Рішення

від 16.05.2011 по справі 5013/366/11

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

5013/366/11

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Кіровоградської області

      ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

 "16" травня 2011 р.Справа № 5013/366/11

Господарський суд Кіровоградської області у складі судді Колодій С.Б. розглянув справу № 5013/366/11

за позовом: товариства з обмеженою відповідальністю "Вектор", м. Кіровоград

до відповідача: товариства з обмеженою відповідальністю "ХХІ - Вік", м. Кіровоград

про стягнення 219 907,53 грн.  

ПРЕДСТАВНИКИ:

від позивача - Четвертак І.Ю., директор  ТОВ "Вектор";

від відповідача - участі не приймав.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Вектор" звернулося до господарського суду Кіровоградської області з позовом про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю "ХХІ - Вік" заборгованості в сумі 234 568,40 грн., з яких: 179 541,88 грн. основного боргу, пеня в сумі 55 026,52 грн., а також судових витрат.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачем несвоєчасно була проведена оплата отриманого товару згідно договору купівлі - продажу № 29/07-01 від 29.07.2009 року.  

21.04.2011 року позивачем подано до суду заяву про зменшення розміру позовних вимог в порядку статті 22 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до якої просить стягнути з відповідача 179 541,88 грн. основного боргу, 18 150,94 грн. пені, 5 876,40 грн. 3% річних, 16 338,31 грн. інфляційних втрат, а також судових витрат.

Представник позивача у судовому засіданні підтримав позов у повному обсязі.

Представник відповідача у судовому засіданні 27.04.2011 позовні вимоги заперечив частково, посилаючись на те, що відповідно до ч. 2 ст. 258 Цивільного кодексу України позовна давність до вимоги про стягнення неустойки (пені) застосовується в один рік, в частині основного боргу відповідач  позовні вимоги визнав.

Розглянувши наявні матеріали справи, дослідивши подані докази та заслухавши  позивача, господарський суд, -

                                                   ВСТАНОВИВ:

29.07.2009 між товариством з обмеженою відповідальністю  "Вектор" (Постачальник) та товариством з обмеженою відповідальністю "ХХІ-Вік" (Покупець) було укладено договір купівлі - продажу № 29/07-01 (далі - Договір).

Відповідно до умов Договору Постачальник зобов'язався поставити і передати у власність Покупцю металопродукцію, а Покупець прийняти його та оплатити на умовах даного договору (пункт 1.1).

Згідно пункту 2.1 Договору товар поставляється партіями, згідно поданих Покупцем заявок, а найменування товару, ціна, його кількість та строк поставки зазначається в накладних та специфікаціях, які є невід"ємними частинами даного Договору.  

Загальна сума Договору складається з вартості специфікацій, накладних, які є доповненнями до цього Договору (пункт 3.1 Договору).  

Пункт 3.2 Договору передбачає, що Покупець зобов"язаний оплатити постачальнику 100% вартості товару (партії товару), яка вказана в заявках, специфікаціях та накладних, які є невід"ємними частинами цього Договору. Повний розрахунок проводиться на підставі виданих Постачальником рахунків - фактур (пункт 3.3 Договору).

Відповідно до пункту 4.1 Договору кінцевий термін оплати кожної партії товару вказується у відповідній специфікації, в українській національній валюті.

Договір підписаний повноважними представниками сторін та скріплений круглими печатками.

Так сторонами складено Специфікації: № 1 від 30.09.2009 на суму 81 534,59 грн., № 2 від 13.08.2009 на суму 120 952,39 грн., № 3 від 24.09.2009 на суму 33 431,23 грн., № 4 від 01.10.2009 на суму 29 081,12 грн., № 5 від 15.10.2009 на суму 60 217,08 грн., № 6 від 22.10.2009 на суму 63 652,96 грн., № 7 від 03.11.2009 на суму 7 128,25 грн., № 8 від 13.11.2009 на суму 135 907,79 грн., № 9 від 17.11.2009 на суму 123 634,09 грн., всього на суму 655 539,50 грн. (а.с. 15- 23).

У всіх специфікаціях передбачено термін оплати кожної партії  товару, який зазначається у відповідній специфікації.

Відповідно до видаткових накладних постачальник передав покупцю товар (металопродукцію), а саме: РН-0000198 від 30.07.2009 на суму 81 534,59 грн., РН-0000217 від 13.08.2009 на суму 120 952,39 грн., РН-0000266 від 24.09.2009 на суму 33 431,23 грн., РН-0000283 від 01.10.2009 на суму 29 081,12 грн., РН-0000297 від 15.10.2009 на суму 60 217,08 грн., РН-0000312 від 22.10.2009 на суму 63 652,96 грн., РН-0000326 від 03.11.2009 на суму 7128,25 грн., РН-0000341 від 13.11.2009 на суму 135 907,79 грн., РН-0000348 від 17.11.2009 на суму 123 634,09 грн., всього на суму 655 539,50 грн.  (а.с.24-33).

Станом на 25.06.2010 року за відповідачем рахувалась заборгованість в розмірі                     239 541,88 грн., про що відповідача повідомлено листом від 25.06.2010 р. вих. № 67, який отримано відповідачем 08.07.2010 (а.с.49).  

В матеріалах справи міститься акт звірки взаєморозрахунків станом на 15.06.2010 року, який підписаного сторонами та відповідно до якого за відповідачем рахується заборгованість в сумі 239 541,88 грн. (а.с.50).  

Станом на день подачі позову до суду за відповідачем рахується заборгованість в сумі 179 541,88 грн.   

Відповідно до статей 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутністю конкретних вимог щодо виконання зобов'язання – відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до статті 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

За нормою статті 692 цього Кодексу покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.  

Специфікації, що є невід'ємною частиною Договору передбачають строк передачі товару.

21.04.2011 року позивачем подано до суду заяву про зменшення розміру позовних вимог в порядку статті 22 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до якої просить стягнути з відповідача 179 541,88 грн. основного боргу, 18 150,94 грн. пені, 5 876,40 грн. 3% річних, 16 338,31 грн. інфляційних втрат, а також судових витрат.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем 06.05.2011 року частково сплачено заборгованість перед позивачем в сумі 50 000,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 144 від 06.05.2011 року (а.с. 100).  

Відповідач не надав суду доказів сплати заборгованості в сумі 129 541,88 грн.

Згідно статті 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається.

У відповідності до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Отже покупець свої обов'язки відповідно до Договору не виконав, за поставлений товар в повному обсязі не розрахувався, тому господарський суд вважає позовні вимоги по стягненню основного боргу обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в загальній сумі 129 541,88 грн.

В частині стягнення 50 000,00 грн. боргу у відповідності до п. 1-1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України провадження у справі слід припинити.     

Відповідно до пункту 2 статті 193 Господарського кодексу України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Згідно пункту 1 статті 229 Господарського кодексу України учасник господарських відносин у разі порушення ним грошового зобов'язання не звільняється від відповідальності через неможливість виконання і зобов'язаний відшкодувати збитки, завдані невиконанням зобов'язання, а також сплатити штрафні санкції відповідно до вимог, встановлених цим Кодексом та іншими законами.

Відповідно до пункту 4 статті 231 Господарського кодексу України у разі, якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором.

Відповідно до п. 6.2 Договору при отримані товару з відстрочкою платежу згідно специфікації в разі несвоєчасної оплати товару покупець сплачує постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла в період прострочки, від суми заборгованості за кожний день прострочки.

Статтею 223 Господарського кодексу України визначено, що при реалізації в судовому порядку відповідальності за правопорушення у сфері господарювання застосовуються загальний та скорочений строки позовної давності, передбачені Цивільним кодексом України, якщо інші строки не встановлено цим Кодексом.

Відповідно до ч. 2 статті 258 Цивільного кодексу України позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).

За ч. 1 ст. 261 Цивільного кодексу України перебіг позовної давності починається від дня коли, особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Частина 6 статті 232 Господарського кодексу України передбачає, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов"язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов"язання мало бути виконано.

В судовому засіданні 21.04.2011 року відповідач, керуючись ч. 3 ст. 267 Цивільного кодексу України, надав заяву про застосування строків позовної давності та просив суд застосувати спеціальну позовну давність в один рік, яка застосовується до вимог про стягнення пені.

Господарський суд дослідивши матеріали справи, подані сторонами докази, прийшов до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення пені підлягають частковому задоволенню.

Як вбачається з матеріалів справи, перебіг позовної давності з врахуванням п. 1 ч. 2 ст. 258 Цивільного кодексу України для стягнення пені в один рік  розпочався 11.12.2009 року і закінчився 09.05.2010 року.

Як свідчать матеріли справи, позовна заява зареєстрована в господарському суді 17.03.2011 року.   

Суд не може погодитись з сумою пені, яку просить стягнути позивач, оскільки позивачем був пропущений строк позовної давності, а тому пеня має бути перерахована з урахуванням строку позовної давності.

Таким чином, перерахована судом пеня з урахуванням встановленої  заборгованості та строку позовної давності, на підставі ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України складає           5 344,45 грн.

Отже, загальна сума пені, яка підлягає стягненню з відповідача складає 5 344,45 грн.

Стаття 625 Цивільного кодексу України передбачає, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до розрахунку позивача сума 3% річних складає 5876,40 грн., сума втрат від інфляції складає 16 338,31 грн.

Господарський суд в задоволенні позовних вимог в частині стягнення 3% річних та інфляційних втрат відмовляє в силу наступного.  

Відповідно до статті 22 Господарського процесуального кодексу України до початку  розгляду господарським судом справи по суті позивач має право змінити предмет або підставу позову шляхом подання письмової заяви.

Позивачем 21.04.2011 року подано заяву про зменшення розміру позовних вимог, в якій просить стягнути з відповідача 3% річних в сумі 5 876,40 грн. та інфляційних втрат в сумі               16 338,31 грн.

Як вбачається з матеріалів справи, розгляд даної справи по суті було розпочато в судовому засіданні 07.04.2011 року.

Враховуючи викладене, а також те, що згідно правил ст. 22 Господарського процесуального кодексу України змінити предмет або підставу позову можливе лише до початку розгляду справи по суті вимоги позивача в  частині стягнення 3% річних в сумі 5876,40 грн. та втрат від інфляції в сумі 2345,68 грн. задоволенню не підлягають.

За таких обставин, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню в сумі                      134 886,33 грн., з яких 129 541,88 грн. основного боргу, 5 344,45 грн. пені.

На підставі статті 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на відповідача (пропорційно розміру задоволеним позовним вимогам).

Керуючись  статтями 49, 80, 82-85, 116, 117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

                                                     ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "ХХІ - Вік" (25006, м. Кіровоград, вул. Дзержинського, буд. 72, ідентифікаційний код 32967649, р/р 26007301100037 в ВАТ "ВТБ Банк" м. Кіровоград, МФО 323000) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Вектор" (25014, м. Кіровоград, вул. Дарвіна, 50, ідентифікаційний код 23678199, р/р 26004420884051 в Одеській ОФ АКБ "Укрсоцбанк", МФО 328016) 129 541,88 грн. основного боргу, 5 344,45 грн. пені, а також 184,72 грн. державного мита та 198,41 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

В частині стягнення 50 000,00 грн. боргу припинити.

В іншій частині позовних вимог відмовити.  

Згідно частини 5 статті 85 Господарського процесуального кодексу України  рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку  подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Рішення може бути оскаржене протягом десяти днів з дня його підписання до Дніпропетровського апеляційного господарського суду через господарський суд Кіровоградської області.

Суддя                                                                                                                    С.Б.Колодій   

Повне рішення складено - 23.05.2011 року.