Постанова

від 21.01.2009 по справі 10/242-07

КИЇВСЬКИЙ МІЖОБЛАСНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

10/242-07

КИЇВСЬКИЙ МІЖОБЛАСНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

01033, м.Київ,  вул.Жилянська 58-б                                                       тел. 284-37-31

Іменем   України

                                          П О С Т А Н О В А

21.01.09 р.                                                                                          № 10/242-07          

Київський міжобласний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:  

головуючого судді                    Поліщука В.Ю.,

суддів:                                        Агрикової О. В.,

                                                  Чорногуза М.Г.,

при секретарі судового засідання Олійник О.Л.,

розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю фірма «Металіст»,

на рішення Господарського суду Київської області від 08.10.2008 року

у справі № 10/242-07/13-08 (головуючий суддя –Наріжний С. Ю., судді: Карпечкін Т. П., Лопатін А. В.),

за позовом          Закритого акціонерного товариства «Бориспільський автозавод»          (с.Проліски, Бориспільський район, Київська область),

до          1. Товариства з обмеженою відповідальністю фірма «Металіст»(с.Проліски, Бориспільський район, Київська область),

          2. Щасливської сільської ради Бориспільського району Київської області (с.Щасливе, Бориспільський район, Київська область),

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача:

          Бориспільський районний відділ земельних ресурсів (м.Бориспіль, Київська область),

про                   визнання договору недійсним та визнання права оренди на землю, -

за участю представників сторін:

від позивача:          Андишула А.М. –представник (довіреність №15-Д-08 від 3.07.2008 року);

від відповідача-1:          Терещенко Р.А. –представник (довіреність б/н від 23.10.2008 року);

від відповідача-2:          не з'явився;

від третьої особи:          не з'явився;

В С Т А Н О В И В :

ЗАТ «Бориспільський автозавод»звернулось до Господарського суду Київської області з позовною заявою до ТзОВ «Металіст»(далі –відповідач 1) та Щасливської сільської ради Бориспільського району Київської області (далі –відповідач 2) про визнання недійсним Договору оренди земельної ділянки від 11.01.2002 року (укладеного між відповідачами) та визнання за позивачем права оренди на земельну ділянку загальною площею 7, 244 га, що випливає Договору оренди земельної ділянки від 30.10.2004 року.

Рішенням Господарського суду Київської області від 6.11.2007 року позовні вимоги ЗАТ «Бориспільський автозавод»були задоволені повністю, визнано недійсним Договір оренди земельної ділянки площею 29,71 га, який був укладений між ТзОВ «Металіст»та Щасливською сільською радою Бориспільського району Київської області від 11.01.2002 року та посвідчений приватним нотаріусом Бориспільського районного нотаріального округу Київської області Кузьміченко А.П. (внесено до реєстру під №50 і зареєстрований 11.02.2002 року в Бориспільському районному відділі земельних ресурсів під №7). Водночас, вказаним судовим рішенням було визнано право оренди на земельну ділянку площею 7,244 га в межах села Проліски, Щасливської сільської ради, Бориспільського району Київської області за ЗАТ «Бориспільський автозавод», що випливає з Договору оренди земельної ділянки, укладеного між ЗАТ «Бориспільський автозавод»та Щасливською сільською радою Бориспільського району Київської області 30.10.2004 року, який нотаріально посвідчений за реєстровим №6071 і зареєстрований у Бориспільському районному відділі Київської регіональної філії ДП «ЦДЗК»при Держкомземі України, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис №4 від 8.11.2004 року. Поряд з цим було присуджено до стягнення з ТзОВ «Металіст»на користь ЗАТ «Бориспільський автозавод»42 грн. 50 коп. –в якості відшкодування державного мита та 59 грн. 00 коп. –в якості відшкодування витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, з Щасливської сільської ради на користь ЗАТ «Бориспільський автозавод»було стягнуто 42 грн. 50 коп. –в якості відшкодування державного мита та 59 грн. 00 коп. в якості відшкодування витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу (том 1, арк. справи 202-208).

Не погоджуючись з рішенням місцевого господарського суду від 6.11.2007 року, ТзОВ «Металіст»звернулось до Київського міжобласного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою (вх.№2-04/1/988/3129 від 14.12.2007 року) в якій просило апеляційний господарський суд скасувати рішення Господарського суду Київської області від 6.11.2007 року і прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.

Постановою Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 10.01.2008 року апеляційну скаргу ТзОВ «Металіст»на рішення Господарського суду Київської області від 6.11.2007 року по справі №10/242-07 було залишено без задоволення, рішення місцевого господарського суду –без змін (том 1, арк. справи 239-246).

