Постанова

від 23.04.2008 по справі 13/87а

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

13/87А

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23.04.08                                                                                           Справа№ 13/87А

Господарський суд Львівської області у складі головуючого судді Станька Л.Л.,   при секретарі Щигельській О.І., розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за позовною заявою: ДП „Львіввуглезбут”, м.Сокаль

до відповідача:  ДПІ у Сокальському районі, м.Сокаль

про скасування податкових повідомлень-рішень від 21.03.08р. №0002602301/0  та №0002612301/0

За участю представників сторін:

Від позивача: Байдюк В.О. –представник, Лехан Н.М. –представник

Від відповідача: Яремко В.П. –гол.держ.под.інсп. юр.сектору, Федунишин Б.І. –ст.держ.под.ревізор-інспектор

Відкрито провадження у справі за позовом ДП „Львіввуглезбут”, м.Сокаль до відповідача: ДПІ у Сокальському районі, м.Сокаль про скасування податкових повідомлень-рішень від 21.03.08р. №0002602301/0  та №0002612301/0.

Представниками позивача в судовому засіданні позов підтримано з підстав, викладених у позовній заяві.

Відповідачем позов заперечено з підстав, викладених у запереченні на позов від 22.04.08р. №5198/10/10-009.

З”ясовано:

ДПІ у Сокальському районі проведено документальну перевірку ДП "Львіввуглезбут" з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2007р. по 31.12.2007р., за наслідками якої складено акт від 12 березня 2008 року № 211/2301//32562287 та прийнято повідомлення-рішення від 21 березня 2008 року: № 0002602301/0 - з податку на додану вартість на загальну суму 11623,89 грн. (7749,26 грн. - основний платіж, 3874,63 грн. - штрафні санкції); №0002612301/0 -   штрафна   санкція    за   забруднення    навколишнього середовища на загальну суму 170,00 грн.

Позивач не погоджується з вказаними податковими повідомленнями-рішеннями, оскільки:

У пункті 3.1.4. акту перевірки вказано на завищення валових витрат на загальну суму 53763,31 грн., з них І квартал 2007р. - 44602,00 грн. , II квартал 2007 р. - 9161,31 гривень, що призвело до завищення від'ємного значення обєкта оподаткування податком на прибуток на загальну суму 53763,31 грн., з них І квартал 2007р. - 44602,00 грн. , II квартал 2007 р. - 9161,31 грн.

Посилання ДПІ на п.5.1,пп 5.2.1. п.5.2. п.п. 5.3.9.п.5.3.ст. 5 Закону «Про оподаткування прибутку підприємств»і Положення про стандарти бухгалтерського обліку 9 «Запаси»є безпідставним, оскільки дані витрати входять в собівартість і закладені у торговій скидкці, що визначена договором № 1/К від 01.09.2003р.

Посилання ДПІ на продаж продукції за цінами нижчими ніж звичайні є також, на думку позивача, необгрунтованим, оскільки відповідно до п. 1.20 ст. 1 Закону «Про одаткування прибутку підприємст»звичайною ціною важається ціна товарів (робіт послуг), визначена сторонами договору. Оскільки вся реалізація вугільної продукції ДП «Львівуглезбут»проводиться виключно на договірних засадах із зазначенням цінни вугільної продукції в умовах договору, то висновок ДПІ у Сокальському районні в цому аспекті не має жодного обгругрунтування.

