Постанова
від 24.03.2008 по справі 5020-5/097
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД М. СЕВАСТОПОЛЯ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ

 

 

ГОСПОДАРСЬКИЙ 

СУД  МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ

 

 

справа

№ 5020-5/097

ПОСТАНОВА

і м е н е м     У

к р а ї н и

"24" березня

2008 р.  15:10                                                                                         

м. Севастополь

Господарський

суд міста Севастополя в складі:

судді Євдокимова І.В.,

при секретері

Саксонової А.І. 

розглянувши у відкритому

судовому засіданні в місті Севастополі адміністративну справу

За

адміністративним позовом:  Суб'єкта підприємницької діяльності

ОСОБА_АДРЕСА_1

до Управління

культури Севастопольської міської державної адміністрації  (99011 м. Севастополь, вул. Радянська,

9) 

про визнання дій

неправомірними

                                                                           

 

Представники

сторін:

Позивач - ОСОБА_2, представник, довіреність

№ ВЕА 927841 від 02.08.2006,    СПД

ОСОБА_1;

Відповідач - Березовський Сергій Вікторович,

головний спеціаліст-юрисконсульт, 

довіреність № 6/10  від

10.01.2008, Управління культури Севастопольської міської державної адміністрації;

 

встановив:

 

Суб'єкт

підприємницької діяльності ОСОБА_1 звернулась до господарського суду із

адміністративним позовом до Управління культури Севастопольської міської

державної адміністрації   про визнання

дій неправомірними. 

Позов

мотивовано тим, що дії відповідача порушують вимоги діючого законодавства

України.

Ухвалою

суду 12.03.2008 підготовче провадження по справі закінчено, та справа

призначена до судового розгляду.

Представник

відповідача  позовні вимоги не визнав,

мотивуючі свої заперечення тим, що він не порушував вимог законодавства

України.

Згідно

зі ст.ст. 27, 49, 51, 121, 130 Кодексу адміністративного судочинства України,

представникам сторін, роз'яснені їх процесуальні права і обов'язки.

Розглянувши

матеріали справи, дослідивши представлені докази, заслуховуючи пояснення

представників сторін , суд

 

В с т а н о в и в :

 

        Відповідно до рішення Севастопольської

міської ради № 1857 від 25.02.2004 «Про протест прокурора м. Севастополя в

порядку нагляду № 07-2-241 вих.- 04 від 15.01.04  на рішення Севастопольської міської ради від

23.03.03 № 732 «Про збір на видачу дозволу на розміщення об'єктів торгівлі

(послуг) і порядку оформлення дозволів на розміщення об'єктів торгівлі,

послуг»для отримання дозволу на розміщення об'єкту торгівлі, необхідно надати

копію документа на право користування земельною ділянкою (для окремо об'єкту,

що стоїть).

             На цій підставі Гагарінська

районна державна адміністрація неодноразово відмовляла позивачу  у видачі дозволу на розміщення об'єкту торгівлі

(вих. № 2741/14 від 03.06.2004, вих. № 3315 від 19.07.2006).

         Розпорядженням Управління організації

інспекторської діяльності Севастопольського міського управління земельних

ресурсів від 22.12.2005 № 417 на позивача покладений обов'язок оформити

землекористування під об'єктом, що перебуває у оренді, в установленому порядку.

         Позивач  звернувся в установленому порядку (на

підставі ст.120 Земельного кодексу України, ст.796 Цивільного кодексу України)

за оформленням в оренду земельної ділянки площею 0,0549 га по АДРЕСА_2, для

реконструкції нежитлових приміщень, що перебувають в оренді,  в підприємство громадського харчування з

літнім майданчиком і їх обслуговування, на термін дії договору орендує нерухомого

майна, тобто до 26.08.2008.

           В процесі узгодження проекту

землеустрою позивач зібравши всі необхідні узгодження для відведення землі

(комплексний містобудівний висновок Управління міського будівництва і

архітектури СГГА від 08.11.2007, висновок Севастопольської міської СЕС № 440

від 09.11.2007, висновок Національного заповідника «Херсонес Таврійський» №

464/07 від 15.11.2007г., висновок державного управління охорони навколишнього

природного середовища в м. Севастополі) звернувся за висновком в Управління

культури СМДА.

         Відповідно до ст.125 Земельного кодексу

України приступати до використання земельної ділянки до встановлення її меж у

натурі (на місцевості), одержання документа, що посвідчує право на неї, та

державної реєстрації забороняється.

        Згідно зі ст. 123 Земельного кодексу

України умови і строки розроблення проектів відведення земельних ділянок

визначаються договором, укладеним замовником з виконавцем цих робіт відповідно

до типового договору. Форма типового договору, нормативи та строки розробки

проектів відведення земельних ділянок визначаються Кабінетом Міністрів України.

Юридична

особа, зацікавлена в одержанні земельної ділянки у постійне користування із

земель державної або комунальної власності, звертається з відповідним

клопотанням до районної, Київської та Севастопольської міських державних

адміністрацій або сільської, селищної, міської ради.

