Рішення

від 06.06.2011 по справі 5002-11/1597-2011-5020-768/2011

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД М. СЕВАСТОПОЛЯ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ

Іменем України

РІШЕННЯ

06 червня 2011 року справа № 5002-11/1597-2011-5020-768/2011

за позовом Фізичної ос оби-підприємця ОСОБА_1 (95000, АДРЕСА_1, ідент. номер НОМЕР_1)

до Приватного підприємс тва “Торговельний будинок “М арина” (99029, Ленінський райо н, м. Севастополь, пр. Ген. Остря кова, б. 42, кВ. 18, ідентифікаційни й код 31772130)

про стягнення 73294,70 грн.,

Суддя О.С. Погребняк

За участю представників:

позивача: ОСОБА_2 - пре дставник, довіреність № 990 від 29.04.2011;

відповідача: не з`явився ;

суть спору:

Фізична особа-підприє мець ОСОБА_1 звернулась до господарського суду АР Крим з позовною заявою до Приватн ого підприємства “Торговель ний будинок “Марина” про стя гнення 73294,70 грн.

Ухвалою господарського су ду АР Крим від 18.04.201 було порушен о провадження у даній справі №5002-11/1597-2011.

Ухвалою від 10.05.2011 господарськ у справу № 5002-11/1597-2011 за позовом Фіз ичної особи-підприємця ОСО БА_1 до Приватного підприєм ства “Торговельний будинок “ Марина”про стягнення 73294,70 грн. було передано за підсудніст ю до господарського суду міс та Севастополя.

Ухвалою господарського су ду м.Севастополя від 20.05.2011 було порушено провадження у даній справі, справу призначено до розгляду у судовому засідан ні.

У судовому засіданні 06.06.2011 пр едставник позивача підтрима в позовні вимоги, просив суд с тягнути з Приватного підприє мства “Торговельний будинок “Марина” на користь позивач а 73294,70 грн.

Позовні вимоги мотивовано тим, що між Фізичною особою-пі дприємцем ОСОБА_1 та грома дянином ОСОБА_6, як предст авником Приватного підприєм ства “Торговельний будинок “ Марина”, було укладено усну у году про поставку товару, в ре зультаті якої позивачем було передано товар на загальну с уму 73294,70 грн. Позивач в обгрунту вання наявності у відповідач а перед ним заборгованості п осилається на постанову РВ С ГУ ГУМВС України в АР Крим від 17.12.2010 про відмову у порушенні к римінальної справи, на поясн ення директора Приватного пі дприємства “Торговельний бу динок “Марина” та на накладн і, які, на думку позивача, свід чать про факт поставки, її обс яги та вартість поставленого товару.

Відповідач явку представ ника у судове засідання не за безпечив, причину неявки не п овідомив.

Суд звертає увагу на той фак т, що згідно з довідкою Управл іння статистики у м.Севастоп олі від 28.04.2010 місцезнаходження м Приватного підприємства “Т орговельний будинок “Марина ” є: 99029, м.Севастополь, просп.Г ен.Острякова, 42 кв.18 (а.с.10).

Поштова кореспонденція Пр иватному підприємству “Торг овельний будинок “Марина”, я ка направлялась судом на адр есу: 99029, м.Севастополь, просп. Ген.Острякова, 42 кв.18, поверта лась на адресу суду з відмітк ою пошти про неможливість вр учення у зв' язку з «закінче нням терміну зберігання»(а.с .27-28, ).

В пункті 4 Інформаційного ли ста Вищого господарського су ду України від 02.06.2006 № 01-8/1228 «Про де які питання практики застосу вання норм Господарського пр оцесуального кодексу Україн и, порушені у доповідних запи сках про роботу господарськи х судів у 2005 році»зазначено, що до повноважень господарськи х судів не віднесено установ лення фактичного місцезнахо дження юридичних осіб або мі сця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших п роцесуальних дій. Тому примі рники повідомлень про вручен ня рекомендованої кореспонд енції, повернуті органами зв 'язку з позначками "адресат ви був", "адресат відсутній" і т.п., з урахуванням конкретних обс тавин справи можуть вважатис я належними доказами виконан ня господарським судом обов' язку щодо повідомлення учасн иків судового процесу про вч инення цим судом певних проц есуальних дій.

На підставі викладеного, су д вважає належним сповіщення відповідача про час та місце розгляду даної справи та вва жає за можливе розглянути сп раву у відсутність представн ика відповідача за наявними у справі матеріалами.