Не погоджуючись з постановою апеляційного господарського суду від 10.01.2008 року, ТзОВ «Металіст»звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просило постанову Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 10.01.2008 року та рішення Господарського суду Київської області від 6.11.2007 року по справі №10/242-07 скасувати, справу передати на новий розгляд до місцевого господарського суду.

Постановою Вищого господарського суду України від 24.04.2008 рішення Господарського суду Київської області від 6.11.2007 та постанову Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 10.01.2008 було скасовано, справу №10/242-07 передано на новий розгляд до Господарського суду Київської області. Скасовуючи судові рішення попередніх інстанцій, Вищий господарський суд України вказав на те, що при новому розгляді слід з'ясувати яке суб'єктивне право позивача було порушено відповідачами. Крім цього, Вищий господарський суд України у своїй постанові зазначив, що задовольняючи позовні вимоги про визнання договору недійсним та визнання права оренди, господарськими судами як першої так і апеляційної інстанції залишились поза увагою приписи ст.58 ГПК України, якою передбачені правила об'єднання вимог (том 2, арк. справи 21-26).

Не погоджуючись з постановою Вищого господарського суду України від 24.04.2008 року по справі №10/242-07, ЗАТ «Бориспільський автозавод»звернулось до Верховного Суду України з касаційною скаргою в якій просило скасувати постанову Вищого господарського суду України від 24.04.2008 року по справі №10/242-07 та залишити в силі рішення Господарського суду Київської області від 6.11.2007 року та постанову Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 10.01.2008 року.

Ухвалою Верховного Суду України від 12.06.2008 року було відмовлено у порушенні касаційного провадження з перегляду постанови Вищого господарського суду України від 24.04.2008 року по справі №10/242-07 (том 2, арк. справи 75).

Під час нового розгляду справи, рішенням Господарського суду Київської області від 8.10.2008 року по справі №10/242-07/13-08, позов ЗАТ «Бориспільський автозавод»задоволено повністю, визнано недійсним договір оренди земельної ділянки площею 29,71 га, який був укладений між ТзОВ «Металіст»та Щасливською сільською радою Бориспільського району Київської області від 11.01.2002 року та посвідчений приватним нотаріусом Бориспільського районного нотаріального округу Київської області Кузьміченко А.П. та внесено до реєстру під №50 і зареєстрований 11.02.2002 року в Бориспільському районному відділі земельних ресурсів під №7. Крім цього, було визнано право оренди на земельну ділянку площею 7,244 га в межах села Проліски, Щасливської сільської ради, Бориспільського району, Київської області за ЗАТ «Бориспільський автозавод», що випливає з Договору оренди земельної ділянки, укладеного між ЗАТ «Бориспільський автозавод»та Щасливською сільською радою Бориспільського району Київської області 30.10.2004 року, який нотаріально посвідчений за реєстровим №6071 і зареєстрований у Бориспільському районному відділі Київської регіональної філії ДП «ЦДЗК»при Держкомземі України, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис №4 від 8.11.2004 року. Водночас, було присуджено до стягнення з ТзОВ «Металіст»на користь ЗАТ «Бориспільський автозавод»42 грн. 50 коп. –в якості відшкодування державного мита та 59 грн. 00 коп. –в якості відшкодування витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, з Щасливської сільської ради на користь ЗАТ «Бориспільський автозавод»було присуджено до стягнення 42 грн. 50 коп. –в якості відшкодування державного мита та 59 грн. 00 коп. –в якості відшкодування витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу (том 2, арк. справи 112-123).

Не погоджуючись з прийнятим рішенням місцевого господарського суду, ТзОВ «Металіст»звернулось до Київського міжобласного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою (вх.№2-04/1/1027/2267 від 6.11.2008 року), в якій просило скасувати спірне рішення місцевого господарського суду від 8.10.2008 року по справі №10/242-07/13-08 та прийняти нове рішення, яким у позові відмовити повністю. При цьому скаржник посилався на порушення місцевим господарським судом норм процесуального та матеріального права.

Ухвалою Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 11.11.2008 року було порушено апеляційне провадження з перегляду рішення Господарського суду Київської області від 8.10.2008 року та призначено розгляд справи №10/242-07/13-08 за участю уповноважених представників учасників апеляційного провадження.

Ухвалами Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 2.12.2008 року та від 23.12.2008 року розгляд справи відкладався у зв'язку з неявкою в судове засідання уповноважених представників відповідача 2 та третьої особи.

