Рішення

від 22.05.2008 по справі 41/40пн

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

41/40пн

                                ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ  

                                  83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

                                                             Р І Ш Е Н Н Я   

                                                            іменем України

22.05.08 р.                                                                                                     Справа № 41/40пн                               

Суддя господарського суду Донецької області      Гончаров С.А.          

при секретарі судового засідання Возневій Н.В.

розглянув у відкритому судовому засіданні господарського суду справу

за позовом: Маріупольської міської ради, м. Маріуполь

до відповідача: Приватного підприємства „Фірма „Елуб”, м. Маріуполь

третя особа з боку позивача, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Управління з контролю за використанням та охороною земель в Донецькій області, м. Донецьк

про зобов'язання звільнити самовільно зайняту земельну ділянку площею 0,0021 га із земель громадської забудови, яка знаходиться на пр. Луніна, б/н (біля зупинки „Морвокзал”) в Приморському районі м. Маріуполя, повернувши до земельного запасу Маріупольської міської ради, у зв'язку із скінченням строку договору оренди земельної ділянки від 11.02.2002 року № 365, включаючи знесення будівель і споруд

При участі представників:

від позивача: Ботман О.О. – довіреність № 047-76 від 09.04.2008р.

від відповідача : Піткелев Є.О. – довіреність від 04.02.2008р.

від третьої особи: не з'явився.

СУТЬ СПОРУ:

Позивач, Маріупольська міська рада, звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до Приватного підприємства „Фірма „Елуб”, м. Маріуполь про зобов'язання звільнити самовільно зайняту земельну ділянку площею 0,0021 га із земель громадської забудови, яка знаходиться на пр. Луніна, б/н (біля зупинки „Морвокзал”) в Приморському районі м. Маріуполя, повернувши до земельного запасу Маріупольської міської ради, у зв'язку із скінченням строку договору оренди земельної ділянки від 11.02.2002 року № 365, включаючи знесення будівель і споруд, за участю третьої особи Управління з контролю за використанням та охороною земель в Донецькій області, м. Донецьк.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на те, що строк дії договору оренди земельної ділянки від 11.02.2002 року № 365, укладеного між позивачем та відповідачем, скінчився 21.11.2004 року, позивачем прийнято рішення від 27.06.2006 року № 5/3-360 про відмову у продовженні строку договору оренди земельної ділянки, проте, відповідач спірну земельну ділянку не звільнив та продовжує самовільно без правовстановлюючих документів її використовувати. Позивач стверджує, що згідно актів перевірки дотримання вимог земельного законодавства від 15.01.2008 року, довідки Маріупольського міського управління земельних ресурсів від 07.12.2005 року, правовстановлюючі документи на спірну земельну ділянку відсутні. Зважаючи на викладене та посилаючись на ст.ст. 116, 124, 125 Земельного кодексу України, ст.ст. 12, 16 Закону України „Про оренду землі”, позивач просить суд зобов'язати відповідача звільнити спірну земельну ділянку у зв'язку із скінченням строку договору оренди земельної ділянки від 11.02.2002 року № 365, включаючи знесення будівель і споруд.

Позивачем надано суду доповнення до позову (вих. № 06Р30-72 від 14.05.2008 року), у якому позивач зазначає, що оскільки строк оренди за договором оренди земельної ділянки від 11.02.2002 року № 365 минув 21.11.2004 року, новий договір оренди спірної земельної ділянки та додаткової угоди до зазначеного договору не укладено, рішенням Маріупольської міської ради від 27.06.2006 року № 5/3-360 та від 2711.2007 року № 5/16-3103 відповідачу відмовлено в продовженні оренди спірної земельної ділянки.

Позивач зазначає про те, що законодавством передбачено, що засобом волевиявлення міської ради, що здійснює право власності від імені відповідної територіальної громади, у відношення регулювання земельних відносин, є прийняття відповідного рішення.

Відповідач, згідно з відзивом на позовну заяву (вх. № 02-41/14572 від 14.05.2008 року), проти позовних вимог заперечив, посилаючись на те, що ухвалою господарського суду Донецької області від 05.05.2005 року № 43/148пн було встановлено, що договір оренди земельної ділянки № 365 було продовжено на тих же умовах на 3 роки з 21.11.2004 року по 21.11.2007 року; по закінченню строку дії договору 21.11.2007 року позивачем не було направлено відповідачу листи-повідомлення про припинення договірних відносин.

Додатково відповідачем до відома суду було доведено, що рішенням господарського суду Донецької області від 11.01.2007 року по справі № 40/394пн за відповідачем було визнано право власності на нерухоме майно – торгівельний павільйон загальною площею 33,9 кв.м., розташований по пр. Адмірала Нахімова (за листом КП „Горархбюро” № 6/170 від 18.05.2007 року приміщення запропоновано вважати розташованим за адресою: пр. Луніна, 27а), біля зупинки „Морвокзал” в Приморському районі м. Маріуполя на земельній ділянці 0,00420 га; рішенням Приморського районного суду м. Маріуполя від 23.10.2007 року на Приморську районну адміністрацію Маріупольської міської ради було покладено обов'язок прийняти рішення про надання поштової адреси торгівельному павільйону відповідача, розташованому по пр. Адмірала Нахімова, біля зупинки „Морвокзал” в Приморському районі м. Маріуполя.

Таким чином, як зазначає відповідач, на спірній земельній ділянці розташована будівля відповідача, право власності на яке було визнано судом, та, зважаючи на таке, вимоги позивача не відповідають норам Конституції України, Цивільного кодексу України та нормам Закону України „Про власність”.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення представників сторін, суд ВСТАНОВИВ:  

Заступником начальника Маріупольського міжрайонного відділу з контролю за використанням та охороною земель в Донецькій області 15.01.2008 року відповідно до вимог статей 6, 10 Закону України „Про державний контроль за використанням та охороною земель” було проведено перевірку відповідача з питання дотримання вимог земельного законодавства. Результати перевірки викладені в акті перевірки від 15.01.2008 року.

Перевіркою встановлено та в акті перевірки зафіксовано, що земельна ділянка площею 0,0042 га, яка знаходиться у Приморському районі пр. Нахімова (біля зупинки „Морвокзал”), землі житлової та громадської забудови, та використовується відповідачем на підставі договору оренди для розміщення торгівельного павільйону, укладеного 15.02.2002 року та зареєстрованого у книзі записів договорів за № 365 від 15.02.2002 року, термін якого скінчився 21.11.2004 року, що є порушенням ст. 125 Земельного кодексу України.

За результатами перевірки Маріупольським міжрайонним відділом з контролю за використанням та охороною земель в Донецькій області на ім'я директора відповідача 15.01.2008 року видано припис № 015562, яким відповідачу приписано усунути порушення земельного законодавства.

14.04.2008 року здійснено повторну перевірку відповідача з питання дотримання вимог земельного законодавства, якою встановлено, що вимоги припису № 015562 від 15.01.2008 року не виконано, а саме, відповідач продовжує використовувати земельну ділянку площею 0,0042 га на пр. Нахімова (біля зупинки „Морвокзал”) для розміщення торгівельного павільйону (торгівля ведеться) без правовстановлюючих документів, що є порушенням ст. 125 Земельного кодексу України.

Як вбачається з матеріалів справи, 11.02.2002 року між Маріупольською міською радою (орендодавцем) та Приватним підприємством „Фірма „Елуб” (орендарем) було укладено договір оренди земельної ділянки.

Розділом 1 договору оренди земельної ділянки визначено, що орендодавець згідно рішення виконкому міської ради від 21.11.2001 року № 498/2 надає, а орендар приймає у строкове, платне користування земельну ділянку, яка знаходиться на пр. Адмірала Нахімова, біля зупинки „Морвокзал” у Приморському районі м. Маріуполя. Земельна ділянка виділена в натурі (на місцевості) у встановленому законом порядку. В оренду передається земельна ділянка площею 0,00420 га у Приморському районі м. Маріуполя.  На земельній ділянці буде знаходитися торговий павільйон.

Земельна ділянка передається в оренду з метою обслуговування торгового павільйону (п. 2.1. договору оренди земельної ділянки).

Згідно п. 2.2. договору оренди земельної ділянки договір укладається на термін 3 роки (з 21.11.2001 року).

Договір оренди земельної ділянки посвідчений приватним нотаріусом Маріупольського міського нотаріального округу Бодягіной І.І. 14.02.2002 року за реєстровим номером 231, та зареєстрований у Маріупольській міській раді, про що у книзі записів державної реєстрації договорів оренди землі вчинено запис 15.02.2002 року № 365.

