Рішення

від 22.04.2008 по справі 30/98

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

30/98

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

                                                  22.04.08                                                                                                         Справа № 30/98

    За позовом:   ПП „O. L. KAR. Косметик-Сервіс”, м. Шаргород, Вінницька область

до   відповідача:  ДКП „ Аптека №150”, м.Ходорів, Львівська область

про   стягнення  996,48  грн.

                                                                                                                   Суддя  Н.Мороз

Представники:

від позивача  -     Покотило В.М. - представник

від відповідача -  н/з

                Позивачу роз'яснено  права та обов'язки відповідно до ст.ст. 20, 22 ГПК України.

Суть спору:

           Позовні вимоги заявлено ПП „O. L. KAR. Косметик-Сервіс”, м. Шаргород, Вінницька область  до ДКП „ Аптека №150”, м.Ходорів, Львівська область  про  стягнення  996,48  грн.  заборгованості.

Ухвалою суду від 28.03.2008р.  порушено провадження у справі та призначено судове засідання на 22.04.2008р.

Представник позивача  в судове засіданні з”явився, позовні вимоги підтримав з підстав, викладених у позовній заяві. Позов просить задоволити.

Відповідач в судове засідання  не з”явився,  хоча був повідомлений про час та місце судового засідання, вимоги ухвали суду не виконав.

         Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення  представника позивача, суд встановив наступне.

06.11.2006 року між ПП „O. L. KAR. Косметик-Сервіс” та ДКП „Аптека №150” укладено договір  купівлі-продажу  № 5335/06.

Однією із підстав виникнення цивільних прав та обов”язків, згідно ст.11 ЦК України, є договори та інші правочини.

Відповідно до ст.ст. 638, 639 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча о однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Згідно з ч.1, ч.2 ст. 639 ЦК України,  договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо інше не встановлено законом, у даному випадку сторони уклали договір у письмовій формі. Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог закону (ст. 627 ЦК України).

Предметом даного договору, відповідно п.1.1 Договору, продавець (ПП „O. L. KAR. Косметик-Сервіс”) зобов”язується передати у власність покупцю (ДКП „ Аптека №150”) товар, а покупець зобов”язується прийняти товар та оплатити його на умовах, передбачених договором.

Відповідно до п.п.4.1,  4.2 договору,  ціна на товар є погодженою між сторонами та зазначена у товарних накладних на кожну партію товару, а розрахунок за товар здійснюється у строк, зазначений у товарній накладній.

За період з 15.01.2007р. по 05.02.2007р, відповідно до товарних накладних (в матеріалах справи),  відповідачу був переданий товар на  суму  996,48 грн.

Проте, відповідач вартість  поставленого товару  не оплатив,  заборгованість становить 996,48 грн., що підтверджена актом звірки розрахунків, станом на 31.03.2008р.

                 Відповідно до ст. 526 ЦК України в контексті з вимогами ст.193 ГК України, зобов”язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких вимог- відповідно до звичаїв  ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від виконання зобов”язання не допускається.    

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу свої вимог і заперечень.

Згідно із ст. 34 ГПК України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Відповідно до ст. 43 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об”єктивному розгляді всіх обставин справи. Ніякі докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили.

Враховуючи наведене, суд  дійшов висновку, що  позовні  вимоги обгрунтовані поданими доказами, не спростовані відповідачем і  підлягають до  задоволення.

Судові витрати покласти на відповідача, відповідно до ст. 49 ГПК України.

Керуючись  ст.ст.11, 526, 627, 638, 639 ЦК України, ст.193 ГК України, ст.ст.33,34, 43, 49,69, 82, 84, 85,116   ГПК України,  господарський суд, –

В И Р І Ш И В:

1.           Позов  задоволити повністю.

            2. Стягнути з державного комунального підприємства „Аптека №150”, Жидачівський район, м.Ходорів, вул. Грушевського,1 (р/р 2600700013551, МФО 325019, код ЄДРПОУ 22352952)  на користь приватного підприємства „O. L. KAR. Косметик-Сервіс”, Вінницька область,  м. Шаргород, вул. Фрунзе,16 (р/р 26008064254230 в ВОФ АКБ „Укрсоцбанк”, МФО 302010, код ЄДРПОУ 33576510) –996,48 грн. боргу, 102,00 грн. державного мита та 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового  процесу.

            3.  Наказ видати згідно ст.116 ГПК України.

Суддя                                                                                             Мороз Н.В.