Постанова

від 16.03.2011 по справі 2а-550/11/1070

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД



КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

16 березня 2011 року                                                                                2а-550/11/1070                                                                                                          

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Спиридонової В.О., при секретарі судового засідання Малихіні Д.Ю., розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Києві адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Благовест»до Ірпінської об`єднаної державної податкової інспекції Київської області про визнання протиправними та скасування рішень,

ВСТАНОВИВ:

У січні 2011 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Благовест»  (надалі - позивач) звернулось до суду з позовною заявою до Ірпінської об`єднаної державної податкової інспекції Київської області (надалі - відповідач) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 07.06.2010 № 0000432320/0/1801, від 13.08.2010 № 0000432320/1/2875 та від 25.10.2010 № 0000432320/2.

Вважаючи вищезазначені податкові повідомлення-рішення такими, що прийняті з порушенням норм процесуального та матеріального права, позивач оскаржив їх до суду.

Відповідач позов не визнав, представник відповідача проти позову заперечував з підстав, викладених у письмових запереченнях.

Представник відповідача зазначив, що підставою для прийняття оскаржуваних рішень стали порушення податкового, валютного та іншого законодавства, які були відображені у акті перевірки діяльності позивача.

Заслухавши пояснення позивача та представника відповідача, розглянувши подані документи і матеріали, з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, враховуючи принципи рівності сторін, суд дійшов наступних висновків.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Благовест» (ідентифікаційний код: 32607008, місцезнаходження: 08298, Київська обл., смт. Коцюбинське, вул. Пономарьова, буд. 8) зареєстроване державним реєстратором виконавчого комітету Ірпінської міської ради Київської області 16.10.2003, про що свідчить наявна у матеріалах справи копія свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи серія А00 № 489593.

Позивач перебуває на обліку в Ірпінській об`єднаній державній податковій інспекції Київської області.

На підставі направлення від 26.04.2010 № 115, враховуючи положення ч. 1, 2, 4       ст. 11-1 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» від 04.12.1990 № 509-XII податковим органом була проведена виїзна планова документальна перевірка позивача на предмет дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства.

За результатами перевірки посадовими особами відповідача був складений акт про результати планової виїзної перевірки ТОВ «Благовест» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з  01.01.2007 по 31.12.2009, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2007 по 31.12.2009 (надалі – акт перевірки від 25.05.2010) від 25.05.2010 № 868/23-2/32607008.

Перевіркою було встановлено ряд порушень з боку позивача, зокрема: порушення вимог п. 5.1 ст. 5, пп. 4.1.1 п. 4.1 ст. 4, пп. 11.3.1 п. 11.3.1 п. 11.3 ст. 11, пп. 7.6.1 п. 7.6 ст. 7, пп. 4.1.6 п. 4.1 ст. 4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 28.12.1994 № 334/94-ВР в результаті чого занижено податок на прибуток на суму 53034 грн. 00 коп.; пп. 1.5 п. 1 Інструкції про службові відрядження в межах України та за кордон, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 13.03.1998 № 59, зареєстрованої у Міністерстві юстиції України 31.03.1998 № 218/2658, пп.4.2.1. п. 4.2 ст. 4, п. 7.1 ст. 7, ст. 8 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» від 22.05.2003 № 889-IV, що призвело до заниження податку з доходів фізичних осіб в сумі 1673 грн. 98 коп.; вимог     пп. 8.1.2 п. 8.1 ст. 8 та пп. «а»  п. 19.2 ст. 19 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» від 22.05.2003 № 889-IV.

На підставі 25.05.2010 податковим органом було винесено податкове повідомлення-рішення від 07.06.2010 № 0000432320/0/1801, яким позивачу було визначено суму податкового зобов`язання на 69936 грн. 40 коп., з яких: 53034 грн. 00 коп. – за основним платежем та 16902 грн. 40 коп. – за штрафними (фінансовими) санкціями.

Зі змісту позовної заяви вбачається, що позивач отримав вищезазначене податкове повідомлення-рішення 08.06.2010.

Непогоджуючись з прийнятим рішенням, позивач оскаржив його до начальника Ірпінської об`єднаної державної податкової інспекції Київської області, шляхом подання скарги від 15.06.2010 № 15/06-01, яка була отримана адресатом 15.06.2010 вх. № 103, що підтверджується наявною у матеріалах справи копією скарги з відміткою на штампі вхідної кореспонденції податкового органу.

Рішенням від 23.06.2010 № 212010/25-017/10, податковий орган продовжив строк розгляду первинної скарги, а рішенням про результати розгляду скарги від 13.08.2010         № 2865/10/25-017 залишив без змін оскаржуване податкове повідомлення-рішення від 07.06.2010 № 0000432320/0/1801, а скаргу - без задоволення та виніс податкове повідомлення-рішення від 13.08.2010 № 0000432320/1/2875 на загальну суму 69936 грн. 40 коп.

В подальшому позивачем була подана скарга від 26.08.2010 № 26/08-01 на ім`я начальника Державної податкової адміністрації у Київській області, якою позивач просив скасувати в повному обсязі податкові повідомлення-рішення 07.06.2010                                  № 0000432320/0/1801 та від 13.08.2010 № 0000432320/1/2875.

Своїм рішенням від 06.09.2010 № 1834/10/25-017/253-867 Державна податкова адміністрація в Київській області продовжила строк розгляду скарги та своїм рішенням від 25.10.2010 № 2192/10/25-017/253-1033 залишило без змін податкове повідомлення-рішення від 07.06.2010 № 0000432320/0/1801, а скаргу - без задоволення та винесло податкове повідомлення-рішення від 25.10.2010 № 0000432320/2 на загальну суму 69936 грн. 40 коп.

Позивачем була подана скарга від 03.11.2010 за № 03/11-01 на ім`я голови Державної податкової адміністрації України, яка рішенням від 29.12.2010 № 14406/6/25-0515, залишена без задоволення, а податкові повідомлення-рішення  - без змін.

Представник позивача у судовому засіданні пояснив, що рішення за результатами розгляду скарг та податкові повідомлення-рішення є незаконними та необґрунтованими з причин системних порушень, допущених податковим органом при проведенні перевірки та з підстав неврахування цих обставин контролюючими органами під час розгляду скарг.

Представник відповідача проти цих тверджень заперечував, та зазначав, що посадові особи які проводили перевірку діяли на підставі закону, у спосіб та у межах своїх повноважень, через відсутність протиправності у їх діях, висновки, висвітлені у акті перевірки залишені в силі, а скарги - без задоволення.

Представник позивача зазначав, що посадовими особами відповідача при проведенні перевірки було допущено ряд грубих процедурних порушень, які стали підставою прийняття необ`єктивних та безпідставних висновків, зокрема.

Під час проведення перевірки посадовими особами відповідача не було дотримано вимог п. 1.7 Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 10.08.2005 № 327 (надалі – порядок оформлення перевірок, затверджений наказом ДПА України від 10.08.2005 № 327), відповідно до якого факти виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства викладаються в акті невиїзної документальної, виїзної планової чи позапланової перевірок чітко, об`єктивно та в повній мірі, із посиланням на первинні або інші документи, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку, що підтверджують наявність зазначених фактів.

З пояснень представника позивача вбачається, що під час проведення перевірки представниками податкового органу не витребовувались первинні документи за період, що був охоплений перевіркою.

