Постанова

від 05.07.2011 по справі 15/213/10

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУ Д УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"05" липня 2011 р. Справа № 15/213/10

Вищий господарський су д України в складі колегії

суддів: Овечкін В.Е.

Чернов Є.В.

Цвігун В.Л.

розглянувши касаційну ска ргу ОСОБА_1

на постанову Одеської апеляційного гос подарського суду

від 20 квітня 2011 року

у справі № 15/213/10 господарського суду М иколаївської області

за позовом ОСОБА_1

до ВАТ "Братський сирзавод"

ТОВ "Оазис"

про визнання недійсним сертиф ікату акцій

В С Т А Н О В И В:

Рішенням господарського с уду Миколаївської області ві д 08.02.2011 р. (суддя Ржепецький В.О.) в позові про визнання недійсн им сертифікату акцій серії А № 508 від 11.05.2010, що виданий ТОВ "Оази с", відмовлено.

Суд дійшов висновку про від сутність підстав вважати пра ва позивача порушеними, оскі льки доводи позивача про пор ушення права на одержання пр ибутку безпідставні, так як б удь-які відомості про неправ омірний розподіл товариство м прибутку, які б свідчили про порушення права позивача, ві дсутні; законом не встановле но правових наслідків недійс ності сертифікату акцій у ра зі відсутності реквізитів за значених в п. 5 ст. 6 Закону Украї ни "Про цінні папери та фондов ий ринок", тому обраний спосіб захисту порушеного права не відповідає закону.

Постановою Одеського апел яційного господарського суд у від 20.04.2011 р. (судді Жеков В.І., Кар тере В.І., Пироговський В.Т.) ріш ення господарського суду Мик олаївської області від 08.02.2011 р. залишено без зміни.

Позивач в касаційній скарз і просить постанову апеляцій ної інстанції та рішення гос подарського суду першої інст анції скасувати з підстав по рушення норм права, позов зад овольнити в повному обсязі.

Заявник вважає, що судом пор ушено ст.ст. 47, 43 ГПК України щод о обов'язку з'ясування усіх об ставини справи, що вход ять до предмету доказування в ній та мають значення для її розгляду, хоча б сторони та ін ші учасники судового процесу й не посилалися на відповідн і обставини, а саме судами не в итребувано необхідних відом остей стосовно фактичного ро зподілу прибутку товариства Відповідача-1, документів (зок рема протоколів загальних зб орів акціонерів, рішень прав ління тощо), які б свідчили про вчинення Відповідачами дій, спрямованих на неправомірни й розподіл прибутку, відомос тей щодо отримання останнім прибутку у вигляді дивіденді в, або відомостей щодо причин неотримання вказаного прибу тку. Заявник вважає невірним висновок суду про неправиль ний спосіб захисту порушеног о права з огляду на Рішення Ко нституційного Суду України № 18-рп/2004 від 1 грудня 2004 року у спра ві № 1-10/2004 щодо офіційного тлума чення окремих положень части ни першої статті 4 Цивільного процесуального кодексу Укра їни (справа про охоронюваний законом інтерес) зазначено, щ о «акціонер може захищати св ої безпосередні права чи охо ронювані законом інтереси шл яхом звернення до суду у випа дку їх порушення, оспорюванн я чи невизнання самим акціон ерним товариством, учасником якого він є, органами чи іншим и акціонерами цього товарист ва, тому вважає, що судом поруш ено ст.ст. 2, 7 Закону України «Пр о судоустрій і статус суддів », ст. 124 Конституції України.

Заявник вважає, що судом пор ушено ст.ст. 5, 6 Закону України « Про Національну депозитарну систему та особливості елек тронного обігу цінних папері в в Україні», ст.ст. 33, 52, 61 Закону У країни «Про акціонерні товар иства», не було враховано, що с пірний сертифікат акцій №508 ви даний від 11 травня 2010 року не мі стить установлених чинним за конодавством наступних рекв ізитів, відтак є недійсним.

Вищий господарський суд Ук раїни, розглянувши матеріали справи, доводи касаційної ск арги, дійшов висновку, що каса ційна скарга не підлягає зад оволенню з наступних підстав .

Судом встановлено, що 11 трав ня 2010 р. ВАТ "Братський сирзавод " був виданий сертифікат акці й серії А № 508 на ім'я ТОВ "Оазис", який був підписаний головою правління ОСОБА_2

Відповідно до вимог ст. 16 ЦК У країни, кожна особа має право звернутися до суду за захист ом свого особистого немайнов ого або майнового права та і нтересу. Способами захисту цивільних прав є: 1) визнання п рава; 2) визнання правочину нед ійсним; припинення дії, яка по рушує право; 4) відновлення ста новища, яке існувало до поруш ення; 5) примусове виконання об ов'язку в натурі; 6) зміна право відношення; 7) припинення прав овідношення; 8) відшкодування збитків та інші способи відш кодування майнової шкоди; 9) ві дшкодування моральної (немай нової) шкоди; 10) визнання незак онними рішення, дій чи бездія льності органу державної вла ди, органу влади Автономної Р еспубліки Крим або органу мі сцевого самоврядування, їхні х посадових і службових осіб . Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим спос обом, що встановлений догово ром або законом.

Частиною. 2 ст. 20 ГК України, вс тановлено, що кожний суб'єкт г осподарювання та споживач ма є право на захист своїх прав і законних інтересів. Права та законні інтереси зазначених суб'єктів захищаються шляхо м: визнання наявності або від сутності прав; визнання повн істю або частково недійсними актів органів державної вла ди та органів місцевого само врядування, актів інших суб'є ктів, що суперечать законода вству, ущемлюють права та зак онні інтереси суб'єкта госпо дарювання або споживачів; ви знання недійсними господарс ьких угод з підстав, передбач ених законом; відновлення ст ановища, яке існувало до пору шення прав та законних інтер есів суб'єктів господарюванн я; припинення дій, що порушуют ь право або створюють загроз у його порушення; присудженн я до виконання обов'язку в нат урі; відшкодування збитків; з астосування штрафних санкці й; застосування оперативно-г осподарських санкцій; застос ування адміністративно-госп одарських санкцій; установле ння, зміни і припинення госпо дарських правовідносин; інши ми способами, передбаченими законом.

Отже, нормами матеріальног о права визначено, що судовий захист прав та законних інте ресів здійснюється виключно у спосіб, визначений чинним з аконодавством або договором .

Позивач доводить, що оспорю ваний сертифікат акцій не ві дповідає визначеним законом вимогам, доводить, що особа, я кій видано сертифікат зловжи ває правом, блокує діяльніст ь товариства, чим порушує пра во позивача на отримання при бутку.

Суд вірно виходив з того, що для вирішення спору про прав о необхідно визначити, які пр ава позивача порушені, яким ч ином та ким, а також який спосі б захисту яких порушених пра в або інтересів обрав позива ч.

Встановивши наявність у ос оби, яка звернулася з позовом , суб' єктивного матеріально го права або охоронюваного з аконом інтересу, на захист як их подано позов, суд з' ясову є наявність чи відсутність ф акту порушення або оспорення відповідного права.

Суд дійшов правильного вис новку, що доводи позивача не м ожуть братися до уваги, оскіл ьки, будь-яких відомостей про неправомірний розподіл това риством прибутку не наведено , належними та допустимими до казами не доведено, тому підс тави вважати права позивача порушеними відсутні.

Таким чином, касаційна інст анція вважає, що обраний пози вачем спосіб захисту не коре спондується з тими, що визнач ені вищевказаними нормами за кону, до відновлення порушен ого права, яке доводить позив ач, не призводить, тому виснов ок суду про відмову в позові п равомірний.

Відповідно до ч. 2 ст.1115 ГПК Укр аїни касаційна інстанція вик ористовує процесуальні прав а суду першої інстанції викл ючно для перевірки юридичної оцінки обставин справи та по вноти їх встановлення у ріше нні або постанові господарсь кого суду.

Відповідно до ч.2 ст.1117 ГПК Укр аїни касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставин и, що не були встановлені у ріш енні або постанові господарс ького суду чи відхилені ним, в ирішувати питання про достов ірність того чи іншого доказ у, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові дока зи або додатково перевіряти докази.

Доводи скаржника зводятьс я до доведення обставин неві дповідності оспорюваного се ртифікату акцій вимогам зако ну, що однак встановлених обс тавин та правильність правов их висновків суду щодо невір ності обраних матеріально пр авових способів захисту прав а не спростовують, не грунтую ться на вірному розумінні пр едмету, меж та способів доказ ування, значення для них не ма ють, тому судові рішення є так ими, що відповідають чинному законодавству та обставинам справи і підстави для їх скас ування відсутні.

Виходячи з викладеного, ке руючись ст.ст. 1115, 1117, 1118, 1119, 11111 ГПК Укр аїни, Вищий господарський су д України

П О С Т А Н О В И В:

Постанову Одеського ап еляційного господарського с уду від 20.04.2011 р. та рішення госпо дарського суду Миколаївсько ї області від 08.02.2011 р. у справі № 15/213/10 господарськ ого суду Миколаївської облас ті залишити без зміни, а касац ійну скаргу - без задоволенн я.

Головуючий, суддя В.Овечкін

судді Є. Чернов

В . Цвігун