Рішення

від 05.07.2011 по справі 9/84

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

9/84

                                ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ  

                                  83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

                                                             Р І Ш Е Н Н Я   

                                                            іменем України

05.07.11 р.                                                                                 Справа № 9/84                               

Господарський суд Донецької області у складі судді Марченко О.А.

при секретарі судового засідання Бахрамовій А.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „ТД „Комспек”, м. Київ

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю „Виробничо – комерційне підприємство „Донспецстрой”, м.Донецьк

про стягнення 7 559грн.27коп.

За участю представників сторін:

від позивача: не з'явився;

від відповідача: не з`явився.

З 05.07.2011р. о 16год.00хв. по 05.07.2011р. о 16год.55хв. у судовому засіданні оголошено перерву згідно ст.77 Господарського процесуального кодексу України.

СУТЬ СПОРУ:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю „ТД „Комспек”, м. Київ, звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до відповідача, Товариства з обмеженою відповідальністю „Виробничо – комерційне підприємство „Донспецстрой”, м.Донецьк, про стягнення заборгованості в розмірі 7 559грн.27коп.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на видаткові накладні №Д-00000340 від 30.07.2007р., №Д-00000369 від 08.08.2007р., №Д-00000459 від 24.09.2007р., №Д-0000471 від 29.09.2007р., №Д-0000485 від 07.10.2007р., №Д-0000499 від 18.10.2007р., №Д-0000523 від 25.10.2007р., №Д-0000541 від 03.11.2007р., №Д-0000542 від 04.11.2007р., №Д-0000576 від 15.11.2007р., №Д-0000595 від 30.11.2007р., №Д-0000597 від 02.12.2007р., №Д-0000601 від 03.12.2007р., №Д-0000605 від 05.12.2007р., №Д-00000007, №Д-0000613 від 12.12.2007р., №Д-00000004 від 13.01.2008р., №Д-00000006 від 14.01.2008р., №Д-00000008 від 15.01.2008р., №Д-00000039 від 07.02.2008р., №Д-00000044 від 11.02.2008р., №Д-00000053 від 25.02.2008р., №Д-00000051 від 26.02.2008р., №Д-00000056 від 27.02.2008р., №Д-00000126 від 09.07.2008р., №Д-00000127 від 12.07.2008р., №Д-00000152 від 14.09.2008р., №Д-00000162, №Д-00000163 від 16.11.2008р., №Д-00000164, №Д-00000165 від 21.11.2008р., банківські виписки за 03.07.2007р., 06.08.2007р., 17.10.2007р., 04.12.2007р., 14.11.2008р., 19.11.2008р., лист-вимогу вих.№10-02/11 від 09.02.2011р.

Відповідач 30.06.2011р. надав відзив на позовну заяву б/н від 30.06.2011р., відповідно до якого проти позову заперечує, посилаючись на безпідставність, необгрунтованість та недоведеність позовних вимог.

Згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців №10120638 Товариство з обмеженою відповідальністю „Виробничо – комерційне підприємство „Донспецстрой”, м.Донецьк станом на 02.06.2011р. в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців України зареєстроване як юридична особа.

Розгляд справи судом відкладався на підставі ст.77 Господарського процесуального кодексу України.

Перед початком розгляду справи по суті представника позивача було ознайомлено з правами та обов'язками відповідно до ст.ст. 20, 22 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд встановив:

За твердженням позивача, між Товариством з обмеженою відповідальністю „ТД „Комспек”, м. Київ та Товариством з обмеженою відповідальністю „Виробничо – комерційне підприємство „Донспецстрой”, м.Донецьк досягнуто згоди про поставку на адресу останнього продукції.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.205 Цивільного кодексу України правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин, для якого законом не встановлена обов'язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.

За приписом ч.1 ст.206 Цивільного кодексу України усно можуть вчинятися правочини, які повністю виконуються сторонами у момент їх вчинення, за винятком правочинів, які підлягають нотаріальному посвідченню та (або) державній реєстрації, а також правочинів, для яких недодержання письмової форми має наслідком їх недійсність.

Крім того, ст.218 Цивільного кодексу України встановлює, що недодержання сторонами письмової форми правочину, яка встановлена законом, не має наслідком його недійсність, крім випадків, встановлених законом.

Позивач зазначає, що позивачем перераховано відповідачу грошові кошти в розмірі 949 642грн.40коп., що підтверджується наявними у матеріалах справи копіями банківських виписок за 03.07.2007р., 06.08.2007р., 17.10.2007р., 04.12.2007р., 14.11.2008р., 19.11.2008р.

В свою чергу, відповідач поставив товарно-матеріальні цінності не в повному обсязі, а саме на загальну суму 942 083грн.13коп., що підтверджується видатковими накладними №Д-00000340 від 30.07.2007р., №Д-00000369 від 08.08.2007р., №Д-00000459 від 24.09.2007р., №Д-0000471 від 29.09.2007р., №Д-0000485 від 07.10.2007р., №Д-0000499 від 18.10.2007р., №Д-0000523 від 25.10.2007р., №Д-0000541 від 03.11.2007р., №Д-0000542 від 04.11.2007р., №Д-0000576 від 15.11.2007р., №Д-0000595 від 30.11.2007р., №Д-0000597 від 02.12.2007р., №Д-0000601 від 03.12.2007р., №Д-0000605 від 05.12.2007р., №Д-00000007, №Д-0000613 від 12.12.2007р., №Д-00000004 від 13.01.2008р., №Д-00000006 від 14.01.2008р., №Д-00000008 від 15.01.2008р., №Д-00000039 від 07.02.2008р., №Д-00000044 від 11.02.2008р., №Д-00000053 від 25.02.2008р., №Д-00000051 від 26.02.2008р., №Д-00000056 від 27.02.2008р., №Д-00000126 від 09.07.2008р., №Д-00000127 від 12.07.2008р., №Д-00000152 від 14.09.2008р., №Д-00000162, №Д-00000163 від 16.11.2008р., №Д-00000164, №Д-00000165 від 21.11.2008р., копії яких наявні у матеріалах справи.

За приписом ст.181 Господарського кодексу України допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Згідно до ч.1 ст.509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини (ч.2 п.1 ст.11 Цивільного кодексу України).

Таким чином, між сторонами виникли зобов`язувальні правовідносини у результаті фактичних дій сторін, направлених на встановлення цих правовідносин.

Як зазначено позивачем, відповідач до теперішнього часу не здійснив поставку решти товарів на суму 7 559грн.27коп. Відповідних доказів того, що відповідач поставив вищевказану продукцію позивачу, незважаючи на оплату останнім його вартості, суду не надано.

У зв`язку з зазначеним, листом-вимогою вих.№10-02/11 від 09.02.2011р. позивач 10.02.2011р. звернувся до відповідача з вимогою виконати зобов'язання щодо поставки продукції до 19.02.2011р. попередньо письмово узгодивши асортимент, кількість, ціну продукції з позивачем, який відповідно до наявної у матеріалах справи копії поштового повідомлення отриманий відповідачем 16.02.2011р. За твердженням позивача дана вимога залишена відповідачем без відповіді та задоволення.

За приписом ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Таким чином, відповідач повинен був поставити оплачену продукцію в строк до 19.02.2011р. попередньо письмово узгодивши асортимент, кількість, ціну продукції з позивачем.

Якщо продавець передав покупцеві меншу кількість товару, ніж це встановлено договором купівлі-продажу, покупець має право вимагати передання кількості товару, якої не вистачає, або відмовитися від переданого товару та його оплати, а якщо він оплачений, - вимагати повернення сплаченої за нього грошової суми (ч.1 ст.670 Цивільного кодексу України).

За приписом ч.2 ст.693 Цивільного кодексу України, якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

В розумінні зазначених норм, в разі невиконання продавцем своїх договірних зобов`язань, у покупця виникає можливість пред`явлення до продавця альтернативних вимог – або передати обумовлені договором товари, за які вже була здійснена попередня оплата, або вимагати повернення сплаченої за товар суми. Право вибору при цьому належить покупцеві.

Так, у листі-вимозі вих.№10-02/11 від 09.02.2011р. позивачем також визначено, що у разі прострочення відповідачем встановленого даною вимогою строку поставки, позивач вимагає негайно повернути на розрахунковий рахунок останнього суму передоплати в розмірі 7 559грн.27коп.

Таким чином, за твердженням позивача, на момент подання позовної заяви, відповідач непоставив продукцію загальною вартістю 7 559грн.27коп. та не повернув передоплату.

Згідно вимог ст.ст.525, 526 Цивільного кодексу України, ст.193 Господарського кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, одностороння відмова від зобов'язання не допускається.

В свою чергу, згідно ст.509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Стаття 174 Господарського кодексу України передбачає, що господарські зобов`язання можуть виникати з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Таким чином, позивач свої зобов`язання за домовленістю сторін виконав належним чином, здійснивши передоплату за належний до поставки товар, що підтверджується матеріалами справи. Відповідач всупереч вимогам закону своїх зобов`язань щодо своєчасної поставки оплаченого товару не виконав, у зв`язку з чим за ним утворилась заборгованість в розмірі 7 559грн.27коп.

Відповідно до ст.4-3 Господарського процесуального кодексу України судочинство в господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Згідно ст.33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести обставини, на які вона посилається в обґрунтування своїх вимог або заперечень.

При цьому, з урахуванням вимог ст.43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Оскільки відповідачем не представлено суду доказів перерахування на рахунок позивача передоплати в розмірі 7 559грн.27коп., суд робить висновок, що дана сума не перерахована до теперішнього часу.

Наразі, відповідно до відзиву на позовну заяву б/н від 30.06.2011р. останній проти позову заперечує, посилаючись на безпідставність, необґрунтованість та недоведеність позовних вимог, а саме посилається на сплив строку позовної давності.

Суд не приймає заперечення відповідача з огляду на те, що, виходячи з ст.693 Цивільного кодексу України, право позивача на стягнення попередньої оплати за непоставлений товар виникає після спливу строку, встановленого для поставки товару, тобто момент виникнення права вимоги щодо повернення суми попередньої оплати напряму пов'язаний з моментом виникнення обов'язку контрагента щодо поставки товарно-матеріальних цінностей, а відтак, оскільки, як встановлено вище, відповідач повинен був поставити оплачену продукцію в строк до 19.02.2011р., право вимоги позивача щодо повернення суми попередньої оплати виникає у останнього з 20.02.2011р.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю „ТД „Комспек”, м. Київ щодо стягнення заборгованості в розмірі 7 559грн.27коп. є обґрунтованими, доведеними належним чином та такими, що підлягають задоволенню.

Судові витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу підлягають віднесенню на відповідача в порядку, встановленому ст.49 Господарського процесуального кодексу України.

На підставі вищенаведеного, керуючись ст.ст. 11, 205, 206, 218, 509, 525, 526, 530, 670, 693 Цивільного кодексу України, ст.ст.174, 181 Господарського кодексу України, ст.ст. 4-2, 4-3, 22, 33, 36, 38, 43, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

                                                            ВИРІШИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю „ТД „Комспек”, м. Київ до відповідача, Товариства з обмеженою відповідальністю „Виробничо – комерційне підприємство „Донспецстрой”, м.Донецьк, про стягнення заборгованості в розмірі 7 559грн.27коп. – задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Виробничо – комерційне підприємство „Донспецстрой” (за адресою: вул. Політбойців, б.9, кв.23, м. Донецьк, 83054, код ЄДРПОУ 31129063) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „ТД „Комспек” (за адресою: вул. Деревообробна, б.12, блок 1, офіс 2К01, м.Київ, 01013; р/р 260062136 в ПАТ „Кредитпромбанк”, м.Київ, МФО 300863, код ЄДРПОУ 34288118) суму заборгованості в розмірі 7 559грн.27коп., витрати по сплаті державного мита в сумі 102грн.00коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236грн.00коп.

Видати наказ після набуття рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо останню не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не було скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

У судовому засіданні 05.07.2011р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Суддя                                                               Марченко О.А.           

Повне рішення складено 06.07.2011р.