Основною діяльністю ДП "Львіввуглезбут" є реалізація вугілля, що становить 99,98% в структурі доходів підприємства. Поставка вугільної продукції на електростанції здійснюється через Оптовий ринок енергетичного вугілля (ОРЕВ), оператором якого виступає Державне підприємство «Вугілля України»з яким ДП «Львіввуглезбут»укладений договір на поставку вугілля №9-01/2-к від 29.01.2004 року, який діяв, ще протягом січня - лютого 2007р., а з 01 березня 2007р. вступив в дію договір № 18-07/2-ЕН. Дані договора укладені у відповідності до Угоди про співробітництво та організацію взаємовідносин з оптового постачання енергетичного вугілля від 12.11.2003р. та Правил оптового ринку енергетичного вугілля (ОРЕВ), створення якого було розглянуте на колегії Мінпаливенерго, яка відбулася 31.10.2003р.і запроваджена на засіданні установчих зборів учасників ОРЕВ -12.11.2003р. У відповідності з п. 1.2. Угоди про співробітництво та організацію взаємовідносин з оптового постачання вугільної продукції - учасники ОРЕВ виходять з того, що інтересам кожного з них відповідає організація оптового постачання енергетичного вугілля у відповідності до даної угоди та Правил оптового ринку енергетичного вугілля. Визначальною умовою участі в ОРЕВ є визнання та виконання умов цієї Угоди, Правил ОРЕВ та договорів постачання енергетичного вугілля на засадах цієї Угоди. І саме відповідно до п. 2.1. договору на поставку вугілля №9-01/2-к від 29.01.2004 року поставка вугілля здійснюється залізничним транспортом, а залізничний тариф оплачує ДП "Вугілля України" (покупець) згідно з п. 4.1.1.Правил ОРЕВ, який і передбачає, що вугільна продукція постачається Оператором ОРЕВ з позначкою «Власність оператора ОРЕВ - ДП «Вугілля України»з включенням витрат на залізничний тариф та збагачення в оптову ціну вугілля».

ДПІ у Сокальському районі не взято до уваги те, що п. 2.1. договору № 18-07/2-ЕН від 01.03.2007р. визначає "поставку вугілля залізничним транспортом у відкритих напіввагонах вантажною швидкістю на умовах ББР назва місця призначення ( з урахуванням умов п. 5.5. цього договору ) згідно з міжнародними правилами тлумачення торгівельних термінів "Інкотермс" в редакції 2000р. за реквізитами Покупця, вказанами в Додатках до Договору ". Пункт 5.5. договору № 18-07/2-ЕН від 01.03.2007р. передбачає, що залізничний тариф за перевезення оплачує Покупець тобто - ДП "Вугілля України". Термін ББР означає, що продавець здійснює поставку покупцю товару , який пройшов митне очищення товару для імпорту , без розвантаження з будь якого прибулого транспортного засобу в названому місці призначення . Продавець несе всі витрати та ризики з доставкою товару до місця . Пункт А.З. даного терміну передбачає: "Продавець зобов'язаний за власний рахунок укласти договір перевезення товару до названого місця призначення .

Для належного виконання своїх зобов'язань за вказаним договором ДП "Львіввуглезбут" користується залізничними перевезеннями , як відправник вугілля, який оплачує додаткові послуги залізниці на підставі договорів про організацію перевезення вантажів і проведення розрахунків за перевезення та надані залізницею послуги № 75 від 02.02.2004р. та № 158 від 23.02.2007р., які діяли в період охоплений перевіркою, (ст.57, 62 Статуту Залізниць України, п.2.6. Правил розрахунків за перевезення вантажів, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000 р. №644, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 24 листопада 2000 р. за № 864X5085). Відповідно до Правил розрахунків за перевезення вантажів, усі належні залізниці платежі за додаткові послуги включаються в накопичувальні картки, які складаються станціями в трьох примірниках із зазначенням у них відомостей про надані послуги та їх вартість. Витрати нашого підприємства на додаткові послуги залізниці з доставки вугілля покупцю підтверджуються відповідними накопичувальними картками та безпосередньо пов'язані з нашою господарською діяльністю - продажем вугілля. Отже, відповідно до пп.5.2.1. п.5.2. ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємтств" підприємством правомірно віднесено такі витрати до складу валових і висновок податкового органу є необгрунтованим. Оскільки відповідно до п.п. 7.4.1. п. 7.4. ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" до податкового кредиту відносяться суми ПДВ, безпосередньо пов'язані з господарською діяльністю та валовими витратами платника податку, позивачем також заперечується твердження ДПІ про заниження податку на додану вартість на суму 7749,26 грн.

