Постанова

від 14.05.2008 по справі 04/172-38

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04/172-38

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

ПОСТАНОВА

14.05.08                                                                                           Справа  № 04/172-38

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Львівський апеляційний господарський суд в складі   колегії:

Головуючої-судді           Дубник О.П.

суддів          Зварич О.В.

Слука М.Г.

При секретарі судового засідання          Ніколайчук С.В.

розглянув     апеляційну скаргу приватного підприємства (далі ПП) «Конструктив НТ»від 15.03.08р.

на рішення   господарського суду Волинської області від 29.02.2008р.

у справі         №04/172-38

за позовом   Державного підприємства (далі ДП) «Ковельський завод кормових додатків «Ветсанзавод»», м.Ковель

до відповідача ПП «Конструктив НТ», с.Радомишль

про                 стягнення 249909,60 грн.

за участю представників

        від  позивача –Шамова Г.Р. –представник (дов. у справі);

        від відповідача –не з'явився (належно повідомлений).

Розпорядженням голови суду, яке знаходиться в матеріалах справи, проведено зміни в складі колегії суддів, без зміни головуючого судді.

Права  та  обов'язки  згідно  ст.22 ГПК  України роз'яснено, заяв  про  відвід  суддів  не  поступало.

Суд апеляційної інстанції неодноразово надсилав апелянту за його місцезнаходженням ухвалу про призначення справи до розгляду. Однак останні не були вручені адресату з причин відсутності його за вказаною адресою (довідка Головного управління статистики у Волинській області, копія поштового реєстру, рекомендовані листи суду з повідомленнями про вручення знаходяться в справі).

Рішенням господарського суду Волинської області від 29.02.2008р. у справі №04/172-38 (суддя Філатова С.Т.) задоволено позовні вимоги  ДП «Ковельський завод кормових додатків «Ветсанзавод»»до ПП «Конструктив НТ»та стягнено з відповідача на користь позивача 249909,60 грн. основного боргу, попередньої оплати по договору підряду.

Рішення суду мотивовано ст.ст.204, 837, 838, 854, 1212 Цивільного кодексу України, на підставі яких місцевим господарським судом зроблено висновок про правомірність вимог позивача, оскільки відповідач не виконав свої зобов'язання за договором підряду №1 від 01.02.07р. щодо виконання будівельно-монтажних робіт та придбання і постачання необхідних для виконання цих робіт матеріалів на перераховану позивачем йому суму 249909,60 грн.

          З підстав, зазначених в апеляційній скарзі, ПП «Конструктив НТ» оскаржує рішення суду, як прийняте з порушенням норм матеріального та процесуального права, зокрема, вважаючи, що наявність акту прийомки-передачі виконаних підрядних робіт без номеру за липень 2007р. підтверджує факт виконання відповідачем підрядних робіт, за що йому й було перераховано позивачем платіжним дорученням №164 від 20.07.07р. спірну суму коштів.

Крім того, апелянт стверджує, що судом першої інстанції не в повному обсязі з'ясовано, чи договір, на який позивач посилається як на підставу своїх позовних вимог та заперечень, є дійсний.

Враховуючи вищевикладені твердження, апелянт просить скасувати оскаржуване рішення суду.

У відзиві на апеляційну скаргу позивач, заперечуючи доводи апелянта, вказує на те, що факт отримання коштів в сумі 249909,60 грн. апелянт визнав, будь-яких доказів на підтвердження виконаних договірних зобов'язань суду не надав, договір підряду в суді не оспорив, що дає підстави вважати законним оскаржуване рішення суду та відмовити в задоволені апеляційної скарги.

Заслухавши представника позивача, розглянувши матеріали справи та апеляційної скарги, суд встановив наступне:

01.02.07р. між ДП «Ковельський завод кормових додатків «Ветсанзавод»»(замовник) та ПП «Конструктив НТ»(підрядник) укладено договір підряду №1, згідно умов якого замовник доручає, а підрядник  зобов'язується на власний ризик виконати  відповідно до  умов  цього договору будівельно-монтажні роботи (згідно кошторису) та передати їх позивачу до 20.10.07р. при умові виконання замовником п.4.1 даного договору, а останній зобов'язується прийняти цю роботу та оплатити її.

Зокрема, пунктом 4.1 вищевказного договору визначено, що замовник перераховує підряднику суму 249 909,60 грн., а підрядник  зобов'язується використати одержані   кошти   на  придбання   і   постачання  необхідних  для   виконання  робіт  матеріалів.

Факт перерахування позивачем відповідачу 249 909,60 грн. підтверджується платіжним дорученням №164 від 20.07.07р., в якому вказано призначення платежу "за будівельно-монтажні роботи" згідно акту б/н за 07.07р. договір №1 від 01.02.07р., по кошторисній документації на реконструкцію заводу".

Відповідно до п.4.2 цього ж договору розрахунок за виконані роботи проводяться згідно акту виконаних робіт.

Вищезазначене сторонами не заперечується.

Однак, судом першої інстанції встановлено, що в акті ревізії окремих питань фінансово-господарської діяльності ДП "Ковельський завод кормових додатків "Ветсанзавод" за 2007 рік. №920-12 від 20.02.08р. зафіксовано, що випадки отримання матеріальних цінностей від відповідача або виконання ним робіт, передбачених спірним договором підряду, не мали місця.

Також, в матеріалах справи відсутні будь-які докази передачі відповідачем позивачу товарно-матеріальних цінностей та виконання ним робіт на отриману від позивача суму коштів.

Статтею 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання повинні виконуватися   належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства (ч.2 ст.530 ЦК України).

Як вбачається зі справи, договір підряду №1 від 01.02.07р. не визнавався недійсним в судовому порядку.

Відповідно до вимог ст.1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

Відповідно до ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Враховуючи вищевикладені обставини справи та норми матеріального права, судова колегія вважає оскаржуване рішення законним, а апеляційну скаргу такою, що не підлягає задоволенню.

На підставі вищевикладеного, керуючись  ст.ст.103, 105 ГПК України,

Львівський апеляційний господарський суд

П О С Т А Н О В И В :

1.          Апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення господарського суду Волинської області від 29.02.08р. у цій справі –без змін.

2.          Постанова суду набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку згідно ст.ст.107, 109 ГПК України.

3.          Справу повернути в місцевий господарський суд.

Головуюча-суддя                                                                  О.П. Дубник

суддя                                                                                        О.В.Зварич

суддя                                                                                        М.Г.Слука

Постанову підписано 19.05.08р.