Рішення

від 28.05.2008 по справі 36/255

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

36/255

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел.230-31-34

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

справа №  36/255

28.05.08

За позовом      Київського національного університету технологій та дизайну

до                      Товариства з обмеженою відповідальністю виробничо –

                         комерційне  підприємство «Сталь -777»

про                    стягнення  62 048 грн. 05 коп.  

                                                                                 Суддя  Трофименко Т.Ю.

Представники:

від позивача         Темченко Л.Г. –по дов. № 01-01/2837 від 25.12.2007р.

від відповідача     не з»явився          

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

      На розгляд Господарського суду міста Києва передані позовні вимоги Київського національного університету технологій та дизайну про стягнення з

Товариства з обмеженою відповідальністю виробничо –комерційне

підприємство «Сталь -777»62 048 грн. 05 коп., із яких:  56 303 грн. 09 коп.  заборгованості по орендній платі, 5 744 грн. 96 коп. заборгованості з експлуатаційних витрат.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 31.03.2008 р. порушено провадження у справі №36/255 та призначено справу до розгляду на 23.04.2008р. о  14 год. 30 хв.

       В судове засідання 23.04.2008р. представник відповідача не з»явився,  вимог суду викладених в ухвалі про порушення провадження у справі не виконав, у зв»язку   з чим розгляд справи було відкладено на  28 травня 2008 року.

       В судове засідання 28.05.2008р. представник відповідача не з»явився, письмового відзиву на позов не надав, заяв та клопотань до суду не поступало.

Відповідач належним чином повідомлений про призначення справи до розгляду в засіданні господарського суду, про час і місце його проведення. Ухвали про порушення провадження у справі та відкладення розгляду справи направлялись відповідачу на адресу, що вказана в  договорі оренди та  довідці з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб –підприємців.  

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві (роз'яснення Президії Вищого Арбітражного суду України від 18.09.1997р. № 02-5/289 із змінами «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України»).

Крім того, в інформаційному листі Вищого господарського суду України від 14.08.2007р. № 01-8/675 «Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у першому півріччі 2007 року» (пункт 15) зазначено, що відповідно до пункту 2 частини другої статті 54 Господарського процесуального кодексу України позовна заява повинна містити, зокрема, місцезнаходження сторін (для юридичних осіб).

Згідно із статтею 93 Цивільного кодексу України місцезнаходженням юридичної особи є адреса органу або особи, які відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступають від її імені.

У пункті 11 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2007р. N 01-8/123 «Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2006 році»зазначено, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

Водночас законодавство України, в тому числі Господарський процесуальний кодекс України, не зобов'язує й сторону у справі, зокрема позивача, з'ясовувати фактичне місцезнаходження іншої сторони (сторін) у справі (якщо воно не співпадає з її місцезнаходженням, визначеним згідно із згаданою статтею 93 Цивільного кодексу України) та зазначати таке фактичне місцезнаходження в позовній заяві чи інших процесуальних документах.

В разі коли фактичне місцезнаходження юридичної особи - учасника судового процесу з якихось причин не відповідає її місцезнаходженню, визначеному згідно з законом, і дана особа своєчасно не довела про це до відома господарського суду, інших учасників процесу, то всі процесуальні наслідки такої невідповідності покладаються на цю юридичну особу.

          Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши подані матеріали справи, та заслухавши пояснення представника позивача, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

          01 березня 2001 року між  Київським національним університетом технологій та дизайну (далі позивач) та   Товариством з обмеженою відповідальністю виробничо –комерційне підприємство «Сталь -777» (далі –відповідач) був укладений договір оренди нежитлового приміщення, що належить до державної власності.

Відповідно до умов даного договору позивач передав, а відповідач прийняв в орендне користування  нежиле приміщення площею 145 кв.м. в будинку №2 по вул. Немировича - Данченко у м. Києві.

          01 квітня 2003 року між сторонами була підписана додаткова угода до договору оренди нежитлового приміщення, що належить до державної власності від  01 березня 2001 року.

Згідно умов даної додаткової угоди  позивача пере6дав відповідачу додатково в орендне користування приміщення площею 16,6 кв.м. в будинку №2 по вул. Немировича - Данченко у м. Києві.

Строк дії договору сторони визначили з 01 березня 2001 року по 31 грудня 2004 року (п. 10.1 договору).

Відповідно до умов договору  відповідач зобов'язаний сплачувати позивачу орендну плату  у розмірі, що визначена в п.  3.1 договору до 5 числа місяця, слідуючого за звітним з урахуванням  щомісячного індексу інфляції таким чином: 50% орендної плати  перераховується відповідачем до державного бюджету, 50% орендної плати  перераховується відповідачем на розрахунковий рахунок позивача.