У судовому засіданні від 13.01.2009 року скаржник уточнив вимоги апеляційної скарги, просив змінити спірне судове рішення –викласти п.2 резолютивної частини в наступній редакції: «Визнати недійсним договір оренди земельної ділянки площею 29,71 га, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю фірма «Металіст»та Щасливською сільською радою Бориспільського району Київської області 11.01.2002 року, який посвідчений приватним нотаріусом Бориспільського районного нотаріального округу Київської області Кузьміченко А.П. та внесений до реєстру під №50 і зареєстрований 11.01.2002 року в Бориспільському районному відділі земельних ресурсів під №7, в частині оренди земель загальною площею 4, 407 га, що були надані на умовах оренди ЗАТ «Бориспільський автозавод»».

В іншій частині спірне рішення місцевого господарського суду скаржник просив залишити без змін.

Свої вимоги скаржник обґрунтував неправильним застосуванням місцевим господарським судом норм процесуального права, а саме ст.ст.1, 2 ГПК України.

У зв'язку із не направленням скаржником уточнених вимог апеляційної скарги іншим учасникам судового процесу, ухвалою Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 13.01.2009 року, розгляд справи було відкладено на 21.01.2009 року.

В судовому засіданні 21.01.2009 року представник скаржника підтримав уточнені апеляційні вимоги.

Представник позивача проти задоволення уточнених вимог скаржника не заперечував.

Відповідач 2 та третя особа не скористалися своїм процесуальним правом на участь представника в судових засідання апеляційного господарського суду під час розгляду справи №10/242-07/13-08.

Про причини неявки у судові засідання уповноважених представників, відповідач 2 та третя особа апеляційний господарський суд не повідомили, хоча про час і місце розгляду справи їх було повідомлено належним чином, що підтверджується матеріалами справи.

В судовому засіданні, що відбулось 21.01.2009 року, за згодою представників позивача та відповідача-1, було оголошено вступну та резолютивну частини постанови апеляційного господарського суду.

Відповідно до ст.101 ГПК України у процесі перегляду справи, апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково наданими доказами, якщо заявник обґрунтував неможливість їх надання суду в першій інстанції з причин, що не залежали від нього, повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги (подання) і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Розглянувши доводи скаржника, дослідивши наявні матеріали справи, заслухавши пояснення учасників судового засідання, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи, правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального законодавства України, колегія суддів Київського міжобласного апеляційного встановила наступне.

З урахуванням вказівок Вищого господарського суду України, предметом доказування у даній справі, є наявність у позивача порушеного суб'єктивного матеріального права або охоронюваного законом інтересу, на захист якого подано позов, та наявність обставин з яким закон пов'язує недійсність оспорюваного договору.

Як вбачається з позовної заяви, вимоги про визнання права оренди та визнання недійсним оспорюваного Договору оренди заявлені на захист права оренди на земельну ділянку загальною площею 7, 244 га, що випливає Договору оренди земельної ділянки від 30.10.2004, оскільки із приводу користування цією земельною ділянкою між позивачем та відповідачем 1 виник спір у зв'язку із наявністю на цю земельну ділянку двох договорів оренди.  

Позивач свої вимоги обґрунтовує наявністю у нього права оренди на вказану спірну земельну ділянку та невідповідністю законодавству спірного Договору, що полягає у відсутності необхідних істотних умов договору та проекту відведення земельної ділянки, що є невід'ємним додатком до договорів такого виду.

Відповідно до п.п.1, 3 ст.124 Земельного кодексу України передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування шляхом укладення договору оренди земельної ділянки. Передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, громадянам, юридичним особам здійснюється в порядку, встановленому статтею 123 цього Кодексу.

У відповідності до ч.1 ст.123 ЗК України надання земельних ділянок юридичним особам у постійне користування здійснюється на підставі рішень органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування за проектами відведення цих ділянок.

Частина 6 ст.123 ЗК України передбачає, що проект відведення земельної ділянки погоджується із землекористувачем, органом по земельних ресурсах, природоохоронним і санітарно - епідеміологічним органами, органами архітектури та охорони культурної спадщини і після одержання висновку державної землевпорядної експертизи по об'єктах, які їй підлягають, подається до відповідної державної адміністрації або сільської, селищної, міської ради, які розглядають його у місячний строк і, в межах своїх повноважень, визначених цим Кодексом, приймають рішення про надання земельної ділянки.

Згідно з ч.2 ст.125 ЗК України, право на оренду земельної ділянки виникає після укладення договору оренди і його державної реєстрації.

14 вересня 2004 року Щасливською сільською радою було прийнято рішення №203.1.-20-ІV «Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки під розміщення полігону випробувань автомобільної техніки ЗАТ «Бориспільський автозавод», яким затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 7, 244 га земель запасу сільської ради під розміщення полігону випробувань автомобільної техніки в с.Проліски в адмінмежах Щасливської сільської ради та вирішено передати зазначену земельну ділянки ЗАТ «Бориспільський автозавод».

30.10.2004 року між позивачем та Щасливською сільською радою було укладено Договір оренди (терміном на 49 років) земельної ділянки площею 7, 2440 га відкритих земель, в межах села Проліски, Щасливської сільської ради, який був посвідчений приватним нотаріусом Бориспільського районного нотаріального округу Київської області –Козій А.В. та зареєстрований у Бориспільському районному відділу земельних ресурсів, про що був зроблено запис №4 від 08.11.2004 (том 1, арк. справи 10-19).

У відповідності до п.1.2. Договору оренди земельної ділянки від 30.10.2004 року, земельна ділянка виділена в натурі (на місцевості) у встановленому законом порядку.

Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки на умовах довгострокової оренди строком на 49 років ЗАТ «Бориспільський автозавод»(том 1, арк.справи 144–191) погоджений з Бориспільським районним відділом земельних ресурсів (Висновок №521 від 12.05.2004року), Бориспільською районною державною адміністрацією (Висновок головного архітектора району від 26.04.2004 року), Щасливською сільською радою, Бориспільською районною санітарно - епідеміологічною станцією (Висновок №6/6 від 26.04.2004 року), Бориспільською районною радою (висновок №61 від 29.04.2004 року), Державним управлінням екології та природних ресурсів в Київській області (Погодження №06-13/2518), Обласним центром з охорони пам'яток історії, археології та мистецтва (Погодження №3/1381 від 13.05.2004 року).

Як свідчать матеріали справи, Проект землеустрою пройшов землевпорядну експертизу та отримав позитивний висновок Державної землевпорядної експертизи Київського обласного головного управління земельних ресурсів №4-1401 від 20.07.2004 року.

В пункті 3 цього Висновку зазначено: «зауваження та пропозиції до проектних матеріалів відсутні».

У п.4 цього Висновку вказано, що «представлений на державну землевпорядну експертизу проект землеустрою відповідає вимогам земельного законодавства та діючим нормативно-технічним документам і оцінюється позитивно».

На думку колегії суддів апеляційного господарського суду, Договір оренди земельної ділянки від 30.10.2004 року містить всі істотні умови, що були передбачені законодавством чинним на момент його укладання та пройшов державну реєстрацію.

Отже, господарським судом першої інстанції правомірно встановлено, що оформлення права оренди зазначеної земельної ділянки, позивачем було здійснено у відповідності до чинного законодавства України.

Вказаний Договір оренди на момент розгляду справи набрав чинності, не змінений та не визнаний недійсним у встановленому законом порядку, відтак по переконанню колегії суддів апеляційного господарського судупозивач є належним орендарем земельної ділянки площею 7, 2440 га, в адміністративних межах с.Проліски, Щасливської сільської ради, Київської області.

Згідно ч.ч.2-3 ст.152 Земельного кодексу України, власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків. Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється, зокрема, шляхом, визнання прав, визнання угоди недійсною.

Відповідач 1 не визнає права оренди позивача, мотивуючи це тим, що частина земель цієї ділянки знаходиться у нього на умовах оренди, на підставі оспорюваного Договору оренди земельної ділянки від 11.01.2002 року.

Відповідно до ст.7 Закону України «Про оренду землі»(в редакції, що діяла на час укладення оспорюваного договору), орендарі набувають права на оренду земельної ділянки на підставах і в порядку, передбачених Земельним кодексом України, цим та іншими законами України та договором оренди землі. Підставою для укладення договору оренди і набуття права на оренду земельної ділянки, що перебуває у комунальній або державній власності, є рішення орендодавця.

Рішенням Щасливської сільської ради №113.9-18-ХХШ від 25.12.2001 року «Про затвердження проекту відведення земельної ділянки в тимчасове користування на умовах оренди строком на 49 років під розміщення комплексу утилізації побутових відходів на сміттєзвалищі в с.Проліски ТзОВ «Металіст»», яким затверджено відповідний проект та вирішено надати ТзОВ «Металіст»земельну ділянку площею 29, 71 га земель промисловості в тимчасове користування на умовах оренди строком на 49 років, передбачено, що надання земельних ділянок здійснюється за проектами відведення цих ділянок (том 1, арк. справи 57).

11 січня 2002 року між Щасливською сільською радою (як орендодавецем) та ТзОВ “Металіст” (як орендарем) було укладено Договір оренди, згідно умов якого орендодавець надає, а орендар приймає в строкове, платне володіння і користування земельну ділянку площею 29,71 га, яка знаходиться в адміністративних межах Щасливської сільської ради. Вказаний Договір оренди посвідчений приватним нотаріусом Бориспільського районного нотаріального округу Київської області Кузьміченко А.П. та зареєстрований у Бориспільському районному відділу земельних ресурсів під №7 (том 1, арк. справи 10-13).

Відповідно до розділу 1 Договору оренди, права третіх осіб на земельну ділянку відсутні. Однак, як вбачається з матеріалів справи, теж саме визначено і в п.1.5 Договору оренди земельної ділянки від 30.10.2004 року.

У відповідності до ч.ч.5, 6 ст. 15 Закону України «Про оренду землі», надання земельної ділянки в оренду без зміни її цільового призначення, межі якої визначені в натурі, здійснюється без розроблення проекту її відведення.

У разі зміни цільового призначення земельної ділянки надання її в оренду здійснюється за проектом відведення в порядку, визначеному Земельним кодексом України.

Проект відведення земельної ділянки є невід'ємним додатком до договору оренди.

Статтею 19 Земельного кодексу України (№561-ХII від 18.12.1990 року, чинного на час прийняття рішення Щасливської сільської ради №113.9-18-ХХШ від 25.12.2001 року), передбачалось, що надання земельних ділянок здійснюється за проектами відведення цих ділянок.

Розробку проектів відведення земельних ділянок, перенесення їх меж у натуру (на місцевість) і виготовлення документів, що посвідчують право користування землею, здійснюють державні та інші землевпорядні організації. Замовниками виконання вказаних робіт є відповідні місцеві Ради народних депутатів, підприємства, установи і організації.

З матеріалів справи вбачається, що п.3 Рішення Щасливської сільської ради №113.9-18-ХХШ від 25.12.2001 року, земельно-кадастровому бюро Бориспільського району доручено виготовити документи на право використання землею.

Проект відведення земельної ділянки у користування на умовах довгострокової оренди відповідачу 1, затверджений рішенням Щасливської сільської ради від 25.12.2001 року, на зберігання до управління земельних ресурсів у Бориспільському районі не передавався.

Поряд з цим, в Рішенні Щасливської сільської ради №113.9-18-ХХІІІ від 25.12.2001 року відсутні і будь-які вказівки щодо направлення примірника, затвердженого проекту відведення на зберігання до відділу земельних ресурсів, відповідно до Наказу Держкомзему України №43 від 04.05.1999 року.

Доказів на підтвердження виготовлення проекту відведення земельної ділянки на час прийняття Рішення Щасливської сільської ради №113.9-18-ХХІІІ від 25.12.2001 року та на момент укладання оспорюваного договору, ані відповідачем 1, ані відповідачем 2 до господарських судів не представлено.

Таким чином, місцевий господарський суд обґрунтовано не визнав, поданий відповідачем 1 проект землеустрою, належним та допустимим доказом його наявності у вказаний проміжок часу, оскільки цей проект сформований з документів, що складені або підписані після прийняття рішення Щасливської сільської ради №113.9-18-ХХШ від 25.12.2001 року.

Зокрема, наданий відповідачем 1 проект відведення міститься всього на дев'яти аркушах (том 1, арк. справи 55-64), з яких тільки два це висновки про його погодження архітектором району та районним відділом земельних ресурсів. Зазначені висновки не мають дати складання крім вказівки року –2001 рік. Підпис начальника районного відділу земельних ресурсів Бориспільського району Йосипка В.І. на висновку без дати (том 1, арк. справи 60) та візуально абсолютно йому не належить, оскільки відрізняється від підписів, які містяться на наявних в наданому проекті листах від 9.01.2002 року начальника районного відділу земельних ресурсів Бориспільського району Йосипка В.І. (том 1, арк. справи 61-62).

Водночас, Рішення Щасливської сільської ради про дозвіл на складання проекту землеустрою (том 1, арк. справи 58) не містить дати та номеру прийняття.

Відповідно до Наказу Держкомзему України №43 від 04.05.1999 року, технічна документація має містити, зокрема, журнал польових вимірювань, кадастровий план земельної ділянки, складений за результатами зйомки; збірний кадастровий план суміжних землевласників, землекористувачів, відомість обчислення площі земельної ділянки; експлікація земельних угідь згідно з формою 6-зем.

Тобто, за відсутності проекту відведення, відповідної кадастрової інформації, виокремлення певної ділянки, її ідентифікація в системі координат по власному кадастровому номеру та точках координат, та, відповідно, визначення меж такої ділянки на місцевості є неможливим.

Крім того, розроблена у встановленому порядку технічна документація (проект відведення), як станом на час розгляду справи, так і станом на 2001 рік підлягала обов'язковій державній експертизі, що здійснювалась згідно з Положенням про Державний комітет України по земельних ресурсах, Державний комітет Автономної Республіки Крим по земельних ресурсах і єдиному кадастру, затвердженими відповідно до Указу Президента України №340/96 від 13.05.1996 року та Постановою уряду Автономної Республіки Крим №243 від 18.07.1996 року, типовими положеннями про обласне, Київське і Севастопольське міське управління земельних ресурсів, затвердженими Постановою Кабінету Міністрів України №930 від 07.08.1996 року та Положенням про здійснення державної землевпорядної експертизи (затверджено Наказом Держкомзему України №39 від 11.03.1997 року зареєстровано у Міністерстві юстиції України 12.05.1997 року).

Відповідно до зазначеного Положення про здійснення державної землевпорядної експертизи №39 від 11.03.1997 року, об'єктами державної землевпорядної експертизи є передпроектні та проектні розробки-програми, техніко - економічні обґрунтування (ТЕО), схеми, проекти (проектна документація), пов'язані з регулюванням земельних відносин, проведенням землеустрою, використанням і охороною земель, веденням державного земельного кадастру, моніторингу земель. Державній землевпорядній експертизі підлягає вся проектно - технічна документація, яка розроблена на замовлення юридичних осіб, а також фізичних осіб для здійснення підприємницької діяльності.

Таким чином, враховуючи наведені обставини, господарський суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що оспорюваний Договір укладений за відсутності виготовленого і погодженого (в тому числі експертною установою) у встановленому порядку проекту відведення, який (відповідно до чинного законодавства) є документацією із землеустрою, що визначає та регулює використання та охорону конкретної земельної ділянки.

Відповідно з цим, земельна ділянка загальною площею 29, 71 га, що є об'єктом оренди за спірним Договору, у встановленому законом порядку ТзОВ «Металіст»не відводилась.

Факт відсутності проекту відведення земельної ділянки на вказану земельну ділянку, встановлений також Рішенням Господарського суду Київської області від 15.04.2008 року у справі №9/422-07, що в подальшому було залишено без змін постановою Вищого господарського суду України від 09.10.2008 року у вказаній справі.

Крім цього, Рішенням Господарського суду Київської області від 15.04.2008 року у справі №9/422-07 визнано недійсним Рішення Щасливської сільської ради №113.9-18-ХХШ від 25.12.2001 року в частині надання відповідачу 1 земельної ділянки на умовах оренди площею 3, 565 га, що знаходиться в тимчасовому користування на умовах оренди у ТзОВ «Технополіс –2».

Згадане рішення господарського суду мотивоване прийняттям Щасливською сільською радою рішення №113.9-18-ХХШ від 25.12.2001 року за відсутності виготовленого та погодженого у передбаченому законом порядку проекту відведення.

Відповідно з цим, по переконанню колегії суддів апеляційного господарського суду, місцевий господарський суд дійшов правильного висновку, що оспорюваний Договір не відповідає вимогам законодавства, як чинного на час укладання Договору так і чинного на час вирішення спору по суті у зв'язку з порушенням процедури його укладення, що в силу ст.48 ЦК УРСР, що діяв на момент укладення оспорюваного Договору. Як наслідок цього, вказанеє підставою для визнання цього Договору оренди недійсним.

Поряд з цим, колегія суддів апеляційного суду погоджується з висновками місцевого господарського суду, що оспорюваний Договір не містить всіх необхідних істотних умов, відсутність яких, в силу Закону України «Про оренду землі», пов'язується із недійсністю договору такого виду.

Так, частиною 3 ст.14 Закону України «Про оренду землі», передбачено, що підставою недійсності договору оренди, є відсутність у договорі однієї з істотних умов, передбачених цією статтею, а також порушення вимог ст.ст.4, 5, 6, 7, 9, 13, 15 Закону.

Згідно із ч.2 ст.14 Закону України «Про оренду землі», істотними умовами договору оренди земельної ділянки, зокрема, є існуючі обтяження щодо використання земельної ділянки, а також сторона, яка несе ризик випадкового пошкодження або знищення об'єкта оренди чи його частини.

Виходячи зі змісту п.2.1 оспорюваного Договору, земельна ділянка передавалася в оренду для розміщення комплексу утилізації побутових відходів.

У відповідності до п.2.5 спірного Договору оренди, екологічні, економічні, організаційні обмеження щодо використання земельної ділянки відсутні.

У частині 2 ст.55 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища»зазначено, що суб'єкти права власності на відходи повинні вживати ефективних заходів для зменшення обсягів утворення відходів, а також для їх утилізації, знешкодження або розміщення. Розміщення відходів дозволяється лише за наявності спеціального дозволу на визначених місцевими радами територіях у межах установлених лімітів з додержанням санітарних і екологічних норм способом, що забезпечує можливість їх подальшого використання як вторинної сировини і безпеку для навколишнього природного середовища та здоров'я людей. 

Відповідно до ст. 5 Закону України «Про відходи», основними принципами державної політики у сфері поводження з відходами є пріоритетний захист навколишнього природного середовища та здоров'я людини від негативного впливу відходів, забезпечення ощадливого використання матеріально-сировинних та енергетичних ресурсів, науково обґрунтоване узгодження екологічних, економічних та соціальних інтересів суспільства щодо утворення та використання відходів з метою забезпечення його сталого розвитку. Забезпечення повного збирання і своєчасного знешкодження та видалення відходів, а також дотримання правил екологічної безпеки при поводженні з ними.

Тобто, за змістом зазначених норм, земельні ділянки, на яких розміщається комплекс утилізації побутових відходів, потрібно використовувати з екологічними обмеженнями.

У Листі Бориспільського районного відділу земельних ресурсів №858 від 30.10.2007 року, зазначено, що у випадках надання земельних ділянок в тимчасове користування на умовах оренди, зокрема, з метою розміщення комплексу утилізації побутових відходів, повинні бути встановлені такі види обмежень: екологічні обмеження,  дотримання вимог екологічного зонування.

Поряд з цим, оспорюваним Договором оренди не визначено сторону, яка несе ризик випадкового знищення чи пошкодження орендованого майна.

Разом з тим, колегія суддів апеляційного суду вважає висновок місцевого господарського суду про правомірність визнання оспорюваного Договору недійсним в цілому помилковим.

У відповідності до ст.1 ГПК України, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів.

Згідно зі схемою розташування земельних ділянок на території Щасливської сільської ради, представленою відповідачем 1, земельні ділянки ТзОВ «Металіст»та ЗАТ «Бориспільський автозавод»накладаються у трьох місцях (1,005 га; 0,905 га; 2,497 га), загальна ж площа співпадіння цих земельних ділянок складає 4, 407 га, що не заперечується ані позивачем ані відповідачем 2.

Тобто, в межах земельної ділянки, що знаходиться у користуванні ТзОВ «Металіст»на підставі оспорюваного Договору, позивач користується лише територією площею 4, 407 га.

Таким чином, оспорюваний Договір порушує право позивача в частині оренди земель загальною площею 4, 407 га, а відтак судовий захист цього права шляхом визнання оспорюваного Договору недійсним щодо іншої частини не співвідноситься із положенням ст.1 ГПК України.

За наведених обставин, на думку колегії суддів апеляційного господарського суду, у місцевого господарського суду не було підстав визнавати оспорюваний Договір оренди недійсним в цілому.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 07.06.2005 року у справі №2-1/11330-03.

Правова позиція з приводу правомірності визнання договору оренди земельної ділянки за вказаних обстави недійсним лише в частині, підтримується і Вищим господарським судом України у постанові від 26.04.2007 року у справі №1/361-04-10977.

На підставі вказаного, колегія суддів апеляційного господарського суду вважає, що оспорюваний Договір оренди слід визнати недійсним лише в частині оренди земель загальною площею 4, 407 га, що були надані в оренду позивачу.

У відповідності до ч.2 ст.59 ЦК УРСР, угода визнається недійсною з моменту її укладення, а відтак оспорюваний Договір є недійсним у названій частині з моменту його укладення.

Враховуючи факт невизнання ТОВ «Металіст»права оренди позивача на земельну ділянку площею 7, 244 га, що ґрунтується на Договорі оренди від 30.10.2004 року, і яке як було встановлено, оформлене у передбаченому законодавством порядку, місцевий господарський суд дійшов правильного висновку про необхідність захисту цього права.

Що стосується порушення приписів ст.58 ГПК України при попередньому розгляді справи, про що зазначено у постанові Вищого господарського суду України від 24.04.2008 року, то місцевий господарський суд вірно зазначив, що цю справу передано до місцевого господарського суду на новий розгляд, а не на стадію вирішення питання про прийняття позовної заяви. Отже, при новому розгляді вирішення цього питання знаходилось за межами компетенції господарського суду (ст.ст.63, 58 ГПК України).

На думку колегії суддів апеляційного господарського суду, про порушення вимог ст.58 ГПК України, могло йтися лише при попередньому розгляді цієї справи, в момент коли господарський суд був правомочний вирішити відповідне питання при прийнятті цієї позовної заяви до розгляду.

Водночас, положеннями ГПК України не передбачено повноважень суду щодо роз'єднання позовних вимог поєднаних в одне провадження.

