Рішення

від 08.05.2008 по справі 9/35

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

9/35

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул.Шевченка 16, м.Івано-Франківськ, 76000, тел. 2-57-62

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 травня 2008 р.   Справа № 9/35   

Господарський суд Івано-Франківської області у складі суду: судді Фанди Оксани Михайлівни при секретарі судового засідання Олейняш  Еліні Михайлівні розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали  справи

за позовом  Приватного  підприємства  "Тростянці",  вул. А.Сахарова, 23/5, м. Івано-Франківськ, 76000

до відповідача  Івано-Франківської  міської  ради,  вул.Грушевського,21, м. Івано-Франківськ,76000

про  визнання договору оренди земельної ділянки  продовженим на новий термін.

За участю представників сторін:

Від позивача: Медицький Ігор Богданович, ( довіреність № 2/4  від 02.04.08 року)

Від відповідача: Гуменний Остап Іванович - спеціаліст І категорії юридичного відділу виконавчого комітету, ( довіреність № 96/01-17/07-в  від 21.01.08 року)

СУТЬ СПОРУ:  Заявлено вимогу про визнання договору оренди земельної ділянки по вул. О. Довженка, 21 А в м. Івано-Франківську, укладений 14.11.02 року між виконавчим комітетом Івано-Франківської міської ради та приватним підприємством «Тростянці»( державний реєстраційний номер 774 від 17.12.02 року), продовженим на новий термін, про що укласти додаткову угоду, а також про зобов"язання Івано-Франківського Центру  державного земельного кадастру здійснити державну реєстрацію додаткової угоди до договору оренди земельної ділянки від 14.11.02 року.

          05.05.08 року представник позивача подав суду письмову заяву про зміну позовних вимог, а саме позивач просить:  визнати договір оренди земельної ділянки по вул. О. Довженка, 21 А в м. Івано-Франківську, підписаний 14.11.02 року між виконавчим комітетом Івано-Франківської міської ради та приватним підприємством «Тростянці»( державний реєстраційний номер 774 від 17.12.02 року), поновленим на строк  3 роки та на умовах, визначених цим договором. Отже, з урахуванням вимог ст. 22 ГПК України предметом розгляду  є саме ця  позовна вимога.

          Представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив суд їх задоволити. В обґрунтування заявлених позовних вимог представник позивача зазначив наступне.

          14.11.02 року між виконавчим комітетом Івано-Франківської міської ради та приватним підприємством «Тростянці» був укладений договір оренди земельної ділянки по вул. О. Довженка, 21 А в м. Івано-Франківську, цільове призначення якої, згідно п. 1.2 договору, пов»язане з будівництвом комплексу автосалону та сервісним обслуговуванням автомобілів.

          Представник позивача вказав, що 15.04.03 року, розглянувши матеріали управління архітектури і містобудування, рішенням виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради  ПП  «Тростянці»надано дозвіл на будівництво вищезгаданого комплексу автосалону, в подальшому ним отримано висновок комплексної державної експертизи про затвердження проектної документації по будівництву, дозвіл на  виконання будівельних робіт від Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю № 125. На підставі вищезгаданих правовстановлюючих документів  і дозволів позивач фактично розпочав комплекс робіт, спрямований на безпосереднє створення об"єкту архітектури.

          Після закінчення строку договору оренди земельної ділянки позивач продовжував  належним чином виконувати його умови, в тому числі сплачувати орендну плату, яку приймав відповідач.   

Із посиланням на ст.  764 Цивільного кодексу України, ст. 17 Закону України «Про оренду державного та комунального майна»,  ст. 33 Закону України «Про оренду землі»представник позивача зазначив, що  позивач дотримався вимог спірного договору оренди, які встановлюють порядок його поновлення.

          Крім того, пунктом  6.4 договору передбачено переважне право орендаря на поновлення договору за умови виконання ним своїх обов"язків.

          Представник позивача наголосив, що до моменту подання позивачем позову письмового заперечення проти продовження орендних відносин з боку відповідача надіслано не було.

          22.08.07 року позивач звернувся до Івано-Франківської міської ради через Дозвільний центр  з проханням про оформлення документації на продовження договору оренди земельної ділянки. Однак, жодної відповіді не отримав, що є порушенням  прав  та законних інтересів позивача.

          Представник відповідача    Івано-Франківської міської ради позовні вимоги заперечив та просив суд в їх задоволенні відмовити.  В обґрунтування заявлених заперечень представник відповідача   вказав наступне.

          Відповідно до ст. 33 Закону України «Про оренду землі»після закінчення строку, на який було укладено договір оренди землі, такий договір не вважається поновленим, а підлягає поновленню,  тобто проводиться процедура, що передбачена чинним законодавством.

          Представник відповідача зазначив, що словосполучення «договір підлягає поновленню» не обумовлює автоматичного продовження договору на новий термін. Тобто поновлення договору відбувається в порядку його укладення.

          Згідно ст. 124 Земельного кодексу України передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у комунальній власності, здійснюється на підставі рішення органу місцевого самоврядування шляхом укладення договору оренди на новий термін.

          Представник відповідача зазначив, що  оскільки необхідною умовою  укладення та поновлення договору оренди землі, яка перебуває у комунальній власності, є наявність відповідного рішення органу місцевого самоврядування, то зобов"язання цього органу укласти чи поновити договір оренди земельної ділянки за відсутності такого рішення є порушенням виключного права міської ради як органу місцевого самоврядування передбаченого Конституцією України ( ст. 13) на здійснення права власності від імені українського народу та управління землями, яке підлягає захисту.

          На засіданні сесії Івано-Франківської міської ради не вносилось на розгляд питання щодо поновлення договору оренди земельної ділянки  ПП «Тростянці». Івано-Франківська міська рада, відповідно, з цього приводу і не могла приймати рішення.

          Отже, як вказав представник відповідача, суд не вправі поновлювати дію договору оренди земельної ділянки, що перебуває у комунальній власності.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив, що   14.11.02 року між виконавчим комітетом Івано-Франківської міської ради та приватним підприємством «Тростянці» був укладений договір оренди земельної ділянки по вул. О. Довженка, 21 А в м. Івано-Франківську.

          15.04.03 року рішенням виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради  ПП «Тростянці» надано дозвіл на будівництво комплексу автосалону, в подальшому ним отримано висновок комплексної державної експертизи про затвердження проектної документації по будівництву, дозвіл на  виконання будівельних робіт від Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю № 125. На підставі вищезгаданих правовстановлюючих документів  і дозволів позивач фактично розпочав комплекс робіт, спрямований на безпосереднє створення об"єкту архітектури.

          Відповідно до довідки  ОБТІ № 1841 від 03.03.08 року  готовність об"єкта становить 4 % і складає 180110, 38 грн.

          Приписи ст. 13 Конституції України визначають, що від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах визначених Конституцією.

          Відповідно до ст. 142-145 Конституції України до матеріальної основи органів місцевого самоврядування, крім інших об"єктів, належить земля, управління якою здійснюють територіальні громади через органи місцевого самоврядування в межах їх повноважень  шляхом прийняття рішень. Права органів самоврядування захищаються в судовому порядку.

          Статтею 116 Земельного кодексу України визначено, що громадяни та юридичні особи набувають права  власності  та права  користування  земельними  ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням  органів  виконавчої  влади  або органів   місцевого   самоврядування   в   межах  їх  повноважень, визначених цим Кодексом.

          В силу ст.  124 Земельного кодексу України передача в оренду  земельних  ділянок,  що  перебувають  у державній  або  комунальній  власності,  здійснюється  на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу  місцевого самоврядування шляхом укладення договору оренди земельної ділянки.

          Відповідно до п. 1.1  вищевказаного договору орендар на підставі п. 1.10. рішення виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради від 22.10.02 року № 421 передає, а орендар приймає в строкове платне володіння і користування ( оренду) земельну ділянки по вул. О. Довженка в районі призивного пункту площею 0, 3426 га відповідно до плану (схеми) розташування, що додається.

Пункт 1.2 договору вказує, що цільове призначення земельної ділянки:  для будівництва  комплексу автосалону з  сервісним обслуговуванням автомобілів.

          Відповідно  до  п. 5.1 та 5.2   договору оренди земельної ділянки від 14.11.02 року  договір складено сторонами терміном на три роки. Договір набирає чинності з моменту досягнення сторонами домовленості з усіх істотних умов, його підписання та державної реєстрації. Державна реєстрація відбулась 17.12.02 року. Отже, строк дії договору оренди необхідно обчислювати з 17.12.02 року і діяв він до 17.12.05 року.

