Рішення

від 26.05.2008 по справі 38/62

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

38/62

                                ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ  

                                  83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

                                                             Р І Ш Е Н Н Я   

                                                            іменем України

26.05.08 р.                                                                                                     Справа № 38/62                               

Господарський суд Донецької області у складі судді Радіонової О.О.

при секретарі судового засіданні Какуша Н.О.

розглянув у відкритому судовому засіданні  в  м. Донецьку справу

за позовом: Відкритого акціонерного товариства “Харцизький хлібокомбінат” м. Харцизьк

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю “Інеса” ЛТД м. Харцизьк

про  стягнення  5 088грн.30коп.  

за участю

представників сторін:

від позивача: Боровко Р.С. представник за дов. № 189 від 06.05.2008 р.  

від відповідача: не з'явився

Суть спору:

         Позивач, Відкрите акціонерне товариство “Харцизький хлібокомбінат” м. Харцизьк звернувся до господарського суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю “Інеса” ЛТД” м.Харцизьк про стягнення заборгованості у розмірі 5 088грн.30коп.

Позивач обґрунтовує свої  позовні вимоги з посиланням на договір поставки продовольчих товарів (хлібобулочних та кондитерських виробів) № 4 від 01.01.2007р.

30.04.2008р. на адресу господарського суду надійшов лист із Головного  управління статистики у Донецькій області від 24.04.2008р. № 22-10/1224, відповідно до якого Товариство з обмеженою відповідальністю “Інеса” ЛТД м.Харцизьк значиться у ЄДРПОУ як юридична особа (ідентифікаційний код  24327603) та знаходиться за адресою: 86700, Донецька область, м. Харцизьк, вул.Жовтнева, 41 . Лист судом розглянутий, прийнятий до уваги та залучений до матеріалів справи.

Відповідач у судові засідання не з'явився, вимоги ухвал суду не виконав, витребувані документи не представив, про причину неявки суд не повідомив, хоча був належним чином повідомлений про час, дату та місце проведення судового засідання, що підтверджується відміткою канцелярії  господарського суду та повернутим на адресу суду поштовим повідомленням № 9036233 із позначкою “за закінченням терміну зберігання”.

Конверт був направлений на  адресу відповідача, вказану позивачем у позовній заяві, яка співпадає із його юридичною адресою: 86700, Донецька область, м. Харцизьк, Жовтнева,41, тому справу розглянуто за наявними в ній матеріалами, відповідно до вимог ст. 75 ГПК України.

Справа слуханням відкладалась у зв'язку з неявкою відповідача у судове засідання та необхідністю представлення сторонами  витребуваних судом документів.

Позивач 07.05.2008р. надав суду позовну заяву про зменшення позовних вимог                  № 190 від 06.05.2008р., в якій просить стягнути з відповідача заборгованість у розмірі 3629 грн. 53 коп., а також держмито в сумі 102 грн. 00 коп. та витрати на інформаційне – технічне забезпечення в сумі 118грн.00коп., у зв'язку з тим, що відповідач у добровільному порядку сплатив на користь позивача 1 458грн.77коп.

Заява судом розглянута, прийнята до уваги та залучена до матеріалів справи.

Позивач у судовому засіданні 26.05.2008р. надав клопотання, в якому просить суд залучити до матеріалів справи докази, які підтверджують поставку товару відповідачу, а також докази часткової його оплати та докази відправки претензії відповідачу - квитанцію до прибуткового касового ордеру № 7503 від 17.04.2008р. та список, згідно якого ТОВ “Інеса” ЛТД  направлені претензія та акт звірки рекомендованим листом, які судом розглянуті, прийняті до уваги та залучені до матеріалів справи.

Перед початком розгляду справи по суті представника позивача було ознайомлено з правами та обов'язками відповідно із ст. 22 ГПК України.

У судовому засіданні позивач надав клопотання про відмову від фіксації судового процесу технічними засобами, яке судом прийняте до розгляду, уваги та задоволено.

Відповідно до вимог ст. 81-1 ГПК України судом складено протокол, який долучено до матеріалів справи.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши докази по справі та вислухавши  уповноваженого представника позивача, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

01.01.2007р. між Відкритим акціонерним товариством “Харцизький хлібокомбінат” м.Харцизьк (за договором – постачальник, далі – позивач ) та Товариством з обмеженою відповідальністю “Інеса” ЛТД м.Харцизьк ( за договором – покупець, далі – відповідач)  було укладено договір  поставки продовольчих товарів (хлібобулочних та кондитерських виробів) № 4 (далі – договір), згідно до п.1.1 якого постачальник приймає на себе зобов'язання поставити покупцю хлібобулочні та кондитерські вироби, пряники, печиво, сухарі паніровані та інше, а покупець - забезпечити прийомку замовлених виробів відповідно договору та оплатити їх вартість у повному обсязі.

Розділом 2 договору сторони передбачили порядок та строки поставки, так, п. 2.2  договору передбачено, що поставка хлібобулочних виробив здійснюється у контейнерах та лотках по добовому замовленню, яке покупець повинен надати постачальнику письмово до 14.00 на вироби, які підлягають доставки на наступну добу .

Розділом 3 договору сторони передбачили якість поставленої продукції, а саме згідно з пунктом 3.1 якість хлібобулочних виробив повинна відповідати вимогам ДОСТу.

Пунктом 5.1 договору сторони визначили, що відпуск продукції  постачальником покупцю здійснюється за оптово-відпускним цінам після передплати покупця.  По письмовому дозволу постачальника відпуск продукції  можливий без передплати на три доби. Якщо оплата продукції і після цього строку не здійснена, відпуск продукції припиняється до погашення заборгованості і послідуючої передплати (п.5.2 договору) .

Суд вважає договір поставки продовольчих товарів (хлібобулочних та кондитерських виробів) № 4 від 01.01.2007р. укладеним згідно вимог ст. 638 ЦК України.

На виконання вимог договору позивачем була поставлена відповідачу продукція згідно на суму 5 088грн.30коп., що підтверджується відповідними доказами, наданими до матеріалів справи.

Відповідач в порушення вимог розділу 5 договору не перерахував позивачу грошові кошти за поставлену продукцію та станом на 24.03.2008р. заборгованість відповідача перед  позивачем склала 5088грн.30коп.  

20.03.2008р. позивачем на адресу відповідача була направлена претензія №1181, в якої позивач пропонував відповідачу у добровільному порядку перерахувати кошти за отриману продукцію у розмірі 5088грн.30коп., яку відповідач залишив без відповіді.

В процесі розгляду справи відповідач частково розрахувався з позивачем за отриману хлібобулочну продукцію у розмірі 1458грн.77коп., що підтверджується прибутковим касовим ордером №7503 від 17.04.2008р.

Оскільки відповідач до теперішнього часу не  розрахувався з позивачем за поставлену продукцію, тому останній просить суд,  з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог від 06.05.2008р., стягнути з відповідача заборгованість у  сумі                              3 629грн.53коп.

Крім того, позивач просив суд з метою забезпечення позову накласти арешт на грошові кошти відповідача.

Відповідно вимог ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається  як на підставу своїх вимог і заперечень.

 Позивач у підтвердження позовних вимог посилається на договір поставки продовольчих товарів (хлібобулочних та кондитерських виробів) № 4 від 01.01.2007р., акт звірки розрахунків, копію претензії №118 від 20.03.2008р., заяву про зменшення позовних вимог від 06.05.2008р., докази поставки товару відповідачу, правовстановлюючі документи тощо.

Відповідно до ст.43 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Оскільки між сторонами по справі уклалися господарські правовідносини, то  судом застосовані положення Господарського кодексу України як спеціального акту законодавства, який регулює право відношення у господарській сфері.

Господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема,  з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, що йому не суперечать (абзац третій ч. 1 ст. 174 ГК України)

Суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору   ( п. 1 ст. 193 ГК України).

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом в силу приписів  абзацу 2 п. 1 ст. 193 ГК України.

Частиною 2 ст. 11 ЦК України передбачено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини. У випадках встановлених актами цивільного законодавства або договором, підставою виникнення цивільних прав та обов'язків може бути настання або не настання певної події.

За своєю правовою природою договір поставки продовольчих товарів (хлібобулочних та кондитерських виробів) є договором поставки.

Стаття 712 ЦК України передбачає, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Ст.509 ЦК України передбачено, що у силу зобов'язання одна особа (боржник) зобов'язана здійснити на користь іншої особи (кредитора) певну дію, наприклад: передати майно, виконати роботи, оплатити кошти та інше або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до вимог ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ч.1 ст. 692 ЦК України покупець зобов”язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Статтею 530 ЦК передбачений строк (термін) виконання зобов'язання. Якщо  у  зобов'язанні  встановлений  строк  (термін)  його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Якщо строк (термін) виконання боржником обов”язку не встановлений або визначений моментом пред”явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов”язок у семиденний строк від дня пред”явлення вимоги, якщо обов”язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства. ( ч. 2 ст. 530 ЦК України).

Вимога позивача щодо оплати заборгованості була залишена без реагування.

Оскільки відповідач до теперішнього часу не повністю розрахувався з відповідачем відповідно до умов договору,  вимога позивача щодо стягнення заборгованості у сумі                    3 629грн.53коп. є доказаною, обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Суд відмовляє у задоволенні клопотання позивача щодо забезпечення позову у вигляді накладення арешту на грошові кошти, оскільки позивачем не надано доказів у його підтвердження.

Позовні вимоги підтверджуються представленими доказами по справі та не спростовуються жодним доказом відповідача.

З урахуванням зазначеного, суд вважає, що витрати по сплаті держмита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу треба віднести на відповідача, оскільки він необґрунтовано довів розгляд справи до суду.

Враховуючи викладене та керуючись 174, 193 Господарського кодексу України,  ст.ст.11, 509, 526, 530, 692, 712  ЦК України, ст.ст. 22, 33, 43, 44, 49, 75, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України,  господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Відкритого акціонерного товариства “Харцизький хлібокомбінат” м. Харцизьк до Товариства з обмеженою відповідальністю “Інеса” ЛТД м. Харцизьк про стягнення заборгованості у розмірі 3 629грн.53коп., задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Інеса” ЛТД м. Харцизьк  (86700, Донецька область, м.Харцизьк, вул. Жовтнева,41, р/р 26005301685377 в АК ПІБ м. Харцизька, МФО 334345, ЄДРПОУ 24327603) на користь Відкритого акціонерного товариства “Харцизький хлібокомбінат” м. Харцизьк  (86700, Донецька область, м.Харцизьк, вул. Красіна,3, р/р 26006301686331 в АК ПІБ м. Харцизька,  МФО 334345, ЄДРПОУ 00376136) заборгованість у сумі  3 629грн.53коп., держмито у сумі 102грн.00коп. та витрати на інформаційно-технічне  забезпечення судового процесу в       сумі 118 грн.

Рішення оголошено у судовому засіданні 26.05.2008року.

Видати наказ після набрання рішення законної сили, по закінченні десятиденного строку з дня його прийняття.

               Суддя                                                                                                                                  

Надруковано 3 примірника:

1 – до справи

2—сторонам у справі