Ухвала

від 06.06.2011 по справі 7/5009/2219/11

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

7/5009/2219/11

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД                                             

ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ  

У Х В А Л А

про повернення апеляційної скарги

                   06.06.11                                                                                    справа №  7/5009/2219/11

Суддя   Кутіщева-Арнет Н.С.

Розглянувши апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «РАССВЕТ»на ухвалу господарського суду Запорізької області від 30.05.2011р. по справі № 7/5009/2219/11

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю “Лакофарбова Компанія ГРОС”,             м. Київ

до відповідача: Публічного акціонерного товариства  “РАССВЕТ”, м. Запоріжжя  

                                                                                               Суддя Н.С. Кутіщева-Арнет

Без виклику сторін

ВСТАНОВИВ:

Заявлено позов про стягнення з відповідача на користь позивача 20068,60 грн. заборгованості по договору поставки № 62 від 01.09.2010р.

28.04.2011р. ухвалою господарського суду Запорізької області порушено провадження у справі, розгляд якої призначений на 30.05.2011р.

Ухвала суду була направлена на адреси сторін в  установлений законом строк.

Сторони належним чином були сповіщені про час і місце судового засідання, що підтверджується повідомленнями про вручення поштового відправлення.

Згідно п. 26.4.7-1 Роз'яснення президії Вищого господарського суду України  № 04-5/609 від 31.05.2002р. “Про внесення змін і доповнень і про визнання таким, що втратило чинність, деяких роз'яснень президії Вищого арбітражного суду України”, особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві.       

Представник позивача в судове засідання не з'явився, про причини неявки представника позивач  суд не повідомив. Позивач без поважних причин не виконав вимоги суду, не надав витребуваних судом матеріалів.

         Згідно зі ст. 28 ГПК України, керівник підприємства зобов'язаний забезпечити явку компетентного представника для участі в судовому засіданні або особисто прийняти участь при розгляді справи.   

Відповідач також  без поважних причин не виконав вимоги суду, викладені в ухвалі від  28.04.2011р., не надав суду витребувані матеріали, не направив в судове засідання компетентного представника в судове засідання. Представник  відповідача, що приймав участь в судовому  засіданні, без поважних причин не надав суду обґрунтований відзив на позовну заяву, не визнаючи позов, не підтвердив заперечення контррозрахунком   суми боргу та не був компетентний щодо висвітлення питань по суті заперечень на позов.

         Представником  відповідача позов визнаний частково та надано  платіжне доручення               № 908 від 20.05.2011р., щодо часткового погашення пред'явленої  до стягнення  суми (сплачено 17068грн. 60коп.).    

        Платіжне доручення № 908 від 20.05.2011р. судом долучено до матеріалів справи.

        Згідно ст. 4-5 ГПК України, невиконання вимог рішень, ухвал, постанов господарських судів тягне відповідальність, встановлену цим кодексом та іншими  законами України.

Суд попереджав сторони, що у разі невиконання вимог суду, викладених в   ухвалі, суд має право, згідно з п. 5 ст. 83 ГПК України, стягнути в доход Державного бюджету України з винної сторони штраф у розмірі до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за ухилення від вчинення дій, покладених господарським судом на сторону.  

Згідно з інформаційним листом Вищого господарського  суду України від  15.03.2010р.  № 01-08/140, матеріали справ,  звернення господарських судів  і  учасників судового  процесу  та  інша  інформація,  яка  надходить до Вищого господарського суду України,  свідчать,  що  в  діяльності  деяких сторін,   третіх   осіб   у   справах  набула  поширення  практика зловживання своїми процесуальними правами.

Зокрема, мають  місце  заявлення  численних   необґрунтованих відводів суддям  господарських  судів,  нез'явлення  представників учасників судового процесу в судові засідання без поважних  причин та без повідомлення причин,  подання необґрунтованих клопотань про вчинення судом процесуальних дій,  подання зустрічних позовів  без дотримання вимог  Господарського  процесуального  кодексу  України ( 1798-12 ) (далі - ГПК),  одночасного оскарження судових рішень в апеляційному  і  в  касаційному  порядку,  подання  апеляційних та касаційних скарг на судові акти,  які не  можуть  бути  оскаржені, тощо.

