Рішення

від 03.04.2008 по справі 9/2

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ  

                                  83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157,

тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я  

іменем України

03.04.08

р.                                                                              

Справа № 9/2                              

Господарський

суд Донецької області у складі судді Марченко О.А.

при

секретарі судового засідання Гутевич С.Ю.

розглянувши

у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за

позовом: Суб`єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_1,

м.Докучаєвськ

до

відповідача: Приватного підприємства „Тандем”, с.Староігнат`євка

Тельмановського району Донецької області

про:

стягнення 34 500грн.00коп.

За

участю представників сторін:

від

позивача: ОСОБА_2 - представник (за довіреністю №2712 від 18.11.2006р.);

від

відповідача: не з'явився;

СУТЬ

СПОРУ:

Позивач,

Суб`єкт підприємницької діяльності - фізична особа ОСОБА_1, м.Докучаєвськ

звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до відповідача,

Приватного підприємства „Тандем”, с.Староігнат`євка Тельмановського району

Донецької області про стягнення заборгованості в розмірі 34 500грн.00коп.

В

обґрунтування своїх вимог позивач посилається на договір №27 від 01.07.2007р.,

претензію №б/н від 27.12.2007р., платіжні доручення №726 від 29.10.2007р., №760

від 09.11.2007р.

17.03.2008р.

через канцелярію господарського позивачем надані уточнення до позовної заяви

б/н від 28.02.2008р., відповідно з якими позивач просить суд стягнути з

відповідача витрати по сплаті послуг адвоката в розмірі 3 000грн.00коп.

Відповідач,

який належним чином був повідомлений про час і місце розгляду справи ухвалою

господарського суду від 17.01.2008р., заявлені вимоги не оспорив, відзив на

позов не представив, в судове засідання не з'явився, тому згідно ст.75

Господарського процесуального кодексу України, справу розглянуто за наявними

матеріалами.

Згідно

довідки Головного управління статистики у Донецькій області №22-10/198 від

28.01.2008р. Приватне підприємство „Тандем”, с.Староігнат`євка Тельмановського

району Донецької області станом на 28.01.2008р. в Єдиному державному реєстрі

підприємств та організацій України значиться як юридична особа.

Суд

розглядає уточнені позовні вимоги.

Розгляд

справи відкладався.

Розглянувши

матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд

встановив:

01.07.2007р.

між Суб`єктом підприємницької діяльності - фізичною особою ОСОБА_1 та Приватним

підприємством „Тандем” був укладений договір №27, відповідно з яким продавець

(відповідач) зобов`язується передати у власність (повне господарське відання)

належну йому продукцію, а покупець (позивач) зобов`язується прийняти та

оплатити паливно-мастильні матеріали (п.1.1 договору).

Відповідно

до п.2.1 договору оплата продукції здійснюється шляхом перерахування грошових

коштів на рахунок продавця протягом 15-ти банківських днів з моменту отримання

товару.

Всупереч

умовам договору, позивач перерахував на рахунок відповідача грошові кошти за

продукцію в розмірі 34 500грн.00коп., що підтверджується платіжними дорученнями

№726 від 29.10.2007р., №760 від 09.11.2007р., копії яких наявні в матеріалах

справи. Таким чином, суд вважає, що позивачем здійснено передоплату за

договором №27 від 01.07.2007р.

За

приписом п.1 ст.691 Цивільного кодексу України, покупець зобов'язаний оплатити

товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу, або, якщо вона не

встановлена у договорі і не може бути визначена виходячи з його умов, - за

ціною, що визначається відповідно до статті 632 цього Кодексу.

В

свою чергу, пунктом 4 ст.632 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо

ціна у договорі не встановлена і не може бути визначена виходячи з його умов,

вона визначається виходячи із звичайних цін, що склалися на аналогічні товари,

роботи або послуги на момент укладення договору.

Пунктом

1.3 договору встановлено, що ціна за одиницю продукції, враховуючи ПДВ, є

договірною на момент поставки.

Таким

чином, сплачені позивачем грошові кошти в розмірі 34 500грн.00коп. є ціною

товару, обумовленого договором №27 від 01.07.2007р.

За

твердженням позивача, незважаючи на попередню оплату продукції, відповідач до теперішнього

часу не здійснив поставку паливно-мастильних матеріалів, обумовлених договором.

Листом

від 12.02.2008р. господарський суд зобов`язав Філію „Відділення

Промінвестбанку” в м.Докучаєвськ Донецької області надати відомості щодо

зарахування на рахунок відповідача грошових коштів, перерахованих позивачем

відповідно до платіжних доручень №726 від 29.10.2007р. на суму 17 000грн.00коп.

та №760 від 09.11.2007р. на суму 17 500грн.00коп.

На

виконання вимоги суду Філія „Відділення Промінвестбанку” в м.Докучаєвськ

Донецької області надала відповідь №173 від 25.02.2008р., відповідно з якою

зазначає, що на рахунок Приватного підприємства „Тандем”, с.Староігнат`євка

дійсно від Суб`єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_1,

м.Докучаєвськ були зараховані грошові кошти, відповідно до платіжних доручень

№726 від 29.10.2007р. на суму 17 000грн.00коп. та №760 від 09.11.2007р. на суму

17 500грн.00коп. (сплата за паливно-мастильні матеріали згідно договору №27 від

01.07.2007р.).

Відповідно

до п.4 ст.538 Цивільного кодексу України, якщо зустрічне виконання обов'язку

здійснено однією із сторін, незважаючи на невиконання другою стороною свого

обов'язку, друга сторона повинна виконати свій обов'язок.

Відповідно

до п.6.1 договору, строк дії договору - до 31.12.2007р.

Пунктом

6.2 договору встановлено, що усі зміни та доповнення до даного договору

оформлюються у вигляді додаткових угод, узгоджених обома сторонами, та є

невід`ємною частиною даного договору.

Договір

в цій частині підписаний сторонами без заперечень, у судовому порядку недійсним

не визнаний. Доказів того, що строк дії договору був продовжений, сторонами не

надано, судом не встановлено.

Згідно

положень ст.663 Цивільного кодексу України, продавець зобов'язаний передати

товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст

договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530

цього Кодексу.

За

приписом ч.1 п.2 ст.530 Цивільного кодексу України, зобов'язання, строк

(термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має

настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Таким

чином, в розумінні зазначених норм, відповідач повинен був поставити продукцію

до закінчення строку дії договору.

Відповідних

доказів того, що відповідач поставив вищевказані паливно-мастильні матеріали

позивачу, незважаючи на оплату останнім його вартості, суду не надано. Також

суду не представлено доказів повернення сплаченої позивачем суми.

27.12.2007р.

позивачем на адресу відповідача була направлена претензія №б/н від 27.12.2007р.

з вимогою у строк не пізніше 10 днів з моменту отримання претензії повернути

сплачену суму за продукцію (квитанція про направлення претензії залучена до

матеріалів справи). Однак дана претензія була залишена відповідачем без

відповіді та задоволення.

Згідно

вимог ст.ст.525, 526 Цивільного кодексу України, ст.193 Господарського кодексу

України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов

договору, одностороння відмова від зобов'язання не допускається.

В

свою чергу, згідно ст.509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є

правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь

другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати

послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має

право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Таким

чином, позивач свої зобов`язання за договором виконав належним чином,

здійснивши оплату товару, що підтверджується матеріалами справи. Відповідач

всупереч вимогам договору та закону своїх зобов`язань не виконав, у зв`язку з

чим за ним утворилась заборгованість в розмірі 34 500грн.00коп.

За

приписом ч.2 ст.693 Цивільного кодексу України, якщо продавець, який одержав

суму попередньої оплати товару, не передав товар, покупець має право вимагати

передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Відповідно

до ст.4-3 Господарського процесуального кодексу України судочинство в

господарських судах здійснюється на засадах змагальності.

Згідно

ст.33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна

довести обставини, на які вона посилається в обґрунтування своїх вимог або

заперечень.

Оскільки

відповідач не представив суду доказів перерахування на рахунок позивача

повернення грошових коштів за договором №27 від 01.07.2007р. в розмірі 34

500грн.00коп., суд робить висновок, що дана сума не перерахована до

теперішнього часу.

З

огляду на викладене, суд дійшов висновку, що вимоги Суб`єкта підприємницької

діяльності - фізичної особи ОСОБА_1, м.Докучаєвськ є обґрунтованими та такими,

що підлягають задоволенню.

На

ряду з зазначеним, позивач просить суд стягнути з відповідача витрати на

правову допомогу адвоката в розмірі 3 000грн.00коп.

Відповідно

до ст.44 Господарського процесуального кодексу України судові витрати

складаються з державного мита, сум, що підлягають сплаті за проведеня судової

експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов`язаних з оглядом та

дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача,

адвоката, витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та

інших витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Оскільки

статею 44 ГПК України передбачено, що до складу судових витрат входить оплата

послуг адвоката, то суд вважає, що в контексті цієї норми судові витрати за

участь адвоката при розгляді справи підлягають оплаті лише в тому випадку, якщо

вони сплачені адвокату стороною, котрій такі послуги надавались, та їх сплата

підтверджується відповідними фінансовими документами, а також в тому випадку,

коли відповідні послуги надавались адвокатом стосовно конкретного боржника та

повноваження адвоката підтвердженні відповідними документами.

Як

вбачається з матеріалів справи, правовідносини між позивачем та представником -

ОСОБА_2 підтверджуються договором про надання юридичних послуг б/н від

10.12.2007р., відповідно до п.1 якого повірений зобов`язується від імені

довірителя здійснювати юридичні послуги по справі до Приватного підприємства

„Тандем”. Пунктом 2 договору встановлено, що за здійснення дій, вказаних в п.1

договору довіритель зобов`язаний сплатити повіреному винагороду в розмірі 3

000грн.00коп.

Сплата

позивачем юридичних послуг за зазначеним договором підтверджується прибутковим

касовим ордером №18 від 11.02.2008р. на суму 3 000грн.00коп., актом здачі-приймання

наданих послуг від 11.02.2008р.

Крім

того, в матеріалах справи наявна довіреність, яка видана позивачем ОСОБА_2.

Відповідно до цієї довіреності ОСОБА_2 зазначений як передставник.

Однак,

як було зазначено вище, для того, щоб витрати позивача на правову допомогу

вважались судовими витратами в розумінні ст.44 Господарського процесуального

кодексу України, повноваження адвоката повинні бути підтвердженні відповідними

документами.

За

приписом ст.2 Закону України „Про адвокатуру”, адвокатом може бути особа, яка

має вищу юридичну освіту, підтверджену дипломом України або відповідно до

міжнародних договорів України дипломом іншої країни, стаж роботи у галузі права

не менше двох років, володіє державною мовою, склала кваліфікаційні іспити,

одержала в Україні свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю та

прийняла Присягу адвоката України.

Таким

чином, належним підтвердженням повноважень адвоката є свідоцтво про право на

зайняття адвокатською діяльністю.

Оскільки

в матеріалах справи відсутні докази, що підтверджують повноваження представника

ОСОБА_2 як адвоката, суд робить висновок, що надані позивачу представником

ОСОБА_2 юридичні послуги не є судовими витратами в розумінні ст.44

Господарського процесуального кодексу України.

З

огляду на викладене, господарський суд вважає, що вимога позивача про стягнення

витрат по сплаті послуг адвоката в сумі 3 000грн.00коп. є необгрунтованою,

недоведеною, а тому такою ,що підлягає залишенню без задоволення.

На

підставі наведеного, судові витрати по сплаті державного мита та витрати на

інформаційно-технічне забезпечення судового процесу підлягають віднесенню на

відповідача в порядку, встановленому ст.49 Господарського процесуального

кодексу України.

На

підставі вищенаведеного, керуючись ст.ст.509, 525, 526, 530, 538, 632, 663,

691, 693 Цивільного кодексу України, ст.193 Господарського кодексу України,

Законом України „Про адвокатуру”, ст.ст. 4-2, 4-3, 22, 33, 36, 43, 44, 49, 75,

82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позов

Суб`єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_1, м.Докучаєвськ до

відповідача, Приватного підприємства „Тандем”, с.Староігнат`євка

Тельмановського району Донецької області про стягнення суми передоплати в

розмірі 34 500грн.00коп. - задовольнити.

Стягнути

з Приватного підприємства „Тандем” (за адресою: вул.Давидова, 70,

с.Староігнат`євка Тельмановського району Донецької області, 87110, р/р

26008051700179 в Тельмановському відділенні КБ „Приватбанк” Донецької області,

МФО 335496, код ЄДРПОУ 32330309) на користь Суб`єкта підприємницької діяльності

- фізичної особи ОСОБА_1 (за адресою:АДРЕСА_1, р/р НОМЕР_1 у філії „Відділення

ПІБ в м.Докучаєвськ Донецької області”, МФО НОМЕР_2, ІПН НОМЕР_3) суму

передоплати в розмірі 34 500грн.00коп., витрати по сплаті державного мита в

розмірі 345грн.00коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового

процесу в розмірі 118грн.00коп.

Видати

наказ після набуття рішенням законної сили.

Рішення

суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його

прийняття.

У

судовому засіданні 03.04.2008р. оголошено повний текст рішення.

Суддя                                                  

                      Марченко

О.А.