Відповідна

районна державна адміністрація або сільська, селищна, міська рада розглядає

клопотання у місячний строк і дає згоду на розроблення проекту відведення

земельної ділянки.

Проект

відведення земельної ділянки погоджується із землекористувачем, органом по

земельних ресурсах, природоохоронним і санітарно-епідеміологічним органами,

органами архітектури та охорони культурної спадщини і після одержання висновку

державної землевпорядної експертизи по об'єктах, які їй підлягають, подається

до відповідної державної адміністрації або сільської, селищної, міської ради,

які розглядають його у місячний строк і, в межах своїх повноважень, визначених

цим Кодексом, приймають рішення про надання земельної ділянки.

Відмову

органів місцевого самоврядування або органів виконавчої влади у наданні

земельної ділянки в користування або залишення клопотання без розгляду в

установлений строк може бути оскаржено в судовому порядку.

   Як встановлено судом, не дивлячись на те, що

вказані вище установи не заперечували проти передачі в орендує земельної

ділянки, відповідачем був виданий науковий висновок № 10/1067 від 04.12.2007,

згідно якого земельна ділянка погоджена не була.

            Підставу для відмови у видачі висновку

відповідач обґрунтував тим, що земельна ділянка знаходиться на території

пам'ятника археології -Некрополь Карантинної бухти, і тім, що земельна ділянка

знаходиться в охоронній зоні комплексного пам'ятника археології Місто Херсонес

Таврійський і, як висновок -неможливість передачі в користування даної ділянки.

        Даний висновок відповідача суд вважає

таким, що не відповідає вимогам діючого законодавства України, виходячи з

наступного.

        Відповідно до ч.9 ст.123 Земельного

кодексу України рішення про відмову у наданні земельної ділянки в користування

має містити мотивовані пояснення з посиланням на відповідні положення

нормативно-правових актів, затвердженої містобудівної документації та

документації із землеустрою.

        Відмова відповідача не містить  в собі мотивованих пояснень з посиланнями на

відповідні положення нормативно-правових актів, затвердженої містобудівної

документації і документації по землеустрою.

        Згідно ст.19 Конституції України органи

державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи

зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що

передбачені Конституцією та законами України.

        У своєму висновку відповідач

посилається на рішення виконкому Севастопольської міської ради № 856 від

20.12.1975 «Про затвердження списків пам'ятників історії і культури м.

Севастополя станом на 01.07.1975»де в переліку вказано, що існує такий об'єкт

як Некрополь у Карантинної бухти.

        Згідно ст.13 Закону України «Про

охорону культурної спадщини»об'єкти культурної спадщини незалежно від форм

власності відповідно до їхньої археологічної, естетичної, етнологічної,

історичної, мистецької, наукової чи художньої цінності підлягають реєстрації

шляхом занесення до Державного реєстру нерухомих пам'яток України (далі -

Реєстр) за категоріями національного та місцевого значення пам'ятки. Порядок

визначення категорій пам'яток встановлюється Кабінетом Міністрів України. Із

занесенням до Реєстру на об'єкт культурної спадщини, на всі його складові

елементи поширюється правовий статус пам'ятки.

        Статтею 1 Закону України «Про тимчасову

заборону приватизації пам'яток культурної спадщини» заборонена приватизацію

пам'яток культурної спадщини до затвердження Верховною Радою України переліку

пам'яток культурної спадщини, які не підлягають приватизації.

        Одночасно п.2 ст.2 Закону «Про

тимчасову заборону приватизації пам'яток культурної спадщини»доручено Кабінету

Міністрів України у шестимісячний термін з дня набрання чинності цим Законом

подати на розгляд Верховної Ради України проект Закону України про затвердження

переліку пам'яток культурної спадщини, які не підлягають приватизації.

         Проте, до даного часу проект Закону

України про затвердження переліку пам'ятників культурної спадщини, які

підлягають приватизації, не поданий на розгляд у Верховну Раду України, у

зв'язку з чим, Державний реєстр нерухомих пам'ятників України не сформований.

         Невиконання норми Закону вищим органом

виконавської влади не може бути підставою для обмеження прав господарюючих

суб'єктів, в даному випадку прав позивача.

         Відповідачем не надані 

докази, які  підтверджують

включення пам'ятника археології - Некрополь у Карантинної бухти в Державний

реєстр нерухомих пам'ятників України.

        Також, відповідач посилається і на рішення виконкому

Севастопольської міської Ради депутатів від 21.10.1969 № 22 «Про затвердження

охоронної зони Херсонеського заповідника»з якого, не вбачається те, що земельна

ділянка розташована по АДРЕСА_2 знаходиться в охоронній зоні Херсонеського

заповідника.

          Факт перебування земельної ділянки

розташованої по АДРЕСА_2 на території пам'ятника археології встановлений не

був, що є підставою, яка підтверджує незаконність даного відповідачем висновку.

         Посилання відповідача на ст.17 Закону

України  «Про охорону культурної

спадщини»не обґрунтована, оскільки, як вказувалось вище, позивачу земельна

ділянка передається в користування, а не у власність.

