Вирок

від 18.02.2011 по справі 1-11/11

ЧЕРВОНОАРМІЙСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ



Справа №  1-11/11

В И Р О К

І М Е Н Е М    У К Р А Ї Н И

11 лютого 2011 року   Червоноармійський районний суд Житомирської області в складі:

Головуючого

судді Гуц О. В.

         при секретарі                                          Ридановій Г.В.

                                   за участю:

                                   прокурора                                               Кучер Л.П.

                                адвоката                                                 ОСОБА_1,

                                   представника потерпілого                    ОСОБА_2

                                   представника цивільного відповідача ОСОБА_3                                        

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Червоноармійську кримінальну справу по обвинуваченню

                  ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1,

                  уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2                    

                   жителя ІНФОРМАЦІЯ_3 Житомирської

                  області, громадянина України, українця, із середньою спеціальною

                 освітою, не одруженого,   працюючого ПП «Ніколаєнко»- столярем,

                 раніше не судимого

за ст. 286 ч. 2 КК України,-  

В С Т А Н О В И В:

      Підсудний ОСОБА_4 18 травня 2010 року, близько 09 години 40 хвилин на 177 км. автодороги Київ-Чоп, керуючи автомобілем НОМЕР_1, рухаючись в напрямку м. Новоград-Волинський, в порушення вимог п. п.  13.1, 12.3. Правил дорожнього руху України, не врахував дорожньої обстановки, особливості вантажу, що перевозив, стану свого транспортного засобу, не дотримався безпечної дистанції  до автомобіля НОМЕР_2  під керуванням ОСОБА_5, який рухався в попутному напрямку, своєчасно не вжив заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу, в результаті чого допустив зіткнення з автомобілем НОМЕР_3. Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди пасажир автомобіля НОМЕР_4 ОСОБА_6 отримав тілесні ушкодження у вигляді тупої  поєднаної травми тіла , забійної рани правого передпліччя, заочеревинної гематоми, розривів очеревини з внутрішньочеревною кровотечею, переломів кісток тазу, закритого перелому правої стегнової кістки з формуванням масивної гематоми верхньої третини правого стегна, ускладнену розвитком постгеморагічної анемії, які відносяться до категорії тяжких тілесних ушкоджень за ознакою небезпеки для життя.

В судовому засіданні підсудний ОСОБА_4 винним себе в інкримінованому злочині визнав повністю, щиро кається і пояснив, що дійсно 18 травня 2010 року, близько 09 години 40 хвилин він разом з ОСОБА_6 на автомобілі НОМЕР_1, який належить фірмі «ММ Хайтек»Лтд та  який на той час  орендувала  фірма ПП «ТД «Солодкий світ» де  він працював  водієм  виїхали з міста Житомира в напрямку міста    Новоград-Волинського.При цьому за кермом автомобіля був він. Швидкість руху його автомобіля  становила близько 50 км/год., погода була похмурою, дорожнє покриття було сухе. Рухаючись по автодорозі Київ-Чоп  він помітив дорожні знаки, які інформували про проведення дорожніх робіт і двохсторонній рух. Попереду рухався автомобіль НОМЕР_2 та його швидкість була в межах 50 км/год. .Дистанція між автомобілями була близько 15 метрів  та коли він наближався до мосту,  автомобіль НОМЕР_2 почав гальмувати та приймати вправо. Він, не встиг   загальмувати та відбулося зіткнення з цим  автомобілем .  Вважає, що причина скоєння даної ДТП в тому, що він не дотримався безпечної дистанції руху .

Крім визнавальних показів підсудного, його вина у вчиненому підтверджується також зібраними по справі та дослідженими в судовому засіданні слідуючими доказами.

Оголошеними в судовому засіданні показаннями потерпілого ОСОБА_6, які той давав на досудовому слідстві 14.08.2010 року (а.с.114), у зв»язку з його неявкою  в судове засідання з причин,які судом визнано поважними, про те, що 18 травня 2010 року близько 10 години   він в якості пасажира в автомобілі   автомобілі Beijing, н/з АВ 75-35 АА.яким керував ОСОБА_4  рухався по автодорозі Київ-Чоп в напрямку м. Новоград-Волинського. Проїзджаючи  по  території Червоноармійського району, де був організований двосторонній рух транспорту, він побачив  вантажний автомобіль з будкою ,який рухався попереду в попутному напрямку  та в якому  загорілися ліхтарі стоп-сигналів і той  почав відразу зупинятися.  ОСОБА_4 в свою чергу почав гальмувати, виїхавши на зустрічну смугу, однак зіткнення не уник і передньою правою частиною зіткнувся з лівою задньою частиною автомобіля, що рухався попереду. Від удару його затисло в кабіні  та він  отримав тілесні ушкодження з якими його на кареті швидкої медичної допомоги було доправлено до лікарні.

Вина підсудного підтверджується також  дослідженими судом письмовими доказами.

Протоколом  огляду дорожньо-транспортної пригоди  18.05.2010 року, схемою та фото-таблицею до нього, якими встановлено, що місцем пригоди є ділянка 177 км. а/д Київ-Чоп Червоноармійського району, де зафіксована дорожня обстановка після зіткнення транспортних засобів. (а.с.4-11).

Висновком судово-технічної експертизи № 11/1 від 17.06.2010 року, згідно якого  на автомобілі НОМЕР_2 технічних несправностей вузлів і агрегатів, які б виникли до дорожньо-транспортної пригоди і були у причинному зв’язку з нею , не виявлено, (а.с.20-25).

Висновком судово-технічної експертизи № 11 від 17.06.2010 року,відповідно до   якої на автомобілі НОМЕР_4 технічних несправностей вузлів і агрегатів, які б виникли до даної дорожньо-транспортної- пригоди і були у причинному зв’язку з нею , не виявлено, (а.с.27-32).

Висновком судово-трасологічної експертизи № 11/2 від 21.06.2010 року про те,  що первинний контакт ТЗ відбувся передньою правою частиною автомобіля НОМЕР_4 (права фара та передня частина правого крила) із задньою лівою частиною автомобіля НОМЕР_2 (лівою частиною поперечного відбійника). У момент первинного контакту поздовжні вісі ТЗ розташовувались паралельно між собою, при цьому рух транспортних засобів проходив у загальмованому стані ,(а.с.34-39).

Висновком судової авто-технічної експертизи № 3/233 від 29.06.2010 року, якою встановлено, що в умовах даної ДТП, швидкість руху автомобіля НОМЕР_4 перед початком гальмування визначається рівною 42,5 –48,5 км/год. Місце зіткнення транспортних засобів знаходиться в межах осипу ґрунту, на відстані 20,6 м. від знаку 5.60 ПДР України, на смузі руху в напрямку м. Новоград-Волинський. В даних дорожніх умовах у причинному зв’язку зі створенням аварійної обстановки і виникненням ДТП –є невідповідність дій водія ОСОБА_4 вимогам п. 13.1 ПДР України, (а.с. 55-61).

Висновком  судово-медичної експертизи № 2692 від 27.07.2010 року, згідно якої в результаті ДТП ,яка мала місце 18.05.2010 року , ОСОБА_6 були заподіяні тілесні ушкодження у вигляді тупої поєднаної травми тіла , забійної рани правого передпліччя, заочеревинної гематоми, розривів очеревини з внутрішньочеревною кровотечею, переломів кісток тазу, закритого перелому правої стегнової кістки з формуванням масивної гематоми верхньої третини правого стегна, ускладнену розвитком постгеморагічної анемії  , які утворилися від дії  тупих твердих предметів з обмеженою контактуючою поверхнею,що має ребро в наслідок контакту з виступаючими частинами салону автомобіля при зіткненні його з іншим транспортним засобом .Дані тілесні ушкодження  відносяться до категорії тяжких за ознакою небезпеки для життя. (а.с.73).  

Оцінивши зібрані докази по справі в їх сукупності, суд приходить до висновку, що вина ОСОБА_4 у вчинені ним злочину доведена повністю і кваліфікує його дії за ст.

286 ч. 2 КК України, як порушення правил дорожнього руху, що спричинили тяжке тілесне ушкодження потерпілого.

При обранні виду і міри покарання підсудному суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про його особу та обставини, що пом»якшують та обтяжують відповідальність.

Відповідно до ст. 12 КК України підсудний вчинив тяжкий злочин.

Обставинами, які пом»якшують покарання  підсудного, суд визнає його щире каяття,  та активне сприяння розкриттю злочину.

Обставин, які обтяжують покарання підсудного, судом не встановлено.

Як особа ОСОБА_4 по місцю проживання та роботи характеризуються позитивно, раніше не судимий, вперше притягується до кримінальної відповідальності, є особою молодого віку, даний злочин не є умисним, після його вчинення підсудний надав першу медичну допомогу потерпілому та в подальшому надавав матеріальну допомогу на лікування останнього ,  частково відшкодував  завдану злочином шкоду, а також   враховуючи думку потерпілого, який не наполягає на суворості призначення підсудному покарання, суд вважає, що   виправлення та перевиховання підсудного можливе без ізоляції від суспільства і призначає йому покарання в межах санкції ст. 286 ч. 2 КК України у виді позбавлення волі і відповідно до ст. 75 КК України звільняє від відбування покарання з випробуванням.

Санкція ч.2 ст.286 КК України передбачає  додаткове покарання -  позбавлення права керувати  транспортними засобами, однак враховуючи те, що скоєний підсудним злочин не є умисним,  професія водія  для  підсудного є  єдиним та  основним  джерелом його доходу  . Окрім того  ОСОБА_4     здійснює догляд за хворою особою похилого віку,(що стверджується  довідкою виконкому Поромівської сільської ради Володарсько-Волинського району ) та  для виконання цього обов»язку   має нагайну  потребу  у транспортному засобі.  Тому   враховуючи вище наведене  суд  не призначає  йому   додаткове  покарання .

  По даній кримінальній справі прокурором та потерпілим заявлено цивільні позови.

 Так ,зокрема  прокурор Червоноармійського району заявив   цивільний позов  про стягнення  з ОСОБА_4 витрат понесених на  лікування особи,що потерпіла від злочину на користь Червоноармійської районної ради та Житомирської обласної клінічної лікарні ім. О.Ф. Горбачевського та цей позов  прокурор в ході судового слідства  підтримав частково, посилаючись на те,що підсудний в ході судового слідства  частково відшкодував завдані збитки, (що стверджується квитанціями , а.с. 249-250) та просив  стягнути з нього   на користь Червоноармійської районної ради   -807,66 грн. та на користь Житомирської обласної клінічної лікарні ім. О.Ф. Горбачевського – 6899,29 грн..  

Відповідно до ст. 1206 ЦК України особа, яка вчинила злочин зобов»язана відшкодувати витрати закладові охорони здоров»я на лікування потерпілого від цього злочину.

Оскільки факт спричинення підсудним ОСОБА_4 збитку знайшов своє підтвердження у судовому засіданні та стверджується   повідомленнями  Житомирської обласної  клінічної лікарні за  № 1537 від 09.07.10 ,(а.с.147)  та  Червоноармійської ЦРЛ № 664 від 14.07.2010 року,(а.с.148),  то заявлений  прокурором позов  з урахуванням   внесених до нього змін  підлягає задоволенню в   розмірі, що не відшкодовано.  

Щодо цивільних позовів потерпілого  про стягнення  матеріальної та моральної шкоди, то суд вважає, що дана позовна вимога   підлягає   задоволенню частково  ,виходячи з наступного.    

Так,  представник потерпілого ОСОБА_2,   заявлений в ході судового слідства  потерпілим  цивільний позов до ОСОБА_4, ПП «ТД»Солодкий світ»та Страхової компанії «Брокбізнес»про стягнення матеріальної та моральної шкоди підтримав частково, відмовившись від раніше  заявлених матеріальних претензій до підсудного ОСОБА_4  та страхової компанії з посиланням на те, що оскільки під час скоєння дорожньо-транспортної пригоди ОСОБА_4 перебував у трудових відносинах з ПП «ТД»Солодкий світ»,  тому  саме остання має відшкодовувати  заподіяну її працівником  потерпілому  ОСОБА_6  шкоду . У зв»язку з цим просив стягнути з  ПП «ТД Солодкий світ»,як джерела підвищеної небезпеки матеріальну шкоду ,яка підтверджується  доданими до позову чеками   та квитанціями на придбання ліків в розмірі-4611 грн. 66 коп. та моральну шкоду в розмірі 100 000,00 грн.,яка  в свою чергу  полягає у перенесених потерпілим фізичних та  моральних стражданняхҐ, пов»язаних з отриманою травмою ,тривалістю лікування  та отриманою інвалідністю.  

Представник цивільного відповідача заявлений цивільний позов до ПП «ТД «Солодкий світ»не визнав , зазначивши, що дійсно 18.05.2010 року водій підприємства ПП «ТД»Солодкий світ» ОСОБА_4 на орендованому  підприємством автомобілі  скоїв дорожньо-транспортну пригоду, в якій постраждав пасажир  ОСОБА_6  Не заперечував що відповідно до ст. 1172 ЦК України юридична особа відшкодовує шкоду, завдану їх працівником під час виконання ним своїх трудових обов»язків. Однак просив  враховути те, що оскільки ця шкода була заподіяна в наслідок  неправомірних  дій  ОСОБА_4, то саме він   має  самостійно в    повному обсязі відшкодовувати    цю шкоду. До того ж автомобіль ,яким керував на момент ДТП ОСОБА_4 був  орендований ПП «ТД»Солодкий світ» у  фірми «ММ Хайтек»ЛТД, а останньою було застраховано цивільно-правову відповідальність в  СК «Брокбізнес»,яка визнала цей випадок  страховим , тому потерпілий мав би  звернутися за виплатою заподіяної йому моральної та матеріальної шкоди до цієї  страхової компанії, оскільки право  такої вимоги належить лише йому. Крім того, вважає, що позивачем  не наведено достатньо підстав для стягнення моральної шкоди в сумі 100 000 грн. та взагалі відсутні докази щодо завдання моральної шкоди ПП «ТД»Солодкий світ», не додано розрахунок моральної шкоди у відповідності до суми та доказів про спричинену моральну шкоду.   

Як  встановлено судом  в ході судового слідства  підсудний ОСОБА_4  перебував у трудових відносинах із ПП «ТД»Солодкий світ»,(наказ № 5-К від 01.02.2010 року по ПП «ТД»Солодкий світ»),(а.с.208 )  .

Автомобіль, яким  керував підсудний ОСОБА_4  на момент цієї дорожньо-транспортної пригоди , згідно договору оренди № 4 від 04.01.2010 року ,  ПП «ТД «Солодкий світ»орендувало у фірми НТП  ТОВ фірма «ММ  Хайтек»Лтд , (а.с.186-189)  та  встановлено ,що остання  уклала Договір обов»язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів з ПАТ СК «БРОКБІЗНЕС ,(Страховий поліс , (а.с.221).

У своїх письмових  запереченням на  позов  ПАТ «Страхова компанія  БРОКБІЗНЕС» ,  не оспорюючи  той факт, що   на момент ДТП між «ММ Хайтек»ЛТД та СК «БРОКБІЗНЕС»було укладено Договір обов»язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів,  не визнала цивільний позов , посилаючись на те, що відповідно до п.32.2 ст. 32 Закону «Про обов»язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»страховик не відповідає за шкоду , заподіяну життю, здоров»ю пасажирів, які знаходилися у забезпеченому транспортному засобі, який спричинив дорожньо-транспортну пригоду та оскільки на момент ДТП потерпілий знаходився в транспортному засобі   Beijing, н/з НОМЕР_5, під керуванням підсудного, то страхова компанія не має правових підстав  для виплати страхового відшкодування по даному випадку відповідно до вимог Закону.  

 Відповідно до ст. 1172 ЦК України юридична особа несе відповідальність за шкоду, спричинену його робітником.

Відповідно до статті 1187 ЦК України джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку. Особа, яка здійснює діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, відповідає за завдану шкоду, якщо вона не доведе, що шкоди було завдано внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого.          

       Аналізуючи   вище наведені  норми ЦК України ,суд приходить до висновку про наявність у потерпілого права  заявити вимоги   про  стягнення матеріальної та моральної шкоди безпосередньо до  особи -джерела підвищеної небезпеки  ,яким в даному випадку виступає  ПП «ТД»Солодкий світ».

        Щодо заяви цивільного відповідача про  те, що потерпілий мав би звернутися   за відшкодуванням завданої йому шкоди до страхової компанії, то це є правом , а не обов»язком потерпілого.  

      До того ж,   організація ,яка виступає  в даній справі цивільним  відповідачем ,відповідно  до ст.1119 ЦК України має право зворотньої вимоги (регресу) до винної особи.

     Виходячи з вище наведеного , суд стягує з  ПП «ТД «Солодкий світ»на користь потерпілого М»якушко матераільну шкоду в розмірі  4611,66 грн, оскільки ця сума підтверджується чеками на придбання лікарських препаратів (а.с.155-163) .           

      Вирішуючи позов в частині стягнення моральної шкоди, суд керується статтями 23, 1167, 1168 ЦК України. Згідно з цими статтями особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв’язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім’ї чи близьких родичів. Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості. Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов'язана з розміром цього відшкодування. Моральна шкода відшкодовується одноразово, якщо інше не встановлено договором або законом. Моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини. Моральна шкода відшкодовується незалежно від вини органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування, фізичної або юридичної особи, яка її завдала, якщо шкоди завдано каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю фізичної особи внаслідок дії джерела підвищеної небезпеки.   

      Оцінюючи завдану потерпілому моральну шкоду, суд також враховує роз’яснення Пленуму Верховного Суду України в постанові № 4 від 31.03.1995 року „Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди»і бере до уваги характер та обсяг душевних страждань, яких зазнав потерпілий, характер немайнових втрат та враховує інші обставини. Зокрема, тяжкість вимушених змін у житті потерпілого, склад сім’ї підсудного та його майновий стан.  