05.05.2005 року господарським судом Донецької області було розглянуто справу № 43/148пн за позовом Приватного підприємства „Фірма „Елуб”, м. Маріуполь, до Виконавчого комітету Маріупольської міської ради про спонукання укласти договір оренди земельної ділянки площею 42,0 кв.м. для обслуговування торгівельного павільйону на пр. Адмірала Нахімова біля зупинки „Морвокзал” у Приморському районі м. Маріуполя. Так, ухвалою господарського суду Донецької області від 05.05.2005 року було припинено провадження у справі № 43/148пн, оскільки між сторонами відсутній предмет спору.

Згідно зазначеної ухвали, господарським судом було встановлено, що договір оренди земельної ділянки, зареєстрований у Маріупольській міській раді за № 365, продовжує свою дію на тих же умовах на термін 3 роки з 21.11.2004 року по 21.11.2007 року.

Рішенням Маріупольської міської ради від 27.06.2006 року № 5/3-360, зважаючи на численні скарги жителів, відсутність узгодження комітету самоорганізації населення, було відмовлено Приватним підприємствам, в тому числі, Приватному підприємству „Фірма Елуб”, в продовженні строку оренди земельних ділянок для експлуатації торгівельних павільйонів по пр. Нахімова та вул. Гагаріна в Приморському районі  міста.

Маріупольським міським управлінням земельних ресурсів, за результатами розгляду звернення відповідача з питання продовження договору оренди земельної ділянки, зареєстрованого в Маріупольській міській раді за № 365 від 15.02.2002 року на підставі ухвали господарського суду Донецької області по справі № 23/241 від 07.12.2005 року, листом від 24.07.2006 № 2006/2819, повідомлено відповідача про те, що договір оренди земельної ділянки, зареєстрований в Маріупольській міській раді за № 365 від 15.02.2002 року, можливо вважати таким, що продовжив діяти до 21.11.2007 року.

Позивач звертався до відповідача з листом від 11.10.2007 року № 047-230, яким відповідачу було запропоновано звільнити земельну ділянку, розташовану за адресою: пр. Нахімова (біля зупинки „Морвокзал”) в Приморському районі м. Маріуполя до 15.12.2007 року.

Рішенням Маріупольської міської ради від 27.11.2007 року № 5/16-3103, за результатами розгляду звернення відповідача про продовження строку користування земельною ділянкою, зважаючи на негативний висновок головного управління архітектури та градобудівництва міської ради, керуючись ст. 26 Закону України „Про місцеве самоврядування”, відповідачу було відмовлено у продовженні строку оренди земельної ділянки площею 0,00420 га для експлуатації та обслуговування торгівельного павільйону по пр. Нахімова (біля зупинки „Морвокзал”).

Листом від 25.12.2007 року № 047-301, позивачем було повторно запропоновано відповідачу звільнити земельну ділянку, розташовану за адресою: пр. Нахімова (біля зупинки „Морвокзал”) в Приморському районі м. Маріуполя до 10.01.2008 року у добровільному порядку.

Господарський суд вважає вимоги позивача необґрунтованими та такими, що задоволенню не підлягають з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 116 Земельного кодексу України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування та державних органів приватизації щодо земельних ділянок, на яких розташовані об'єкти, які підлягають приватизації, в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом. Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.

Згідно ст. 27 Закону України “Про оренду землі” (в редакції станом на 2002р.), після закінчення строку, на який було укладено договір оренди землі, орендар, який належно виконував обов'язки відповідно до умов договору, має за інших рівних умов переважне право на поновлення договору.

У відповідності зі ст.3 Закону України „Про оренду землі” (станом на 2002р.)  оренда землі - це засноване на договорі строкове, платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для здійснення підприємницької та іншої діяльності.

Відповідно до приписів ст. 2 Закону України „Про оренду землі” (станом на 2002р.) відносини, пов'язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, цим Законом, Цивільним кодексом України, іншими законами України, постановами, виданими Кабінетом Міністрів України, у випадках, передбачених цим Законом, а також договором оренди землі”.

Статтею 125 Земельного кодексу України передбачено, що право власності та право постійного користування на земельну ділянку виникає після одержання її власником або користувачем документа, що посвідчує право власності чи право постійного користування земельною ділянкою, та його державної реєстрації. Право на оренду земельної ділянки виникає після укладення договору оренди і його державної реєстрації.

Відповідно до ст. 12 Закону України „Про оренду землі” договір оренди землі – це угода сторін про взаємні зобов'язання, відповідно до яких орендодавець за плату передає орендареві у володіння і користування земельну ділянку для господарського використання на обумовлений договором строк.