          Крім того, відповідач безпідставно

вказує на порушення вимог ст.32 Закону України 

«Про охорону культурної спадщини», що будівельні і земляні роботи

проведені незаконно, тоді як позивачем отримані всі відповідні дозволи на таки

види робіт, як з боку власника об'єкту, так і із сторони контролюючих органів

(дозвіл Інспекції ДАБК  №232а/107 від

01.08.2005).

         Проведення реконструкції об'єкту

оренди було поставлено в обов'язок позивачу, згідно п.8.3 як особливі

(конкурсні) умови Договору оренди № 185 від 02.03.2005.  

       Отже, відповідачем було узгоджено  відведення земельної ділянки, розташованої на

території некрополя і охоронної зони міста Херсонеса Таврійського - ОСОБА_3. по

вул. Древня, 34 (для будівництва і обслуговування житлового будинку), ТОВ

«Галерея сучасного мистецтва «Зелена піраміда» по вул. Древня, 29 (для

реконструкції торгової будівлі в арт-галерею з офісом і студією).

        Згідно п.12 Перехідних положень

Земельного кодексу України до розмежування земель державної і комунальної

власності повноваження щодо розпорядження землями (крім земель, переданих у

приватну власність, та земель, зазначених в абзаці третьому цього пункту) в

межах населених пунктів здійснюють відповідні сільські, селищні, міські ради, а

за межами населених пунктів - відповідні органи виконавчої влади.

Як

вказується вище, Севастопольська міська рада дала згоду на складання проекту

відведення земельної ділянки з метою передачі в користування на період оренди

об'єкту нерухомості.      

Згідно

ст. 796 Цивільного кодексу України одночасно з правом найму будівлі або іншої

капітальної споруди (їх окремої частини) наймачеві надається право користування

земельною ділянкою, на якій вони знаходяться, а також право користування

земельною ділянкою, яка прилягає до будівлі або споруди, у розмірі, необхідному

для досягнення мети найму.

Згідно

з  ч.2 ст. 125 Земельного кодексу України

право на оренду земельної ділянки виникає після укладення договору оренди і

його державної реєстрації.

Аналіз

вищеназваних норм права дозволяє зробити висновок про те, що передача земельної

ділянки по АДРЕСА_2, передбачена чинним законодавством з дотриманням умов,

визначених відповідачем.

При

таких обставинах, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що

підлягають задоволенню у повному обсязі.

На

підставі викладеного, керуючись ст.ст. 

158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

 

1.          Адміністративний позов задовольнити

повністю.

 

2.          Визнати дії Управління культури

Севастопольської міської державної адміністрації (99011 м. Севастополь, вул.

Радянська, 9, код ЄДРПОУ 02231956) по відмові СПД ОСОБА_1АДРЕСА_1,

ідентифікаційний код НОМЕР_1) в узгодженні, видачі узгодження, видачі наукового

висновку по проекту відведення земельної ділянки площею 0,0549 га для реконструкції

нежилих приміщень, які перебувають в оренді, 

в підприємство громадського харчування з літнім майданчиком за адресою:

АДРЕСА_2, противоправними.

 

3.          Зобов'язати Управління культури Севастопольської

міської державної адміністрації (99011 м. Севастополь, вул. Радянська, 9, код

ЄДРПОУ 02231956) погодити проект відведення і видати науковий висновок за

проектом відведення земельної ділянки площею 0,0549 га для реконструкції

нежилих приміщень,  які перебувають в

оренді, в підприємство громадського харчування з літнім майданчиком за адресою:

АДРЕСА_2.

 

4.          Копії постанови направити сторонам.

 

Постанова

може бути оскаржена в апеляційному порядку до Севастопольського апеляційного

господарського суду через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк

з дня проголошення постанови заяви про апеляційне оскарження і поданням після

цього протягом 20 днів апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної

інстанції або в порядку частини 5 статті 186 Кодексу адміністративного

судочинства України.

 

Постанова

набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне

оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про

апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана в строк, постанова

набирає законної сили після закінчення цього строку.

 

 Суддя                                                                                                        

І.В. Євдокимов

 

Постанова

складена та підписана

в

порядку ч. 3 ст. 160 КАС України

31.03.2008

 

 

 

 

Розсилка:

1.          СПД ОСОБА_1.АДРЕСА_1)

2.          Управління культури Севастопольської

міської державної адміністрації  (99011

м. Севастополь, вул. Радянська, 9)

3.          Справа 

4.          наряд

 

СудГосподарський суд м. Севастополя
Дата ухвалення рішення24.03.2008
Оприлюднено05.06.2008
Номер документу1677520
СудочинствоГосподарське

Судовий реєстр по справі —5020-5/097

Рішення від 26.06.2009

Господарське

Господарський суд м. Севастополя

Євдокимов І.В.

Рішення від 26.06.2009

Господарське

Господарський суд м. Севастополя

Євдокимов І.В.

Постанова від 07.07.2008

Господарське

Севастопольський апеляційний господарський суд

Латинін О.А.

Постанова від 24.03.2008

Господарське

Господарський суд м. Севастополя

Євдокимов І.В.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2023Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні