Постанова

від 05.09.2011 по справі 5013/366/11

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

5013/366/11

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05.09.2011 року                                    Справа №  5013/366/11

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Антонік С.Г. (доповідач)

суддів: Герасименко І.М.., Орєшкіна Е.В.

при секретарі судового засідання: Манчік О.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Вектор», м. Кіровоград на рішення господарського суду Кіровоградської області від 16.05.2011р.. у справі  № 5013/366/11

за позовом - Товариства з обмеженою відповідальністю «Вектор», м. Кіровоград

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «ХХІ-Вік», м.Кіровоград

про стягнення 219 907,53 грн.

ВСТАНОВИВ:

          

          Рішенням господарського суду Кіровоградської області від 16.05.2011р. ( суддя  Колодій С.Б.) позов задоволено.

Стягнуто з ТОВ «ХХІ-Вік»на  користь ТОВ «Вектор»129 541,88 грн. основного боргу, 5 344,45 грн.,  184,72 грн. державного мита та 198,41 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. В частині стягнення 50 000 грн. боргу відмовлено. В іншій частині позовних вимог відмовлено.

          Рішення суду мотивоване тим, що сума основного боргу доведена позивачем та підтверджена матеріалами справи. Оскільки під час розгляду справи відповідачем сплачено 50 000 грн. боргу, то провадження в цій частині  припинено. При розрахунку пені судом застосована позовна давність у зв'язку з заявою відповідача. Відмова у стягненні 3% річних та інфляційних втрат мотивована там, що згідно ст..22 ГПК України  змінити предмет або підставу позову можливо лише до початку розгляду справи, а заява про стягнення цих коштів подана позивачем після розгляду справи.

Не погодившись з рішенням, ТОВ «Вектор»звернулося до Дніпропетровського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального і процесуального права, просить скасувати частково та прийняти нове, яким позовні вимоги в частині стягнення пені, 3% річних, інфляційних втрат задовольнити в повному обсязі.

Представник позивача у судовому засідання 05.09.2011р. не з'явився. Про час і місце розгляду справи повідомлений належним чином.

Відповідач у відзиві на апеляційну скаргу вказав, що рішення суду в частині стягнення боргу, відмови в задоволенні позову в частині стягнення інфляційних втрат та 3% річних відповідає матеріалам справи та вимогам закону. Однак вважає, що суд неправильно здійснив розрахунок пені, оскільки позивач пропустив строк позовної давності. Просить в задоволенні апеляційної скарги відмовити, а рішення суду скасувати в частині стягнення пені.

Представник відповідача в судове засідання 05.09. 2011р. не з'явився. Про час і місце розгляду справи повідомлений належним чином.

Відповідно до ст. 99 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.

Згідно зі ст. 101 Господарського процесуального кодексу України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Апеляційний суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність та обґрунтованість рішення місцевого суду у повному обсязі.

Колегія суддів, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм чинного законодавства при винесенні рішення суду, встановила:

          

29.07.2009 між товариством з обмеженою відповідальністю  "Вектор" (Постачальник) та товариством з обмеженою відповідальністю "ХХІ-Вік" (Покупець) було укладено договір купівлі - продажу № 29/07-01 (далі - Договір).

Відповідно до умов Договору Постачальник зобов'язався поставити і передати у власність Покупцю металопродукцію, а Покупець прийняти його та оплатити на умовах даного договору (пункт 1.1).

Згідно пункту 2.1 Договору товар поставляється партіями, згідно поданих Покупцем заявок, а найменування товару, ціна, його кількість та строк поставки зазначається в накладних та специфікаціях, які є невід"ємними частинами даного Договору.  

Загальна сума Договору складається з вартості специфікацій, накладних, які є доповненнями до цього Договору (пункт 3.1 Договору).  

Пункт 3.2 Договору передбачає, що Покупець зобов"язаний оплатити постачальнику 100% вартості товару (партії товару), яка вказана в заявках, специфікаціях та накладних, які є невід"ємними частинами цього Договору. Повний розрахунок проводиться на підставі виданих Постачальником рахунків - фактур (пункт 3.3 Договору).

Відповідно до пункту 4.1 Договору кінцевий термін оплати кожної партії товару вказується у відповідній специфікації, в українській національній валюті.

Договір підписаний повноважними представниками сторін та скріплений круглими печатками.

Так сторонами складено Специфікації: № 1 від 30.09.2009 на суму 81 534,59 грн., № 2 від 13.08.2009 на суму 120 952,39 грн., № 3 від 24.09.2009 на суму 33 431,23 грн., № 4 від 01.10.2009 на суму 29 081,12 грн., № 5 від 15.10.2009 на суму 60 217,08 грн., № 6 від 22.10.2009 на суму 63 652,96 грн., № 7 від 03.11.2009 на суму 7 128,25 грн., № 8 від 13.11.2009 на суму 135 907,79 грн., № 9 від 17.11.2009 на суму 123 634,09 грн., всього на суму 655 539,50 грн. (а.с. 15- 23).

У кожній специфікації зазначено кінцевий термін  розрахунків за товар вказаний у специфікації.

Позивачем на виконання умов договору, відповідно до видаткових накладних РН-0000198 від 30.07.2009 на суму 81 534,59 грн., РН-0000217 від 13.08.2009 на суму 120 952,39 грн., РН-0000266 від 24.09.2009 на суму 33 431,23 грн., РН-0000283 від 01.10.2009 на суму 29 081,12 грн., РН-0000297 від 15.10.2009 на суму 60 217,08 грн., РН-0000312 від 22.10.2009 на суму 63 652,96 грн., РН-0000326 від 03.11.2009 на суму 7128,25 грн., РН-0000341 від 13.11.2009 на суму 135 907,79 грн., РН-0000348 від 17.11.2009 на суму 123 634,09 грн. передано відповідачу товар (металопродукцію), на загальну суму 655 539,50 грн.  (а.с.24-33).

Відповідач свої зобов'язання за договором не виконав належним чином, оплату прийнятої продукції здійснив не в повному обсязі.

Станом на день подачі позову до суду за відповідачем рахується заборгованість в сумі 179 541,88 грн., яку позивач і просив стягнути. Крім того позивач просив стягнути пеню у розмірі 55 026, 52 грн.. А заявою про зменшення позовних вимог просив стягнути  179 541,88 грн. основного боргу, 18 150,94 грн. пені, 5 876,40 грн. 3% річних, 16 338,31 грн. інфляційних втрат та судові витрати.

Колегія суддів частково погоджується з рішенням господарського суду у зв'язку з наступним.

Відповідно до ч.ч.1, 7 ст.193 ГК України (ст.ст.525, 526 ЦК України), суб'єкти господарювання та інші  учасники  господарських відносин повинні  виконувати  господарські  зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог  щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язання, крім випадків, передбачених законом.

Вимоги позивача про стягнення основного боргу підтверджуються матеріалами справи та ґрунтуються на законі.

Позивачем, під час розгляду справи 06.06.2011р. платіжним дорученням № 144 сплачені кошти в сумі 50 000грн. в рахунок  часткового погашення заборгованості.

За таких обставин суд обґрунтовано стягнув з відповідача 129 541,88 грн. основного боргу, а в частині стягнення 50 000грн. провадження по справі припинив за відсутністю предмету спору.

Що стосується стягнення пені, то колегія суддів не погоджується з рішенням суду в цій частині з наступних підстав.

Згідно ч.1 ст.216, ч.1, 2 ст.218 ГК України,учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за порушення у сфері господарювання, шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій.

Підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

Учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.

Відповідно до ст..230 ГК України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно ч. 4 ст.231 ГК України, у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Пунктом 6.2 Договору сторони встановили, що при отриманні товару з відстрочкою платежу згідно специфікації у разі несвоєчасної оплати товару покупець сплачує постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла в період прострочення, від суми заборгованості за кожен день прострочення.

Оскільки кінцевий термін розрахунку на кожну партію товару зазначено у специфікації на відповідну партію товару, то розрахунок пені, у разі несплати, повинен здійснюватися по кожній поставці окремо, починаючи з дати наступної за датою кінцевого терміну розрахунку, вказаної у специфікації.

Згідно заяви позивача про зменшення позовних вимог, розрахунок пені позивачем здійснено не з суми заборгованості за поставку кожної партії товару, а на загальну суму заборгованості 179 541,88 грн. і за період з 11.12.2009р. по 09.05.2010р.. Такий розрахунок є не вірним.

Відповідно до п.4.4 Договору, оплата товару здійснюється на підставі наданих рахунків для попередньої оплати.

В матеріалах справи містяться копії рахунків з 30.07.09р. по 17.11.09р., які підтверджують факт поставки на суму 655 539,50 грн. Також містяться банківські виписки, що засвідчують факт оплати на загальну суму 339 541,88грн.

При цьому колегія звертає увагу, що лише у виписках на загальну суму 259 541,88 грн. міститься вказівка на відповідний № рахунку та його дату. У 8 виписках з 31.05.10р. по 30.09.10р. на загальну суму 80 000 грн. взагалі не зазначено ні номеру рахунку ні його дати, а вказано, що заборгованість згідно акту звірки. А тому не відому на погашення яких рахунків і коли були зараховані ці суми.  

З метою правильного розрахунку пені ухвалою суду від 13.07.2011р. від позивача вимагалося надати письмовий розрахунок з вказівкою дати, номеру виставленого рахунку, на яку, якими платіжними дорученнями, їх дата, номер та сума яка була оплачена; на скільки днів і на яку суму по кожному рахунку прострочені платежі.

Однак позивач без поважних причин витребувані матеріали суду не надав, представник позивача в судове засідання не з'явився без поважних причин. У зв'язку з ненаданням витребуваних матеріалів суд позбавлений можливості здійснити розрахунок пені, а тому в частині стягнення пені позов слід залишити без розгляду на підставі п.5 ч.1 ст.81 ГПК України.

Що стосується інфляційних втрат та 3 % річних, то колегія суддів зазначає, що господарський суд, відмовляючи в позові в цій частині, неправильно застосував норми процесуального права. Заява про їх стягнення в процесі розгляду справи не є зміною предмета позову, а є збільшенням позовних вимог, а тому повинна прийматися і розглядатися судом по суті.

Згідно ст..625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивач просив стягнути 16 338,31 грн. інфляційних втрат та 5 876,40 грн. 3% річних за період з 01.01.2010р. по 31.12.2010р. включно із суми заборгованості 179 541,88 грн.

Оскільки станом на 01.01.2010р. заборгованість відповідача складала 179 541,88 грн., а брати менший період для нарахування є правом позивача і при цьому розрахунок інфляційних втрат здійснений правильно, то позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню повністю.

В частині стягнення 3% річних позовні вимоги підлягають частковому задоволенню на суму 5 386,26 грн., оскільки позивачем безпідставно нараховано 3% річних на суму інфляційних втрат.

З урахуванням викладеного апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а рішення суду частковому скасуванню. Слід прийняти нове рішення.

Судові витрати, в тому числі за апеляційний перегляд,  покласти на сторони пропорційно задоволеним вимогам.

       

На підставі викладеного керуючись ст..ст. 80 п.1-1, 81 п.5, 101 –105 ГПК України, суд-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Вектор», м. Кіровоград задовольнити частково.

Рішення господарського суду Кіровоградської області від 16.05.2011р.. у справі  № 5013/366/11 скасувати частково та прийняти нове рішення.

Позов задовольнити частково.

  Стягнути   з Товариства з обмеженою відповідальністю "ХХІ - Вік" (25006, м. Кіровоград, вул. Дзержинського, буд. 72, ідентифікаційний код 32967649, р/р 26007301100037 в ВАТ "ВТБ Банк" м. Кіровоград, МФО 323000) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Вектор" (25014, м. Кіровоград, вул. Дарвіна, 50, ідентифікаційний код 23678199, р/р 26004420884051 в Одеській ОФ АКБ "Укрсоцбанк", МФО 328016) 129 541,88 грн. основного боргу, 16 338,31 грн. інфляційних втрат, 5 386,26 грн. 3% річних, 2 229,99 грн. витрат на державне мито.

В частині стягнення 50 000,00 грн. боргу провадження у справі слід припинити.

В частині стягнення пені позов залишити без розгляду.

В іншій частині позову відмовити.

Видачу наказів доручити господарському суду Кіровоградської області.     

Повний текст постанови складено 09.09.2011р.

Головуючий:           

---

            С.Г. Антонік

      

Судді:                        

---

            І.М. Герасименко

      

                                              

---

            Е.В. Орєшкіна

З оригіналом згідно

Пом судді                             Яцура О.В.