Внаслідок цієї обставини відповідачем допущено порушення вимог п. 2.3.2 порядку оформлення перевірок, затвердженого наказом ДПА України від 10.08.2005 № 327, відповідно до якого за кожним відображеним в акті фактом порушення податкового законодавства необхідно: висвітлити показники, які відображаються суб`єктом господарювання у податковій та іншій звітності та фактичні показники, виявлені у ході перевірки на підставі первинних документів податкового та бухгалтерського обліку суб`єкта господарювання у розрізі періодів у грошових одиницях, передбачених звітністю. Так само зазначено, що у разі виявлення розбіжностей посадові особи, які складають акт зобов`язані чітко викласти зміст порушення з посиланням на конкретні пункти та статті нормативно-правових актів, що порушені платником податків, зазначити період (місяць, квартал, рік) фінансово-господарської діяльності платника податків, в якому дане порушення здійснено, при цьому необхідно додати до акта письмові пояснення посадових осіб суб`єкта господарювання щодо встановлених порушень; зазначити первинний документ, на підставі якого вчинено записи у податковому та бухгалтерському обліках (навести кореспонденцію рахунків операцій) та інші докази, що достовірно підтверджують наявність факту порушення.

У разі відсутності первинних документів або ненадання для перевірки первинних та інших документів, що підтверджують факт порушення, зазначити перелік цих документів. За такої обставини до акта перевірки повинні бути додані пояснення посадових осіб або інших працівників суб`єкта господарювання (у межах їх компетенції), що перевіряється, щодо відсутності первинних ті інших документів, у разі відмови посадових осіб суб`єкта господарювання надати особам, які проводили перевірку, письмові пояснення щодо встановлених порушень та/або причин ненадання первинних та інших документів, що підтверджують встановлені порушення, факти відмови відображаються в акті перевірки.

Судом досліджено копію акта виїзної документальної перевірки позивача щодо дотримання позивачем вимог податкового, валютного та іншого законодавства від 25.05.2010 № 868/23-2/32607008, зі змісту якого вбачається, що особами, які проводили перевірку, неодноразово вказано про ненадання суб`єктом господарювання жодних пояснень з приводу встановлених перевіркою порушень чинного законодавства в сфері оподаткування.

Представник позивача зауважив, що посадовими особами відповідача під час проведення перевірки жодного разу не було запропоновано надати пояснення щодо порушень законодавства з питань оподаткування, встановлених перевіркою.

Представник відповідача проти цієї обставини заперечував, однак в судовому засіданні не надав жодного доказу який спростовував ці обставини.

З пояснень представника позивача, дані обставини свідчать про грубі порушення представниками відповідача під час оформлення результатів перевірки, що є прямим порушенням п. 2.3.4 розд. 2 порядку оформлення перевірок, затвердженого наказом ДПА України від 10.08.2005 № 327, згідно якого не допускаються відображення в акті перевірки необґрунтованих даних, а також суб`єктивних припущень посадовими особами, що здійснюють перевірку, які не мають підтверджених доказів.

У судовому засіданні було досліджено акт перевірки від 25.05.2010                            № 868/23-2/32607008 на предмет самих порушень, які висвітлені у ньому.

Так, стосовно порушення вимог п. 5.1 ст. 5, пп. 4.1.1 п. 4.1 ст. 4, пп. 11.3.1 п. 11.3.1 п. 11.3 ст. 11, пп. 7.6.1 п. 7.6 ст. 7, пп. 4.1.6 п. 4.1 ст. 4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 28.12.1994 № 334/94-ВР в результаті чого занижено податок на прибуток на суму 53034 грн. 00 коп., представник позивача пояснив наступне.

Між ТОВ «С.ДЖ.Р.Груп» (постачальник) та позивачем (покупець) був укладений договір поставки від 02.06.2009 № 02/2009-01ДП, відповідно до якого постачальник зобов`язується поставити у зумовлені строки покупцю товар, а покупець зобов`язується прийняти цей товари (товари) і сплатити його. Предметом даного договору була поставка обладнання з найменуванням, зазначеним у специфікаціях, які є невід`ємною частиною договору. Згідно з банківською випискою від 09.06.2009, позивач перерахував на банківський рахунок постачальника суму у розмірі 210600 грн. 00 коп. з урахуванням податку на додану вартість (надалі - ПДВ) у сумі 35100 грн. 00 коп. Відповідно до банківської виписки від 18.06.2009 позивач перерахував постачальнику суму у розмірі 270000 грн. 00 коп. з урахуванням ПДВ у сумі – 45000 грн. 00 коп. Загальна сума перерахованих коштів склала 480600 грн. 00 коп., з яких ПДВ становить – 80100 грн. 00 коп., даний факт підтверджує картка по балансовому рахунку № 631 в розрізі контрагента за півріччя 2009 року.

Дана господарська операція була проведена в бухгалтерському обліку позивача проводкою Д-т 631 К-т 311.

Однак, податковим органом вона не була врахована при визначенні об`єкту оподаткування податком на прибуток підприємств за півріччя 2009 року, оскільки, як зазначалося раніше представниками податкового органу не було ані витребувано, ані запропоновано надати будь-які пояснення з приводу порушень законодавства з питань оподаткування.

Так само, податковим органом не було враховано валові втирати за півріччя 2008 року, у сумі 13816 грн. 16 коп. при визначенні об`єкту оподаткування з податку на прибуток за півріччя 2008 року.

Жодних пояснень з цього приводу у представників позивача податковим органом відібрано не було.

Такі дії призвели до невідповідності даних перевірки фактичним обставинам господарської діяльності позивача за відповідний період.

Судом встановлено, що у відповідності до п. 3.1 ст. 3 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 22.05.1997 № 283/97-ВР (надалі – Закон України від 22.05.1997   № 283/97-ВР) встановлено, що об'єктом оподаткування є прибуток, який визначається шляхом зменшення суми скоригованого валового доходу звітного періоду, визначеного згідно з п. 4.3 цього Закону на: суму валових витрат платника податку, визначених ст. 5 цього Закону; суму амортизаційних відрахувань, нарахованих згідно із ст. 8 і 9 цього Закону.

У відповідності до ст.  5.1   ст.  5 Закону України від 22.05.1997 № 283/97-ВР, валові витрати виробництва та обігу (надалі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Крім того, пп. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 Закону України від 22.05.1997 № 283/97-ВР визначено, що до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених п. 5.3-5.7 цієї статті.

В судовому засіданні було досліджено зведені дані перевірки податкового органу та позивача за показниками півріччя 2008 та 2009 року, відповідно до яких вбачається невідповідність даних висвітлених податковим органом в акті перевірки.

У відповідності до вимог п. 3.1 ст. 3 Закону України від 22.05.1997р. № 283/97-ВР, об'єкт оподаткування з податку на прибуток за півріччя 2009 року становить: 3180839 грн. 00 коп. (валовий дохід за півріччя 2009 року, сторінка 4 акту перевірки) - 3049014 грн. 00 коп. (валові витрати за півріччя 2009 року, сторінка 8 акту перевірки) - 00 грн. 00 коп. (амортизація за півріччя 2009 року, сторінка 12 акту перевірки) = 131825 грн. 00 коп. (сторінка 14 акту перевірки).

За поясненнями представника позивача в дійсності порушення представників податкового органу при висвітленні та оформленні даних перевірки у акті не враховано, що 3180839 грн. 00 коп. (фактичний валовий дохід за півріччя 2009 року) - 3449514 грн. 00 коп. (фактичні валові витрати за півріччя 2009 року.) - 00 грн. 00 коп. (фактична амортизація за півріччя 2009 року) =  - 268675 грн. 00 коп.

З огляду на ці розрахунки, як зазначав представник позивача, є зрозумілим, що фактична господарська діяльність позивача за півріччя 2009 року була збитковою, загальна сума збитків становила 268675 грн. 00 коп.

Незважаючи на цю обставину податковим органом нараховано позивачу податок на прибуток підприємств.

Аналогічні дії податкового органу вчинені під час визначення об`єкта оподаткування з податку на прибуток за півріччя 2008 року.