Представнику позивача у су довому засіданні були роз`яс нені його процесуальні права , передбачені статтями 20, 22, 78 Гос подарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріа ли справи, дослідивши на дані докази, заслухавши пояснення представника від повідача, суд -

встановив:

Із змісту позову вбачаються посилання позива ча на той факт, що з 22.05.2006 по 04.07.2006 мі ж Фізичною особою-підприємце м ОСОБА_1 та громадянином ОСОБА_6, як представником П риватного підприємства “Тор говельний будинок “Марина”, було укладено усну угоду про поставку товару, в результат і якої позивачем було переда но товар на загальну суму 73294,70 г рн.

В якості підтвердження фа кту поставки товару позивач посилається на видаткові нак ладні від 22.05., 07.06., 24.06., 04.07.2006.

В обгрунутвання факту отри мання товару Приватним підпр иємством “Торговельний буди нок “Марина” позивач посилає ться на постанову РВ СГУ ГУМВ С України в АР Крим від 17.12.2010 про відмову у порушенні криміна льної справи, на пояснення ди ректора Приватного підприєм ства “Торговельний будинок “ Марина” - громадянки ОСОБ А_5, в яких вона вказує, що гро мадянин ОСОБА_6 офіційно п рацював на посаді менеджера і що він взяв під реалізацію б акалейний товар у громадянки ОСОБА_1 (а.с.11-12).

Як стверджує позива ч, відповідачем поставлений товар оплачений не був, що і ст ало причиною звернення до су ду з вимогами про стягнення з відповідача суми боргу.

Суд, вивчивши матеріали с прави, заслухавши представни ка позивача, приходить до вис новку про відсутність підста в для задоволення позовних в имог виходячи з наступного.

Відповідно до частини пе ршої статті 11 Цивільного коде ксу України (далі ? Кодекс), цив ільні права та обов'язки вини кають із дій осіб, що передбач ені актами цивільного законо давства, а також із дій осіб, щ о не передбачені цими актами , але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

Згідно з пунктом 1 частини д ругої цієї статті підставою виникнення цивільних прав та обов' язків, зокрема, є догов ори та інші правочини.

За змістом статей 202, 204 Кодекс у правочином є дія особи, спря мована на набуття, зміну або п рипинення цивільних прав та обов' язків. Правочин є прав омірним, якщо його недійсніс ть прямо не встановлена зако ном або якщо він не визнаний с удом недійсним.

Відповідно до части н першої та другої статті 205 Ко дексу правочин може вчинятис я усно або в письмовій формі. С торони мають право обирати ф орму правочину, якщо інше не в становлено законом. Правочин , для якого законом не встанов лена обов'язкова письмова фо рма, вважається вчиненим, якщ о поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відпов ідних правових наслідків.

Відповідно до статті 207 Цив ільного кодексу України, пра вочин вважається таким, що вч инений у письмовій формі, якщ о його зміст зафіксований в о дному або кількох документах , у листах, телеграмах, якими о бмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинени й у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомого ю телетайпного, електронного або іншого технічного засоб у зв'язку.

Як визначено частиною 1 статті 181 Господарського к одексу України господарс ький договір за загальним пр авилом викладається у формі єдиного документа, підписано го сторонами та скріпленого печатками. Допускається укла дення господарських договор ів у спрощений спосіб, тобто ш ляхом обміну листами, факсог рамами, телеграмами, телефон ограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо за коном не встановлено спеціал ьні вимоги до форми та порядк у укладення даного виду дого ворів.

Згідно з частиною 2 статті 638 Цивільного кодексу України , договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони у класти договір (оферти) і прий няття пропозиції (акцепту) др угою стороною.

В даному випадку, письмово о формленого договору між стор онами у справі не укладалось . Із змісту пояснень позивача у судовому засіданні вбачаю ться посилання на усну домов леність про поставку товару.

Статтею 627 Цивільного ко дексу України встановлено , що сторони є вільними в уклад енні договору, виборі контра гента та визначенні умов дог овору з урахуванням вимог ць ого Кодексу, інших актів циві льного законодавства, звичаї в ділового обороту, вимог роз умності та справедливості.

Договір є укладеним, якщо ст орони в належній формі досяг ли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови, визнані так ими за законом чи необхідні д ля договорів даного виду, а та кож усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторі н має бути досягнуто згоди (ст аття 638 Цивільного кодексу Укр аїни, стаття 180 Господарського кодексу України).

Відповідно до статті 33 Госп одарського процесуального к одексу України, кожна сторон а повинна довести ті обстави ни, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і зап еречень.

Вивчивши матеріали справи , суд дійшов до висновку про те , що документів, які б свідчили про досягнення між Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 та Приватним підприємство м “Торговельний будинок “Мар ина” згоди щодо суттєвих умо в договору, зокрема, найменув ання товару, його ціни, кілько сті суду не представлено.

В підтвердження факту пере дачі товару позивач посилаєт ься на наявні в матеріалах сп рави накладні (а.с.15-20).

В той же час, суд, за наслідка ми дослідження представлени х позивачем накладних, прихо дить до висновку про неможли вість їх прийняття в якості д оказу з огляду на наступне.

Згідно з частиною 8 статті 9 Закону України "Про бухгалт ерський облік та фінансову з вітність в Україні", відпо відальність за достовірніст ь даних, відображених в перви нних документах несуть особи , які склали та підписали ці д окументи.

Статтею 1 цього Закону пер едбачено, що первинний докум ент - це документ, який місти ть відомості про господарськ у операцію та підтверджує її здійснення.

У відповідності до част ин 1, 2 статті 9 Закону Україн и "Про бухгалтерський облік т а фінансову звітність в Укра їні", пункту 2.4 Положення пр о документальне забезпеченн я записів у бухгалтерському обліку, затвердженого нак азом Міністерства фінансів У країни № 88 від 24.05.1995, підставо ю для бухгалтерського обліку господарських операцій є пе рвинні документи, які фіксую ть факти здійснення господар ських операцій. Первинні док ументи повинні бути складені під час здійснення господар ської операції, а якщо це немо жливо - безпосередньо після ї ї закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення да них на підставі первинних до кументів можуть складатися з ведені облікові документи.

Первинні та зведені обліко ві документи можуть бути скл адені на паперових або машин них носіях і повинні мати так і обов'язкові реквізити:

назву документа (форми);

дату і місце складання;

назву підприємства, від іме ні якого складено документ;

зміст та обсяг господарськ ої операції, одиницю виміру г осподарської операції;

посади осіб, відповідальни х за здійснення господарсько ї операції і правильність її оформлення;

особистий підпис або інші д ані, що дають змогу ідентифік увати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Судом встановлено, що предс тавлені позивачем накладні вимогам первинного докуме нта, який підтверджує здійсн ення господарської операції , не відповідають, оскільки не дозволяють достовірно встан овити зміст та обсяг господа рської операції, одиницю вим іру господарської операції, а також посади осіб, відповід альних за здійснення господа рської операції і правильніс ть її оформлення.

Суд зазначає, що на представ лених накладних міститься пі дпис невідомої особи, яка отр имувала товар, відсутні рекв ізити довіреності та сама до віреність, на підставі якої м ожливо було б встановити ная вність у певної особи повнов ажень на отримання товару. Та кож відсутні будь-які відміт ки, які дозволяють зробити до стовірний висновок про отрим ання товару саме Приватним підприємством “Торговельни й будинок “Марина” та саме на суму 73294,70 грн.

Таким чином, суд вважає, що н аявні у справі накладні не є п ервинними документами; вони не фіксують факт здійснення господарської операції та не фіксують факт встановлення договірних відносин між стор онами у даній справі.

Що стосується посилань поз ивача на постанову РВ СГУ ГУМ ВС України в АР Крим від 17.12.2010 пр о відмову у порушенні кримін альної справи, то суд не може п рийняти її в якості доказу, як ий не потребує повторного до ведення.

Згідно з пунктом 6 Інформаці йного листа Вищого господарс ького суду України № 01-8/344 від 11.04. 2005 "Про деякі питання практики застосування норм Господарс ького процесуального кодекс у України, порушені у доповід них записках про роботу госп одарських судів у 2004 році", в становлені у постанові орган у дізнання, слідчого, прокуро ра про закриття кримінальної справи факти - на відміну в ід органів, про які йдеться в ч астинах другій - четвертій ст атті 35 ГПК (рішення суду, вирок суду з кримінальної справи) не є преюдиціальними.

На підставі викладеного , керуючись статтями 49, 82-85 Госпо дарського процесуального ко дексу України, суд -

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову ві дмовити.

Суддя підпис О.С. Погребняк

Рішення оформлено і підписано

в порядку статті 84 Господар ського

процесуального кодексу Ук раїни 08.06.2011