Рішення

від 26.05.2008 по справі 37/97-08

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

37/97-08

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

10.04.08р.

Справа № 37/97-08

За позовом  Прокурора Верхньодніпровського району Дніпропетровської області в інтересах держави в особі Верхньодніпровської міської ради, Дніпропетровська область 

до  Приватного підприємства "Беркут", Дніпропетровська область 

про стягнення 662,18 грн.

                                                                                                                                 Суддя  Кеся Н.Б.

Представники:

від прокурора: Цяцька О.В. посвідчення № 181

від   позивача: Вінокурова М.А. довіренність в справі

від відповідача: не з'явився  

На підставі ст.85 ГПК України за згодою учасників процесу в судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Суть спору:

Прокурор Верхньодніпровського району Дніпропетровської області в інтересах держави в особі Верхньодніпровської міської ради Дніпропетровської області (далі –позивач) звернувся з позовом до Приватного підприємства "Беркут" (далі –Відповідач) і просить суд  стягнути з відповідача на користь міської ради втрати за самовільне користування земельною ділянкою у сумі 662,18грн. Позовні вимоги обґрунтовані настанням збитків, завданих внаслідок самовільного використання земельної ділянки.

Відповідач в судове засідання не з'явився. Суд, на підставі ст. 75 ГПК України вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами, оскільки про час та місце слухання справи судом направлено повідомлення відповідачу за його юридичною адресою.

Заслухавши пояснення позивача, дослідивши матеріали справи, господарський суд -

Встановив:

Рішенням Верхньодніпровської міської ради двадцять четвертого скликання на чотирнадцятій сесії  від 26.06.2003року приватному підприємству „Беркут” було надано дозвіл на підготовку технічної документації на земельну ділянку, яка використовується для обслуговування торговельного павільйону за адресою вул. Набережна, для подальшого виділення її в оренду.

Між радою та відповідачем було укладено Договір про плату за користування земельною ділянкою від 14.06.2004року. Пунктом 1.2 договору зазначено, що в зв'язку з довготривалою процедурою оформлення технічної документації на земельну ділянку, яка необхідна для укладення договору оренди (викупу), землекористувач зобов'язується сплачувати плату за фактичне користування земельною діяльною до укладання договору оренди (купівлі-продажу). Площа земельної ділянки складає 20кв.м.

Актом від 22.09.2007року, укладеним комісією у складі посадових осіб міської ради, управління містобудування РДА та землевпорядника виконкому зафіксовано, що на земельній ділянці по вул. Набережній розташований торгівельний павільйон з полегшених конструкцій, який встановлений приватним підприємством „Беркут” самовільно, без належних документів дозвільного характеру. Правовстановлювальні документи на земельну ділянку у ПП „Беркут” відсутні. Акт вибору земельної ділянки та дозвіл на розташування малої архітектурної форми відсутні. Плата за фактичне користування земельною ділянкою відповідно до договору №9 від 14.06.2004року підприємством сплачено не повному обсязі. Торгівельний павільйон для здійснення комерційної діяльності не використовується. За підписом міського голови Верхньодніпровської територіальної громади  та землевпорядника міськвиконкому сума заборгованості ПП „Беркут” за користування земельною ділянкою по вул. Набережній м. Верхньодніпровська станом на 22.09.2007року складає 781,79грн.  

Актом перевірки дотримання вимог земельного законодавства №90 від 04.10.2007року, складеним Дніпродзержинським міжрайонним відділом з контролю за використанням та охороною земель Управління з контролю за використанням та охороною земель у Дніпропетровській області, встановлено, що земельна ділянка площею) 0,0020га самовільно зайнята під розміщення на обслуговування торгового павільйону. Аналогічні обставини відображені в протоколі про адміністративне правопорушення від 04.10.2007року №59, складеному Верхньодніпровським районним відділом земельних ресурсів, а також актом обстеження земельної ділянки від 26.01.2008року №1, складеним Дніпропетровським міжрайонним відділом з контролю за використанням та охороною земель.  За підписом інспектора з контролю за використанням та охороною земель розмір шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельної ділянки складає 662,18грн.

Наведені обставини  свідчать про те, що відповідач з 2003 року   не оформив правовстановчі документи на спірну земельну ділянку, тому розміщення на ній будь-яких споруд розцінюється судом як самовільно зайняття землі, що обмежує права власника в особі  позивача.  

Відповідно до пункту 3 „г” ст.152 ЗК України одним із способів захисту прав на земельні ділянки є відшкодування збитків, яке може застосовуватися при усуненні будь-яких порушень прав власників на землю чи землекористувача.

На підставі п.”д” ст.156 ЗК України власникам землі та землекористувачам відшкодовуються збитки, заподіяні внаслідок неодержання доходів за час тимчасового невикористання земельної ділянки.

Згідно з ч.2 ст.157 ЗК України порядок визначення та відшкодування збитків власникам землі і землекористувачам встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 19.04.1993року №284 затверджений  Порядок визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам. Цим нормативно-правовим актом врегульовані питання щодо складу комісій з визначення розміру збитків, переліку збитків власників землі та землекористувачів, що підлягають відшкодуванню, порядку визначення розмірів збитків та строків їх відшкодування. Так, відповідно до п.2 Порядку Розміри  збитків  визначаються   комісіями,    створеними Київською та Севастопольською міськими, районними державними адміністраціями, виконавчими комітетами міських (міст обласного значення) рад. До складу комісій включаються представники Київської, Севастопольської міських, районних державних адміністрацій, виконавчих комітетів міських (міст обласного значення) рад (голови комісій), власники землі або землекористувачі (орендарі), яким заподіяні збитки, представники підприємств, установ, організацій та громадяни, які будуть їх відшкодовувати, представники державних органів земельних ресурсів і фінансових органів, органів у справах містобудування і архітектури та виконавчих комітетів сільських, селищних, міських (міст районного значення) рад, на території яких знаходяться земельні ділянки.   

Під час судового розгляду ані прокурор, ані представник позивача не надали доказів щодо визначення розміру збитків у відповідності з вимогами зазначеного Порядку. Так, із матеріалів справи вбачається, що розмір збитків визначений посадовою особою Дніпропетровського міжрайонного відділу з контролю за використанням та охороною земель, а комісія за участю інших представників установ і організації та за участю відповідача, не створювалася.

Відповідно до ст.33 ГПК України кожна сторона повинна  довести  ті  обставини,  на  які  вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

В силу ст.34 ГПК України господарський   суд  приймає  тільки  ті  докази,  які  мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

У зв'язку з цим позовні вимоги не підлягають задоволенню у зв'язку з недоведеністю прокурором та позивачем розміру збитків відповідно до вимог чинного законодавства.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 49,  82-85 ГПК України, господарський суд –

В И Р І Ш И В :

В позові відмовити.

Суддя                                                                                    Н.Б.КЕСЯ

Рішення підписано у повному обсязі 21.04.2008року