6/292-3057
ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
24 квітня 2008 р. № 6/292-3057
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого Грейц К.В.,
суддів :Бакуліної С.В.,Коробенка Г.П.
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали касаційної скаргиТовариства з обмеженою відповідальністю “Козова-цукор”
на ухвалувід 03.12.2007 року
у справі№ 6/292-3057
господарського суду Тернопільської області
за позовом (стягувач)Прокурора Козівського району в інтересах держави в особі Державної податкової інспекції у Козівському районі, Козівської селищної ради
до (боржник)заявник поданняВАТ “Козівська агропромтехніка”Відділ Державної виконавчої служби Козівського районного управління юстиції
прозвернення стягнення на кошти боржника, що знаходяться в інших осіб
в судовому засіданні взяли участь представники :
від стягувача:не з'явились
від боржника:від скаржника:від виконавчої служби:не з'явилисьТиран О.В. (довіреність від 14.04.2008р.)не з'явились
В С Т А Н О В И В:
У грудні 2003 року Прокурор Козівського району звернувся до Господарського суду Тернопільської області в інтересах держави в особі ДПІ у Козівському районі, Козівської селищної ради, смт. Козова Тернопільської області з позовом до ВАТ “Козівська агропромтехніка”, смт. Козова, Тернопільської області про стягнення 65 944,06 грн. заборгованості перед бюджетом зі сплати прибуткового податку.
Рішенням Господарського суду Тернопільської області у справі № 6/292-3057 від 15.01.2004 року позовні вимоги задоволено повністю та постановлено стягнути з ВАТ “Козівська агропромтехніка” 65 944,06 грн. прибуткового податку, 659,44 грн. державного мита, 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
27.01.2007 року судом видано накази.
30.11.2007 року Відділ Державної виконавчої служби Козівського районного управління юстиції звернувся в Господарський суд Тернопільської області з поданням №4259 від 16.11.2007 року про звернення стягнення на кошти боржника, що знаходяться в інших осіб.
Ухвалою Господарського суду Тернопільської області (суддя Шумський І.П.) від 03.12.2007 року у справі № 6/292-3057 подання відділу ДВС Козівського районного управління юстиції за вих.№4259 від 16.11.2007 року задоволено; звернуто стягнення на кошти, належні ВАТ “Козівська агропромтехніка”, які знаходяться на рахунку ТОВ “Козова-цукор”.
Суд розглянув подання Відділу Державної виконавчої служби Козівського районного управління юстиції про звернення стягнення на кошти боржника, що знаходяться в інших осіб, керуючись нормами Господарського процесуального Кодексу України.
В касаційній скарзі ТОВ “Козова-цукор” просить скасувати ухвалу по справі, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, а саме: ст.ст.19, 41 Конституції України, ст.ст.3, 15 ЦК України, ст.ст.20, 133, 134, 147 ГК України, ст.ст.42, 43, 44, 87 ГПК України, ст.53 Закону України “Про виконавче провадження”.
Відзиву на касаційну скаргу сторони не надали.
Сторони та виконавча служба не скористалася наданим процесуальним правом на участь в засіданні суду касаційної інстанції.
Заслухавши пояснення по касаційній скарзі представника скаржника, який підтримав викладені в ній доводи, перевіривши пра вильність застосування норм процесуального права в ухвалі місцевого господарського суду, колегія суддів Вищого господарського суду України приходить до висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Аналіз суб'єктного складу та характеру правовідносин свідчить, що справа про стягнення до бюджету прибуткового податку є справою адміністративної юрисдикції, а в розумінні пункту 7 статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України ДПІ у Козівському районі є суб'єктом владних повноважень.
З 01 вересня 2005 року набрав чинності Кодекс адміністративного судочинства України. У відповідності з пунктами 6 та 7 розділу “Прикінцеві та перехідні положення” цього кодексу до початку діяльності окружного адміністративного суду адміністративні справи, підвідомчі господарським судам відповідно до Господарського процесуального кодексу України 1991 року, вирішуються відповідним господарським судом за правилами Кодексу адміністративного судочинства України, а заяви і скарги у справах, що виникають з адміністративно-правових відносин, а також апеляційні та касаційні скарги (подання) розглядаються в порядку, встановленому цим Кодексом.
Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і неупередженим судом. У рішенні Європейського суду з прав людини від 20 липня 2004 року по справі “Шмалько проти України” (заява № 60750/00) зазначено, що для цілей статті 6 виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як невід'ємна частина “судового розгляду”. У рішенні від 17 травня 2005 року по справі “Чіжов проти України” (заява № 6962/02) Європейський суд з прав людини зазначив, що позитивним обов'язком держави є організація системи виконання рішень таким чином, щоб переконатися, що неналежне зволікання відсутнє та що система ефективна і законодавчо, і практично, а нездатність державних органів ужити необхідних заходів для виконання рішення позбавляє гарантії параграф 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод.
На порушення цих вимог суди розглянули подання Відділу Державної виконавчої служби Козівського районного управління юстиції про звернення стягнення на кошти боржника, що знаходяться в інших осіб, керуючись положеннями Господарського процесуального кодексу України, що є порушенням процесуального закону.
Обрання невірної процесуальної судової процедури на стадії виконання рішення суду може істотно вплинути на права і обов'язки сторін.
За таких обставин ухвала Господарського суду Тернопільської області від 03.12.2007 року у справі № 6/292-3057 підлягає скасуванню, а подання Відділу Державної виконавчої служби Козівського районного управління юстиції про звернення стягнення на кошти боржника, що знаходяться в інших осіб, –передачі до Господарського суду Тернопільської області на новий розгляд за правилами Кодексу адміністративного судочинства України.
Керуючись ст.ст. 1115, 1117, ст.1119, ст.ст.11110, 11111, 11112, 11113 ГПК України, Вищий господарський суд України ,-
П О С Т А Н О В И В:
Касаційну скаргу ТОВ “Козова-Цукор” від 11.03.2008 року №52 на ухвалу Господарського суду Тернопільської області від 03.12.2007 року у справі № 6/292-3057 задовольнити.
Ухвалу Господарського суду Тернопільської області від 03.12.2007 року у справі № 6/292-3057 –скасувати.
Подання Відділу Державної виконавчої служби Козівського районного управління юстиції №4259 від 16.11.2007 року про звернення стягнення на кошти боржника, що знаходяться в інших осіб, направити на новий розгляд до Господарського суду Тернопільської області.
Головуючий-суддя К.Грейц
С у д д і
С.Бакуліна
Г.Коробенко
Суд | Вищий господарський суд України |
Дата ухвалення рішення | 24.04.2008 |
Оприлюднено | 04.06.2008 |
Номер документу | 1675410 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Вищий господарський суд України
Бакуліна С.В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні