № 441 в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 09.04.2002  № 475 та Правилами користування електричною енергією, затвердженими постановою НКРЕ від 31.07.1996 в редакції постанови НКРЕ від 22.08.2002  № 928.

                  Відповідно до статті 275 Господарського кодексу України, частини 1 статті 26 Закону України “Про електроенергетику” споживання енергії   можливе  лише  на  підставі  договору  з енергопостачальником.

          Згідно з ч. 2 ст. 275 Господарського кодексу України відпуск енергії без оформлення договору енергопостачання не допускається.

19.10.2007 представниками постачальника була проведена перевірка стану розрахункових приладів обліку за адресою: м. Севастополь, вул. Косарева, 2, цокольне приміщення Інтернет - кафе, власником якого є відповідач на підставі договору оренди № 575-99 від 16.12.1999 (а.с. 66-76).

Як вбачається із матеріалів справи, відповідач користувався приміщенням, розташованим за адресою: м. Севастополь, вул. Косарева, 2, цокольне приміщення Інтернет –кафе на підставі договору оренди від 16.12.1999, укладеному між Управлінням майна міста Севастопольської міської державної адміністрації та ПП “Фасі” (а.с.67).

Після закінчення договору оренди 04.06.07, відповідач продовжував користуватися вказаним приміщенням та передав орендоване майно по акту прийому-передачі тільки 15.12.2007 (а.с. 76).

В ході перевірки встановлено, що відповідачем порушені правила користування електроенергії,  шляхом самовільного підключення до мереж позивача без укладання договору на постачання електроенергії, у зв'язку з чим, складений акт № 0096988 від 19.10.2007.

Відповідно до ч. 2 ст. 27 Закону України „Про електроенергетику” правопорушеннями в електроенергетиці є: крадіжка електричної і теплової енергії, самовільне підключення до об'єктів електроенергетики і споживання енергії без приладів обліку.

Згідно з п. 7.6 Правил користування електричною енергією у разі самовільного підключення споживачем струмоприймачів або збільшення величини приєднаної потужності понад величину, визначену умовами договору та/або проектними рішеннями, приєднання струмоприймачів поза розрахунковими засобами обліку або порушення розрахункового обліку електричної енергії, зриву чи пошкодження пломб, зниження показників якості електричної енергії з вини споживача до величин, які порушують нормальне функціонування електроустановок електропередавальної організації та інших споживачів, невиконання припису уповноваженого представника відповідного органу виконавчої влади, який стосується вищенаведених порушень, постачальник електричної енергії (електропередавальна організація) має право без попередження повністю припинити споживачу електропостачання (технічне забезпечення електропостачання споживача) після оформлення у встановленому цими Правилами порядку акта про порушення.

Відповідно до п. 6.42 Правил  користування електричною енергією на підставі акта порушень уповноваженими представниками постачальника електричної енергії (електропередавальної організації) під час засідань комісії з розгляду актів про порушення визначаються обсяг недоврахованої електричної енергії та сума завданих споживачем збитків. Комісія з розгляду актів порушень створюється постачальником електричної енергії (електропередавальною організацією) і має складатися не менше ніж з трьох уповноважених представників постачальника електричної енергії. Споживач має бути повідомлений про час і дату засідання комісії не пізніше ніж за 5 робочих днів до призначеного дня засідання і має право бути присутнім на засіданні комісії. Рішення комісії оформляється протоколом і набирає чинності з дня вручення протоколу споживачу. Разом з протоколом споживачу надаються розрахунок величини вартості та розрахункові документи для оплати недоврахованої електричної енергії та/або збитків. Споживач має право оскаржити до суду рішення комісії протягом 10 робочих днів з дня вручення протоколу споживачу.

Згідно з вказаним пунктом Правил, даний акт був розглянутий на засіданні комісії 23.10.2007 про що складений протокол № 442 (а.с. 9).

Постановою Національної комісії регулювання електроенергетики України від 4 травня 2006 року № 562, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 4 липня 2006 за № 782/12656 затверджена Методика визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами правил користування електричною енергією.

Відповідно до п. 2.6 Методики здійснений розрахунок обсягу недооблікованої електроенергії у кількості 156103 кВт на суму 63848,12 грн.  Для оплати недооблікованої електроенергії відповідачу був виставлений рахунок № 54536 від 25.10.2007 на суму 63848,12 грн., який відповідачем оплачений не був.

Таким чином, заборгованість відповідача перед позивачем за недообліковану  електричну енергію складає 63848,12 грн.

Також, позивач просить стягнути суму заборгованості недообліковану  електричну енергію 63848,12 грн. з урахуванням пені в розмірі 649,69 грн.

Дану вимогу позивача суд вважає такою, що не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.  Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є  договори та інші правочини.

Згідно статті 230 Господарського кодексу України № 436-ІV від 16.01.2003 та статті 546 Цивільного кодексу України № 435-ІV від 16.01.2003 виконання зобов'язань може забезпечуватися пенею.

Відповідно до ч.ч. 1,2 ст. 509 Цивільного кодексу України  зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.  Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно з ч. 1 ст. 547 Цивільного кодексу України правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється у письмовій формі.

Відповідно до ч. 1 ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Таким чином, стягнення пені повинно здійснювати тільки у разі невиконання боржником своїх зобов'язань за договором. Позивач просить стягнути з відповідача суму пені, яка нарахована не по договору, тому у нього немає права на стягнення пені, у зв'язку з чим суд відмовляє позивачу у стягненні з відповідача суми пені.

Суму боргу позивач просить стягнути з урахуванням   3% річних.  

Згідно ст. 611  Цивільного кодексу України  у разі порушення зобов'язання настають  правові  наслідки, встановлені договором або законом.

           Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення,  а також три відсотку річних  від  простроченої  суми,  якщо  інший  розмір процентів не встановлений договором або законом.

15.07.2005 Інформаційним листом № 3.2.-2005 Верховний Суд України виклав правову позицію про природу трьох процентів річних та індексу інфляції, що передбачені статтями 214 ЦК УРСР та 625 ЦК України, згідно з якими боржник, що прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних з простроченої суми, якщо законом або договором не встановлений інший розмір процентів; грошовими зобов'язаннями боржника перед кредитором є грошова сума, що визначена з урахуванням встановленого індексу інфляції та трьох процентів річних; оскільки інфляційні втрати пов'язані з інфляційними процесами в державі та за своєю правовою природою є компенсацією за понесені збитки, спричинені знеціненням грошових коштів, а три проценти річних - платою за користування коштами, що не були своєчасно сплачені боржником, то ні три проценти річних, ні індекс інфляції не можна розцінювати як заходи відповідальності за порушення зобов'язань та в зв'язку з цим відносити до санкцій.

Відповідно наданому позивачем розрахунку, сума 3% річних складає  208,31 грн.

Таким чином, відповідача  на користь позивача підлягає стягненню заборгованість в розмірі 64056,43 грн., з яких: 63848,12 грн. активна електроенергія, нарахована по акту про порушення правил користування електроенергії, 208,31 грн. –3% річних.

Відповідно до ст.ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України витрати на сплату державного мита в сумі 640,56 грн. та інформаційне –технічного забезпечення судового процесу в сумі 116,82 грн. покладаються  на відповідача пропорційно задоволеним позовним вимогам.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 22, 49,  82 –85, 115, 116, 121 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

в и р і ш и в :

1.          Позов задовольнити частково.

2.          Стягнути з Приватного підприємства „Фассі” (м. Севастополь, вул. Гер. Бреста, б. 41, кв. 117, код ЕДРПОУ 24691902, р/р 260073011393 в СФ АКБ „Укрсоцбанк”, МФО 324195) на користь Відкритого акціонерного товариства “Енергетична компанія Севастопольенерго” (99040 м. Севастополь,  вул. Хрустальова, 44, ЕДРПОУ  05471081,  р/р 2603830131168 в СМВ № 4548 ВАТ “Державний Ощадний Банк України”, МФО 384027)   заборгованість по активної електроенергії в сумі 63848,12 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

3.          Стягнути з Приватного підприємства „Фассі” (м. Севастополь, вул. Гер. Бреста, б. 41, кв. 117, код ЕДРПОУ 24691902, р/р 260073011393 в СФ АКБ „Укрсоцбанк”, МФО 324195) на користь Відкритого акціонерного товариства “Енергетична компанія Севастопольенерго” (99040 м. Севастополь,  вул. Хрустальова, 44, ЕДРПОУ  05471081, п/р 260073537 в АБ “Перший інвестиційний банк” м. Києва, МФО 300506) 3% річних в розмірі 208,31 грн., витрати по сплаті державного мита в сумі 640,56 грн., а також  витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 116,82 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

4.          В інший частині позовних вимог  ВАТ “Енергетична компанія Севастопольенерго”  відмовити.

Суддя                                                                                                                        І. В. Євдокимов

Рішення оформлено

згідно з вимогами

ст. 84 ГПК України

та підписано

26.05.2008

Розсилка:

1.          ВАТ “Енергетична компанія Севастопольенерго” (99040 м. Севастополь,  вул. Хрустальова, 44)

2.          ПП „Фассі” (м. Севастополь, вул. Гер. Бреста, б. 41, кв. 117)

3.          Справа

4.          наряд