Необгрунтованим також вважається висновок та повідомлення-рішення №0002612301/0 ДПІ у Сокальському районі щодо порушеня ДП «Львіввуглезбут»вимог постанови КМУ № 303 від 01.03.1999р."Про затвердження порядку встановлення нормативів збору за забруднення навколишнього середовища", а саме неподання розрахунку збору за забруднення навколишнього середовища за 9 місяців 2007р., так як: відповідно до ч.2 п. 4 вищевказаної постанови: "суми збору, який справляється за викиди пересувними джерелами забруднення, обчислюється платником збору самостійно на підставі нормативів збору за ці викиди, виходячи з кількості фактично використаного пального та його виду відповідно до таблиць 1.4. - 1.6 додатка 1 і визначених за місцем реєстрації платників." Враховуючи те, що з липня 2007р. вся господарська діяльність ДП "Львіввуглезбут" припинилась в зв'язку з ліквідацією підприємства шляхом приєднання до ДП "Вугілля України", про що ДПІ у Сокальському районі було належно повідомлене і ідповідачу були представлені для ознайомлення передавальні баланси станом на 31.07.2007р. які підтверджували відсутність як таких транспортних засобів у ДП "Львіввуглезбут" в зв'язку з їх передачею в порядку правонаступництва, то жодних причин до сплати такого збору у ДП "Львіввуглезбут" не було, а отже - жодних підстав до нарахування податкових зобовязань по даному факту у ДПІ немає.

При винесенні рішення у даній справі суд виходив з наступного:

перевіркою фінансово-господарської діяльності з питань дотримання Державним підприємством "Львіввуглезбут" (код ЄДРПОУ 32562287) вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2007 року по 31.12.2007 року, встановлено завищення суми скоригованих валових витрат за період з 01.01.07 року по 31.12.07 року на загальну суму 51530,31 грн., в т. ч. по періодах: І квартал 2007 року - 44602,00 грн., II квартал 2007 року - 6928,31 грн., що_призвело до заниження податку на додану вартість на загальну суму 7749,26 грн., в тому числі: за січень 2007 року - 2021,09 грн.; за лютий 2007 року -2207,93 грн.; за березень 2007 року - 2244,78 грн.; за квітень 2007 року - 1275,46 грн.

Перевіркою встановлено, що в порушення п. 5.1, п.п.. 5.2.1 п. 5.2, п.п.. 5.3.9 п.5.3 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" від 28.12.94 №334/94-ВР (із внесеними змінами та доповненнями) (далі Закон №334/94), підприємством віднесено до складу валових витрат, витрати які не пов'язані з веденням господарської діяльності за період 01.01.2007 по 31.12.2007 у розмірі 38746,31 грн.

Пунктом 5.1 статті 5 Закону №334/94 встановлено, що валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності

При цьому, відповідно до п 1.32 статті 1 Закону №334/94 визначено, що господарська діяльність - будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою..

Відповідно до пп. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 вказано Закону, до складу валових витрат включаються, зокрема, суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.

Згідно з ч. 2 пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону №334/94, не підлягають віднесенню до складу валових витрат суми збитків платника податку, понесених у зв'язку з продажем товарів (робіт, послуг) або їх обміном за цінами, що нижчі за звичайні, пов'язаним з таким платником податку особам.

Згідно п. 9 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 9 «Запаси», зареєстрованого в Міністерстві Юстиції 02.11.1999 року за № 751/4044 первісною вартістю запасів, що придбані за плату, є собівартість запасів, яка складається з таких фактичних витрат:

суми, що сплачуються згідно з договором постачальнику (продавцю), за вирахуванням непрямих податків; сум ввізного мита; сум непрямих податків у зв'язку з придбанням запасів, які не відшкодовуються підприємству; Інші витрати, які безпосередньо пов'язані з придбанням запасів і доведенням їх до стану, в якому вони придатні для використання у запланованих цілях; транспортно-заготівельні витрати (Затрати на заготівлю запасів, оплата тарифів (фракту) за вантажо-розвантажувальні роботи і транспортування запасів усіма видами транспорту до місця їх використання, включаючи витрати із страхування ризиків транспортування запасів).

Транспортно-заготівельні витрати включаються до собівартості придбаних запасів або загальною сумою відображаються на окремому субрахунку рахунків обліку запасів.

Тобто, безпідставне здійснення збиткових операцій, не може бути визнана господарською діяльністю, а витрати з такого придбання не відносяться до складу валових витрат.

Підприємством за перевірений період здійснювалась реалізація вугілля ДП «Вугілля України»та іншим споживачам. До складу витрат щодо перевезення та транспортування вугілля належать витрати по послугах залізниці та залізничний тариф.

Згідно укладених договорів на поставку вугілля з іншими ніж ДП «Вугілля України»покупцями залізничний тариф та послуги залізниці оплачує покупець.

В ході перевірки встановлено, що ДП «Львіввуглезбут»до складу валових витрат за період 01.01.2007р.-31.12.2007 р. віднесено витрати по транспортуванню вугілля (послуги залізниці та залізничний тариф) по всіх поставках вугілля згідно укладених договорів з іншими покупцями. Але, витрати по транспортуванню вугілля ДП «Львіввуглезбут»виставляє до оплати іншим покупцям в повному обсязі, а саме: залізничний тариф та інші послуги залізниці. В результаті компенсації покупцями понесених ДП «Львіввуглезбут»витрат, послуги залізниці пов'язані із транспортуванням вугілля до покупця відносяться до складу валових доходів та податкових зобов'язань з податку на додану вартість, тобто вказані операції спрямовані на отримання прибутку.

Відповідно до договору на поставку вугілля № 9-01/2-к від 29.01.2004 р., укладеного між ДП «Львівуглезбут»та ДП «Вугілля України» залізничний тариф оплачує ДП «Вугілля України».

Відповідно до положень Цивільного кодексу України умови перевезення вантажів і відповідальність сторін за договором перевезення визначаються статутами (кодексами) окремих видів транспорту і правилами, що видаються у встановленому порядку.

Статут залізниць України (далі —Статут) згідно зі статтею 3 Закону України "Про залізничний транспорт" затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 6 квітня 1998 року № 457.

Статтею 5 Статуту на Міністерство транспорту України покладено затвердження Правил перевезення вантажів, Технічних умов навантаження і кріплення вантажів, а також інших нормативних документів.

Отже у вирішенні спорів, що виникають з перевезення вантажів залізницею, необхідно керуватися; Законом України "Про транспорт", Законом України "Про залізничний транспорт", нормами Цивільного кодексу України, Статутом, Правилами розрахунків за перевезення вантажів, іншими нормативними документами, затвердженими Мінтрансом України у встановленому порядку.

Відповідно до положень п. 2.3. Правил розрахунків за перевезення вантажів (ст. 62 Статуту) затвердженого наказом Міністерства транспорту України від 21 листопада 2000 р. N644 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 24 листопада 2000 р. за N864/5085 затверджено типовий договір про організацію перевезень вантажів і проведення розрахунків за перевезення та надані залізницею послуги. Положеннями п.2.4. даного Договору (додатку 1 до пункту 2.3 Правил розрахунків за перевезення вантажів) визначено "Вантажовласник зобов'язується здійснювати попередню оплату за перевезення вантажів та додаткові послуги шляхом перерахування коштів у сумах, відповідних до обсягу перевезення та вагонообігу на під'їзній колії на рахунок Залізниці.

Відповідно до пункту 2.8 Угоди про співробітництво та організацію взаємовідносин оптового постачання енергетичного вугілля від 12.11.03 (учасниками якої є як ДП "Львівввуглезбут" так і ДП "Вугілля України") визначено, що: „оплата вартості перевезення вугілля залізницею здійснюється оператором ОРЕВ". Згідно протоколу №1 Загальних зборів оптового ринку енергетичного вугілля України (ОРЕВ) від 26.11.03 обрано оператором ОРЕВ - Державне підприємство "Вугілля України". Також вказаною Угодою предбачено "Вугільна продукція від шахти до ЦОФ та на ТЕС постачається оператором ОРЕВ з позначкою "Власніть оператора ОРЕВ" (ДП "Вугілля України"). Тобто, з вищенаведеного вбачається, що протягом всього шляху поставки вугільної продукції, від пункту видобування до пункту використаня, вантажовласником, тобто власником вугільної продукції є ДП «Вугілля України», а отже сплачувати (компенсовувати сплату) додаткові послуги залізниці на перевезення вугілля повинне ДП «Вугілля України»»

Перевіркою встановлено, що ДП «Львіввуглезбут»віднесено до складу валових витрат та податкового кредиту по ПДВ витрати по послугах залізниці, пов'язаних із поставкою вугілля на ДП «Вугілля України». При поставці вугілля на ДП «Вугілля України»інші послуги залізниці оплачуються за рахунок постачальника (ДП «Львіввуглезбут») та до компенсації покупцеві (ДП «Вугілля України») не виставляються. В даному випадку, операція Позивача, щодо оплати додаткових послуг залізниці, що пов'язані з поставкою вугілля, і не включаючи ці витрати в ціну продажу вугільної продукції та не виставляючи їх до компенсацій ДП «Вугілля України», не спрямована на отримання прибутку і є завідомо збитковою операцією.

В бухгалтерському обліку підприємства витрати по послугах залізниці щодо поставки вугілля на ДП «Вугілля України»відображено проводкою Дт 932 «Витрати на збут»Кт 631 «Розрахунки з іншими кредиторами»та до собівартості запасів підприємством не віднесено. За період 01.01.2007р.-31.12.2007р. ДП «Львіввуглезбут»понесено вказаних витрат на загальну суму 38746,31 грн. а саме: І кв.2007р. - 32369,00 грн., II кв.2007р. -6377,31 грн.

У зв'язку з вищенаведеним порушенням, ДП «Львіввуглезбут», за перевірений період, було віднесено до податкового кредиту 7749,26 грн. податку на додану вартість за послуги залізниці по транспортуванню вугілля для ДП "Вугілля України", а саме: січень 2007 року - 2021,09 грн.; лютий 2007 року - 2207,93 грн.; березень 2007 року -2244,78 грн.; квітень 2007 року - 1275,46 грн.

Згідно п.п.7.4.1. п.7.4 ст.7 Закону №168/97 податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

При цьму, відповідно до п. 1.32 ст. 1 Закону 334/94, господарська діяльність - будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою

Згідно п.п.7.4.4. п.7.4 ст.7 Закону України від 03.04.1997р. №168/97-ВР „Про податок на додану вартість" із змінами та доповненнями (ділі Закону №168/97), якщо платник податку придбаває (виготовляє) матеріальні та нематеріальні активи (послуги), які не призначаються для їх використання в господарській діяльності такого платника, то сума податку, сплаченого у зв'язку з таким придбанням (виготовленням), не включається до складу податкового кредиту.

Іншими словами, не включаються до складу податкового кредиту суми податку, що сплачені платником в ході проведення завідомо збиткових операцій, тобто операцій, що не спрямовані на отримання прибутку

Враховуючи вищенаведене ДП «Львіввуглезбут»,  в порушення п. 5.1, пп.5.2.1 п. 5.2, пп.. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону №334/94, безпідставно віднесено до складу валових витрат, витрати по послугах залізниці які не пов'язані з веденням господарської діяльності за період 01.01.2007 по 31.12.2007 року у розмірі 38746,31 грн., та в порушення пп, 7.4.1, 7.4.4 п. 7.4 ст. 7 Закону №168/97 занижено податок на додану вартість на загальну суму 7749,26 грн., в тому числі: за січень 2007 року - 2021,09 грн.: за лютий 2007 року - 2207,93 грн.; за березень 2007 року - 2244,78 грн.: за квітень 2007 року - 1275,46 грн.

