Постанова

від 15.05.2008 по справі 7/7-06

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

7/7-06

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

10002, м.Житомир, майдан Путятинський, 3/65  тел.(8-0412) 48-16-02

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 "15" травня 2008 р.                                                           Справа № 7/7-06

Житомирський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого   судді                                                  

суддів:                                                                        

при секретарі                                                             ,                 Кулик О.А.

за участю представників сторін:

від позивача: Усова О.О. (довіреність від 21.11.2006 року);

від відповідачів:

- сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Кам'яногірське":

не з'явився;

- сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Камсит":

Биховченко Р.І. - довіреність №27 від 25.03.2008 року (брав участь в судовому засіданні 15.04.2008 року);

від третьої особи: не з'явився,  

розглянувши апеляційну скаргу сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Камсит"

на рішення господарського суду Вінницької області

від "23" січня 2008 р. у справі № 7/7-06 (суддя Матвійчук В.В.)

за позовом відкритого акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" в особі Вінницької обласної дирекції (м. Вінниця)

до сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Кам'яногірське"

(с. Кам'яногірка Іллінецького району Вінницької області),

сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Камсит"

(с. Кам'яногірка Іллінецького району Вінницької області),

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні   відповідачів - сільськогосподарського акціонерного товариства відкритого типу по вирощуванню насіння цукрових буряків "Кам'яногірське"  

(с. Кам'яногірка Іллінецького району Вінницької області)       

про визнання недійсним договору купівлі-продажу, -  

ВСТАНОВИВ:

У вересні 2005 року акціонерний поштово-пенсійний банк "Аваль" в особі Вінницької обласної дирекції звернувся до господарського суду Вінницької області з позовом до сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Кам'яногірське" та сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Камсит" про визнання недійсним договору купівлі-продажу техніки №6 від 22 грудня 2003 року на підставі ст.ст.203,215,216 Цивільного кодексу України (а.с. 2-3,т.1).

Ухвалою господарського суду Вінницької області від 01 листопада 2005 року сільськогосподарське акціонерне товариство відкритого типу по вирощуванню насіння цукрових буряків "Кам'яногірське" залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідачів (а.с.83-86 ,т.1).

В ході розгляду справи відкрите акціонерне товариство "Райффайзен Банк  Аваль" в особі  Вінницької обласної дирекції подало заяву, в якій просило визнати недійсним договір купівлі - продажу техніки №6 від 14 грудня 2003 року (а.с.100 ,т.1).

Ухвалою господарського суду Вінницької області від 28 лютого 2007 року здійснено заміну позивача - Акціонерного поштово-пенсійного банку "Аваль" в особі Вінницької обласної дирекції його правонаступником - відкритим акціонерним товариством "Райффайзен Банк  Аваль" в особі  Вінницької обласної дирекції.

Провадження у справі № 7/7-06 зупинено.

Матеріали   справи   надіслано   до  прокуратури    Вінницької    області  (а.с.101-107, т.3).

Постановою Житомирського апеляційного господарського суду від 04 жовтня 2007 року у справі №7/7-06 апеляційну скаргу відкритого акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" в особі Вінницької обласної дирекції задоволено.

Скасовано ухвалу господарського суду Вінницької області від 28 лютого 2007 року у справі №7/7-06 в частині зупинення провадження.

Справу передано на розгляд до господарського суду Вінницької області (а.с.140-141, т.3).

В ході розгляду справи позивач подав заяву, в якій просив визнати недійсним договір купівлі - продажу техніки №6 від 14 грудня 2003 року на підставі ст.48 Цивільного кодексу УРСР, як такий, що суперечить ст.145  цього Кодексу, ст.17 Закону України "Про заставу", ст.10 та п.п.3,5 Прикінцевих положень Закону України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень" від  18 листопада 2003 року (а.с.27-28, т.4).

Рішенням господарського суду Вінницької області від 23 січня 2008 року у справі  №7/7-06   позов задоволено.

Визнано  недійсним  договір  купівлі - продажу  техніки   №6   від   14 грудня 2003 року, укладений між сільськогосподарським товариством з обмеженою відповідальністю "Кам'яногірське" та сільськогосподарським товариством з обмеженою відповідальністю "Камсит".

Стягнуто з сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Кам'яногірське" на користь відкритого акціонерного товариства "Райффайзен Банк  Аваль" 42,50 грн. витрат зі сплати державного мита, 59,00 грн. витрат на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу.

Стягнуто з сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Камсит" на користь відкритого акціонерного товариства "Райффайзен Банк  Аваль" 42,50 грн. витрат зі сплати державного мита, 59,00 грн. витрат на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю "Камсит" подало апеляційну  скаргу, в якій просить скасувати зазначене рішення та прийняти нове рішення, яким в позові відмовити, посилаючись на неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, порушення норм матеріального та процесуального права.

СТОВ "Камсит" в апеляційній скарзі вказує, що правова оцінка оспорюваному договору вже дана у справі №5/57-07 про банкрутство товариства, що звільняє від доказування, тому провадження у справі підлягає припиненню.

Зазначає, що постановою господарського суду Вінницької області від 31 жовтня 2006 року у справі №12/340-06, яка набрала законної сили, скасовано державну реєстрацію СТОВ "Кам'яногірське", що відповідно до п.7 ст.59 Господарського процесуального кодексу України позбавляє суб'єкта господарювання статусу юридичної особи у господарському процесі.

СТОВ "Камсит" вказує, що при укладенні оспорюваного договору не було порушено діючих норм права і  він є добросовісним набувачем майна згідно договору.

Вважає, що відкрите акціонерне товариство "Райффайзен Банк Аваль" в особі Вінницької обласної дирекції не є належним позивачем у справі.

ВАТ "Райффайзен Банк Аваль" в особі Вінницької обласної дирекції та САТ відкритого типу по вирощуванню насіння цукрових буряків  "Кам'яногірське" у письмових відзивах на апеляційну скаргу зазначають про необґрунтованість доводів, викладених у скарзі, просять залишити рішення суду без змін, а скаргу - без задоволення.

СТОВ "Кам'яногірське" письмового відзиву на апеляційну скаргу не надало, його представник в судове засідання не з'явився.

Ліквідатор  третьої  особи  в  судове  засідання  не  з'явився,  в  листі  №85  від 10 квітня 2008 року просить розглядати справу за відсутності представника товариства.

Враховуючи зазначене та оскільки відповідача та третю особу належним чином повідомлено про дату, час та місце апеляційного розгляду, колегія суддів вважає, що неприбуття в судове засідання представників відповідача та третьої особи не перешкоджає судовому розгляду справи.

Представник СТОВ "Камсит" в судовому засіданні апеляційну скаргу підтримує.

Представник позивача проти апеляційної скарги заперечує, просить залишити рішення суду без змін, а скаргу - без задоволення.

Заслухавши представників сторін, дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів апеляційного господарського суду  вважає, що скарга задоволенню не підлягає.

При цьому виходить з наступного.

Відповідно до ст.33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна  довести  ті  обставини,  на  які  вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази  подаються  сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Ст.34 вказаного Кодексу передбачено, що господарський суд приймає тільки ті  докази,  які  мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до  законодавства  повинні бути  підтверджені  певними  засобами  доказування,   не    можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до ст.48 Цивільного кодексу УРСР (діяв на час укладення угоди) недійсною є та угода, що не відповідає вимогам закону.

П.4 Прикінцевих положень Господарського кодексу України встановлено, що Господарський кодекс України застосовується до господарських відносин, які виникли до набрання чинності відповідними положеннями Господарського кодексу України, зазначені положення застосовуються щодо тих прав і обов'язків, що виникли або продовжують існувати після набрання чинності цими положеннями.

Згідно ч.1 ст. 207 Господарського кодексу України господарське зобов'язання, що не відповідає  вимогам  закону, або вчинено з  метою, яка  завідомо суперечить  інтересам держави  і суспільства, або  укладено учасниками   господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної  правосуб'єктності), може  бути  на вимогу  однієї із сторін, або відповідного  органу  державної влади  визнано судом недійсним повністю або в частині.

Пунктом 4 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України передбачено, що до цивільних відносин, які виникли до набрання чинності Цивільним кодексом України (01.01.2004р.), положення цього Кодексу застосовуються до тих прав і обов'язків, що виникли або продовжують існувати після набрання ним чинності.

Відповідно до ч.1 ст.215 Цивільного кодексу України підставою недійсності  правочину  є недодержання  в момент  вчинення  стороною (сторонами) вимог, які  встановлені  частинами першою - третьою, п'ятою та  шостою статті 203 цього  Кодексу.

Статтею 203 Кодексу  встановлено загальні  вимоги, додержання яких є  необхідним для чинності  правочину,  зокрема, зміст правочину не може суперечити  цьому Кодексу, іншим  актам цивільного законодавства, а також  моральним  засадам  суспільства.

Відповідно до кредитного договору №11/035-11/938 від 15 жовтня 2002 року з додатковими угодами  до  нього  від  17  грудня  2002  року  та  від  08  травня  2003 року  сільськогосподарське акціонерне товариство відкритого типу по вирощуванню насіння цукрових буряків "Кам'яногірське" отримало від АППБ "Аваль" в особі Вінницької дирекції кредит в сумі 688 000,00 грн. на умовах, визначених цим договором та додатковими угодами.

Строк повернення кредиту сторони встановили до 01 листопада 2003 року (а.с.11-14, т.1).

25 грудня 2002  року між АППБ "Аваль" в особі Вінницької дирекції та позичальником САТ відкритого типу по вирощуванню насіння цукрових буряків   "Кам'яногірське" в забезпечення зобов'язань за кредитним договором укладено договір   застави майна, відповідно до якого товариство передало у заставу банку  автотранспорт та сільськогосподарську техніку згідно визначеного у договорі переліку  (а.с.15,16, т.1).

Згідно даного переліку до заставленого майна увійшла, зокрема, і сільськогосподарська техніка, яка стала  в подальшому предметом оспорюваного договору купівлі - продажу №6 від 14 грудня 2003 року.

На виконання ст.15 Закону України "Про заставу" заставлене майно, в тому числі сільськогосподарська техніка, яка стала предметом спірного договору, внесено до Державного реєстру застав рухомого майна.

В зв'язку з неповерненням сільськогосподарським   акціонерним товариством відкритого типу по вирощуванню насіння цукрових буряків "Кам'яногірське" у   встановлений строк отриманих за договором від 15 жовтня 2002 року кредитних коштів, 05 листопада 2003 року приватний нотаріус Іллінецького нотаріального округу на підставі ст.87 Закону України "Про нотаріат" та п.1 "Переліку документів, за якими стягнення заборгованості проводиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів   нотаріусів", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року №1172, видав виконавчий напис з метою примусового виконання товариством зобов'язань за кредитним договором, запропонувавши звернути стягнення на заставлене майно.

На підставі цього виконавчого напису державним виконавцем відділу державної виконавчої служби Іллінецького районного управління юстиції відкрито виконавче  провадження з примусового стягнення боргу.

14 грудня 2003 року між сільськогосподарським товариством з обмеженою відповідальністю  "Кам'яногірське" (продавець) та сільськогосподарським товариством з обмеженою відповідальністю "Камсит" (покупець) укладено договір купівлі-продажу техніки за №6, згідно з яким продавець продав, а покупець придбав техніку, а саме:

-  ДЗ 42, бульдозер, 1987 року випуску, № двигуна 9078;

-  ДЗ 42, бульдозер, 1990 року випуску, № двигуна 047870;

-  Т 150 К, трактор, 1984 року випуску,   № двигуна 19990908;

-  Т 150 К, трактор, 1986 року випуску,   № двигуна 10065506;

-  Т 150 К, трактор, 1991 року випуску,   № двигуна 0042408;

-  ЮМЗ 6, трактор, 1981 року випуску,    № двигуна 3451;

-  ЮМЗ 6, трактор, 1989 року випуску,    № двигуна 801;

-  ЮМЗ 6, трактор, 1991 року випуску,    № двигуна 111315,

на загальну суму 17 400,00 грн.

Зі сторони продавця договір підписано генеральним  директором  Топоровським В.І., зі  сторони  покупця  директором Гашковим В.М.

Згідно п.5 договору продавець гарантував,  що техніку на момент укладення договору нікому іншому не продано, не подаровано, під заставою (в тому числі податковою), забороною (арештом) не перебуває, судового спору щодо неї немає, а також прав у третіх осіб, як на території України, так і за її межами немає (а.с.20, т.1).

Передачу техніки у власність покупця оформлено актом приймання - передачі,  підписаним вищезазначеними керівниками 14 грудня 2003 року (а.с.23,т.1).

22 грудня 2003 року сільськогосподарське акціонерне товариство відкритого типу по вирощуванню насіння цукрових буряків "Кам'яногірське" уклало з сільськогосподарським товариством з обмеженою відповідальністю "Кам'яногірське" договір купівлі - продажу за №11, та в той же день згідно акта прийому - передачі передало у власність СТОВ "Кам'яногірське" сільськогосподарську техніку, яка була предметом договору №4 від 14 грудня 2003 року (а.с.22, т.1).

В матеріалах справи відсутні докази на підтвердження того, що заставодержавтелем майна - АППБ "Аваль" в особі Вінницької обласної дирекції надавалась згода на продаж вищезазначеної сільгосптехніки.

Згідно приписів ст.17 Закону України "Про заставу" заставодавець зберігає право розпорядження заставленим майном, якщо інше не передбачено законом чи договором. Заставодавець може відчужувати заставлене майно тільки за згодою заставодержателя за умови переходу до нового заставодавця основного боргу, забезпеченого заставою (в редакції Закону від 11 червня 2003 року).

Таким чином, договір купівлі - продажу №11 від 22 грудня 2003 року укладено з порушенням вимог ст.17 Закону України "Про заставу".

Рішенням господарського суду Вінницької області від 10 березня 2005 року у справі №4/111-05 за позовом АППБ "Аваль" в особі Вінницької обласної дирекції до САТ відкритого типу по вирощуванню насіння цукрових буряків "Кам'яногірське" та СТОВ "Кам'яногірське" договір купівлі-продажу №11 від 22 грудня 2003 року визнано недійсним.