Подібна практика, спрямована   на   свідоме   невиправдане затягування   судового  процесу,  порушує  права  інших   учасників судового  процесу  та  суперечить  вимогам  статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (995_004), учасником  якої є Україна,  стосовно права кожного на розгляд його справи судому продовж розумного строку.  

Водночас, згідно з частиною третьою статті 22 ГПК (1798-12), сторони   зобов'язані   добросовісно  користуватися  належними  їм процесуальними  правами,  виявляти  взаємну  повагу  до   прав   і охоронюваних законом інтересів другої сторони,  вживати заходів до всебічного,  повного та  об'єктивного  дослідження  всіх  обставин  справи.   

У разі нез'явлення в судове засідання господарського  суду представників  сторін  або  однієї  з них, господарському суду слід враховувати викладене в підпункті 3.6 пункту 3 роз'яснення  Вищого арбітражного суду    України    від    18.09.1997    N    02-5/289 (v_289800-97) "Про   деякі   питання   практики   застосування Господарського   процесуального  кодексу  України"  (з  подальшими змінами), де зазначено:      "Розпочинаючи судовий   розгляд,  суддя  має  встановити,  чи повідомлені про час і  місце  цього  розгляду  особи,  які  беруть участь у справі, але не з'явилися у засідання.

У разі    нез'явлення   в   засідання   господарського   суду представника  позивача,  якщо  його присутність було визнано обов'язковою, суддя  вправі притягти позивача до відповідальності, встановленої пунктом 5 статті 83 ГПК (1798-12),  або  залишити позов без розгляду (пункт 5 статті 81 ГПК) (1798-12),  або вжити обох цих заходів одночасно,  а також винести окрему ухвалу,  як це передбачено частиною першою статті 90 ГПК (1798-12).

Що ж до представника відповідача,  то у разі нез'явлення його представника  за  викликом  господарського суду останній має право відкласти розгляд справи  (стаття  77  ГПК)  (1798-12 ),  вжити заходів,  передбачених  пунктом  5  статті  83 ГПК (1798-12) або статтею 90 ГПК" (1798-12).

Згідно ст. 22 ГПК України, сторони  зобов'язані добросовісно користуватися належними їх процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав  і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного  та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.   

Згідно ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Докази додаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Згідно зі ст. 34 ГПК України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.                

Таким чином, сторони порушили ч. 3 ст.22, ст. ст.  28,  33 ГПК України, не виконали вимоги суду  викладені в ухвалі від 28.04.2011р.

На підставі викладеного, та користуючись правом суду, згідно з п. 5 ст. 83 ГПК України, судом, ухвалою суду від 30.05.2011р., стягнено в доход Державного бюджету України з позивача та  відповідача за ухилення від вчинення дій, покладених господарським судом на сторону, за неповагу  до суду, що виразилась в безпідставному  ухиленні від виконання законних вимог суду,  штраф в розмірі по  340 грн. 00коп. з кожної із сторін, судове засідання відкладено на 16.06.2011р.

06.06.2011р. до господарського суду Запорізької області надійшла апеляційна скарга Публічного акціонерного товариства «РАССВЕТ»на ухвалу господарського суду Запорізької області від 30.05.2011р. про відкладення судового засідання у справі № 7/5009/2219/11, в якій заявник просить скасувати ухвалу господарського суду Запорізької області від 30.05.2011р. по справі № 7/5009/2219/11 в частині стягнення з Відкритого акціонерного товариства «РАССВЕТ»на користь Державного бюджету України 340,00 грн. штрафу за ухилення від виконання законних вимог суду.

Відкрите акціонерне товариство «РАССВЕТ», у зв'язку з приведенням у відповідність до вимог Закону України «Про акціонерні товариства», перейменоване в Публічне акціонерне товариство «РАССВЕТ», що підтверджується випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців  № 477312 від 31.05.2011р.

Розглянувши матеріали апеляційної скарги, суд вважає за необхідне повернути її заявникові, враховуючи наступне:

Відповідно до ч. 1 ст. 91 ГПК України, ухвали місцевого господарського суду  оскаржуються  в апеляційному порядку окремо від рішення господарського суду лише у випадках, передбачених статтею 106 цього Кодексу.

Частиною 1 статті 106 ГПК України визначений перелік ухвал місцевого господарського суду, які можуть бути оскаржені  в  апеляційному порядку окремо  від рішення місцевого господарського суду.