Тому, відсутні підстави вважати, що при прийнятті оскаржуваного рішення господарським судом не було дотримано вимог ст.58 ГПК України.

Приймаючи до уваги, що основний висновок місцевого господарського суду про задоволення вимог позивача щодо визнання недійсним Договору оренди земельної ділянки та визнання за ним права оренди при цьому не змінюється, колегія суддів апеляційного господарського суду вважає, що оскаржуване рішення господарського суду підлягає зміні.

У разі зміни рішення апеляційна інстанція вирішує питання про новий розподіл судових витрат, при цьому за наведених обставин позов підлягає частковому задоволенню.

Відповідно до ст.49 ГПК України, витрати, пов'язані з розглядом цієї справи у місцевому господарському суді та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Витрати по сплаті державного мита за розгляд апеляційної скарги покладаються на позивача.

Керуючись ст.ст.1, 2, 33, 34, 35, 43, 92, 99, 101, п.4) ст.103, п.3) с.104, 105 ГПК України, Київський міжобласний апеляційний господарський суд -          

(з урахуванням Заяви про уточнення вимог апеляційної скарги)

                                                            П О С Т А Н О В И В :

1. Апеляційну скаргу ТОВ фірма «Металіст»задовольнити.

2. Рішення Господарського суду Київської області від 08.10.2008 року у справі №10/242-07/13-08 змінити, виклавши його резолютивну частину в наступній редакції:

«1.  Позовні вимоги задовольнити частково.

          2. Визнати недійсним Договір оренди земельної ділянки площею 29, 71 га, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю фірма «Металіст»та Щасливською сільською радою Бориспільського району Київської області 11 січня 2002 року, який посвідчений приватним нотаріусом Бориспільського районного нотаріального округу Київської області Кузьміченко А.П. та внесений до реєстру під №50 і зареєстрований 11 січня 2002 року в Бориспільському районному відділі земельних ресурсів під №7, в частині оренди земель загальною площею 4, 407 га, що були надані на умовах оренди Закритому акціонерному товариству «Бориспільський автозавод».

          3. Визнати право оренди на земельну ділянку площею 7, 244 га в межах села Проліски Щасливської сільської ради Бориспільського району Київської області за Закритим акціонерним товариством «Бориспільський автозавод», що випливає з Договору оренди земельної ділянки, укладеного між Закритим акціонерним товариством «Бориспільский автозавод»та Щасливською сільською радою Бориспільського району Київської області 30 жовтня 2004 року, який нотаріально посвідчений за реєстровим №6071 і зареєстрований у Бориспільському районному відділі Київської регіональної філії Державного підприємства «Центр Державного земельного кадастру»при Держкомземі України, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 08.11.2004 року за №4.

          4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю фірма «Металіст»(08322, Київська область, Бориспільський район, с.Проліски, вул. П.Морозова, буд.8, код ЄДРПОУ 22898906) на користь Закритого акціонерного товариства «Бориспільський автозавод»(08322, Київська область, Бориспільський район, с.Проліски, вул.Броварська, буд.4, код ЄДРПОУ 31936646) 24 грн. 40 коп. –в якості відшкодування державного мита та 33 грн. 88 коп. –в якості відшкодування витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

          5. Стягнути з Щасливської сільської ради  (Київська область, Бориспільський район, с.Щасливе, вул.Л.Українки, буд.12, код ЄДРПОУ 04527520) на користь Закритого акціонерного товариства «Бориспільський автозавод»(08322, Київська область, Бориспільський район, с.Проліски, вул.Броварська, буд.4, код ЄДРПОУ 31936646) 24 грн. 40 коп. –в якості відшкодування державного мита та 33 грн. 88 коп. –в якості відшкодування витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.».

3. Стягнути з Закритого акціонерного товариства «Бориспільський автозавод»(08322, Київська область, Бориспільський район, с.Проліски, вул.Броварська, буд.4, код ЄДРПОУ 31936646) на користь з Товариства з обмеженою відповідальністю фірма «Металіст»(08322, Київська область, Бориспільський район, с.Проліски, вул.П.Морозова, буд.8, код ЄДРПОУ 22898906) на користь 42 грн. 50 коп. –в якості відшкодування витрат по сплаті державного мита за розгляд апеляційної скарги.

4. Доручити Господарському суду Київської області видати відповідні накази.

5. Копію цієї постанови надіслати учасникам апеляційного провадження.

6. Матеріали справи №10/242-07/13-08 повернути до Господарського суду Київської області.

           Головуючий суддя                                                            Поліщук В.Ю.

          Судді:                                                                                Агрикова О.В.

                                                                                                    Чорногуз М.Г.

Дата відправки  30.01.09