Постанова

від 26.03.2008 по справі 14/427-07

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ 

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ 

 ПОСТАНОВА         

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ         

 26 березня 2008 р.                                                                                   

№

14/427-07 

Вищий  господарський суд  України у складі колегії  суддів:

головуючого

судді     

Кривди

Д.С. -(доповідача у справі),

суддів:

Жаботиної

Г.В., Уліцького А.М.,

розглянувши

у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу

Приватного

підприємця ОСОБА_1  

на

постанову Харківського

апеляційного господарського суду від 

17.12.2007 року

у

справі

№14/427-07

господарського суду Сумської області 

за

позовом

Товариства

з обмеженою відповідальністю “Соснівське”

до

Приватного

підприємця ОСОБА_1

про

стягнення

суми, 

за

участю представників сторін від:

позивачів:

не

з'явились

відповідача:

не

з'явились

ВСТАНОВИВ:

Рішенням

господарського суду Сумської області від 27.09.2007р. (суддя Миропольський

С.О.) в позові про стягнення 

заборгованості відмовлено.

Постановою

Харківського апеляційного господарського суду від 17.12.2007р. (судді

Могилєвкін Ю.О. -головуючий, Пушай В.І., Барбашова С.В.) рішення господарського

суду Сумської області від 27.09.2007р. скасовано та прийнято нове рішення, яким

позов задоволено; стягнуто з відповідача на користь позивача 7248грн. боргу,

102грн. державного мита, 118грн.  витрат

на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та 51грн. державного

мита по скарзі.

Відповідач

в касаційній скарзі просить скасувати постанову апеляційного господарського

суду і припинити провадження у справі, посилаючись на неправильне застосування

норм матеріального права.

Учасники

процесу не скористалися наданим 

процесуальним правом на участь своїх представників в судовому засіданні

касаційної інстанції. Враховуючи, що явка представників сторін обов'язковою не

визнавалася, додаткові документи від сторін не витребовувались, з врахуванням

особливостей розгляду скарги судом касаційної інстанції, передбачених ст. 1117

ГПК України, колегія суддів дійшла висновку щодо можливості розгляду справи за

відсутності представників сторін.

Колегія

суддів, перевіривши наявні матеріали (фактичні обставини) справи на предмет

правильності застосування судами норм матеріального та процесуального права,

дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних

підстав.

Як

встановлено судами попередніх інстанцій та вбачається з матеріалів справи,

26.04.2007 р. відповідно до накладної №12 позивач передав відповідачу насіння

вівса в кількості 3920кг та насіння ячменю в кількості 2560кг, що відповідач не

заперечує.

При

цьому позивач в обґрунтування своїх вимог вказує на те, що при передачі зерна

між сторонами не існувало домовленості про ціну, за якою воно передається, в

зв'язку з чим розмір заборгованості за передане зерно ним розраховується з урахуванням

звичайних цін на зерно, які існували на момент передачі.

За

загальними положеннями цивільного законодавства зобов'язання виникають з

підстав, встановлених статтею 11 Цивільного кодексу України. За приписами

частини 2 цієї статті підставами виникнення цивільних прав і обов'язків,

зокрема, є договори та інші правочини, інші юридичні факти. Підставою

виникнення цивільних прав та обов'язків є дії осіб, що передбачені актами

цивільного законодавства, а також дії, що не передбачені цими актами, але за аналогією

породжують цивільні права та обов'язки. Із змістом зазначеної норми

кореспондуються і приписи статті 174 Господарського кодексу України

У

відповідності до ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним

чином, відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів

цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до

звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно

п.1 ст.530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його

виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін); зобов'язання, строк

(термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має

настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо  строк 

(термін)  виконання  боржником 

обов'язку  не встановлений або

визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його

виконання у будь-який час.

За

змістом п.4 ст.632 ЦК України якщо ціна у договорі не встановлена і не може

бути визначена виходячи з його умов, вона визначається виходячи із звичайних

цін, що склалися на аналогічні товари, роботи або послуги на момент укладення

договору.

За

таких обставин суд апеляційної інстанції цілком обґрунтовано прийняв до уваги

довідку Інституту Луб'яних культур Української Академії Аграрних наук № 720 від

28.08.07 р. (а.с. 32), згідно якої в період з 01.04.07 р. по 31.05.07 р. (тобто

в момент передачі спірного зерна за накладною № 12) реалізаційна ціна на зерно

вівса склала 1000грн. за 1 т  і на зерно

ячменю склала не менше ніж 1300грн. за 1 т.

Отже,

враховуючи, що відповідно до спірної накладної позивачем було передано

відповідачу 3920кг зерна вівса та 2560кг зерна ячменю, загальна вартість

переданого зерна складає 7248грн.

Таким

чином, суд апеляційної інстанції, дослідивши обставини неналежного виконання

відповідачем зобов'язань по оплаті зерна, та з урахуванням вказаних норм

законодавства дійшов законного і обґрунтованого висновку, що сума боргу в

розмірі 7248грн. доведена позивачем на підставі вказаних вище доказів.

За

змістом статті 111-7 Господарського процесуального кодексу України касаційна

інстанція переглядає у касаційному порядку судові рішення на підставі

встановлених фактичних обставин справи і не має права встановлювати або вважати

доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові

господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того

чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази

або додатково перевіряти докази.

Касаційна

інстанція лише на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє

правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм

матеріального і процесуального права.

Доводи

касаційної скарги зводяться до оцінки доказів та переоцінки обставин справи, що

суперечить вимогам статті 111-7 Господарського процесуального кодексу України.

За

таких обставин, переглянута у справі постанова апеляційного господарського суду

відповідає приписам  чинного  законодавства,  а 

доводи касаційної скарги 

визнаються  непереконливими.

Керуючись

ст.ст. 111-5, 111-7, 111-8, п.1 ч.1 ст. 111-9, ст. 111-11 Господарського

процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -

П О С Т А Н О В И В:

Постанову

Харківського апеляційного господарського суду від 17.12.2007 року у справі  №14/427-07 залишити без змін, а касаційну

скаргу -без задоволення.

Головуючий

суддя                                                                     

Д.Кривда

           Судді                                                                     

                   Г.Жаботина

      А.Уліцький