В п. п. 2.4та 2.5 сторони передбачили, що у разі припинення цього договору, майно повертається відповідачем позивачу, Відповідач повертає майно позивачу аналогічно порядку, встановленому при передачі майна відповідачу цим договором. Майно вважається поверненим  позивачу з моменту підписання сторонами акта приймання –передачі. Обов'язок по складанню акта приймання –передачі покладається на сторону, яка передає майно іншій стороні договору.

Відповідач доказів повернення позивачу орендованого майна суду не надав.

Із наданих позивачем матеріалів та розрахунку суми  позовних вимог, вбачається, що відповідачем порушені умови договору в частині сплати орендних платежів передбачених договором оренди за період з  березня 2003 року січень 2005 року, у зв'язку  з чим виникла заборгованість  на день пред'явлення позову та розгляду справи в сумі 62 048 грн. 05 коп.

         Як визначено  частиною 1 статті 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до частини 2 статті 193 Господарського кодексу України, кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Статтею 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно зі статтею 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим до виконання сторонами.

Відповідно до статті 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно частини 1 статті 625 боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Згідно з частини 1 статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Оскільки відповідач борг за орендну приміщення не сплатив у строк встановлений договором, позовні вимоги в частині стягнення суми основного боргу  підлягають задоволенню часткого  в розмірі  38 588 грн. 85 коп. В решті позовні вимоги задоволенню не підлягають, оскільки відповідно до умов договору 50%  орендної плати відповідач повинен сплачувати не позивачу, а в до державного бюджету.

01 липня 2003 року між сторонами по справі був підписаний договір про відшкодуванню витрат балансоутримувача на утримання орендованого  нерухомого майна та надання комунальних послуг орендарю.

Відповідно до умов даного договору  позивач  зобов'язаний був забезпечити  обслуговування, експлуатацію та ремонт будівлі, що знаходиться за адресою: м. Київ, вул.  Немировича Данченко, 2, загальною площею 161, 6 кв.м., а також утримання при будинкової території, а відповідач бере  участь у витратах  балансоутримувача  на виконання вказаних  робіт пропорційно до займаної  ним площі в цій будівлі.

Згідно кошторису  доходів та витрат на утримання будівель з урахуванням деяких комунальних витрат  відповідач повинен був сплачувати позивачу вартість експлуатаційних витрат в  розмірі 2, 32 коп. за 1 кв.м., що становить 336 грн. 40 коп. щомісячно.

В п. 2.2.3 договору про відшкодуванню витрат балансоутримувача на утримання орендованого  нерухомого майна та надання комунальних послуг орендарю  від 01 липня 2003 року сторони передбачили, що  відповідач не пізніше 5-го числа кожного місяця вносить плату за поточний місяць на рахунок позивача згідно розрахунку про відшкодуванн7я вирита на утримання орендованого  нерухомого майна, відповідно до загальної площі приміщення.

Із наданих позивачем матеріалів та розрахунку суми  позовних вимог, вбачається, що відповідачем порушені умови договору в частині сплати експлуатаційних витрат  за період з  березня 2003 року січень 2005 року, у зв'язку  з чим виникла заборгованість  на день пред'явлення позову та розгляду справи в сумі 5 744 грн. 96 коп.

Відповідач доказів відсутності заборгованості по експлуатаційним витратам суду не надав.

З огляду на викладене  суд приходить до висновку про обґрунтованність  позовних вимог в частині стягнення заборгованості по експлуатаційним витратам в сумі  5 744 грн. 96 коп.

         Відповідно до вимог статті 49 Господарського процесуального кодексу України, держмито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються  на відповідача пропорційно  задоволеним позовним вимогам..

 На підставі викладеного та керуючись ст. 32, 33, 44, 49, 75, ст.ст.  82 –85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, –  

В И Р І Ш И В:

         Позовні вимоги   задовольнити частково.

         Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю виробничо –комерційне підприємство «Сталь -777»(м. Київ,  вул. Немировича - Данченко, 2, код 20058585) на користь Київського національного університету технологій та дизайну (м. Київ, вул. Немировича - Данченко, 2, код 02070890) 38 588 грн. 85 коп. заборгованості по орендній платі,  5 744 грн. 96 коп. заборгованість по експлуатаційним витратам, 443грн. 34 коп.  державного мита та 118 грн.  витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

         В задоволені  решти позовних  вимог  в позові відмовити.

 Після вступу рішення в законну силу видати наказ.

  Рішення вступає в законну силу після десятиденного терміну з дня його прийняття.

Суддя                                                                                                        Трофименко Т.Ю.