Рішення

від 04.07.2011 по справі 5023/3446/11 (н.р. 07/207-10)

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІ ВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. ка нцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"04" липня 2011 р. Справа № 5023/3446/11 (н.р. 07/207-10)

вх. № 3446/11 (н.р. 6832/5-07)

Суддя господарського суд у Погорелова О.В.

при секретарі судового зас ідання Стешенко О.В.

за участю представників ст орін:

позивача - не з"явився, відп овідача - ОСОБА_1., за доруче нням,

розглянувши справу за поз овом Приватного підприємс тва "Онікс", м. Київ

до Публічного акціонер ного товариства "УкрСиббанк" , м. Харків

про стягнення 38188,82 грн., -

ВСТАНОВИВ:

Приватне підприємств о "Онікс" звернулось до суду з позовом про стягнення з Публ ічного акціонерного товарис тва "УкрСиббанк" 14960,50 грн. інфляц ійних нарахувань, 3% річних в с умі 3124,72 грн., 20103,55 грн. пені та судо вих витрат по справі, мотивую чи, свої вимоги неналежним ви конанням відповідачем його з обов'язання з оплати виконан их позивачем робіт за догово ром будівельного підряду № Г .97 від 12.09.2008 року.

Відповідач проти позову за перечує в повному обсязі, з мо тивів, викладених у відзиві н а позовну заяву, наданому до с уду 24.05.2011 року та долученому до матеріалів справи. Зокрема, з аявляє про сплив позовної да вності щодо стягнення штрафн их санкцій.

Рішенням господарського с уду Харківської області від 27 вересня 2010 року, залишеним бе з змін постановою Харківсько го апеляційного господарськ ого суду від 02 грудня 2010 року, по зов задоволено частково. Стя гнуто з відповідача на корис ть позивача 14620,00 грн. інфляційн их, 2983,02 грн. 3 % річних, 17096,97 грн. пені та судові витрати. В частині с тягнення 3006,58 грн. пені, 141,70 грн. 3 % р ічних і 339,95 грн. інфляційних ві дмовлено.

Постановою Вищого господа рського суду України від 16.02.2011 р оку касаційна скарга відпові дача задоволена частково, рі шення господарського суду Ха рківської області від 27.09.2010 рок у та постанова Харківського апеляційного господарськог о суду від 02.12.2010 року скасовані, а справу направлено до госпо дарського суду Харківської о бласті на новий розгляд.

Відповідно до протоколу ро зподілу справ між суддями ві д 06.05.2011 року справу передано для розгляду судді Погореловій О.В.

Позивач правом на участь пр едставника у судовому засіда нні не скористався, причину н еявки не повідомив. Про дату, ч ас та місце розгляду справи б ув повідомлений належним чин ом, про що свідчить відмітка п ро направлення ухвали про пр изначення справи до розгляду за адресою, вказаною у позовн ій заяві.

До початку судового засіда ння відповідач звернувся до суду з заявою про фіксацію су дового процесу за допомогою ведення протоколу судового з асідання в паперовій формі. В казана заява відповідача роз глянута та задоволена судом як така, що відповідає нормам чинного законодавства.

В судовому засіданні предс тавник відповідача підтриму є відзив на позовну заяву.

Враховуючи те, що норми ст. 38 Господарського процесуальн ого кодексу України, щодо обо в`язку господарського суду в итребувати у сторін документ и і матеріали, що необхідні дл я вирішення спору, кореспонд уються з диспозитивним право м сторін подавати докази, а п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України в изначає одним з принципів су дочинства свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх п ереконливості, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих ним повноважень, ств орені належні умови для нада ння сторонами доказів та зді йснені всі необхідні дії щод о витребування додаткових до казів, та вважає за можливе ро зглянути справу за наявними у ній та додатково поданими н а вимогу суду матеріалами та документами.

З' ясувавши всі фактичні о бставини, на яких ґрунтуютьс я позовні вимоги та заперече ння проти них, всебічно та пов но дослідивши матеріали спра ви та надані учасниками судо вого процесу докази, заслуха вши пояснення представника в ідповідача, суд встановив на ступне.

12.09.2008 року між сторонами був у кладений договір будівельно го підряду № Г.97 від 12.09.2008 р. (а. с. 21-24) , відповідно до умов якого ген еральний підрядник (позивач) зобов'язався виконати будів ельно - монтажні роботи з реко нструкції приміщення АКІБ "У крСиббанк" (правонаступником якого є відповідач) (роботи) н а об'єкті замовника (відповід ача), що розташований за адрес ою: м. Київ, вул. Горького (Антон овича),97, на підставі наданої з амовником проектно-кошторис ної документації. Замовник з обов'язався надати будівельн ий майданчик (фронт робіт), пер едати проектно - кошторисну д окументацію, прийняти закінч ені будівельні роботи та опл атити їх.

Позивач свої зобов'язання з а вказаним договором виконав належним чином та виконав вк азані роботи на загальну сум у 554246,40 грн., що підтверджується двосторонньою проектно - кош торисною документацією до вк азаного договору та двосторо ннім актами приймання викона них підрядних робіт за груде нь 2008 року (а.с. 26-37).

Відповідно до п. 2.7 вказаного договору, після підписання с торонами акту приймання вико наних робіт, передбаченого п . 2.6 договору, замовник протяго м 3-х робочих днів оплачує гене ральному підряднику ціну вик онаних робіт.

Судом встановлено, що в над аних позивачем актах прийман ня виконаних підрядних робіт відсутні дати підписання ци х актів, що унеможливлює визн ачення настання триденного с троку оплати виконаних робіт відповідачем відповідно до п. 2.7 вказаного договору.

Відповідно до ч. 2 ст. 530 ЦК Укр аїни, якщо строк (термін) викон ання боржником обов'язку не в становлений або визначений м оментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який ча с. Боржник повинен виконати т акий обов'язок у семиденний с трок від дня пред'явлення вим оги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із дог овору або актів цивільного з аконодавства.

Позивачем було направлено відповідачу лист № 71 від 29.12.2008 р. (а.с. 47), з вимогою про термінову оплату заборгованості за до говором № Г.97 від 12.09.2008 р.

Вказаний лист отримано від повідачем 29.12.2008 р.

Проте, відповідач своє зобо в'язання з оплати виконаних п озивач робіт виконав неналеж ним чином, сплативши позивач у 382239,90 грн. авансом та сплативши решту (172006,50 грн.) заборгованост і, лише 04.08.2009 р., що підтверджуєть ся відповідною банківською в ипискою (а.с. 25).

Стаття 525 ЦК України встанов лює, що одностороння відмова від зобов'язання або односто роння зміна його умов не допу скається, якщо інше не встано влено договором або законом.

Згідно з ч.1 ст. 612 ЦК України, б оржник вважається таким, що п рострочив, якщо він не присту пив до виконання зобов'язанн я або не виконав його у строк, встановлений договором або з аконом.

Отже, враховуючи вищевикла дене, відповідач визнається судом таким, що з 06.01.2009 р. простро чив виконання зобов'язання з оплати виконаних позивачем робіт, за договором № Г.97 від 12.09. 2008 р.

Відповідно до ч.1 ст. 692 ЦК Укра їни, покупець зобов'язаний оп латити товар після його прий няття або прийняття товароро зпорядчих документів на ньог о, якщо договором або актами ц ивільного законодавства не в становлений інший строк опла ти товару.

Згідно з ч.1 ст. 625 ЦК України, б оржник не звільняється від в ідповідальності за неможлив ість виконання ним грошового зобов'язання.

Відповідно до ст. 526 ЦК Україн и, ст. 193 ГК України, зобов'язанн я повинні виконуватись належ ним чином і у встановлений ст рок відповідно до умов і поря дку укладеного між сторонами договору та згідно з вимогам и закону.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК Укра їни, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'я зання, на вимогу кредитора зо бов'язаний сплатити суму бор гу з урахуванням встановлено го індексу інфляції за весь ч ас прострочення, а також три п роценти річних від простроче ної суми, якщо інший розмір пр оцентів не встановлений дого вором або законом.

Враховуючи викладене, пере віривши нарахування позивач а та враховуючи, що відповіда ча визнано судом таким, що про строчив з 06.01.2009 р., суд визнає вим оги про стягнення з відповід ача інфляційних нарахувань т акими, що підлягають задовол енню в сумі 14620,55 грн., а вимоги пр о стягнення з відповідача 3% рі чних такими, що підлягають за доволенню в сумі 2983,02 грн.

Проте, як свідчать копії пл атіжних доручень, наданих 21.06.20 11 року відповідачем по справі , а саме: платіжне доручення № 0005447357 від 15.12.2010 року на суму 2983,02 грн.; платіжне доручення № 0005447356 від 15.12.2010 року на суму 14620,00 грн.; платіж не доручення № 0005447358 від 15.12.2010 року на суму 17096,97 грн.; платіжне дору чення № 0005447336 від 15.12.2010 року на суму 561,45 грн. ( т. 2 а. с. 18-22) відповідачем було сплачено позивачу 35261,44 гр н. в рахунок сплати інфляційн их витрат, трьох відсотків рі чних та пені за рішенням госп одарського суду Харківської області від 27.09.2010 року.

За таких обставин, суд дійшо в висновку про наявність пра вових підстав для припинення провадження у справі в части ні стягнення з відповідача і нфляційних нарахувань в сумі 14620,55 грн. та 3% річних в сумі 2983,02 гр н. на підставі п. 1-1 ст. 80 Господар ського процесуального кодек су України за відсутністю пр едмету спору.

Позивач також просить суд с тягнути з відповідача пеню у розмірі 20103,55 грн.

Спеціальним законом, що рег улює договірні правовідноси ни між платниками та одержув ачами грошових коштів щодо в ідповідальності за несвоєча сне виконання грошових зобов 'язань, є Закон України "Про ві дповідальність за несвоєчас не виконання грошових зобов' язань". Суб'єктами зазначених правовідносин є підприємств а, установи та організації не залежно від форм власності т а господарювання, а також фіз ичні особи - суб'єкти підприєм ницької діяльності.

За статтями 1 та 3 вказаного З акону, платники грошових кош тів сплачують на користь оде ржувачів цих коштів за прост рочку платежу пеню в розмірі , що встановлюється за згодою сторін.

Розмір пені, передбачений с таттею 1 цього Закону, обчислю ється від суми простроченого платежу та не може перевищув ати подвійної облікової став ки Національного банку Украї ни, що діяла у період, за який с плачується пеня. Вказані нор ми є імперативними, стягненн я неустойки (пені) у разі прост рочення грошового зобов' яз ання може проводитись судом в межах розміру, визначеному законом.

Частиною 2 статті 343 Господар ського кодексу України визна чено, що пеня за прострочку пл атежу встановлюється за згод ою сторін господарських дого ворів, але її розмір не може пе ревищувати подвійної обліко вої ставки Національного бан ку України.

Відповідно до частини 6 стат ті 232 Господарського кодексу У країни, нарахування штрафних санкцій за прострочення в иконання зобов'язання, якщо і нше не встановлено договором або законом, припиняється че рез шість місяців від дня, ко ли зобов'язання мало бути вик онано.

Статтею 258 ЦК України для окр емих видів вимог законом мож е встановлюватися спеціаль на позовна давність: скороче на або більш тривала порівня но із загальною позовною дав ністю. Позовна давність в оди н рік застосовується, зокре ма, до вимог про стягнення не устойки (штрафу, пені).

Відповідно до ч. 1 ст. 261 ЦК Укра їни, перебіг позовної давнос ті починається від дня, коли особа довідалася або могла д овідатися про порушення свог о права або про особу, яка його порушила.

Судом встановлено, що відпо відач вважається таким, що пр острочив виконання свого зоб ов'язання з 06.01.2009 року. Тобто стр ок позовної давності за вимо гою про стягнення пені сплив 07.01.2010 року.

Як свідчать матеріали спра ви, позивач звернувся до суду з позовом 29.07.2010 року (т. 1 а. с. 3).

Відповідно до частини 3 та ч астини 4 статті 267 ЦК України, по зовна давність застосовуєт ься судом лише за заявою ст орони у спорі, зробленою до ви несення ним рішення. Сплив по зовної давності, про застос ування якої заявлено стороно ю у спорі, є підставою для відм ови у позові. Відповідачем за явлено про сплив позовної д авності щодо вимог про стягн ення штрафних санкцій, а саме пені.

За таких обставин, суд дійшо в висновку про наявність пра вових підстав для відмови в з адоволенні позовних вимог в частині стягнення пені.

Відповідач у відзиві на поз овну заяву також просить суд застосувати ст. 122 Господарсь кого процесуального кодексу України щодо винесення ухва ли та наказу про повернення б анку боржникові неправомірн о стягнуті грошові кошти в су мі 35261,44 грн., що були сплачені по зивачу 15.12.2010 року.

Відповідно до статті 122 Госп одарського процесуального к одексу України, якщо виконан і рішення або постанова змін ені чи скасовані і прийнято нове рішення про повну або ч асткову відмову в позові, аб о провадження у справі при пинено, або позов залишено без розгляду, боржникові пов ертається все те, що з нього с тягнуто на користь стягувач а за зміненими чи скасовани ми у відповідній частині рі шенням, постановою. Видача на казу про повернення стягнути х грошових сум, майна або йо го вартості провадиться го сподарським судом за заяво ю боржника, до якої додаєтьс я довідка, підписана керівн иком чи заступником керівни ка і головним (старшим) бухгал тером, про те, що суму, стягнут у за раніше прийнятим рішен ням, списано установою банк у або майно вилучено державн им виконавцем.

За таких обставин, суд вважа є за необхідне зазначити, що в ідповідач має право звернути сь до господарського суду з в ідповідної заявою про поверн ення сплаченої пені за рішен ням господарського суду Харк івської області від 27.09.2010 року п о справі № 07/207-10, після набрання рішенням по цій справі закон ної сили.

Вирішуючи питання розподі лу судових витрат, суд керуєт ься ст. 49 ГПК України. У спорах, що виникають при виконанні д оговорів та з інших підстав д ержавне мито покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Суми, які підлягають сплаті з а проведення судової експерт изи, послуги перекладача, адв оката, витрати на інформацій но-технічне забезпечення суд ового процесу та інші витрат и, пов'язані з розглядом справ и, покладаються: при задоволе нні позову - на відповідача; пр и відмові в позові - на позивач а; при частковому задоволенн і позову - на обидві сторони пр опорційно розміру задоволен их позовних вимог. Таким чино м, судові витрати у даній спра ві покладаються на позивача.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 6, 8, 13, 19, 41, 124, 129 Конс титуції України, ст.ст. 258, 561, 267, 525, 52 6, 530, 612, 625, 692 Цивільного кодексу Ук раїни, ст.ст. 193, 232, 343 Господарсько го кодексу України, ст. ст. 1, 4, 12, 27, 32, 33, 43, 44-49, п. 1-1 ст. 80, ст.ст. 82- 85 Господ арського процесуального код ексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Припинити провадженн я у справі в частині стягненн я інфляційних нарахувань у р озмірі 14620,55 грн. та трьох відсот ків річних у розмірі 2983,02 грн.

В решті позову - відмовити.

Суддя Погорелова О.В.

Повний текст рішення складений та підписаний 06 лип ня 2011 року