Постанова

від 24.04.2008 по справі 10/242-07

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

10/242-07

ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ  

 ПОСТАНОВА          

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ          

 24 квітня 2008 р.                                                                                    № 10/242-07  

 Вищий  господарський суд  України у складі колегії  суддів:

Т. Дроботової - головуючого

Н. ВолковицькоїЛ. Рогач

за участю представників:

позивача

Уколов О.Л. –довіреність від 11.12.2007 р.Кулік Н.В. –довіреність від 21.04.2008 р.

відповідачівГрінцов І.В. –довіреність від 01.02.2008 р.Терещенко Р.А. –довіреність 12.01.2008 р.

третьої особи

не з'явилися (про час і місце судового засідання повідомлено належно)

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу  Товариства з обмеженою відповідальністю фірми "Металіст"

на постановувід 10.01.2008 р. Київського міжобласного апеляційного господарського суду

у справі№ 10/242-07 господарського суду Київської області

за позовом         Закритого акціонерного товариства "Бориспільській автозавод"

до1. Товариства з обмеженою відповідальністю фірма "Металіст";2. Щасливської сільської ради Бориспільського району Київської області

третя особаБориспільський районний відділ земельних ресурсів

провизнання договору недійсним та визнання права оренди земельної ділянки

У судовому засіданні 22.04.2008 р. було оголошено перерву до 24.04.2008 р. для підготовки повного тексту постанови.  

В С Т А Н О В И В :

          В квітні 2007 р. ЗАТ "Бориспільській автозавод" звернулось до господарського суду Київської області з позовом до ТОВ фірма "Металіст" та Щасливської сільської ради Бориспільського району, за участю третьої особи -  Бориспільського районного відділу земельних ресурсів про:

- визнання недійсним договору оренди земельної ділянки, укладеного між ТОВ фірма "Металіст" та Щасливською сільською радою Бориспільського району від 11.01.2002 р.;

- визнання права оренди ЗАТ "Бориспільській автозавод" на земельну ділянку загальною площею 7,244 га в межах с. Проліски Щасливської сільської ради Бориспільського району, що випливає з договору оренди земельної ділянки, укладеного між ЗАТ "Бориспільській автозавод" та Щасливською сільською радою Бориспільського району 30.10.2004 р.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ЗАТ "Бориспільський автозавод" на підставі договору оренди від 30.10.2004 р. є орендарем земельної ділянки у розмірі 7, 244 га, що знаходиться в адміністративних межах Щасливської сільської ради Бориспільського району.

ТОВ фірма "Металіст" не визнає права оренди ЗАТ "Бориспільський автозавод" мотивуючи це тим, що частина цієї земельної ділянки закріплена за ним на праві оренди, що випливає з договору оренди земельної ділянки  від 11.01.2002 р., укладеного між відповідачами.

На думку позивача, договір оренди земельної ділянки від 11.01.2002 р., укладений між ТОВ фірма "Металіст" та Щасливською сільською радою Бориспільського району не відповідає вимогам закону, а тому на підставі статті 48 Цивільного кодексу УРСР має бути визнаний недійсним.

У відзиві на позовну заяву ТОВ фірма "Металіст" просило відмовити у задоволенні позовних вимог.

Рішенням господарського суду Київської області від 06.11.2007 р. (судді: Тищенко О.В., Подоляк Ю.В., Маляренко А.В.) позовні вимоги задоволені повністю, визнано недійсним договір оренди земельної ділянки площею              29,71 га, укладеного між ТОВ фірма "Металіст" та Щасливською сільською радою Бориспільського району від 11.01.2002 р.

Визнано право оренди на земельну ділянку площею 7,244 га в межах села Проліски Щасливської сільської ради Бориспільського районну Київської області за ЗАТ "Бориспільський автозавод", що випливає з договору оренди земельної ділянки, укладеного між ЗАТ "Бориспільський автозавод" та Щасливською сільською радою Бориспільського району 30.10.2004 р.

Мотивуючи рішення господарський суд дійшов висновку, що спірний договір оренди земельної ділянки від 11.01.2002 р., укладений відповідачами без досягнення всіх істотних умов, а також суперечить нормам закону.

При цьому, суд дійшов висновку, що договір оренди земельної ділянки від 30.10.2004 р., який укладено між ЗАТ "Бориспільський автозавод" та Щасливською сільською радою містить всі необхідні істотні умови, які були передбачені законодавством чинним на момент укладення даного договору.

Суд дійшов висновку, що у ЗАТ "Бориспільський автозавод", після укладення договору оренди земельної ділянки від 30.10.2004 р. та його державної реєстрації, виникло право на оренду земельної ділянки площею 7,244 га, яка розташована в межах села Проліски Щасливської сільської ради Бориспільського районну Київської області.

За апеляційною скаргою ТОВ фірма "Металіст" Київський міжобласний апеляційний господарський суд (судді: Федорчук Р.В., Ткаченко Б.О., Лобань О.І.), переглянувши рішення господарського суду Київської області від 06.11.2007 р. в апеляційному порядку, постановою від 10.01.2008 р. залишив його без змін з тих же підстав.

ТОВ фірма "Металіст" подало до Вищого господарського суду України касаційну скаргу, в якій просить рішення та постанову скасувати, а справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції, обґрунтовуючи доводи касаційної скарги неправильним застосуванням судами норм матеріального та процесуального права, зокрема, статті 43 Господарського процесуального кодексу України.

Скаржник у касаційній скарзі посилається на те, що позивач не є стороною договору оренди земельної ділянки від 11.01.2002 р. та не належить до кола осіб, які мають право згідно чинного законодавства оскаржувати договір оренди.

          Заслухавши доповідь судді –доповідача, представників сторін, перевіривши наявні матеріали справи на предмет правильності юридичної оцінки обставин справи і повноти їх встановлення в рішенні та постанові, а також правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

          Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами першої та апеляційної інстанції під час розгляду справи, 11.01.2002 р. між ТОВ фірма "Металіст" та Щасливською сільською радою Бориспільського районну було укладено договір оренди земельної ділянки площею 29,71 га, що знаходиться в межах адміністративних межах Щасливської сільської ради Бориспільського району, який посвідчений приватним нотаріусом Бориспільського районного нотаріального округу Київської області Кузьміченко А.П. 11.01.2002 р. та зареєстрований у Бориспільському районному відділу земельних ресурсів під номером 7.

          30.10.2004 р. між ЗАТ "Бориспільський автозавод" та Щасливською сільською радою Бориспільського районну було укладено договір оренди земельної ділянки площею 7,244 га відкритих земель, за рахунок земель державної власності в межах села Проліски Щасливської сільської ради Бориспільського районну Київської області, який був посвідчений  приватним нотаріусом Бориспільського районного нотаріального округу Київської області Козій А.В. та зареєстрований у Бороиспільському районному відділу земельних ресурсів, про що зроблений запис № 4 від 08.11.2004 р.

                    Зі змісту позовної заяви вбачається, що ЗАТ "Бориспільський автозавод" звернувся до суду з вимогою про визнання недійсним договору оренди земельної ділянки від 11.01.2002 р., укладеного між ТОВ фірма "Металіст" та Щасливською сільською радою Бориспільського районну на підставі статті 48 цивільного кодексу УРСР, з підстав його невідповідності нормам закону.

За приписами статті 48 Цивільного кодексу УРСР недійсною є та угода, що не відповідає вимогам закону, в тому числі ущемлює особисті або майнові права неповнолітніх дітей.  

          Задовольняючи позовні вимоги в частині позовних вимог про визнання недійним договору оренди земельної ділянки від 11.01.2002 р., суди першої та апеляційної інстанції дійшли висновку про обґрунтованість позовних вимог.

Статтею 15 Цивільного кодексу України закріплено право кожної особи на захист свого права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, а також на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Згідно з частиною першою статті 1 Господарського процесуального кодексу України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи, громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності, мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів.

Частиною першою статті 16 Цивільного кодексу України передбачено, що захист цивільних прав та інтересів здійснюється, зокрема, у такий спосіб, як визнання правочину недійсним.

Обґрунтовуючи позовну заяву ЗАТ "Бориспільський автозавод" посилався на те, що на підставі договору оренди від 30.10.2004 р. є орендарем земельної ділянки у розмірі 7, 244 га, що знаходиться в адміністративних межах Щасливської сільської ради Бориспільського району, а ТОВ фірма "Металіст" не визнає права оренди за позивачем мотивуючи це тим, що частина цієї земельної ділянки закріплена за ним на праві оренди, що випливає з договору оренди земельної ділянки від 11.01.2002 р., укладеного між відповідачами у даній справі.

Проте, позивачем не доведено, а судами не встановлено факту того, що при укладанні відповідачами оспорюваного договору оренди земельної ділянки  від 11.01.2002 року порушено його права та інтереси.

Здійснюючи судовий розгляд справи судами першої та апеляційної інстанції не з'ясовувалось питання яке саме право ЗАТ "Бориспільський автозавод" було порушено відповідачами - ТОВ фірма "Металіст" та Щасливською сільською радою Бориспільського району шляхом укладання між ними договору оренди земельної ділянки від 11.01.2002 р.

Крім того, колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.

Відповідно до статті 58 Господарського процесуального кодексу України в одній позовній заяві може бути об'єднано кілька вимог, зв'язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами. Суддя має право об'єднати кілька однорідних позовних заяв або справ, у яких беруть участь ті ж самі сторони, в одну справу, про що зазначається в ухвалі про порушення справи або в рішенні.

Вказаною нормою встановлені правила об'єднання, зокрема, кількох позовних вимог в одній позовній заяві.

Під вимогою розуміється матеріально –правова вимога, тобто предмет позову. Отже, позивач наділений правом об'єднати в одній позовній заяві кілька вимог.

Проте, дозволяється об'єднувати вимоги, які пов'язані між собою підставами виникнення або доказами, що підтверджують ці вимоги.

Підстава позову –це фактичні обставини, на яких ґрунтується вимога позивача. Отже, вимоги повинні випливати з тих самих фактичних обставин, на яких ґрунтуються ці вимоги.

Доказами в господарському судочинстві є будь –які відомості, отримані у визначеному законом порядку, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, на яких обґрунтовуються вимоги і заперечення для правильного розгляду справи.

Отже, можна об'єднати вимоги, якщо обставини, на яких вони ґрунтуються, підтверджуються тими самими доказами.

Об'єднання можливе за наявності сукупно таких умов, як однорідність позовних вимог та пред'явлення позову тим самим позивачем до того самого відповідача.

При цьому, однорідними вимогами слід вважати такі, що одночасно являють собою однаковий спосіб захисту права (про визнання недійсним правочину, про виконання обов'язку в натурі тощо) та мають ті самі (з одного договору) чи однорідні (з різних, але аналогічних договорів) підстави виникнення.                      

Як вбачається зі змісту позовної заяви ЗАТ "Бориспільський автозавод" звернувся до господарського суду з вимогою про визнання недійсним договору оренди земельної ділянки від 11.01.2002 р., укладеного між  ТОВ фірма "Металіст" та Щасливською сільською радою Бориспільського району та з вимогою про визнання права оренди ЗАТ "Бориспільській автозавод" на земельну ділянку загальною площею 7,244 га в межах с. Проліски Щасливської сільської ради Бориспільського району, що випливає з договору оренди земельної ділянки, укладеного між ЗАТ "Бориспільській автозавод" та Щасливською сільською радою Бориспільського району 30.10.2004 р.

Проте, задовольняючи в повному обсязі позовні вимоги ЗАТ "Бориспільській автозавод" щодо визнання недійсною угоди від 11.01.2002 р. та визнання права оренди ЗАТ "Бориспільській автозавод" на земельну ділянку, що випливає з договору оренди від 30.10.2004 р. поза увагою судів як першої, так і апеляційної інстанції залишились приписи статті 58 Господарського процесуального кодексу України, якою передбачені правила об'єднання позовних вимог.

За приписами статті 43 цього Кодексу, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтуються на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

З матеріалів справи вбачається, що господарськими судами першої та апеляційної інстанції при розгляді справи та прийнятті судових рішень не взято до уваги та не надано належної правової оцінки всім доказам у справі в їх сукупності, що, враховуючи суть спору, свідчить про не з'ясування судами всіх обставин, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до роз'яснень Пленуму Верховного суду України, викладених у пункті 1 Постанови від 29.12.1976 № 11 "Про судове рішення", рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши всі обставини справи, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин.

Оскільки передбачені процесуальним законом межі перегляду справи в касаційній інстанції не дають їй права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази, рішення у справі підлягає скасуванню, а справа –направленню на новий розгляд до господарського суду Київської області.

При новому розгляді справи суду необхідно врахувати викладене, всебічно і повно перевірити доводи, на яких ґрунтуються вимоги та заперечення сторін, і в залежності від установлених обставин вирішити спір у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин.

Керуючись статтями 43, 1117, пунктом 3 статті 1119, статтями 11110, 11111, 11112 Господарського процесуального кодексу України Вищий господарський суд України

П О С Т А Н О В И В :

Рішення господарського суду Київської області від 06.11.2007 р. та постанову Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 10.01.2008 р. у справі № 10/242-07 скасувати, справу передати на новий розгляд до господарського суду Київської області.

Касаційну скаргу ТОВ фірми "Металіст" задовольнити.

Головуючий суддя                                                                      Т. Дроботова

Судді                                                                                             Н. Волковицька

                                                                                                      Л. Рогач