Ухвала

від 06.02.2014 по справі 2а-550/11/1070

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

cpg1251

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 лютого 2014 року м. Київ К/9991/71146/11

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючого Степашка О.І.

суддів: Островича С.Е.

Федорова М.О.

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Ірпінської об'єднаної державної податкової інспекції Київської області

на постанову Київського окружного адміністративного суду від 16.03.2011

та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 06.10.2011

у справі № 2а-550/11/1070

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Благовест»

до Ірпінської об'єднаної державної податкової інспекції Київської області

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Благовест» (далі по тексту - позивач, ТОВ «Благовест») звернулося до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Ірпінської об'єднаної державної податкової інспекції Київської області (далі по тексту - відповідач, Ірпінська ОДПІ Київської області) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 07.06.2010 №0000432320/0/1801, від 13.08.2010 №0000432320/0/2875 та від 25.10.2010 №0000432320/2.

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 16.03.2011, яка залишена без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 06.10.2011, позов задоволено.

В касаційній скарзі відповідач просить скасувати рішення судів попередніх інстанцій і прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог, посилаючись на порушення судами норм матеріального права.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що відповідачем було проведено планову виїзну перевірку TOB «Благовест» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2007 по 31.12.2009, за результатами якої складено акт від 25.05.2010 №868/23-2/32607008.

На підставі акту перевірки, відповідачем було прийнято податкове повідомлення-рішення від 07.06.2010 №0000432320/0/1801, яким визначено позивачу податкове зобов'язання з податку на прибуток підприємств на загальну суму 69936,40 грн., з яких 53034,00 грн. основаного платежу та 16902,40 грн. штрафних (фінансових) санкцій.

За результатами адміністративного оскарження податкового повідомлення-рішення від 07.06.2010 №0000432320/0/1801, скаргу позивача залишено без задоволення та прийнято нові податкові повідомлення-рішення від 13.08.2010 №0000432320/0/2875, від 25.10.2010 №0000432320/2, якими визначено позивачу податкове зобов'язання з податку на прибуток підприємств на загальну суму 69936,40 грн., з яких 53034,00 грн. основаного платежу та 16902,40 грн. штрафних (фінансових) санкцій.

Підставою для визначення податкового зобов'язання з податку на прибуток слугував висновок про порушення позивачем пп. 5.1 ст. 5, пп. 4.1.1 п. 4.1 ст. 4, пп. 11.3.1 п. 11.3 ст. 11, пп. 7.6.1 п. 7.6 ст. 7, пп. 4.1.6 п. 4.1 ст. 4, п. 5.3 ст. 5 Закону України від 28.12.1994 №334/94-ВР «Про оподаткування прибутку підприємств» (далі по тексту - Закон №334/94-ВР), в результаті чого занижено податок у розмірі 53034,00 грн., в т.ч. по додаткових періодах: 2 квартал 2008 року у сумі 5000,00 грн., 2 квартал 2009 року у сумі 32956,00 грн. та за 4 квартал 2009 року у сумі 15078,00 грн.

Задовольняючи позовні вимоги, суди попередніх інстанцій виходили з наступних обставин, з чим погоджується суд касаційної інстанції .

Судами встановлено, що між ТОВ «С.ДЖ.Р.Груп» (постачальник) та позивачем (покупець) був укладений договір поставки від 02.06.2009 №02/2009-01ДП, відповідно до якого постачальник зобов`язується поставити у зумовлені строки покупцю товар, а покупець зобов`язується прийняти цей товари (товари) і сплатити його. Предметом даного договору була поставка обладнання з найменуванням, зазначеним у специфікаціях, які є невід`ємною частиною договору. Згідно з банківською випискою від 09.06.2009, позивач перерахував на банківський рахунок постачальника суму у розмірі 210600,00 грн. з урахуванням податку на додану вартість (далі по тексту - ПДВ) у сумі 35100,00 грн. Відповідно до банківської виписки від 18.06.2009 позивач перерахував постачальнику суму у розмірі 270000,00 грн. з урахуванням ПДВ у сумі - 45000,00 грн. Загальна сума перерахованих коштів склала 480600,00 грн., з яких ПДВ становить - 80100,00 грн., даний факт підтверджує картка по балансовому рахунку №631 в розрізі контрагента за півріччя 2009 року.

У відповідності до п. 3.1 ст. 3 Закону №334/94-ВР об'єктом оподаткування є прибуток, який визначається шляхом зменшення суми скоригованого валового доходу звітного періоду, визначеного згідно з пунктом 4.3 цього Закону на суму валових витрат платника податку, визначених ст. 5 цього Закону та суму амортизаційних відрахувань, нарахованих згідно із ст.ст. 8, 9 цього Закону.

Відповідно до п. 5.1 ст. 5 Закону №334/94-ВР валові витрати виробництва та обігу - це сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Згідно з пп. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 Закону №334/94-ВР до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених п. п. 5.3 - 5.7 цієї статті.

Як встановлено судами та вбачається з матеріалів справи, господарська діяльність позивача за півріччя 2009 року була збитковою, загальна сума збитків становила 268675,00 грн.

Також, з матеріалів справи вбачається, що згідно банківських виписок від 02.12.2009 та 03.12.2009 TOB «Українська консалтингова мережа» перерахувало грошові кошти на загальну суму 38500,00 грн., в т.ч. ПДВ - 6416,67 грн. на банківський рахунок TOB «Благовест».

