Рішення

від 27.05.2008 по справі 14/41-08

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

14/41-08

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

21036, м. Вінниця,  Хмельницьке шосе, 7  тел. 66-03-00, 66-11-31       http://vn.arbitr.gov.ua

І м е н е м     У к р а ї н и

РІШЕННЯ

27 травня 2008 р.           Справа 14/41-08

Господарський суд Вінницької області у складі:  судді   Залімського І.Г. при секретарі  судового засідання Пилипчаку О.І.,  за участю представників сторін:

позивача     - Терещенко І.Є., Ярошенко С.В.

відповідача -  не з'явився

розглянувши справу за позовом  Товариства з обмеженою відповідальністю «Луксор»(юридична адреса: вул. Монтажна, 2, м. Сімферополь, 95000; фактична адреса: проїзд Сільський, 35, Камєнка, м. Сімферополь, 95000) до Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничо-комерційне підприємство «Поділляресурс»(юридична адреса: вул. Соборна, 41, м. Вінниця, 21050, фактична адреса: вул. К.Маркса, 38, м. Вінниця, 21050)  про стягнення 32809,44 грн.

ВСТАНОВИВ :

Посилаючись на умови договору поставки б/н від 30.04.07 та документи, що свідчать про отримання відповідачем товарно-матеріальних цінностей, позивач просить стягнути з відповідача 32809,44 грн. боргу, в тому рахунку 30000 грн. основного боргу, 841,64 грн.  пені, 157,80 грн. інфляційних втрат, 1810 грн. 3% річних.

Відповідач  у своєму відзиві №79 від 10.04.08  (а.с.67)  визнав наявність заборгованості перед позивачем в розмірі 29500 грн., зазначивши, що останнім при зверненні з даним позовом до суду  не враховано сплачені відповідачем  кошти в розмірі 500 грн. Також відповідач у відзиві просив розглянути справу без його участі.

27.05.08 представником позивача через канцелярію суду подано  клопотання №315  від 26.05.08 про зменшення розміру позовних вимог, відповідно до якого до стягнення заявлено  32309,44 грн. боргу, в тому рахунку 29500 грн. основного боргу, 841,64 грн.  пені, 157,80 грн. інфляційних втрат, 1810 грн. 3% річних. Від стягнення  основного боргу в сумі 500 грн. позивач відмовився.

В судовому засіданні представник позивача уточнив позовні вимоги та просив  стягнути з відповідача 29500 грн. основного боргу, 841,64 грн.  пені,  1810 грн. втрат від інфляції, 157,80 грн. 3% річних, про що подав відповідне клопотання.

Представником позивача подано клопотання про незастосування технічної фіксації судового процесу, яке підлягає задоволенню як таке, що не суперечить вимогам ч.7 ст.81-1 ГПК України.

Заслухавши представника позивача, дослідивши матеріали справи, надавши юридичну оцінку наданим  доказам,  в судовому засіданні встановлено наступне.

30 квітня 2008 року між сторонами укладено договір поставки (далі –Договір 1 ), відповідно до якого постачальник (позивач по справі) зобов'язався передати у власність покупця товар, а покупець (відповідач по справі)  зобов'язався  приймати і оплачувати  його в строки, обумовлені договором. Відповідно до  п. 4.1 Договору, покупець оплачує партію товару на протязі 30 календарних днів з моменту поставки товару.

На виконання умов Договору  позивач поставив відповідачу товар  на загальну суму 40422,60 грн., що підтверджується видатковими та товарно-транспортними накладними і довіреностями на одержання товарно-матеріальних цінностей,  копії яких знаходяться в матеріалах справи (а.с. 8-13).

В судовому засіданні встановлено,  що відповідач  свої зобов'язання за Договором виконав частково, оплативши поставлену продукцію на загальну суму  10922,60 грн., про що свідчать наявні у справі  банківські виписки (а.с. 14-58).

Таким чином, на момент звернення з даним позовом до суду вартість неоплаченого  відповідачем товару  відповідно  до умов Договору  становила  29500 грн.

Наявність  вказаної заборгованості  відповідач підтвердив у своєму відзиві на позовну заяву (а.с. 67).

Відповідно до ст.ст.525, 526, 527 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається. Боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор –прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

Відповідно до ч.1  ст. 530, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).   