Стосовно даних акта перевірки з податку на додану вартість, судом встановлено наступне.

Згідно банківських виписок від 02.12.2009 та 03.12.2009 ТОВ «Українська консалтингова мережа» (код ЄДРПОУ 34429779) перерахувало грошові кошти на загальну суму 38500 грн. 00 коп., з урахуванням ПДВ – 6416 грн. 67 коп. на банківський рахунок позивача (призначення платежу - аванс за проектні роботи). В бухгалтерському обліку вищезазначена господарська операція була відображена наступною бухгалтерською проводкою: Д-т 311 К-т 6811.

З пояснень представника позивача сума у розмірі 32083 грн. 00 коп. без врахування ПДВ помилково не була включена позивачем до складу валових доходів декларації з податку на прибуток за 2009 рік. Сума ПДВ у розмірі 6416 грн. 67 коп. була включена позивачем до складу податкового зобов'язання з ПДВ за грудень місяць 2009 року (уточнюючий розрахунок від 16.04.2010 № 13359). Дана помилка була виправлена позивачем у 1 кварталі 2010 року. Так згідно балансового рахунку валовий дохід «ВД» сума у розмірі 32083 грн. 33 коп. була віднесена до складу валового доходу у 1 кварталі 2010 року, а саме до рядку декларації з податку  на прибуток за 1 квартал 2010року (від 07.05.2010 вх. № 19218) «доходи від продажу товарів (робіт, послуг)» (код рядка 01.1) у складі рядка «Валовий дохід від усіх видів діяльності, ; тому числі:» (код рядка 01) за 1 квартал 2010 року.

Дана обставина підтверджується,  виборкою-калькуляцією за 1 квартал 2010 року по показнику валові доходи та оборотно-сальдова відомість по рахунку «ВД» в розрізі контрагенту за 1 квартал 2010 року.

Враховуючи вищевикладене, позивач правомірно врахував суму передплати від ТОВ «Українська консалтингова мережа» у розмірі 32083 грн. 33 коп. у складі показника скориговані валові доходи за І квартал 2010 року. Як наслідок, у відповідача не було правових підстав для нарахування податку на прибуток підприємств за даним епізодом, оскільки, він був повністю сплачений у наступному податковому періоді.

В частині визначення позивачу до сплати суми податкового зобов'язання з податку на прибуток на підставі порушення позивачем  п. 5.1 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 28.12.1994 № 334/94-ВР (надалі – Закон України від 28.12.1994 № 334/94-ВР) судом встановлено наступне.

В ході перевірки було встановлено (сторінка 11 акту перевірки) відображення підприємством на підставі пп. 4.1.6 п. 4.1 ст. 4 Закону України від 28.12.1994р. № 334/94-ВР «у складі валового доходу за 4 квартал 2009 року суму безнадійної заборгованості у розмірі 33871 грн. 84 коп., а саме кредиторська заборгованість по рахунку 631 за наступними контрагентами: ТОВ «Компанія меридіан XXI» у сумі 18140 грн. 00 коп.; ТОВ «Альянс-2003» у сумі 15731 грн. 84 коп.

В частині визначення позивачу до сплати суми податкового зобов'язання з податку на прибуток на підставі порушення ним п. 5.1 ст. 5 Закону України від 28.12.1994р.               № 334/94-ВР судом встановлено наступне: між ТОВ «Альянс-2003» (Продавець) та позивачем (Покупець) був укладений договір купівлі-продажу (товарів) від 10.12.2003 № 01-03/А. Згідно даного договору Продавець зобов'язується продати, а Покупець прийняти і оплатити продукцію виробничо-технічного призначення в асортименті, в кількості, по ціні та терміну поставки, які визначені в специфікаціях, що є невід'ємною частиною цього договору. На підставі видаткової накладної від 18.12.2003 № 18 на загальну суму 75231 грн. 84 коп., з урахуванням ПДВ -12538 грн. 64 коп. ТОВ «Альянс-2003» відвантажило на користь позивача товар згідно вищезазначеного договору. В подальшому позивач, згідно видаткової накладної від 23.12.2003 № 01 на загальну суму 75422 грн. 40коп., з урахуванням ПДВ – 12570 грн. 40 коп. продав придбаний товар у ТОВ «Альянс-2003» покупцю УМГ «Прикарпаттрансгаз». Вищезгадані суми в повному обсязі відображені у складі податкової звітності з ПДВ та з податку на прибуток за 2003 рік.