На підставі висновків акта документальної перевірки позивача від 12.03.2008 та згідно пп. 17.1.3 п. 17.1 ст. 17 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" від 21.12.2000 № 2181-ІП податковим органом було прийнято податкове повідомлення-рішення №0002602301/0 від 21.03.2008, яким позивачу нараховане податкове зобов'язання по податку на додану вартість в сумі 11623,89грн., в тому числі: основний платіж - 7749,26 грн. та штрафна санкція - 3874,63 грн.

Щодо правильності нарахування та сплати в бюджет збору за забруднення навколишнього природного середовища, то слід зазначити наступне:

збір за забруднення навколишнього середовища справляється Підприємством відповідно до вимог Інструкції «Про порядок обчислення та сплати збору за забруднення навколишнього природного середовища», затвердженої Наказом Міністерства навколишнього природного середовища та ядерної безпеки України,  ДПА України, Міністерства екології та природних ресурсів України від 19 липня 1999 року №162/379 (із змінами та доповненнями) (далі по тексту Інструкція №162/379).

Відповідно до положення п. 2.1. Р.2 Інструкції №162/379, платниками збору є суб'єкти господарювання, незалежно від форм власності, включаючи їх об'єднання, філії, відділення та інші відокремлені підрозділи, що не мають статусу юридичної особи, розташовані на території іншої територіальної громади; бюджетні, громадські та інші підприємства, установи і організації; постійні представництва нерезидентів, які отримують доходи в Україні; громадяни, які здійснюють на території України і в межах її континентального шельфу та виключної (морської) економічної зони викиди і скиди забруднюючих речовин у навколишнє природне середовище та розміщення відходів.

Нормативи збору затверджені постановою Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку встановлення нормативів збору за забруднення навколишнього природного середовища і стягнення цього збору»від 01 березня 1999 року № 303 (із змінами та доповненнями) (далі по тексту Порядок №303).

Відповідно до пункту 9 Порядку №303, розрахунки збору, базовий податковий (звітний) період для якого дорівнює календарному кварталу, подаються платниками органам державної податкової служби протягом 40 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу, за місцем податкової реєстрації. Остаточний річний розрахунок збору подається платниками до органів державної податкової служби за місцем податкової реєстрації платника протягом 40 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного року.

Розрахунок збору за забруднення навколишнього природного середовища складається платником за формою, що наведена в додатку 2 до п. 7.2 Інструкції.

Перевіркою встановлено порушення підприємством п. 9 Постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку встановлення нормативів збору за забруднення навколишнього природного середовища і стягнення цього збору»від 01 березня 1999 року №303 (із змінами та доповненнями), а саме: ДП "Львіввуглезбут" не подало розрахунок збору за забруднення навколишнього середовища за 9 місяців 2007 року, а тому, згідно пп. 17.1.1 п. 17.1 ст. 17 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" від 2%. 12.2000 № 2181-ІІІ, податковим органом було прийнято податкове повідомлення-рішення М0002612301/0 від 21.03.2008р., яким позивачу нараховано податкове зобов'язання по збору за забруднення навколишнього природного середовища в розмірі 170 грн.  (штрафна санкція).

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.122-124,127,130,135,143,151-154,160,161,163,167 КАС України, суд, -

                                                        постановив:

1.В адміністративному позові відмовити повністю.

2.Строк і порядок набрання постановою законної сили та її оскарження здійснюються згідно вимог ст.ст.186 та 254 КАСУ.

Суддя