Рішення

від 04.07.2011 по справі 29/90/2011

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

29/90/2011

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04.07.11                                                                                 Справа № 29/90/2011

За позовом:                                        Товариства з обмеженою

                                                            відповідальністю  «Сандрабуд»,

м. Запоріжжя;

до відповідача:                                        Товариства з обмеженою

відповідальністю «СТР –КОНСОЛЬ»,

м. Первомайськ Луганської області;

про                                                             стягнення 5856 грн. 02 коп.

Суддя                                                   Якушенко Р.Є.;

секретар судового засідання:         Опренко М.В.;

в присутності представників

сторін:

від позивача:                                         повноважний представник у судове

засіданні не прибув;

від відповідача:                                         повноважний представник у судове

засіданні не прибув.

Суть спору: Товариство з обмеженою відповідальністю «Сандрабуд»(далі –ТОВ «Сандрабуд», позивач у справі) звернулося до господарського суду Луганської області з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «СТР - КОНСОЛЬ»(далі –ТОВ «СТР - КОНСОЛЬ», відповідача у справі):  

- 3360 грн. 00 коп. – боргу за поставлений товар і надані послуги перевезення;

- 1817 грн. 12 коп. – втрат від інфляції грошових коштів;

- 678 грн. 90 коп. –3 % річних за період прострочення оплати з 16.04.2010 по 20.04.2011.

Позивач посилаючись на норми статей 11, 14, 16, 258, 526, 530 Цивільного кодексу України (далі –ЦК України) обґрунтовує позовні вимоги порушенням відповідачем розрахунків за поставлений товар у період з 08.04.2010 по 17.04.2010 за видатковими накладними та надані послуги перевезення за актом здачі виконаних робіт № ЛСГ-000002 від 17.04.2010.

Товариство з обмеженою відповідальністю «СТР - КОНСОЛЬ» (далі –ТОВ «СТР - КОНСОЛЬ»,) відповідач у справі, відзив на позов та витребувані судом матеріали не подав, з невідомих причин не забезпечив участі повноважного представника у судове засідання, хоча про час та місце судового розгляду справи повідомлявся належним чином, шляхом надсилання за його належним місцезнаходженням процесуальних документів господарського суду:  ухвали суду направлялися за адресою, яка є офіційним місцезнаходженням суб'єкта підприємницької діяльності та підтверджена довідкою державного реєстратора у виконавчому комітеті (а.с.25).

Відповідно до пункту 3.5.11 Інструкції з діловодства в господарських судах України, затвердженою наказом Вищого господарського суду України від 10.12.2002 N75 (з подальшими змінами), перший, належним чином підписаний, примірник процесуального документа (ухвали, рішення, постанови) залишається у справі; на звороті у лівому нижньому куті цього примірника проставляється відповідний штамп суду з відміткою про відправку документа, що містить: вихідний реєстраційний номер, загальну кількість відправлених примірників документа, дату відправки, підпис працівника, яким вона здійснена.

Дана відмітка є підтвердженням належного надсилання копій процесуального документа сторонам та іншим учасникам судового процесу.

До повноважень господарських судів не віднесено з'ясування фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними у матеріалах справи (Інформаційний лист  Вищого господарського суду України від 02.06.2006         N 01-8/1228 «Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році»пункт 4, від 14.08.2007 N01-8/675 пункт 15, від 18.03.2008 N 01-8/164 пункт 23.

Справа розглядалась неодноразово. Відповідачу надавалася можливість прийняти участь у судовому засіданні та надати витребувані судом матеріали.

До початку розгляду справи будь-яких клопотань відповідач не надав.

Відповідно до статті 75 ГПК України якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

На підставі викладеного справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

При з'ясуванні фактичних обставини справи, дослідженням доданих позивачем у справі до позову доказів, суд

                                                  В С Т А Н О В И В:

У період з 08.04.2010 по 17.04.2010 позивач передав відповідачу товар на підставі видаткових накладних:

- № ЛСГ- 002112 від 08.04.2010 на суму 730 грн. 00 коп.;

- № ЛСГ- 002075 від 08.04.2010 на суму 1270 грн. 00 коп.;

- № ЛСГ- 002147 від 09.04.2010 на суму 910 грн. 00 коп.;

- № ЛСГ- 002703 від 16.04.2010 на суму 3092 грн. 00 коп.;

- № ЛСГ- 002610 від 16.04.2010 на суму 3092 грн. 00 коп.;

- № ЛСГ- 002629 від 16.04.2010 на суму 3092 грн. 00 коп.;

- № ЛСГ- 002685 від 16.04.2010 на суму 3092 грн. 00 коп.;

- № ЛСГ- 002689 від 16.04.2010 на суму 3092 грн. 00 коп.;

- № ЛСГ- 002768 від 17.04.2010 на суму 1062 грн. 00 коп.;

- № ЛСГ- 002760 від 17.04.2010 на суму 2832 грн. 00 коп. (а.с.13-22), а також надав відповідачеві експедиційні послуги на суму 450 грн. 00 коп., що підтверджується актом здачі –приймання виконаних робіт від 17.04.2010   № ЛСГ –000002, який підписано сторонами за позовом без зауважень (а.с.23).

Вищеназвані видаткові накладні та акт здачі виконаних робіт містять всю інформацію щодо найменування, кількості та вартості отриманого відповідачем товару та виконаних робіт позивачем.

Відповідач розрахувався за отриманий товар частково в сумі                   19354 грн. 00 коп., що підтверджується актом звірки взаємних розрахунків станом на 18.05.2010, який засвідчений керівниками та печатками сторін за позовом (а.с.24).

Вартість товару та послуг, що залишились не сплаченою відповідачем, складає 3360 грн. 00 коп.

04.03.2011 позивач надіслав на адресу відповідача претензію від 03.032011 на суму 3360 грн. 00 коп. (а.с.26).

Відповідач на претензію відповідь не надав, суму боргу не сплатив.

Спір між сторонами виник в результаті не повної оплати відповідачем товару отриманого за видатковими накладними та виконаних робіт згідно акту здачі виконаних робіт від 17.04.2010 № ЛСГ –000002, у зв'язку з чим позивач звернувся до суду за захистом свого порушеного права та законних інтересів з викладеними вище позовними вимогами.

Під час судового розгляду справи докази часткової або повної сплати суми боргу відповідачем не надані.

Позивачем не надані на вимогу суду докази пред'явлення вимоги на оплату товару відповідно до частини 2 статті 530 ЦК України, документальні підтвердження періоду прострочення оплати з 16.04.2010.

Оцінивши всі обставини справи, подані позивачем докази, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог з огляду на наступне.

Згідно частини 1 статті 173 Господарського кодексу України господарським  визнається  зобов'язання,  що  виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав,  передбачених  Господарським  кодексом,  в силу якого  один  суб'єкт  (зобов'язана  сторона,  у  тому  числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського  характеру  на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій,  а інший суб'єкт (управнена сторона,  у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до частин 1, 2 статті 639 ЦК України, договір може бути укладений у будь - якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовились укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договору не вимагалася.

Суд вважає, домовленість між позивачем та відповідачем про поставку товару згідно видаткових накладних (а.с.10,12), за своєю правовою природою є договором купівлі -продажу.

Статтею 655 ЦК України встановлено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

За правилами частини 1 статті 692 ЦК України покупець  зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих  документів на нього, якщо договором або актами  цивільного  законодавства  не встановлений інший строк оплати товару.

Частиною 2 статті 530 ЦК України встановлено, якщо строк /термін/ виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

У відповідності з правилами статей 33, 34 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень; докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

На підставі статті 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному  розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Матеріалами справи доведено, що позивач поставив відповідачу товар та виконав роботи на загальну суму  22714 грн. 00 коп., що підтверджується видатковими накладними та актом здачі виконаних робіт від 17.04.2010 № ЛСГ –000002, які залученні до матеріалів справи (а.с.13-23).

Проте, відповідач не розрахувався з позивачем за отриманий товар у повному обсязі, заборгованість складає 3360 грн. 00 коп.

Відповідач не спростував заявлених вимог.

За таких обставин, вимоги позивача про стягнення боргу в сумі                3360 грн. 00 коп. є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Частиною 2 статті 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми.

Позивач, керуючись вказаною нормою закону, заявив до стягнення інфляційні втрати у сумі 1817 грн. 12 коп. та 3 % річних у сумі                    678 грн. 90 коп. за період прострочення з 16.04.2010 по 20.04.2011.

Позивач не довів факту прострочення оплати товару з 16.04.2010, а тому вимоги в частині стягнення інфляційних нарахувань та 3 % річних є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Відповідно до статей 44, 49 Господарського процесуального кодексу України витрати за подання позову покладаються на сторони пропорційно задоволених вимог, а саме: 58 грн. 52 коп. - державне мито та                     135 грн. 41 коп. - витрати на інформаційно - технічне забезпечення судового.

Керуючись статями 33, 34, 43, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд –

В И Р І Ш И В:

1.  Позов задовольнити частково.    

2.  Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «СТР - КОНСОЛЬ», квартал 40 Років Перемоги, 18/72, м. Первомайськ Луганської області, 93200, ідентифікаційний код 33820767, на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Сандрабуд», вул. Леонова, 1-б, м. Запоріжжя, 96006, ідентифікаційний код 36490777, борг у сумі 3360 грн. 00 коп., витрати зі сплати державного мита у сумі 58 грн. 52 коп. та  135 грн. 41 коп. витрати на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу, видати наказ позивачу після набрання рішенням законної сили.

3. В решті позовних вимог відмовити.  

Відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України у судовому засіданні оголошено тільки вступну та резолютивну частини рішення суду.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення  10-денного строку з дня його підписання.

Дата підписання рішення –07.07.2011.

Суддя                                                                                Р.Є. Якушенко