Судом встановлено, що між ТОВ «Компанія меридіан XII» (код ЄДРПОУ 33697925) (Продавець) та позивачем (Покупець) був укладений договір від 09.03.2006 № 19/36. Згідно з даним договором Продавець зобов'язується передати продукцію (товар) у власність Покупця, який зобов'язується прийняти та сплатити вартість продукції. На виконання умов договору № 19/36 ТОВ «Компанія меридіан XXI» на підставі видаткової накладної № РН-2711-4 від 27.11.2006 відвантажило на користь позивача товар на загальну суму 28140 грн. 00 коп., з урахуванням ПДВ – 4690 грн. 00 коп. В подальшому позивач, згідно видаткової накладної  від 27.11.2006№ 5 продав вищезгаданий товар ДП «Укртрансгаз» філія «УМГ» «Львівтрансгаз» на загальну суму 28140 грн. 00 коп., з урахуванням ПДВ – 4690 грн. 00 коп. (договір купівлі-продажу від 27.11.2006 №01-634ін-06). Вищезазначені  суми в повному обсязі відображені у складі податкової звітності з ПДВ та з податку на прибуток за 2006 рік.

Згідно з положеннями п. 4.1.6 п. 4.1 ст. 4 Закону України від 28.12.1994 № 334/94-ВР визначено, що доходи з інших джерел, у тому числі, але не виключно, у вигляді: сум заборгованості, що підлягає включенню до валових доходів згідно з п. 12.3 та 12.4 цього Закону. В пп. 12.3 та 12.4 встановлена процедура стягнення заборгованості та дії дебітора по відношенню до кредитора щодо оподаткування такого роду операцій.

Таким чином, п. 4.1.6 п. 4.1 ст. 4 Закону України від 28.12.1994 № 334/94-ВР стосовно простроченої заборгованості кореспондується з п. 12.3 та 12. 4 цього Закону.

Враховуючи вищевикладене та те, що з боку ТОВ «Компанія Меридіан XXI» та ТОВ «Альянс-2003» не були проведенні процесуальні дії по стягненню боргу, то позивач у відповідності до пп. 4.1.6 п. 4.1 ст. 4 Закону України від 28.12.1994 № 334/94-ВР, відніс до складу валових доходів суму у розмірі 33871 грн. 84 коп. як безнадійну заборгованість.

З пояснень представника позивача вбачається, що дана заборгованість виникла за придбаний товар у ТОВ «Компанія Меридіан XXI» (код 33697925) у 2006 році та у ТОВ «Альянс-2003» (код 32239797) у 2003 році (про що свідчать дані по балансовому рахунку 631 в розрізі вищезазначених контрагентів), за який позивач розрахувався не у повному обсязі, в вищезазначений товар був реалізований покупцям позивача у 2003 та 2006 роках.

Представник позивача зауважив, що при проведенні вищезгаданих операцій, позивач дотримувався чинного законодавства з питань оподаткування.

Так, при придбанні ТМЦ у ТОВ «Компанія Меридіан XXI» (код 33697925) та у ТОВ «Альянс-2003» (код 32239797), позивач керувався п. 5.1 ст. 5 Закону України від 28.12.1994 № 334/94-ВР. У відповідності до п. 5.1 ст. 5 Закону України від 28.12.1994 № 334/94-ВР встановлено, що валові витрати виробництва та обігу - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Представник позивача зауважував, що при подальшій реалізації вищезазначених ТМЦ (що були придбані у ТОВ «Компанія Меридіан XXI» (код 33697925) та у ТОВ «Альянс-2003» (код 32239797)), позивач керувався пп. 4.1.1 н. 4.1 ст. 4 та безпосередньо       п. 4.1 ст. 4 Закону України від 28.12.1994 № 334/94-ВР.

Так, у відповідності до п. 4.1 ст. 4 Закону України від 28.12.1994 № 334/94-ВР, що в валовий доход - загальна сума доходу платника податку від усіх видів діяльності, отриманого (нарахованого) протягом звітного періоду в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах як на території України, її континентальному шельфі, виключній (морській) економічній зоні, так і за її межами. Підпункт 4.1.1 п. 4.1 ст. 4 Закону України від 28.12.1994 № 334/94-ВР визначає ширше поняття «що включає валовий дохід».

Тобто, пп. 4.1.1 п. 4.1 ст. 4 даного Закону від 28.12.1994 № 334/94-ВР визначає, що до складу валового доходу включаються загальні доходи від продажу товарів (робіт, послуг), у тому числі допоміжних та обслуговуючих виробництв, що не мають статусу юридичної особи, а також доходи від продажу цінних паперів, деривативів, іпотечних сертифікатів участі, іпотечних сертифікатів з фіксованою дохідністю, сертифікатів фондів операцій з нерухомістю (за винятком операцій з їх первинного випуску (розміщення), операцій з їх кінцевого погашення (ліквідації) та операцій з консолідованим іпотечним боргом відповідно до закону).

З дослідження акта перевірки, а саме сторінки 11 вбачається наступне: «У зв'язку з тим, що платником не здійснено компенсацію вартості товарів, які він отримав, то підстав для віднесення вартості цих товарів до валових витрат немає, оскільки їх вартість не відповідає визначенню валових витрат, наведеному у п. 5.1 ст. 5 Закону».

Однак, судом встановлено, що відповідно до норм діючого законодавства позивач не позбавлений права не стернувати (зменшувати валові витрати) на суму 28277 грн. 00 коп. у 4 кварталі 2009 року.

Представник позивача зауважив, що понесені витрати позивача, від придбання ТМЦ у ТОВ «Компанія Меридіан XXI» та у ТОВ «Альянс-2003» були в подальшому продані, тому це свідчить про те, що дані ТМЦ мали безпосереднє місце у веденні господарської діяльності, тобто є відображеними, також позивач повністю розрахувався з державним бюджетом України по податках по вищезазначених операціях. Підтвердження частково сплати у 2006 році з ТОВ «Компанія Меридіан XXI» та з ТОВ «Альянс-2003» у 2004 році, свідчить про те, що позивач отримував дані ТМЦ не безкоштовно. Крім того, даний факт засвідчують договори між вищезазначеними постачальниками ТМЦ.

Однак ці обставини не відображені в акті перевірки, представник відповідача не надав пояснень стосовно їх неврахування.

Судом встановлено, що порушення, які були допущені представниками податкового органу під час оформлення результатів перевірки суттєво вплинули на наслідки, за якими були прийняті оскаржувані податкові повідомлення-рішення.

Судом враховано дії позивача щодо процедури адміністративного оскарження оскаржуваних повідомлень-рішень.

Дані обставини дають достатніх підстав вважати про необ`єктивність висвітлених у результатах перевірки даних та суттєво вплинули на рішення, які приймалися за її результатами.  

Обставини, на які посилається начальник Ірпінської ОДПІ Київської області у рішенні про результати розгляду скарги від 13.08.2010 № 2865/10/25-017, не враховують аргументи позивача щодо процедурних порушень при оформленні акта перевірки від 25.05.2010 № 868/23-2/32607008, а лише констатує обставини викладені в акті, як достовірні та достатні. Однак, судом взято до уваги посилання про те, що у разі ненадання разом зі скаргою розрахункових, платіжних та інших документів, які б доводили помилковість податкового органу при донарахуванні податкових зобов`язань, у органу який розглядає скаргу не має підстав вважати інакше.

