Україна
ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
22 червня 2011 р. справа № 2а/0570/9300/2011
Приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17
час прийняття постанови:
Донецький окружний адміністративний суд в складі:
головуючого судді Буряк І. В.
при секретарі Беспалько Г.Г.
за участю представників сторін:
позивача: ОСОБА_1 (дов.)
відповідача: ОСОБА_2 (дов.)
розглянувши у відкритому судовому засіданні
позовну заяву Державного відкритого акціонерного товариства «Торезьке шахтопрохідницьке управління по бурінню стволів і свердловин» Дочірнього підприємства ВАТ «ДХК «Спецшахтобуріння»
до Державної податкової інспекції у м. Торезі
про визнання недійсними та скасування податкових повідомлень-рішень №0000571510 від 28.04.2011р. та №0000581510 від 28.04.2011р.
ВСТАНОВИВ:
Державне відкрите акціонерне товариство «Торезьке шахтопрохідницьке управління по бурінню стволів і свердловин» Дочірнє підприємство ВАТ «ДХК «Спецшахтобуріння» (надалі – позивач, ДВАТ «Торезьке ШПУ» ДП ВАТ «ДЗК «СШБ») звернулось до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у м. Торезі (надалі – відповідач, ДПІ у м. Торезі) про визнання недійсними та скасування податкових повідомлень-рішень №0000571510 від 28.04.2011р. та №0000581510 від 28.04.2011р.
В обґрунтування позовних вимог, позивач посилається на неправомірний перерозподіл відповідачем платежів на погашення податкового боргу, внаслідок чого до позивача застосовані штрафні санкції за несвоєчасне погашення узгодженого податкового зобов’язання.
В судовому засіданні від 22.06.2011р. представник позивача позовні вимоги підтримав та просив позов задовольнити у повному обсязі.
Відповідач надав заперечення на позовну заяву за змістом яких проти вимог позивача заперечував вважаючи, що відповідно до вимог пп. 7.7. ст. 7 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», при наявності податкового боргу він погашається попередньо погашенню податкових зобов'язань, які не є податковим боргом, у порядку календарної черговості його виникнення, а тому ДПІ у м. Торезі правомірно здійснила нарахування штрафних (фінансових) санкцій згідно норми пп. 17.1.7. п.17 ст. 17 вказаного вище Закону України.
У судовому засіданні від 22.06.2011р. представник відповідача проти задоволення позовних вимог заперечував.
Суд, заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи адміністративного позову, дійшов наступних висновків.
ДВАТ «Торезьке ШПУ» ДП ВАТ «ДЗК «СШБ» зареєстроване у якості юридичної особи, ідентифікаційний код 00180338, місцезнаходження: 86600, Донецька область, м. Торез, вул. Широка, 8, про що зазначено у відповідному свідоцтві серія А00 №490665.
13.04.2011р. ДПІ у м. Торезі проведена невиїзна документальна перевірка несвоєчасної сплати податку на прибуток, земельного податку, податку на додану вартість, за наслідками якої складений відповідний акт від 13.04.2011р. №248/150/00180338.
Згідно висновку вказаного акту, встановлені порушення ДВАТ «Торезьке ШПУ» ДП ВАТ «ДЗК «СШБ» - несвоєчасно сплачено земельний податок по терміну нарахування 30.08.2010р. та 30.09.2010р., фактично сплачено: 19.11.2010р. у розмірі 1 904,39 грн.; 30.12.2010р. у розмірі 6 596,80 грн.; 03.02.2011р. у розмірі 2 527,65 грн.
На підставі акту від 13.04.2011р. №248/150/00180338 ДПІ у м. Торезі прийняті:
- податкове повідомлення-рішення від 28.04.2011р. №0000571510, яким позивача зобов’язано сплатити штраф (50%) у розмірі 3 298,40 грн. за платежем з земельного податку за затримку на 122 календарних дні суми грошового зобов’язання у розмірі 6 596,80 грн.;
- податкове повідомлення-рішення від 28.04.2011р. №0000581510, яким позивача зобов’язано сплатити штраф (20%) у розмірі 886,41 грн. за платежем з земельного податку за затримку на 126 календарних дні суми грошового зобов’язання у розмірі 4 432,05 грн.