З огляду на викладене, договір купівлі - продажу №6 від 14 грудня 2003 року також укладено з порушенням  вимог чинного законодавства, зокрема, ст.17 Закону України "Про заставу".

Доводи СТОВ "Камсит" про те, що він є добросовісним набувачем майна не є переконливими, оскільки ч.3 ст.15 Закону України "Про заставу" передбачено, що державний реєстр застав рухомого майна та відомості, занесені до нього, є відкритими  для всіх юридичних та фізичних осіб і тому СТОВ "Камсит", укладаючи договір купівлі-продажу  №6 від 14 грудня 2003 року, не було позбавлене права та можливості звернутися до державного реєстру для з'ясування відомостей щодо перебування  предмета договору у заставі.

Як вбачається з матеріалів справи, 17 грудня 2002 року відбулось засідання Спостережної ради САТ відкритого типу по вирощуванню насіння цукрових буряків "Кам'яногірське" (оформлене протоколом №7, (а.с.8, т.2), на якому вирішено     одержаний від АППБ "Аваль" кредит використати для сільськогосподарських потреб, а   в якості забезпечення зобов'язань за кредитним договором передати в заставу транспортні засоби та сільськогосподарську техніку.

Протокол засідання Спостережної ради свідчить про те, що серед членів був присутній Гашков Володимир Миколайович, який на момент укладення спірного договору купівлі-продажу №6 від 14 грудня 2003 року був генеральним директором СТОВ "Камсит".

Наведеним також спростовуються доводи СТОВ "Камсит" про те, що товариство є добросовісним набувачем вищезазначеної сільськогосподарської техніки.

Слід зазначити, що суд першої інстанції правомірно зазначив, що, оскільки спірний договір №6 укладений 14 грудня 2003 року, тобто раніше, ніж договір купівлі-продажу цієї ж сільгосптехніки №11 від 22 грудня 2003 року, то станом на 14 грудня 2003 року у СТОВ "Кам'яногірське", яке ще не набуло права власності на вказану сільгосптехніку, було відсутнє право відчужувати це майно.

Щодо доводів СТОВ "Камсит" про те, що під час розгляду справи № 5/57-07 про банкрутство СТОВ "Камсит" судом встановлено факт дійсності і виконання сторонами договору купівлі-продажу техніки №6 від 14 грудня 2003 року і вирішено спір між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав, слід зазначити наступне.

Відповідно до ч.2 ст.35 Господарського процесуального кодексу України факти,   встановлені  рішенням  господарського суду (іншого органу,  який  вирішує господарські спори) під час розгляду однієї справи, не  доводяться  знову  при вирішенні інших  спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

При розгляді справи №5/57-07 про банкрутство СТОВ "Камсит" вирішувався спір між іншими сторонами  та   про  інший  предмет.  Підстави  недійсності  договору  14 грудня 2003 року, заявлені СТОВ "Кам'яногірське" у позовній заяві, не розглядались та не оцінювались судом при розгляді справи №5/57-07. Предметом дослідження було виконання оспорюваного договору сторонами.

Встановлення судом факту виконання договору не є доказом його відповідності  нормам законодавства.

Доводи СТОВ "Камсит" про те, що СТОВ "Кам'яногірське" не може бути стороною у справі не є переконливими,  виходячи з наступного.

Відповідно до ч.7 ст.59 Господарського кодексу України скасування державної реєстрації позбавляє суб'єкта господарювання статусу юридичної особи і є підставою вилучення його з державного реєстру. Суб'єкт господарювання вважається ліквідованим з дня внесення до державного реєстру запису про припинення його діяльності.

В силу п.6 ст.39 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" дата внесення до Єдиного державного реєстру запису про проведення державної реєстрації припинення юридичної особи є датою припинення юридичної особи.

Як свідчать матеріали справи, СТОВ "Кам'яногірське" значиться в ЄДРПОУ.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про обґрунтованість позовних вимог.

За таких обставин, рішення господарського суду Вінницької області від 23 січня 2008 року у справі №7/7-06 відповідає чинному законодавству, фактичним обставинам і матеріалам справи, підстав для його зміни чи скасування не вбачається.

Керуючись ст.ст.  101,103,105 Господарського процесуального кодексу України, Житомирський апеляційний господарський суд

                                          ПОСТАНОВИВ:

1. Рішення господарського суду Вінницької області від 23 січня 2008року у справі №7/7-06 залишити без змін, а апеляційну скаргу сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Камсит"  - без задоволення.

2. Справу №7/7-06 повернути до  господарського суду Вінницької  області.

Головуючий суддя                                                                  

судді:

Віддрук. 5 прим.: 1 - до справи; 2 - позивачу; 2,3 - відповідачам; 4 - третій особі;  

5 - в наряд.