Сума ПДВ у розмірі 6416,67 грн. була включена позивачем до складу податкового зобов'язання з ПДВ за грудень 2009 року.

Проте, дана помилка була виправлена позивачем у 1 кварталі 2010 року.

Враховуючи вищевикладене, TOB «Благовест» врахувало суму передплати від TOB «Українська консалтингова мережа» у розмірі 32083,33 грн. у складі показника скориговані валові доходи за І квартал 2010 року, з огляду на що, у відповідача не було правових підстав для нарахування податку на прибуток підприємств.

Крім того, між TOB «Альянс-2003» та TOB «Благовест» був укладений договір купівлі-продажу (товарів) за №01-03/А від 10.12.2003. На підставі видаткової накладної №18 від 18.12.2003 на загальну суму 75231,84 грн., в т.ч. ПДВ - 12538,64 грн., згідно якої TOB «Альянс-2003» відвантажило на користь TOB «Благовест» товар. Згідно видаткової накладної №01 від 23.12.2003 на загальну суму 75422,40 грн., в т.ч. ПДВ - 12570,40 грн. TOB «Благовест» продає придбаний товар у TOB «Альянс-2003» покупцю УМГ «Прикарпаттрансгаз». Вищезгадані суми в повному обсязі відображені у складі податкової звітності з ПДВ та з податку на прибуток за 2003 рік.

Також, на виконання умов договору №19/36 TOB «Компанія меридіан XXI» на підставі видаткової накладної від 27.11.2006 №РН-2711-4 відвантажило на користь TOB «Благовест» товар на загальну суму 28140,00 грн., в т.ч. ПДВ - 4690,00 грн. Згідно видаткової накладної від 27.11.2006 №5 продає вищезгаданий товар ДП «Укртрансгаз» філія «УМГ»Львівтрансгаз» на загальну суму 28140,00 грн.. в т.ч. ПДВ - 4690,00 грн. (договір купівлі-продажу №01-634ін-06 від 27.11.2006). Вищезазначені суми в повному обсязі відображені у складі податкової звітності з ПДВ та з податку на прибуток за 2006 рік.

Згідно з положеннями пп. 4.1.6 п. 4.1 ст. 4 Закону №334/94-ВР визначено, що доходи з інших джерел, у тому числі, але не виключно, у вигляді: сум заборгованості, що підлягає включенню до валових доходів згідно з п. 12.3 та п. 12.4 цього Закону. В п. 12.3 та п. 12.4 встановлена процедура стягнення заборгованості та дії дебітора по відношенню до кредитора щодо оподаткування такого роду операцій.

Таким чином, пп. 4.1.6 п. 4.1 ст. 4 Закону №334/94-ВР стосовно простроченої заборгованості кореспондується з п. 12.3 та п. 12.4 цього Закону.

Оскільки, з боку ТОВ «Компанія Меридіан XXI» та ТОВ «Альянс-2003» не були проведенні процесуальні дії по стягненню боргу, то позивач у відповідності до пп. 4.1.6 п. 4.1 ст. 4 Закону №334/94-ВР, відніс до складу валових доходів суму у розмірі 33871,84 грн. як безнадійну заборгованість.

Підпунктом 4.1.1 п. 4.1 ст. 4 даного Закону №334/94-ВР визначено, що до складу валового доходу включаються загальні доходи від продажу товарів (робіт, послуг), у тому числі допоміжних та обслуговуючих виробництв, що не мають статусу юридичної особи, а також доходи від продажу цінних паперів, деривативів. іпотечних сертифікатів участі, іпотечних сертифікатів з фіксованою дохідністю, сертифікатів фондів операцій з нерухомістю (за винятком операцій з їх первинного випуску (розміщення), операцій з їх кінцевого погашення (ліквідації) та операцій з консолідованим іпотечним боргом відповідно до закону).

Відповідно до норм діючого законодавства, позивач має повне право не стернувати (зменшувати валові витрати) на суму 28277,00 грн. у 4 кварталі 2009 року, оскільки витрати, які були їм понесені при придбанні ТМЦ у ТОВ «Компанія меридіан XXI» та у ТОВ «Альянс-2003» були в подальшому продані, тому це свідчить про те, що ці ТМЦ мали безпосереднє місце у веденні господарської діяльності. До того ж позивач повністю розрахувався з державним бюджетом України по податках по вищезазначених операціях.

За таких обставин та з урахуванням вимог ч. 3 ст. 2, ч. 2 ст. 71 КАС України, суди дійшли обґрунтованого висновку щодо наявності підстав для задоволення позову.

Враховуючи викладене, Вищий адміністративний суд України дійшов висновку про те, що судами першої та апеляційної інстанцій належним чином з'ясовані обставини справи та дано їм відповідну правову оцінку. Порушень норм матеріального права, які могли призвести до зміни чи скасування рішень судів першої та апеляційної інстанцій не встановлено.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 220-1, 223, 224, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Ірпінської об'єднаної державної податкової інспекції Київської області відхилити.

Постанову Київського окружного адміністративного суду від 16.03.2011 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 06.10.2011 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту постановлення та може бути переглянута Верховним Судом України у випадках, встановлених Кодексом адміністративного судочинства України.

Головуючий (підпис)О.І. Степашко Судді (підпис)С.Е. Острович (підпис)М.О. Федоров