Як зазначалось, після закінчення терміну дії договору оренди земельної ділянки від 11.02.2002 року, укладеного між Маріупольською міською радою та Приватним підприємством „Фірма „Елуб”, господарським судом Донецької області від 05.05.2005 року було припинено провадження у справі № 43/148пн за позовом Приватного підприємства „Фірма „Елуб”, м. Маріуполь, до Виконавчого комітету Маріупольської міської ради про спонукання укласти договір оренди земельної ділянки площею 42,0 кв.м. для обслуговування торгівельного павільйону на пр. Адмірала Нахімова біля зупинки „Морвокзал” у Приморському районі м. Маріуполя, оскільки між сторонами відсутній предмет спору. Зазначену ухвалу було вмотивовано тим, що, як встановлено судом, договір оренди земельної ділянки, зареєстрований у Маріупольській міській раді за № 365, продовжує свою дію на тих же умовах на термін 3 роки з 21.11.2004 року по 21.11.2007 року.

Тобто, суд вважає встановленою та доведеною ту обставину, що договір оренди земельної ділянки площею 42,0 кв.м. для обслуговування торгівельного павільйону на пр. Адмірала Нахімова біля зупинки „Морвокзал” у Приморському районі м. Маріуполя від 11.02.2002 року продовжував свою дію до 21.11.2007 року, між сторонами до цієї дати  були наявні відповідні правовідносини з оренди земельної ділянки.

Законом України „Про внесення змін до Закону України „Про оренду землі”    № 1211-ІV від 02.10.2003р. були внесені зміни до ст. 33 Закону України „Про оренду землі”. Згідно ч. 3 ст. 33 цього Закону України у разі, якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди, то за відсутності письмових заперечень орендодавця протягом одного місяця після закінчення строку договору він підлягає поновленню на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором. Письмове заперечення здійснюється листом-повідомленням.

З матеріалів справи вбачається, що позивачем наведені приписи закону щодо надсилання листа-повідомлення у встановлений законом строк не виконані.

Посилання позивача на надіслання відповідачу листів від 11.10.2007р. № 047-230 та від 28.12.2007р. № 047-301 суд до уваги не приймає з огляду на наступне.

По перше, дослідження наведених листів дозволяє зробити висновок, що у них ніяким чином не йдеться про будь які заперечення, як того вимагає наведена ст. 33 Закону України „Про оренду землі”. У досліджених листах зазначені обставини щодо закінчення строку дії договору оренди від 11.02.2002 р., прийнятті рішень про відмову в укладанні договору, визначений порядок прийняття рішень органами місцевого самоврядування, вимога про звільнення земельної ділянки в добровільному порядку.

По-друге, наведені листи надіслані відповідачу поза межами строку встановленого законом. Як зазначалось, законом встановлений чіткий термін для надіслання орендарю листів повідомлень - протягом одного місяця після закінчення строку договору. Надсилання листів поза межами такого строку є порушенням законодавства, прав орендаря та не може бути визнано за належні дії, які у встановлений законом спосіб впливають на права сторін за договором оренди земельної ділянки.

Посилання позивача на прийняття ним рішень щодо відмови в укладанні договору оренди спірної земельної ділянки суд також не приймає до уваги, оскільки такі дії також не передбачені законом, як такі що впливають на припинення правовідносин оренди та змінюють статус сторін у таких правовідносинах.

Згідно зі ст. 152 Земельного кодексу України Держава забезпечує громадянам та юридичним особам рівні умови захисту прав власності на землю. Власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.

Таким чином, оскільки між сторонами після закінчення терміну дії договору оренди та до цього часу продовжують існувати правовідносини, пов'язані з орендою земельної ділянки. Норми чинного законодавства не передбачають автоматичне припинення відносин оренди земельної ділянки після закінчення терміну користування, зазначеного у договорі, земельна ділянка не є такою, що самовільно зайнята відповідачем, тому посилання позивача на таке самовільне зайняття є безпідставними.

Крім того,  рішенням господарського суду Донецької області від 11.01.2007 року по справі № 40/394пн за позовом Приватного підприємства „Фірма „Елуб” про визнання права власності за позивачем на самовільно збудований торговий павільйон, загальною площею 33,9 кв.м, що знаходиться по пр. Адмірала Нахімова, біля зупинки “Морвокзал” у Приморському районі міста Маріуполя позовні вимоги Приватного підприємства „Фірма „Елуб” були задоволені. Визнано право власності на нерухоме майно –самовільно збудований торговий павільйон, загальною площею 33,9 кв.м, що знаходиться по пр. Адмірала Нахімова, біля зупинки “Морвокзал” у Приморському районі міста Маріуполя за приватним підприємством „Фірма „Елуб” м. Маріуполь, ід.код 20342978.

Станом на 25.09.2006 року Маріупольським Бюро технічної інвентаризації виготовлено технічний паспорт на торгівельний павільйон № 27а, пр-т Адмірала Нахімова м. Маріуполя, відповідно до якого власником будівлі є Фірма „Елуб”.

Відповідно до листа КП „Горархбюро” від 18.05.2007 року № 6/170, торгівельний павільйон відповідача в районі зупинки „Морвокзал” Приморського району міста запропоновано вважати розташованим за адресою: пр. Луніна, 27-а.

Обставини знаходження нерухомості позивача (торгівельного павільйону), про який йдеться у рішенням господарського суду Донецької області від 11.01.2007 року по справі № 40/394пн на спірній земельній ділянці, крім того, підтверджені представниками сторін в ході розгляду спору.

23.10.2007 року Приморським районним судом м. Маріуполя було розглянуто справу за адміністративним позовом ПП „Фірма „Елуб”, Іскра В.В. до Приморської районної адміністрації Маріупольської міської ради про визнання неправомірності бездіяльності посадовця Приморської районної адміністрації міської ради і примушування до ухвалення рішення про надання поштової адреси

У постанові Приморського районного суду м. Маріуполя від 23.10.2007 року № 2а-100/20 було також зазначено про наявність у позивача нерухомого майна (торгівельного павільйону) розташованого по пр. Адмірала Нахімова, біля зупинки „Морвокзал”. Цією постановою зобов'язано Приморську районну адміністрацію Маріупольської міської ради ухвалити рішення про надання поштової адреси торговому павільйону Приватного підприємства „Фірма „Елуб”, розташованого по пр. Адмірала Нахімова, біля зупинки „Морвокзал”.

Таким чином, матеріалами справи доводиться, що на спірній земельній ділянці знаходиться нерухоме майно, право власності на яке належить відповідачу.

Питання набуття та позбавлення права власності врегульовані Цивільним Кодексом України, зокрема, йог ст. 346, яка передбачає такі підстави припинення права власності як: відчуження власником свого майна; відмови власника від права власності; припинення права власності на майно, яке за законом не може належати цій особі; знищення майна; викупу пам'яток історії та культури; викупу земельної ділянки у зв'язку із суспільною необхідністю; викупу нерухомого майна у зв'язку з викупом з метою суспільної необхідності земельної ділянки, на якій воно розміщене; звернення стягнення на майно за зобов'язаннями власника; реквізиції; конфіскації; припинення юридичної особи чи смерті власника.

Вимоги позивача стосуються знесення будівель і споруд, розташованих на спірній земельній ділянці, право власності на які визнано за позивачем у належний спосіб, не припинено та продовжує існувати.

Тобто, фактично вимоги позивача стосуються, в тому числі позбавлення позивача права володіти, користуватися та розпоряджатися своєю власністю, фактично йдеться про припинення права власності. При цьому, підстави передбачені наведеною нормою цивільного законодавства відсутні, а тому припинення права власності вимагається до здійснення у спосіб та на підставах не передбачених законодавством. Таке суперечить положенням Конституції України та приписам законодавства, яке регулює відповідні правовідносини власності в Україні.

З огляду на викладене, позовні вимоги Маріупольської міської ради, про звільнення самовільно зайнятої земельної ділянки задоволенню не підлягають.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 116, 125, 152 Земельного кодексу України, ст. 2, 3, 12, 27, 33 Закону України „Про оренду землі”, ст.ст. 1, 2, 22, 32, 33, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України суд, -

В И Р І Ш И В :

У задоволенні позовних вимог Маріупольської міської ради до Приватного підприємства „Фірма „Елуб” про зобов'язання звільнити самовільно зайняту земельну ділянку площею 0,0021 га із земель громадської забудови, яка знаходиться на пр. Луніна, б/н (біля зупинки „Морвокзал”) в Приморському районі м. Маріуполя, повернувши до земельного запасу Маріупольської міської ради, у зв'язку із скінченням строку договору оренди земельної ділянки від 11.02.2002 року № 365, включаючи знесення будівель і споруд – відмовити.

               Суддя