Враховуючи викладене, беручи до уваги визначення сторонами строків виконання зобов'язань, та зважаючи, що відповідач після  їх спливу  в повному обсязі не розрахувався з позивачем, суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача про стягнення 29500 грн. основного боргу підлягають задоволенню.

Водночас, в судовому засіданні встановлено, що при зверненні з даним позовом до суду позивачем не враховано, що 05.02.08,  тобто до моменту подання позовної заяви, відповідач перерахував позивачу грошові кошти в сумі 500 грн., з огляду на що вказані кошти безпідставно включено до заявленої до стягнення суми основного боргу.

Разом з тим, враховуючи, що у своєму клопотанні представник відповідача відмовився від позовних вимог про стягнення 500 грн. основного боргу, та зважаючи, що така відмова не порушує чиї –небудь права та законні інтереси, а тому судом приймається, провадження у цій частині підлягає припиненню на підставі п. 4 ч. 1 ст. 80 ГПК України.

Крім суми основного боргу позивач заявив до стягнення  841,64 грн.  пені,  1810 грн. втрат від інфляції, 157,80 грн. 3% річних.

Відповідно до п.2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно ст. 546 ЦК України, виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, якщо це встановлено договором або законом. Частиною другою ст. 551 Кодексу визначено, що, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Відповідно до п.5.3  Договору у випадку несвоєчасної та (або) неповної оплати товару та проведення розрахунків покупець сплачує постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ  від  суми  заборгованості за неоплачений товар за кожен день прострочення оплати.

В ході розгляду даної  справи  судом встановлено, що доданий до позовної заяви  розрахунок  пені, річних та інфляційних втрат містить неточності щодо розміру основного боргу та періоду  прострочення.  Однак,  при правильному обрахуванні розмір вказаних сум виявився більшим ніж заявлені до стягнення позивачем, а тому  вимоги  про стягнення з 841,64 грн.  пені,  1810 грн. втрат від інфляції, 157,80 грн. 3% річних підлягають  задоволенню.

Відповідно до ст. 33  ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень. Господарський суд оцінює доказ за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об‘єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і ніякі докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили.

Враховуючи викладене вище, беручи до уваги визнання відповідачем позову, суд  дійшов висновку, що вимоги позивача обґрунтовані, відповідають обставинам справи та наявним матеріалам, у зв'язку з чим позов підлягає задоволенню відповідно до чинного законодавства та у межах заявлених вимог  в сумі  32309,44 грн.

Судові витрати слід покласти на сторони пропорційно розміру задоволених вимог згідно положень ст. 49 ГПК України.

Керуючись ст.ст.33, 34, 36, 43, 44, 49,  п. 4 ч. 1 ст. 80, ст.ст. 82-84, 115, 116  ГПК України,-

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково в розмірі  32309,44  грн.

2. Провадження у справі в частині стягнення 500 грн. основного боргу припинити.

3. Стягнути з Товариства   з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційне підприємство Поділляресурс" (юридична адреса: вул. Соборна, 41, м. Вінниця, 21050, фактична адреса: вул. К.Маркса, 38, м. Вінниця, 21050, код ЄДРПОУ 23101376)  29500 грн. (двадцять дев'ять тисяч п'ятсот гривень) основного боргу, 841,64 грн.  (вісімсот сорок одна гривня 64 копійки) пені,  1810 грн. (одна тисяча вісімсот десять гривень) втрат від інфляції, 157,80 грн. (сто п'ятдесят сім гривень 80 копійок) 3% річних, 323,11 грн. (триста двадцять три гривні 11 копійок) відшкодування витрат пов'язаних зі сплатою державного мита та 116,21 грн. (сто шістнадцять гривень 21 копійка) відшкодування витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Луксор" (юридична адреса: вул. Монтажна, 2, м. Сімферополь, АР Крим, 95000; фактична адреса: проїзд Сільський, 35, Камєнка, м. Сімферополь, АР Крим, 95000, код ЄДРПОУ 31103143).

4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

5. Копію рішення надіслати сторонам на їх юридичні  адреси.

Рішення суду оформлено і підписано

відповідно до вимог ст.84 ГПК України 29.05.08

Суддя                                                                                            І.Залімський

надруковано 3 прим.:

1-          до справи

2-          позивачу

3-          відповідачу