Постанова

від 05.04.2011 по справі 13/368

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА



ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД  міста КИЄВА

01025,  м. Київ,  вул. Десятинна,  4/6, тел. 278-43-43

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

м. Київ

05 квітня 2011 року           12:08                               № 13/368

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Донця В.А. за участю секретаря судового засідання Велігури Д.В. розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом

Приватного підприємства "Ваш повірений"

до

Управління Пенсійного фонду України у Дніпровському районі міста Києва

про

визнання нечинним акту та зобов'язання врахувати всі кошти, що надійшли як частина єдиного податку, в рахунок платежів страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування

Приватне підприємство "Ваш повірений" звернулось з адміністративним позовом до Управління Пенсійного фонду України у Дніпровському районі міста Києва про: визнання нечинним акту перевірки від 01.02.2008 р. своєчасності, достовірності та повноти нарахування сплати ПП "Ваш повірений" внесків на загальнообов'язкове пенсійне страхування; скасування рішення Управління Пенсійного фонду України у Дніпровському районі міста Києва від 01.02.2008 р. №836 про застосування фінансових санкцій за порушення пункту 4 частини дев'ятої статті 106 Закону України "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування" в розмірі 1596,23 грн.; скасування рішення Управління Пенсійного фонду України у Дніпровському районі міста Києва від 01.02.2008 р. №835 про застосування штрафу та пені за порушення пункту 2 частини дев'ятої статті 106 Закону України "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування" в розмірі 11,37 грн.; скасування вимоги Управління Пенсійного фонду України у Дніпровському районі міста Києва про сплату боргу від 04.03.2008 р. №Ю-187 в розмірі 2511,39 грн. зобов'язання Управління Пенсійного фонду України у Дніпровському районі міста Києва врахувати всі кошти, що надійшли як частина єдиного податку, сплаченого Приватним підприємством "Ваш повірений", в рахунок платежів страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 05 квітня 2011 року закрито провадження у справі на підставі пункту 4 частини першої статті 157 Кодексу адміністративного судочинства України в частині позовних вимог про: скасування рішення Управління Пенсійного фонду України у Дніпровському районі міста Києва від 01.02.2008 р. №836 про застосування фінансових санкцій за порушення пункту 4 частини дев'ятої статті 106 Закону України "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування" в розмірі 1596,23 грн.; скасування рішення Управління Пенсійного фонду України у Дніпровському районі міста Києва від 01.02.2008 р. №835 про застосування штрафу та пені за порушення пункту 2 частини дев'ятої статті 106 Закону України "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування" в розмірі 11,37 грн.; скасування вимоги Управління Пенсійного фонду України у Дніпровському районі міста Києва про сплату боргу від 04.03.2008 р. №Ю-187 в розмірі 2511,39 грн., оскільки щодо вказаних вимог є рішення суду в спорі між тими самими сторонами, яке набрало законної сили – постанова Окружного адміністративного суду міста Києва від 08 липня 2008 року в справі №11/81.

Таким чином, судом розглянуто позовні вимоги щодо визнання нечинним акту перевірки від 01.02.2008 р. своєчасності, достовірності та повноти нарахування сплати ПП "Ваш повірений" внесків на загальнообов'язкове пенсійне страхування та зобов'язання Управління Пенсійного фонду України у Дніпровському районі міста Києва врахувати всі кошти, що надійшли як частина єдиного податку, сплаченого Приватним підприємством "Ваш повірений", в рахунок платежів страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що висновки, викладені в акті перевірки суперечать закону. Як зазначено у позовній заяві, правова позиція позивача полягає у тому, що "у якості сплачених страхових пенсійних внесків повинні бути враховані всі кошти, що були відраховані до пенсійного фонду як частина сплаченого податку".

У судовому засіданні представник позивача позов підтримав у повному обсязі.

Відповідач проти позову заперечив, зазначивши, що згідно з листом Пенсійного фонду України від 21.12.2005 р. №16515/03-30 у разі, якщо платник, який обрав спрощену систему оподаткування, не здійснює витрат на оплату праці найманих працівників або не здійснює нарахування страхових внесків у розмірі 32,3 % (до 31.03.2005 р. – 32 %), то частина коштів від єдиного та фіксованого податків, що надходять до Пенсійного фонду, обліковується в окремих реєстрах по надходженню цих коштів і до картки особового рахунку платника в графу "зараховано внесків" не заноситься. Представник відповідача пояснив, що оскільки позивачем не здійснювались витрати на оплату найманих працівників, то відповідно не було підстав зараховувати частину єдиного податку в рахунок майбутніх платежів.

Провадження у справі неодноразово зупинялось.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши докази, які містяться в матеріалах справи, судом встановлено таке.

Приватне підприємство "Ваш повірений" зареєстроване Дніпровською районною у місті Києві державною адміністрацією 09.09.2005 р. (свідоцтво серії А00 №325617), ідентифікаційний код 33543108, у період 2005-2008 роки перебувало на спрощеній системі оподаткування, платник єдиного податку.

Управлінням пенсійного фонду України у Дніпровському районі міста Києва проведено позапланову перевірку Приватного підприємства "Ваш повірений" щодо своєчасності, достовірності та повноти нарахування сплати внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування за період з 12.09.2005 р. по 31.12.2007 р., про що складено акт від 01.02.2008 р.

Під час перевірки донараховано своєчасно не обчислених та не сплачених страхових внесків в сумі 1664,31 грн.

За результатами перевірки відповідачем прийнято рішення від 01.02.2008 р. №836, №835 про застосування фінансових санкцій.

Приватне підприємство "Ваш повірений" зверталось з заявою від 14.11.2008 р. до Управління пенсійного фонду України у Дніпровському районі міста Києва про врахування коштів єдиного податку в рахунок страхових коштів. У заяві підприємство зазначило, що інспектором безпідставно не враховано 2909,08 грн. сплачених у складі єдиного податку внесків, що призвело до нарахування заборгованості.

До матеріалів справи позивачем долучено платіжні доручення про сплату єдиного податку у 2005-2008 роках. Вказана обставина відповідачем не заперечувалась.

Вирішуючи спір, суд виходить з такого.

Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, визначені в Законі України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 9 липня 2003 року №1058-IV (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин, далі – Закон №1058-IV).

Відповідно до статті 5 Закону №1058-IV цей Закон регулює відносини, що виникають між суб'єктами системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування. Дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на ці відносини лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що не суперечить цьому Закону.

Одним з принципів загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, встановленого статтею 7 Закону №1058-IV, є законодавче визначення умов і порядку здійснення загальнообов'язкового державного пенсійного страхування.

Згідно з пунктом 1 статті 11 Закону №1058-IV загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню підлягають громадяни України, іноземці (якщо інше не встановлено міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України) та особи без громадянства, які працюють на підприємствах, в установах, організаціях, створених відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, у філіях, представництвах, відділеннях та інших відокремлених підрозділах цих підприємств та організацій, в об'єднаннях громадян, у фізичних осіб – суб'єктів підприємницької діяльності та інших осіб (включаючи юридичних та фізичних осіб – суб'єктів підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок, фіксований сільськогосподарський податок, придбали спеціальний торговий патент) на умовах трудового договору (контракту) або працюють на інших умовах, передбачених законодавством, або виконують роботи на зазначених підприємствах, в установах, організаціях чи у фізичних осіб за договорами цивільно-правового характеру.

Водночас страхувальниками за Законом №1058-IV є роботодавці, в тому числі юридичні особи – суб'єкти підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок, фіксований сільськогосподарський податок, придбали спеціальний торговий патент), які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, або за договорами цивільно-правового характеру, – для осіб, зазначених у пунктах 1, 10, 15 статті 11 цього Закону. Зазначені особи (страхувальники) відповідно до частини першої статті 15 Закону №1058-IV є платниками страхових внесків до солідарної системи.

Пунктом 6 частини другої статті 17 встановлено, що страхувальник зобов'язаний нараховувати, обчислювати і сплачувати в установлені строки та в повному обсязі страхові внески.

Згідно зі статтею 18 Закону №1058-IV страхові внески є цільовим загальнообов'язковим платежем, який справляється на всій території України в порядку, встановленому цим Законом (частина третя); страхові внески не включаються до складу податків, інших обов'язкових платежів, що складають систему оподаткування. На ці внески не поширюється податкове законодавство (частина четверта); страхові внески не можуть зараховуватися до Державного бюджету України, бюджетів інших рівнів, не підлягають вилученню з Пенсійного фонду або з Накопичувального фонду і не можуть використовуватися на цілі, не передбачені цим Законом (частина п’ята).

Статтею 19 Закону №1058-IV установлено, що страхові внески до солідарної системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування нараховуються роботодавцем на суми фактичних витрат на оплату праці (грошового забезпечення) працівників, що включають витрати на виплату основної і додаткової заробітної плати та інших заохочувальних і компенсаційних виплат.

Разом з тим, особливості сплати податків, обов’язкових платежів для суб’єктів підприємницької діяльності, які обрали спрощену систему оподаткування визначені в Указі Президента України від 3 липня 1998 року №727/98 "Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва".

Статтею 3 цього Указу встановлено, що суб'єкт підприємницької діяльності – юридична особа, який перейшов на спрощену систему оподаткування, обліку та звітності, може сплачувати єдиний податок щомісяця не пізніше 20 числа наступного місяця на окремий рахунок відділень Державного казначейства України. Водночас відділення Державного казначейства України наступного дня після надходження коштів перераховують суми єдиного податку у таких розмірах: до Державного бюджету України – 20 відсотків; до місцевого бюджету – 23 відсотки; до Пенсійного фонду України – 42 відсотки; на обов'язкове соціальне страхування – 15 відсотків (у тому числі до Державного фонду сприяння зайнятості населення – 4 відсотки) для відшкодування витрат, які здійснюються відповідно до законодавства у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності, а також витрат, зумовлених народженням та похованням.

Як уже зазначалось, позивачем сплачувались внески до пенсійного фонду в складі єдиного податку, а також у періоди, коли здійснювались витрати на оплату праці найманих працівників – у відповідному відсотковому відношенні до фонду оплати праці.

Як пояснив представник відповідача, Пенсійний фонд України листом від 21.12.2005 р. №16515/03-30 роз’яснив – якщо платник, який обрав спрощену систему оподаткування, не здійснює витрат на оплату праці найманих працівників або не здійснює нарахування страхових внесків у розмірі 32,3 % (до 31.03.2005 р. – 32 %), то частина коштів від єдиного та фіксованого податків, що надходять до Пенсійного фонду, обліковується в окремих реєстрах по надходженню цих коштів і до картки особового рахунку платника в графу "зараховано внесків" не заноситься. У зв’язку з цим відповідні суми внесків, сплачених позивачем у складі єдиного податку, обліковувались в окремих реєстрах, тому відсутні підстави для їх врахування в рахунок майбутніх платежів чи повернення. При цьому представник не зміг пояснити яким чином використовуються кошти обліковані в окремих реєстрах.

Відповідно до частини тринадцятої статті 20 Закону №1058-IV суми надміру сплачених чи помилково сплачених страхових внесків до солідарної системи повертаються страхувальникам або за їх згодою зараховуються у рахунок майбутніх платежів страхових внесків.

Пунктом 11.11 "Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України", затвердженої постановою правління Пенсійного фонду України від 19 грудня 2003 р. 21-1, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 16 січня 2004 р. за №64/8663 (в редакції чинні на момент виникнення спірних правовідносин) визначено, що суми надміру сплачених чи помилково сплачених страхових внесків та інших платежів (в тому числі частина єдиного та фіксованого податків, що надходить за найманих працівників суб'єктів підприємницької діяльності, які обрали відповідний особливий спосіб оподаткування) повертаються страхувальникам або за їх згодою.

З огляду на викладене суд вважає обґрунтованою позовну вимогу щодо зобов'язання Управління Пенсійного фонду України у Дніпровському районі міста Києва зарахувати кошти, що надійшли як частина єдиного податку, сплачену Приватним підприємством "Ваш повірений" у період з 12.09.2005 р. до 31.12.2007 р. (період, який охоплений перевіркою) в рахунок майбутніх платежів страхових внесків Приватному підприємству "Ваш повірений". При цьому суд бере до уваги ту обставину, що позивач звертався до відповідача з відповідною заявою.

Щодо позовної вимоги про визнання нечинним акту перевірки від 01.02.2008 р., то за висновком суду в задоволенні цієї вимоги слід відмовити.

Право проведення перевірок органами Пенсійного фонду, їх порядок встановлені в Законі №1058-IV, Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України".

У своїх поясненнях представник позивача зазначив, що він не погоджується саме з висновками, викладеними в акті, проте висновки як і сам акт не тягне за собою порушення прав підприємства, позаяк обов’язковим до виконання є рішення, вимога Пенсійного фонду. Відтак акт перевірки не є рішенням в розумінні КАС України, не породжує, не змінює, не припиняє прав, обов’язків. Також судом не встановлено протиправних дій щодо проведення перевірки ревізором. Представником позивача не заперечувалось правомірність проведення перевірки, при цьому зазначалось, що позапланова перевірка проведена саме з ініціативи ПП "Ваш повірений".

Вирішуючи позовну вимогу щодо визнання нечинним акту перевірки суд також констатує, що відсутні підстави для закриття провадження у справі.

Згідно з частиною другою статті 124 Конституції України юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі.

Частиною другою статті 2 КАС України встановлено, що до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження. Частиною другою статті 4 КАС України передбачено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на всі публічно-правові спори, крім спорів, для яких законом встановлений інший порядок судового вирішення.

Відповідно до статті 17 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності (пункт 1 частини другої).

Водночас статтями 109 та 157 КАС України визначено, що в разі відмови у відкритті, закриття провадження у справі з підстави, коли заяву, справу не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства, то суд повинен роз'яснити позивачеві, до юрисдикції якого суду віднесено розгляд такої справи.

За висновком суду, чинним законодавством не встановлено іншого порядку оскарження акту перевірки, тому, з урахуванням того, що акт складений суб’єктом владних повноважень під час виконання владних управлінських функцій, тому відсутні підстави для закриття провадження у справі.

Керуючись статтями 9, 69-71, 94, 97, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов задовольнити частково.

Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України у Дніпровському районі міста Києва зарахувати кошти, що надійшли як частина єдиного податку, сплачену Приватним підприємством "Ваш повірений" у період з 12.09.2005 р. до 31.12.2007 р. у рахунок майбутніх платежів страхових внесків Приватному підприємству "Ваш повірений".

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Судові витрати в сумі 1,70 грн. присудити на користь Приватного підприємства "Ваш повірений" за рахунок Державного бюджету України.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції в порядку та строки, встановлені статтями 185-187 цього Кодексу шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги з одночасним надсиланням копії апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з дня проголошення постанови. У разі відкладення складення постанови у повному обсязі, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя                                                                                                В.А. Донець