        Так ,  в результаті дороржньо-транспортної пригоди  потерпілому ОСОБА_6  заподіяно моральну шкоду, яка виразилась в перенесенні останнім психічних та фізичних страждань  внаслідок отриманих тілесних ушкоджень та наслідків,які потягли за собою встановлення  потерпілому інвалідності 2-ї групи загального захворювання ,що стверджується  довідкою  МСЕК ,(а.с.  247), .Враховуючи характер  і тривалість  страждань, стан здоров»я  потерпілого,тяжкість заподіяних тілесних ушкоджень,наслідки ,істотність вимушених змін у його життєвих стосунках ,те,що він за станом здоров»я не має можливості вести активний спосіб життя ,займатися трудовою діяльністю, суд із врахуванням усіх осбтавин у їх сукупності  , виходячи із засад розумності і справедливості  визначає розмір моральної шкоди, що підлягає стягненню з ПП «ТД»Солодкий світ»на користь потерпілого в сумі 50 000 грн.  

При вирішенні питання речових доказів, суд керується вимогами ст. 81 КПК України і вважає, що після набрання вироком законної сили автомобіль НОМЕР_6, який належить «ММ Хайтек»ЛТД,  та автомобіль НОМЕР_7, який належить  ТОВ «Виробниче комерційне підприємство «Харчпак», передані на зберігання їх власникам, після набрання вироком законної сили, залишити у власності останніх

В порядку ст. 93 КПК України суд стягує з  ОСОБА_4 на користь НДЕКЦ при УМВС України в Житомирській області витрати за проведення авто-технічної  експертизи в сумі 464 грн. 40 коп.

Підстав для зміни обраного підсудному ОСОБА_4  запобіжного заходу у вигляді підписки про невиїзд, до набрання вироком законної сили , не вбачається.

 Керуючись ст. ст. 323, 324 КПК України, суд -

В И Р І Ш И В :

  ОСОБА_4 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ст. 286 ч. 2 КК України та призначити йому покарання за цією статтею –3 ( три) роки позбавлення волі без позбавленням права керувати транспортними засобами. транспортних засобів.

Відповідно до ст. 75 КК України ОСОБА_4 звільнити від відбування покарання з випробуванням і встановити іспитовий строк тривалістю 2 (два) роки.

На підставі ст. 76 КК України зобов’язати ОСОБА_4:

1). не виїжджати за межі України на постійне місце проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції;

2). повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання, роботи;

3). періодично з»являтись для реєстрації до кримінально-виконавчої інспекції.

    Міру запобіжного заходу засудженому ОСОБА_4 залишити попередню –підписку про невиїзд до вступу вироку в законну силу.

          Стягнути з ОСОБА_4 витрати за проведення авто-технічної  експертизи в сумі 464 грн. 40 коп.  на користь НДЕКЦ при УМВС України в Житомирській області.

    Стягнути з  ОСОБА_4 на користь Червоноармійської районної ради витрати, понесені  на стаціонарне лікування потерпілого ОСОБА_6 в розмірі 807 (вісімсот сім)грн. 66 коп.

    Стягнути ОСОБА_4 О,С. на користь  Житомирської обласної клінічної лікарні ім. О.Ф. Гербарчевського витрати,понесені на стаціонарне лікування  потерпілого ОСОБА_6 в сумі -6899 (шість тисяч вісімсот дев»яносто дев»ять) грн. 29 коп.

Стягнути з ПП «ТД «Солодкий світ»(Код за ЄДРПОУ 35054725, свідоцтво про державну реєстрацію № 520724 ), юридична адреса АДРЕСА_1  на користь ОСОБА_6 матеріальну шкоду в сумі 4611,66 грн.(чотири тисячі шістсот одинадцять) грн. 66 коп.  та моральну шкоду в сумі 50 000 грн.(п»ятдесят тисяч) грн.00 коп..

Речові докази:  автомобіль НОМЕР_6, який належить «ММ Хайтек»ЛТД,  та автомобіль НОМЕР_7, який належить  ТОВ «Виробниче комерційне підприємство «Харчпак», передані на зберігання їх власникам, (а.с.18) ,після набрання вироком законної сили, залишити у власності останніх .

Вирок може бути оскаржено до апеляційного суду Житомирської області через Червоноармійський районний суд протягом 15 діб з моменту його проголошення.

Суддя   

ОСОБА_7