Рішення

від 16.02.2010 по справі 04/172-38

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

================================================================================================================================================

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

від "16" лютого 2010 р. по справі № 04/172-38

Господарський суд Волинської області, розглянувши матеріали по справі

за позовом Відкритого акціонерного товариства "ВГП"

до Підприємця ОСОБА_1

про стягнення 48 599,55 грн.

Суддя: Філатова С.Т.

ПРЕДСТАВНИКИ:

від позивача: ОСОБА_2, дов. №560 від 03.10.2008р.

від відповідача: ОСОБА_1 - підприємець

Відповідно до ст. 20 Господарського процесуального кодексу України представникам сторін роз’яснено право відводу судді. Відводу судді заявлено не було. В судовому засіданні учасникам судового процесу згідно ст.22 ГПК України роз’яснено процесуальні права та обов’язки.

СУТЬ СПОРУ:

Відкрите акціонерне товариство "ВГП" звернулося з позовом до Підприємця ОСОБА_1 про стягнення 52 599,55грн., в т.ч. 37 000грн. заборгованості за отриманий товар по накладній №В-Рас-07036 від 21.09.2009р. згідно договору №Ц/102 від 10.09.2009р., 829,557грн. пені за період з 02.10.2009р. по 06.11.2009р. згідно п.9.1 договору та 14 770грн. плати за користування чужими грошовими коштами за період з 02.10.2009р. по 06.11.2009р. згідно п.6.3 договору.

В судовому засіданні 11.01.2010р. позивач звернувся до суду з заявою про зменшення розміру позовних вимог у зв’язку з частковою оплатою відповідачем основного боргу на суму 4 000грн. та просить стягнути з відповідача 33 000грн. основного боргу, 829,55грн. пені та 14 770грн. відсотків за користування чужими грошовими коштами.

Спір розглядається щодо змінених позовних вимог.

Відповідач у відзиві №24 від 07.12.2009р. заперечує проти стягнення 829,55грн. пені та 14 770грн. за користування чужими коштами.

Стверджує, що договір між сторонами в письмовій формі не укладався, а отже і будь-яка відповідальність відсутня.

Розгляд спору відкладався згідно ст.77 ГПК України у зв’язку з неявкою представника відповідача та неподанням витребуваних судом доказів.

Позивач у поясненні від 22.01.2010р. зазначає, що згідно п.10.4 договору документи, передані факсимільним зв’язком, мають юридичну силу і діють до моменту обміну оригіналами.

Вказує, що після отримання через факсимільний зв’язок примірника договору з підписом відповідача останньому було направлено на його адресу оригінал договору з підписом уповноваженого представника позивача скріпленим печаткою.

Зазначає, що оскільки оригінал договору на адресу позивача до цього часу не повернуто, то договір на сьогоднішній день є діючим та укладений між сторонами шляхом обміну факсимільними копіями.

Це підтверджується і тим, що посилка на договір №Ц/102 від 10.09.2009р. є і у накладній на відпуск товару №В-Рас-07036 від 21.09.2009р.

Зазначає, що письмової згоди відповідача на підписання договору по факсу на момент отримання факсокопії договору у відповідача не було.

Заслухавши пояснення представників сторін та дослідивши матеріали справи господарський суд, -

встановив:

Позивач стверджує відпуск товару по договору укладеному між сторонами за допомогою факсимільного зв’язку. В підтвердження надає ксерокопію договору №Ц/102 від 10.09.2009р., переданого факсимільним зв’язком та накладну №В-Рас-07036 від 21.09.2009р. з посилкою на договір №Ц/102 від 10.09.2009р..

Водночас відповідач підписання договору заперечує, в підтвердження надає конверт №4302501881105 від 14.09.2009р. з двома примірниками проекту договору позивача, ним не підписаних.

Згідно ч. 1, 2, 3 ст.207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства, та скріплюється печаткою.

Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, електронно-числового підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів.

Представник позивача в судовому засіданні 16.02.2010р. у поясненні вказав, що письмової згоди відповідача на підписання договору по факсу на момент отримання факсокопії договору не було.

Зважаючи на те, що на представленій позивачем ксерокопії договору №Ц/102 від 10.09.2009р. проставлене факсимільне відтворення підпису підприємця ОСОБА_1 без попереднього погодження його використання та за відсутності зразка оригінального підпису, що суперечить ч. 2, 3 ст.207 ЦК України, суд не приймає твердження позивача про дотримання сторонами письмової форми договору. Вказане знайшло відображення і у судовій практиці (постанови ВГСУ від 01.03.2006р. по справі №23-14/208-05-6005 та від 21.12.2006р. по справі №3/111).

Не приймає суд і посилку в накладній на договір №Ц/102 від 10.09.2009р. в підтвердження факту укладення договору, оскільки вказана посилка не спростовує вимоги ч.2, 3 ст.207 ЦК України.

Оскільки за змістом ЗУ "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" та ст. 1057 ЦК України відповідальність у вигляді пені та плати за користування чужими грошовими коштами передбачає укладення письмового договору з визначенням розміру відповідальності, що в даному випадку позивачем належними доказами не доведено, в частині стягнення 829,55грн. пені за період з 02.10.2009р. по 06.11.2009р. згідно п.9.1 договору та 14 7705грн. плати за користування чужими грошовими коштами за період з 02.10.2009р. по 06.11.2009р. згідно п.6.3 договору у позові слід відмовити.

Водночас, відпуск та одержання товару по накладній №В-Рас-07036 від 21.09.2009р. на загальну суму 49 640грн. стверджується відміткою про отримання на вказаній вище накладній, довіреністю ЯОП №103117 від 10.09.2009р. та відповідачем не оспорюється.

Відповідно до ст.174 ГК України господарські зобов’язання можуть виникати в результаті дій суб’єктів, з якими закон пов’язує настання правових наслідків. Внаслідок дій позивача по відпуску продукції між сторонами виникло зобов’язання, врегульоване ст. 655 ЦК України, згідно якої одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Заборгованість за отриманий товар на день розгляду спору становить 33 000грн., стверджується накладною №В-Рас-07036 від 21.09.2009р. з відміткою про отримання, довіреністю ЯОП №103117 від 10.09.2009р., доказами часткової оплати, визнана відповідачем, на час винесення рішення не сплачена, та підлягає до стягнення з Підприємця ОСОБА_1 в силу ст.193 ГК України, згідно якої учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом.

Оскільки спір до суду доведений з вини відповідача, витрати по сплаті державного мита в сумі 370грн. та 166,01грн. платежу за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу (пропорційно сумі задоволених вимог) слід віднести на нього відповідно до ст.49 ГПК України.

Беручи до уваги викладене, керуючись ст.ст.174, 193 ГК України, ст.ст. 207, 655, 1057 ЦК України, ст.ст. 230-232 ГК України, ст.44, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд, -

вирішив:

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Стягнути з Підприємця ОСОБА_1, м.Ковель, вул.Старицьких, 21а, код НОМЕР_1

на користь Відкритого акціонерного товариства "ВГП", м.Луцьк, вул.С.Лазо, 7, код ЄДРПОУ 01880724

33 000грн. основного боргу, 370грн. витрат по сплаті державного мита, 166,01грн. платежу за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. В частині стягнення 829,55грн. пені та 14 770грн відсотків відмовити.

4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя Філатова С. Т.