Дослідження у судовому засіданні рішення про результати розгляду скарги Державної податкової адміністрації в Київській області від 25.10.2010 № 2192/10/25-017/253-1033, встановлює формальний характер розгляду скарги і не містить з`ясування обставин, на які посилається позивач у скарзі.

Рішення про результати розгляду скарги від 29.12.2010 № 14406/6/25-0515, винесене Державною податкової адміністрацією України (надалі рішення від 29.12.2010                       № 14406/6/25-0515), вказує на обставини, які вказані в акті перевірки та також є необґрунтованим.

Все вищевказане свідчить про те, що наявність процедурних порушень допущених представниками відповідача при оформленні акта перевірки не були враховані суб`єктами владних повноважень, які розглядали скарги позивача. Крім того, за змістом рішення про результати скарг носять характер констатуючий, який по своїй структурі не бере до уваги твердження позивача до уваги, а лише дублює дані акта перевірки як фактичні.

У відповідності до ч. 2 п. 2.5 Інструкції про порядок застосування та стягнення сум штрафних (фінансових) санкцій органами державної податкової служби, затвердженої наказом Державної податкової адміністрації України № 110 від 17.03.2001 року податкове повідомлення-рішення - це рішення керівника органу державної податкової служби щодо сплатити суми застосованих штрафних (фінансових) санкцій (у тому числі пеню за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності) за порушення податкового законодавства та інших нормативно-правових актів. Таке рішення приймається за результатами перевірок платника податків.

Згідно п. 1.3. Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України № 327 від 10.08.2005 року за результатами проведення невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок фінансово-господарської діяльності суб'єктів господарювання оформляється акт, а в разі відсутності порушень податкового, валютного та іншого законодавства - довідка.

Акт - службовий документ, який стверджує факт проведення невиїзної документальної або виїзної планової чи позапланової перевірки фінансово-господарської діяльності суб'єкта господарювання і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства суб'єктами господарювання.

Таким чином, законом визначено, що податкове повідомлення-рішення приймається за результатами проведення перевірки. Носієм доказової інформації про виявлені під час перевірки порушення є акт. Прийняття податкового повідомлення-рішення з інших підстав не передбачено.

Відповідно до положень ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

В своїх письмових запереченнях та поясненнях представник відповідача посилається на дані акта перевірки, які як було встановлено судом, має ряд системних порушень.

Враховуючи повне заперечення адміністративного позову представником відповідача, та ненадання доказів про правомірність дій представників податкового органу при оформленні результатів перевірки, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими.

Так само, суд дійшов висновку, що задоволення позовних вимог є належною формою захисту порушеного права позивача.

З огляду на наведене, враховуючи доведеність протиправності дій податкового органу при оформленні результатів перевірки, неврахування цих обставин при винесенні рішень за результатами розгляду скарг, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

Частиною  1 ст. 94 КАС України передбачено, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Керуючись статтями 11, 14, 70-72, 86, 159-163, 254 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Ірпінської  об`єднаної державної податкової інспекції Київської області № 0000432320/0/1801 від                   7 червня 2010 року, № 0000432320/1/2875 від 13 серпня 2010 року, 0000432320/2 від 25 жовтня 2010 року, якими Товариству з обмеженою відповідальністю «Благовест» визначено до сплати податок на прибуток підприємств на загальну суму 69 936                              (шістдесят дев’ять тисяч дев’ятсот тридцять шість) грн. 40 коп.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Благовест»  судовий збір у сумі 3 (три) грн. 40 коп.

Постанова набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 254 КАС України.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду у порядку, встановленому статтями 185-187 КАС України, шляхом подання апеляційної скарги через Київський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя                                                                                                    Спиридонова В.О.

Постанова у повному обсязі виготовлена  21.03.2011