          Відносини найму ( оренди) врегульовані главою 58 Цивільного кодексу України, зокрема ст. 764, де визначено, що якщо   наймач   продовжує   користуватися   майном   після закінчення  строку договору найму,  то,  за відсутності заперечень наймодавця протягом одного місяця,  договір вважається  поновленим на строк, який був раніше встановлений договором.

          Частина 2 ст. 759 Цивільного кодексу України вказує, що законом можуть бути передбачені особливості  укладення  та виконання договору найму (оренди).

Частиною  2 ст. 792 Цивільного кодексу України визначено, що відносини    щодо   найму   (оренди)   земельної   ділянки регулюються законом.

Частиною 6 ст. 93 Земельного кодексу України  вказує, що відносини, пов'язані з орендою землі, регулюються законом.

          Щодо поновлення договору оренди земельної ділянки, то  ч. 1, 3 ст. 33 Закону України «Про оренду землі»  зазначає, що після закінчення строку, на який було укладено договір оренди землі,  орендар,  який  належно  виконував обов'язки відповідно до умов договору,  має  за  інших  рівних  умов  переважне  право  на поновлення договору. У разі  якщо  орендар   продовжує   користуватися   земельною ділянкою   після   закінчення   строку   договору  оренди,  то  за відсутності  письмових  заперечень  орендодавця  протягом   одного місяця після закінчення строку договору він підлягає поновленню на той самий строк і  на  тих  самих  умовах,  які  були  передбачені договором. Письмове заперечення здійснюється листом-повідомленням.

          Пункт 6.4 договору оренди земельної ділянки від 14.11.02 року визначає, що після закінчення строку, на який було укладено договір, орендар, що належно виконував обов"язки відповідно до умов договору, має за інших рівних умов переважне право на поновлення договору. В разі продовження договору оренди на новий строк його умови можуть бути змінені  за згодою сторін.

          Суду  не подано представником відповідача  доказів, що позивач неналежно виконував умови договору оренди земельної ділянки від 14.11.02 року.  Суду також не подано доказів направлення позивачу  письмових  заперечень ( листа-повідомлення)   протягом   одного місяця після закінчення строку договору  про припинення  дії договору у зв"язку з закінченням його строку.

          22.08.07 року  позивач звернувся до Івано-Франківської міської ради через Дозвільний центр  з проханням про оформлення документації на продовження договору оренди земельної ділянки. В матеріалах справи наявна копія опису документів, поданих позивачем, з відміткою дозвільного центру від 30.08.07 року.

          Відповідно до ч. 8 ст. 7 Закону України «Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності» місцеві дозвільні органи протягом п"яти робочих днів з дати одержання від адміністратора заяви та документів, якщо інше не передбачено законом, приймають рішення про видачу або відмову  у видачі суб"єкту господарювання документа дозвільного характеру та передають протягом  двох робочих днів з дати прийняття відповідного рішення адміністратору відповідні документи. У рішенні про відмову документа дозвільного характеру зазначаються підстави такої відмови.

          Однак,  всупереч вимог Закону, відповідач Івано-Франківська міська рада, не надала позивачу   відповіді. Представник відповідача не подав суду доказів направлення відповіді позивачу.

          Відповідно до п. 34 ст. 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» питання регулювання земельних  відносин ( у тому числі надання земельних ділянок  в оренду та поновлення договору оренди земельної ділянки) вирішується на пленарному засіданні ради – сесії, а спори про поновлення порушених прав юридичних і фізичних осіб, що виникають в результаті рішень дій чи бездіяльності органів або посадових осіб місцевого самоврядування, вирішуються в судовому порядку.

          Звідси випливає, що способом волевиявлення ради, яка здійснює право власності від імені територіальної громади, щодо регулювання земельних відносин є прийняття рішення сесії.

          Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та  органи  місцевого  самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти  лише  на  підставі,  в  межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією  та  законами України.

          Відповідно до п. 1 ст. 46 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»сільська,  селищна,  міська,  районна у місті (у  разі  її створення), районна,  обласна  рада проводить свою роботу сесійно. Сесія складається з пленарних  засідань  ради,  а  також  засідань постійних комісій ради.

          Відповідно до п. 5 ст. 46 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»сесія  ради скликається в міру необхідності,  але не менше одного разу на квартал, а з питань відведення земельних ділянок –не рідше, ніж один раз на місяць.

          Ухвалою господарського суду Івано-Франківської області  від 15.04.08 року відповідача було зобов"язано подати суду відомості за період з 01.01.07 року по 15.04.08 року про кількість сесій ради, на яких здійснено розгляд питань, пов»язаних із земельними відносинами.

          Станом на 08.05.08 року відповідачем не подано суду вищевказаної інформації. Крім того, в письмових запереченнях представник відповідача зазначив, що  питання щодо поновлення договору оренди земельної ділянки ПП. «Тростянці» не вносилось на розгляд  на засідання сесій Івано-Франківської міської ради. Відповідно Івано-Франківська міська рада не могла приймати з даного питання відповідного рішення, що є порушенням вищевказаних норм закону.

          Щодо заперечень відповідача, то слід зазначити наступне.

          Стаття 2 Закону України “Про судоустрій України” встановлює, що суд, здійснюючи правосуддя, на засадах верховенства права забезпечує захист гарантованих Конституцією України та законами прав і свобод людини і громадянина, прав і законних інтересів юридичних осіб, інтересів суспільства і держави.

          Відповідно до частини першої ст. 6 Закону України “Про судоустрій України” усім суб'єктам правовідносин гарантується захист їх прав, свобод і законних інтересів незалежним і неупередженим судом, утвореним відповідно до закону.

          Згідно з п. 5 частини першої ст. 3 Цивільного кодексу України  однією з основних засад цивільного законодавства є судовий захист цивільного права та інтересу.

          Частина перша ст. 16 Цивільного кодексу України  передбачає, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового  права та інтересу.

          Таким чином, звернення особи до суду за захистом своїх прав, свобод і законних інтересів гарантовано законодавством України .

          При цьому, частиною 3 ст.16 Цивільного кодексу України , передбачається,  що суд при дослідженні і встановленні дійсних обставин справи може відмовити особі(позивачу) у захисті , не застосовуючи  жоден із перерахованих у вказаній нормі способів, у випадку зловживання своїми правами.

          Відповідачем  не доведено жодної  із визначених ст. 13 Цивільного кодексу України  форм зловживання правом, яке вчинено б позивачем.

          Натомість, саме недотримання відповідачем норм Конституції України , Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" та норм земельного законодавства призвело до порушення прав позивача.

          Отже, заперечення відповідача безпідставні.

За наведених обставин суд дійшов висновку про порушення прав позивача, а отже, обгрунтованість позовних вимог. Позов підлягає задоволенню.

          Судові витрати відповідно до вимог ст. 49 ГПК України слід відшкодувати позивачу з відповідача.

Керуючись   ст. 124, 142-145 Конституції України, ст. 3, 13, 16, 759, 764, 792 Цивільного кодексу України, ст. 116, 124 Земельного кодексу України, Законом України "Про оренду землі", Законом України "Про місцеве самоврядування в Україні",  Законом  України «Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності» ст. 49, 82-8 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

позов задоволити.

Визнати договір оренди земельної ділянки по вул. О. Довженка, 21 А в м. Івано-Франківську, підписаний 14.11.02 року між виконавчим комітетом Івано-Франківської міської ради, вул. Грушевського, 21, м. Івано-Франківськ, 76018  та приватним підприємством «Тростянці», вул. Сахарова, 23/5, м. Івано-Франківськ, 76018 ( ід. код 20531202)  ( державний реєстраційний номер 774 від 17.12.02 року), поновленим на строк  3 роки та на умовах, визначених цим договором.

          Стягнути з відповідача виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради, вул. Грушевського, 21, м. Івано-Франківськ, 76018  на користь позивача  приватного підприємства  «Тростянці», вул. Сахарова, 23/5, м. Івано-Франківськ, 76018 ( ід. код 20531202): 85 грн. -  витрат по сплаті державного мита та 118 грн. – витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Наказ видати позивачу після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

                                                  рішення  виготовлено та підписано  13.05.08 року

Суддя                                                            Фанда Оксана Михайлівна

Виготовлено в АС "Діловодство суду" Олейняш  Е.М.