Рішення

від 16.05.2008 по справі 5/53-1126

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

5/53-1126

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"16" травня 2008 р.Справа № 5/53-1126

Господарський суд Тернопільської області

у складі                

Розглянув справу

за позовом Прокурора Бучацького району,( вул.Міцкевича, 10, м.Бучач, Тернопільської області) в інтересах держави - Міністерства екології та природних ресурсів України, Державної екологічної інспекції у Тернопільській області, (вул. Шашкевича, 3, м. Тернопіль), Осівецької сільської ради, (с.Осівці, Бучацького району, Тернопільської області)  

до   Приватного підприємства "Стеоленерго", вул. Чорновола, 11/3, м. Тернопіль

за участю представники від:

Позивачів: Сушко А.С. - юрисконсульт

Відповідача: не з'явився

Прокурор –Савка М.В. –прокурор відділу облпрокуратури

Суть справи :

В розпочатому судовому засіданні прокурору та представнику позивача роз'яснено права і обов'язки сторін, передбачені ст.ст.20, 22, 29, 81-1 ГПК України.

Прокурор Бучацького району звернувся до господарського суду з позовом в інтересах держави - Міністерства екології та природних ресурсів України, Державної екологічної інспекції у Тернопільській області, Осівецької сільської ради про стягнення з приватного підприємства «Стеоленерго»57282,60грн. збитків, завданих державі самовільним використанням водних ресурсів.

Відповідач відзиву на позов суду не надав, його повноважний представник в судове засідання не з'явився, хоча про час та місце розгляду спору був повідомлений належним чином за адресою, зазначеною в Статуті Приватного підприємства «Стеоленерго», в довідці Головного управління статистики в Тернопільській області №31-100 від 18.03.2008р., а саме .Тернопіль, вул.Чорновола, 11 кв.З.

Відповідно до ст. 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній документами.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши думку прокурора, пояснення представника позивача, судом встановлено наступне:

Відповідно до п. 9 ст. 44 Водного кодексу України, користувачі зобов'язані здійснювати спеціальне водокористування лише за наявності дозволу. У випадку використання води водних об'єктів загальнодержавного значення, дозвіл на спеціальне водокористування видається державними органами охорони навколишнього природного середовища (ч. 1 ст. 49 Водного кодексу України).

У відповідності до ст. 111 Водного кодексу України підприємства, установи, організації і громадяни України, а також іноземні юридичні і фізичні особи та особи без громадянства зобов'язані відшкодувати збитки, завдані ними внаслідок порушень водного законодавства, в розмірах і порядку, встановлених законодавством України. Притягнення винних у порушенні водного законодавства до відповідальності не звільняє їх від обов'язку відшкодування збитків, завданих ними внаслідок порушення водного законодавства.

Відповідно до ст. 110 Водного кодексу України порушення водного законодавства тягне за собою відповідальність згідно із законодавством України. Особи, які винні у недотриманні умов дозволу або порушенні правил спеціального водокористування несуть відповідальність за порушення водного законодавства.

Відповідно до ст. 35 ГПК України, вирок суду, що набрав законної сили, є обов'язковим для господарського суду при вирішення спору з питань, чи мали місце певні дії та ким вони вчинені.

Так, вироком Бучацького районного суду Тернопільської області від 14.02.2008р. у справі № 1-7(2008р.) про обвинувачення Олійника Степана Васильовича, працюючого директором ПП «Стеоленерго»встановлено, що 27.07.2005р. Олійник С.В., працюючи директором малого приватного підприємства «Серет», з метою ухилення від відшкодування збитків заподіяних Осівецькій сільській раді, без зміни ідентифікаційного коду юридичної особи перейменував мале приватне підприємство «Серет»на приватне підприємство «Стеоленерго», Статут якого зареєстровано Державним реєстратором Тернопільської міської ради 17 серпня 2005року, і продовжуючи зловживання службовим становищем, без одержання у встановленому порядку дозволу на спеціальне водокористування, продовжив виробництво електроенергії на належній ПП «Стеоленерго»гідроелектростанції, розташованій в с.Осівці, Бучацького району, і у період з 01.10.2005р. по 30.06.2007р. для виробництва 696 тис. кВт/год. Електроенергії використав 83520000 м.куб. поверхневих вод річки Стрипа.

Згідно з вимогами ст.68 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища»- надалі Закон України, відповідальність за порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища несуть особи, винні у: зокрема, самовільному спеціальному використанні природних ресурсів (п. „з" ч.2 ст. 68 даного Закону України)

Підприємства, установи, організації та громадяни зобов'язані відшкодовувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, в порядку та розмірах, встановлених законодавством України (ч.4ст.68 Закону України).

Як слідує із розрахунків розміру відшкодування збитків при самовільному водокористуванні, проведеного Державною екологічною інспекцією у Тернопільській області у відповідності до вимог Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення правил охорони водних ресурсів на землях водного фонду, пошкодження водогосподарських споруд і пристроїв, порушення правил їх експлуатації», затвердженого наказом Державного комітету України по водному господарству від 29.12.2001р. №290 і зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 18.01.2002р. за №44/6332 та що підтверджено вищезазначеним вироком Бучацького районного суду від 14.02.2008р. сума збитків, завданих внаслідок самовільного використання водних ресурсів (без дозволу на спеціальне водокористування) в період з 01.10.2005р. по 30.06.2007р. становить 57282грн.60коп., які відповідно до ст. 110, 111 Водного кодексу України та ст. 68 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" відповідач повинен відшкодувати.

Відповідач на день розгляду справи не надав суду будь-яких доказів, які б свідчили про відшкодування відповідачем збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів.

З огляду на викладене та відповідно до вимог ст.ст.33,34 ГПК України, ст.1166 Цивільного кодексу України, ст. 68 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" п.9 ст. 44, ст. ст. 48, 49, 111 Водного кодексу України позовні вимоги Прокурора Бучацького району в інтересах держави - Міністерства екології та природних ресурсів України, державного управління екології та природних ресурсів у Тернопільській області, Осівецької сільської ради про стягнення з приватного підприємства «Стеоленерго»57282,60грн. збитків, є обґрунтованими та такими, що підлягають до задоволення.

Враховуючи, що згідно п.41 ч.1 ст. 7 та п. 20 ч.1 ст. 52 Закону України „Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України", джерелами Формування спеціального Фонду Державного бюджету України на 2008 рік у частині доходів є 65 відсотків грошових стягнень за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок господарської та іншої діяльності, а джерелами формування спеціального Фонду місцевих бюджетів у 2008 році є 35 відсотків грошових стягнень за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок господарської та іншої діяльності, в тому числі до бюджетів місцевого самоврядування (сільських, селищних, міських) - 10 відсотків, обласних та республіканського, Автономної Республіки Крим бюджетів - 25 відсотків, Київського та Севастопольського міських бюджетів - 35 відсотків, а також те, що належна відповідачу електростанція на виробництво електроенергії якої використані поверхневі води річки Стрипа знаходиться на території Осівецької сільської ради, Бучацького району, Тернопільської області, тому сума збитків, заподіяних державі внаслідок самовільного використання води стягується накористь Осівецької сільської ради з послідуючим розщепленням відповідно до вимог вищезазначеного Закону.

Що стосується клопотання прокурора про забезпечення позову у вигляді накладення арешту на майно та кошти відповідача в порядку ст.66, 67 ГПК України, викладеного в тексті позовної заяви, то суд, приймаючи до уваги, що прокурором не зазначено, чому саме невжиття відповідних заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду про стягнення коштів, також не надано доказів, що майно, яке є у відповідача на момент пред'явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення, а отже, у суду відсутні підстави вважати, що невжиття заходів щодо забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду, а тому дане клопотання задоволенню не підлягає.

Державне мито і витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, згідно ст. 49 ГПК України, покладаються на відповідача.

Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 43, 49, 82, 84, 85 ГПК України, господарський суд          

ВИРІШИВ:

1.          Позов задовольнити.

2.          Стягнути з Приватного підприємства "Стеоленерго", вул. Чорновола, 11/3, м. Тернопіль,

ідентифікаційний код 23595687:

-          на користь Осівецької сільської ради, с.Осівці, Бучацького району Тернопільської області в спеціальний фонд (р/р 33114331700084, МФО 838012, код 24062100, ід.код 23588195 в УДК в Тернопільській області) 57282грн.60коп. збитків, завданих державі внаслідок самовільного використання водних ресурсів;

-          в доход Державного бюджету України 572грн.83коп. державного мита;

-          118грн.00коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу на р/р 31214259700002 у ГУДКУ у Тернопільській області, МФО 838012, код ЄДРПОУ 23588119, одержувач: УДК у м. Тернополі.

3.          Накази видати після набрання судовим рішенням законної сили.

На рішення господарського суду, яке не набрало законної сили, сторони мають право подати апеляційну скаргу, а прокурор апеляційне подання протягом десяти днів з дня прийняття (підписання) рішення „___”

Суддя