Згідно із ч. 2 ст. 106 ГПК України, у разі   подання  апеляційної  скарги  на  ухвалу,  що  не  підлягає оскарженню окремо від рішення  суду,  місцевий  господарський  суд повертає її заявнику,  про що постановляє ухвалу,  яка не підлягає оскарженню.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 106 ГПК України, окремо від рішення місцевого господарського суду можуть бути оскаржені  в  апеляційному порядку ухвали місцевого господарського суду:

1) про вжиття запобіжних заходів, відмову в задоволенні заяви про вжиття  запобіжних заходів, залишення без змін ухвали про вжиття запобіжних заходів, зміну чи скасування ухвали про вжиття запобіжних заходів;

2) про повернення позовної заяви;

3) про відмову у прийнятті позовної заяви;

4) про передачу справи за підсудністю;

5) про забезпечення позову, скасування забезпечення позову;

6) про зупинення провадження у справі;

7) про припинення провадження у справі;

8) про залишення позову без розгляду;

9) про затвердження мирової угоди;

10) у справах про банкрутство (неплатоспроможність) у випадках, передбачених Законом України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”;

11) про відмову прийняти додаткове рішення, ухвалу;

12) про роз'яснення чи відмову у роз'ясненні рішення, ухвали;

13) про внесення виправлень у рішення, ухвалу;

14) про повернення заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами;

15) окрема;

16) додаткова;

17) про поновлення пропущеного строку для пред'явлення наказу до виконання;

18) про внесення виправлень до наказу, визнання наказу таким, що не підлягає виконанню;

19) про видачу дубліката наказу або відмову у його видачі;

20) про відстрочку або розстрочку виконання рішення, ухвали, постанови, зміни способу та порядку їх виконання;

21) про розгляд скарг на дії (бездіяльність) органів Державної виконавчої служби.

До вказаного переліку не входить ухвала про відкладення судового засідання винесена в порядку ст. 77 ГПК України і про накладення штрафу, винесеного судом згідно п. 5 ст. 83 ГПК України.

          Згідно з п. 1.19 Рішення зборів суддів Вищого господарського суду України  № 4 від 04.08.2010р. «Щодо змін, внесених до Господарського процесуального кодексу України згідно із Законом України «Про судоустрій та статус суддів»,  Відповідно до частини першої статті 91 ГПК (в редакції Закону) ухвали   місцевого господарського  суду  оскаржуються   в   апеляційному порядку   окремо   від   рішення   господарського   суду   лише   у   випадках, передбачених статтею 106 цього Кодексу.

У частині першій статті 106 ГПК (в редакції Закону) наведено вичерпний перелік ухвал, які можуть бути оскаржені в апеляційному порядку окремо від рішення місцевого господарського суду. Частинами другою-четвертою цієї ж статті (в редакції Закону) передбачено, що заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду. У разі подання апеляційної скарги на ухвалу, що не підлягає оскарженню окремо від рішення суду, місцевий господарський суд повертає її заявнику, про що постановляє ухвалу, яка не підлягає оскарженню ( п. 5 Постанови пленуму Вищого господарського суду України № 7 від 17.05.2011р. «Про деякі питання практики застосування розділу ХІІ Господарського процесуального кодексу»).

Згідно листа № 01-13/623 від 13.12.2010р., Донецький апеляційний господарський суд звернув увагу суддів на суворе виконання вимог частини другої статті 106 ГПК України, відповідно до яких у разі подання апеляційної скарги на ухвалу, що не підлягає оскарженню окремо від рішення суду, місцевий господарський суд повертає її заявнику, про що постановляє ухвалу, яка не підлягає оскарженню.

Враховуючи викладене, господарський суд вважає за необхідне повернути Публічному акціонерному товариству «РАССВЕТ»апеляційну скаргу б/н від 06.06.2011р.  та додані до неї матеріали.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст. ст. 86, 91, 106 ГПК України, суд

УХВАЛИВ:

Повернути Публічному акціонерному товариству «РАССВЕТ»апеляційну скаргу на ухвалу суду від  30.05.2011р. по справі № 7/5009/2219/11 з додатком на 4 аркушах.

Ухвалу направити сторонам по справі.

Дана ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя                                                                                   Н.С. Кутіщева-Арнет