Рішення

від 15.05.2008 по справі 14/67-08

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

14/67-08

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

15.05.08           Справа № 14/67-08.

За позовом: закритого акціонерного товариства “Підприємство теплових мереж”, м. Суми

До відповідача: відкритого акціонерного товариства “СУМИГАЗ”, м. Суми          

про  зобов'язання вчинити дії

                                                                                                 Суддя Миропольський С.О.

Представники:

Від позивача: Найдовська Н.Є., Очеретько А.А.

Від відповідача: Прядко В.М., Шаповал С.В.

В судовому засіданні приймала участь секретар судового засідання Т.М.Міщенко.

В судовому засіданні оголошувались перерви 12.03.2008 року до 21.04.2008 року, 05.05.2008 року до 13.05.2008 року, 13.05.2008 року до 14.05.2008 року, 14.05.2008 року до 15.05.208 року.

В судовому засіданні було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Суть спору: позивач просить суд списати заборгованість закритого акціонерного товариства «Підприємство теплових мереж» в сумі 19966517 грн. 32 коп., судові витрати покласти на відповідача.

В судове засідання надійшла заява про відкликання довіреності виданої Очеретько А.А. на представлення інтересів ЗАТ «ПТМ», в зв'язку з призначенням нового розпорядника майна Солдаткіна С.В. ухвалою господарського суду від 28.03.2008 року по справі № 6/6.

Від імені позивача в судове засідання подані додаткові пояснення на заперечення відповідача, та вважає, що у представників відповідача не має чітких уявлень про механізм застосування діючого ЗУ «Про списання вартості несплачених обсягів природного газу».

Від Прокуратури Сумської області надійшли матеріали на вимогу ухвали господарського суду Сумської області від 22.02.08р. по справі № 14/67-08, та прийняті судом до уваги.

Розглянувши матеріали справи, суд встановив:

Рішенням господарського суду Сумської області від 24 вересня 2001 року у справі № 4208-9/197 задоволено позов ВАТ „Сумигаз" до ЗАТ „Підприємство теплових мереж" про стягнення 21 404 373,72 грн. за рахунок майна за постачання та транспортування природного газу.

05 червня 2003 року було прийнято Закон України „Про списання вартості несплачених обсягів природного газу", який вступив в силу 11.07.2003 р. Відповідно до ст. 2 дія цього Закону поширюється, зокрема, на відкриті акціонерні товариства з газопостачання та газифікації, які здійснювали видобування, транспортування та постачання природного газу у 1995-1998 роках для потреб населення, бюджетних установ і організацій, підприємств теплопостачання, а також на підприємства з теплопостачання, що надавали послуги з теплопостачання для населення, бюджетних установ і організацій.

Зазначеним Законом встановлено, що вартість несплачених підприємствами теплоенергетики обсягів природного газу, спожитих у 1995-1998 роках, підлягає списанню.

Як встановлено під час розгляду справи № 4208-9/197 та під час розгляду заяв про перегляд рішення господарського суду Сумської області від 24 вересня 2001 року, природний газ постачався позивачу в 1995-1998 роках.

Ухвалою господарського суду Сумської області від 29.04.2003 р. у справі № 6/6 про банкрутство позивача затверджено реєстр вимог кредиторів, відповідно до якого визнані майнові вимоги ВАТ „Сумигаз" в сумі 19 966 517,32 грн. - розмір заборгованості ЗАТ „ПТМ" на момент порушення справи про банкрутство.

Таким чином, відповідно до Закону України „Про списання вартості несплачених обсягів природного газу" підлягала списанню заборгованість позивача перед відповідачем в сумі 19 966 517,32 грн.

В свою чергу загальна сума заборгованості ВАТ „Сумигаз" перед ДК „Газ України" НАК „Нафтогаз України" зменшувалась би на суму 19 966 517,32 грн. у разі списання заборгованості ЗАТ „ПТМ" перед ВАТ „Сумигаз".

На виконання зазначеного Закону Кабінетом Міністрів України було видано постанову від 29.04.2004 р. № 550, якою затверджено порядок списання вартості несплачених обсягів природного газу та утворено Міжвідомчу комісію із списання вартості несплачених обсягів природного газу, основним завданням якої є розгляд поданих НАК „Нафтогаз України" документів щодо списання вартості несплачених обсягів природного газу та прийняття відповідних рішень.

Крім того, були створені регіональні комісії із списання вартості несплачених обсягів природного газу, які затверджують узагальнені розрахунки несплачених обсягів природного газу в межах області та акти списання заборгованості.

Позивачем в травні 2004 року до регіональної комісії із списання вартості несплачених обсягів природного газу були надані документи (акти, протоколи тощо), необхідні для списання заборгованості, в тому числі заборгованості в сумі 2785966,97 грн. перед УМГ „Киівтрансгаз" та 19 966 517,32 грн. перед ВАТ „Сумигаз".

Регіональною комісією із списання вартості несплачених обсягів природного газу за результатами розгляду документів, наданих господарюючими суб'єктами, на яких поширюється дія цього закону, було прийнято рішення про списання заборгованості позивача в сумі 2785966,97 грн. перед УМГ „Киівтрансгаз". Рішення про списання заборгованості перед ВАТ „Сумигаз" не було прийнято з причин ненадання відповідачем необхідних документів.

Вивчивши матеріали справи та наданні пояснення та докази представниками сторін суд дійшов висновку, що позовні вимоги необґрунтовані та безпідставні, тому позов не підлягає задоволенню виходячи з наступного:  

Позивач в підтвердження своїх позовних вимог зазначає, що у зв'язку прийняттям 05 червня 2003 року Закону України „Про списання вартості несплачених обсягів природного газу", який вступив в силу 11.07.2003 р. Відповідно до ст. 2 дія цього Закону поширюється, зокрема, на відкриті акціонерні товариства з газопостачання та газифікації, які здійснювали видобування, транспортування та постачання природного газу у 1995-1998 роках для потреб населення, бюджетних установ і організацій, підприємств теплопостачання, а також на підприємства з теплопостачання, що надавали послуги з теплопостачання для населення, бюджетних установ і організацій.

Зазначеним Законом встановлено, що вартість несплачених підприємствами теплоенергетики обсягів природного газу, спожитих у 1995-1998 роках, підлягає списанню.

Але при цьому позивачем при подані позову не зазначено за який саме період підлягає списанню заборгованість, а також не доведено факт відсутності заборгованості, тобто не надано жодних первинних документів або доказів з урахуванням вимог ст.ст. 32-34 Господарського процесуального кодексу України.

Крім того, як вбачається з матеріалів наглядового провадження Прокуратури Сумської області № 07/1-2487-06 та матеріалів перевірки скарги закритого акціонерного товариства «ПТМ» (624-В) 2006-2007 року, що на момент винесення рішення від 24.09.2001 року у справі № 4208-9/197 за позовом відкритого акціонерного товариства «Сумигаз» до закритого акціонерного товариства «ПТМ» сума боргу була підтверджена лише актом звірки взаєморозрахунків позивач і відповідача від 27.08.2001 року, яким зафіксовано зазначену заборгованість.

За поясненнями голови правління ЗАТ „ПТМ" нею підписано цей акт в зв'язку з тим, що сплата коштів за поставлений газ всім постачальникам здійснювалась через ВАТ „Сумигаз", відображена в акті взаємозвірки заборгованість виникла не перед ВАТ „Сумигаз", а перед іншими постачальниками.

За поясненнями з 1999 року головного бухгалтера ВАТ „Сумигаз" Іванової О.А. на час призначення її на посаду в бухгалтерському обліку підприємства перебувала заборгованість ЗАТ „ПТМ" на суму набагато більше 10 млн. грн. За які послуги чи продукцію вона виникла в обліку не відображено, будь-які інші докази заборгованості в справі відсутні.

ЗАТ „ПТМ" 23.03.04 направлено заяву про перегляд рішення суду за нововиявленими обставинами у ході судового розгляду додаткових доказів боргу не встановлено, навпаки, відповідно до звітності, що є в матеріалах перегляду справи, до НАК „Нафтогаз України" борги ЗАТ „ПТМ" перед ВАТ „Сумигаз" не значаться.

При перевірці первинних бухгалтерський документів з'ясовано, що за період, якого стосується рішення документи у ВАТ „Сумигаз" знищені зі спливом строку зберігання, про що свідчать акти знищення.

При перегляді справи за нововиявленими обставинами також було призначено судово-бухгалтерську експертизу, яка прийшла до висновку, що в обсязі наданих документів підтвердити поставки природного газу ВАТ „Сумигаз" до ЗАТ „ПТМ" в період з 1995 по жовтень 2000 року в розрізі договорів не видається за можливе. В обсязі наданих документів документально підтверджено оплата ЗАТ „ПТМ" ВАТ „Сумигаз" за поставки природного газу за період з 01.11.98 до 01.11.00 на загальну суму 3157679,35грн. Проте, визначити, в якому розмірі здійснена оплата за природний газ в період з 1995 по жовтень 2000 року в розрізі договорів не видається за можливе.

Таким чином, в судовій справі відсутні достатні докази існування боргу ЗАТ „ПТМ" в сумі 21404373,72грн. перед ВАТ „Сумигаз". Однак, Господарський суд Сумської області та Харківський апеляційний господарський суд не задовольнили заяву ЗАТ „ПТМ" про перегляд справи за нововиявленими обставинами в зв'язку з відсутністю таких обставин та не доведення факту відсутності боргу.

Згідно відомостей, які формувались за даними ВАТ „Сумигаз", отриманих з комісії з питань списання заборгованості за поставлений природний газ Сумської обласної державної адміністрації, що працювала в 2004 році, по ВАТ „Сумигаз" зазначено борг ЗАТ „ПТМ" в сумі 22026799грн.

За цим, для з'ясування обставин справи 17.01.07 направлено запит до НАК „Нафтогаз України" про отримання інформації щодо сформування боргу ЗАТ „ПТМ" перед ВАТ „Сумигаз" в 1995-1998 роках, на який отримано відповідь, що запитувана інформація була в наявності у ТУ „Головпобутгаз" ДК „Укртрансгаз", яке ліквідовано в 2001 році шляхом об'єднання з ДК „Газ України". На запит до ДК „Укртрансгаз" отримано інформацію про передачу запитуваної інформації ДК „Газ України", а на запит до останнього отримано відомості про те, що за даними ВАТ „Сумигаз" на 01.01.99 заборгованість Сумського орендного підприємства теплових мереж за спожитий природний газ складала 58.711.139 грн.

Дані про те, що вказана заборгованість обліковувалась за балансом ВАТ „Сумигаз" в ДК „Газ України", зважаючи на отримані документи, відсутні.

Відповідно до ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

За змістом ст. 16 ЦК України способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: визнання права; визнання правочину недійсним; припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення; примусове виконання обов'язку в натурі; зміна правовідношення; припинення правовідношення; відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; відшкодування моральної (немайнової) шкоди; визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

Виходячи з приписів ст.ст. 15, 16 Цивільного кодексу України, ст. 1 Господарського процесуального кодексу України обраний позивачем спосіб захисту свого права не є передбаченим законом чи договором, а тому зазначена позовна вимога не може бути самостійним предметом спору в господарській справі.

Зазначену позицію підтримує Вищий господарський суд України

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень. Позивачем не було надано належних доказів в обґрунтування своїх позовних вимог, тому позовні вимоги є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Згідно ст. ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на позивача.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд –

В И Р І Ш И В:

1. У задоволенні позовних вимог відмовити.