Вказані спірні податкові повідомлення-рішення прийняті на підставі ст. 126 Податкового кодексу України.
Згідно акту від 13.04.2011р. №248/150/00180338:
- податкове зобов’язання за розрахунком земельного податку № 1196 від 30.01.2010р. (граничний термін сплати 30.08.2010р.) сплачено 30.12.2010р. у розмірі 2 291,11 грн. платіжним дорученням від 30.12.2010р. № 286 із затримкою на 122 дні;
- податкове зобов’язання за розрахунком земельного податку № 1196 від 30.01.2010р. (граничний термін сплати 30.08.2010р.) сплачено 19.11.2010р. у розмірі 1 904,39 грн. платіжним дорученням від 19.11.2010р. № 259 із затримкою на 81 день;
- податкове зобов’язання за розрахунком земельного податку № 1196 від 30.01.2010р. (граничний термін сплати 30.09.2010р.) сплачено 30.12.2010р. у розмірі 4 305,68 грн. платіжним дорученням від 30.12.2010р. № 286 із затримкою на 91 день;
- податкове зобов’язання за розрахунком земельного податку № 1196 від 30.01.2010р. (граничний термін сплати 30.09.2010р.) сплачено 03.02.2011р. у розмірі 2 527,65 грн. меморіальним ордером від 03.02.2011р. №ПН 613 із затримкою на 126 днів.
Позивачем надані: платіжне доручення від 19.11.2010р. №259, яким сплачено 6 833,33 грн. податку на землю за жовтень 2010р., про що зазначено у призначенні платежу, та платіжне доручення від 30.12.2010р. №286, яким сплачено 6 833,33 грн. податку на землю за листопад 2010р., про що зазначено у призначенні платежу.
Із наведеного вбачається, що відповідач самостійно змінив призначення платежів за вказаним платіжними дорученнями та направив їх на погашення податкового боргу з земельного податку за розрахунком земельного податку № 1196 від 30.01.2010р., внаслідок чого у позивача настав обов'язок сплатити штраф за несплачену протягом граничних строків узгодженої суми податкового зобов’язання.
При цьому, здійснення зміни призначення платежів відбувалось до набрання чинності Податковим кодексом України.
Вказані обставини сторонами у справі не спростовуються.
Копії зазначених документів наявні у матеріалах справи.
Відповідно до пункту 5.1 статті 5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», який діяв на момент виникнення спірних правовідносин, податкове зобов’язання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації.
Згідно ч.1 ст. 17 Закону України від 03 липня 1992 року № 2535-XII «Про плату за землю», що діяв на момент виникнення спірних правовідносин, встановлено, що податкове зобов'язання по земельному податку, а також по орендній платі за землі державної та комунальної власності, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за базовий податковий (звітний) період, який дорівнює календарному місяцю, щомісячно протягом 30 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.
Згідно пункту 7.7 статті 7 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», податковий борг погашається попередньо погашенню податкових зобов’язань, які не є податковим боргом, у порядку календарної черговості його виникнення, а в разі одночасного його виникнення за різними податками, зборами (обов’язковими платежами) — у рівних пропорціях.
Згідно підпункту 17.1.7. пункту 17.1, ст. 17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов’язання протягом граничних строків, визначених зазначеним Законом, такий платник податку зобов’язаний сплатити штраф у таких розмірах:
- при затримці до 30 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов’язання, — у розмірі десяти відсотків погашеної суми податкового боргу;
- при затримці від 31 до 90 календарних днів включно, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов’язання, — у розмірі двадцяти відсотків погашеної суми податкового боргу;
- при затримці, що є більшою 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов’язання, — у розмірі п’ятдесяти відсотків погашеної суми податкового боргу.
Таким чином, на підставі викладеного, вбачається обов’язок платника податків здійснювати погашення податкового боргу у разі його виникнення у порядку черговості.
Вказаному обов’язку кореспондує передбачене названим законом зобов’язання платника податків сплатити штраф за непогашення протягом граничних строків узгодженої суми податкового зобов’язання, який наступає тільки після самостійного погашення таким платником суми податкового боргу.
Законом України від 04.12.1990р. № 509-XII «Про державну податкову службу в Україні», в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин, передбачено, що саме ним визначається статус державної податкової служби в Україні, її функції та правові основи діяльності.
Так, зокрема ст.ст. 8, 11 даного Закону наведено вичерпний перелік прав та функцій податкових органів, за змістом яких право самостійно погашати податкові зобов’язання платника податків шляхом зміни призначення платежу, у податкових органів - відсутнє.
Законом України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», що діяв під час здійснення податковим органом зміни призначення платежу, також не передбачено право самостійно погашати податкові зобов’язання платника податків шляхом зміни призначення платежу, у податкових органів
Таким чином, суд приходить до висновку, що зміна призначення платежу за наданими до матеріалів справи платіжними дорученнями здійснена податковим органом поза межами наданих законодавством повноважень, а тому, ДПІ у м. Торезі протиправно нараховані штрафні (фінансові) санкції спірними податковими повідомленнями-рішеннями.
Також, слід зазначити, що відповідно до ст. 126 Податкового кодексу України встановлено, що у разі якщо платник податків не сплачує суми самостійно визначеного грошового зобов'язання протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах:
при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу;
при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.
Тобто, вказаною статтею передбачений максимальний розмір штрафу за затримку сплати суми самостійно визначеного грошового зобов'язання у розмірі 20 відсотків від цієї суми.
Натомість, податковим повідомленням-рішенням від 28.04.2011р. №0000571510, що прийнято на підставі ст. 126 Податкового кодексу України, безпідставно застосовано штраф у розмірі 50 % від несвоєчасно погашеної суми податкового зобов’язання.
На підставі наведеного, Суд приходить до висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог.
Частиною першою ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).
Керуючись ст. ст. 11, 17, 69-72, 86, 87, 94, 158-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
ПОСТАНОВИВ:
1. Позов Державного відкритого акціонерного товариства «Торезьке шахтопрохідницьке управління по бурінню стволів і свердловин» Дочірнього підприємства ВАТ «ДХК «Спецшахтобуріння» до Державної податкової інспекції у м. Торезі задовольнити повністю.
Визнати недійсними і скасувати податкові повідомлення-рішення №0000571510 від 28 квітня 2011 року та №0000581510 від 28 квітня 2011 року.
2. Стягнути з Державного бюджету України (рахунок № 31112095700005 Державний бюджет Калінінського району м. Донецька, ЄДРПОУ – 34687090, МФО – 834016, банк – Головне управління Державного Казначейства України у Донецькій області) на користь Державного підприємства «Донецька вугільна енергетична компанія» (ідентифікаційний код 00180338, місцезнаходження: 86600, Донецька область, м. Торез, вул. Широка, 8) 3 (три) гривні 40 (сорок) копійок судового збору.
3. Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження.
4. Постанова прийнята у нарадчій кімнаті, вступна та резолютивна частина проголошена у судовому засіданні 22 червня 2011 року, повний текст виготовлено 29 червня 2011 року.
5. Постанова може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Суддя Буряк І. В.
Суд | Донецький окружний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 22.06.2011 |
Оприлюднено | 14.07.2011 |
Номер документу | 16914842 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Донецький апеляційний адміністративний суд
Арабей Тетяна Георгіївна
Адміністративне
Донецький апеляційний адміністративний суд
Арабей Тетяна Георгіївна
Адміністративне
Донецький окружний адміністративний суд
Буряк І. В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні