Рішення

від 19.04.2011 по справі 18/143-09

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

18/143-09

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

 01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16                                                   тел. 235-24-26

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"19" квітня 2011 р.                                                                  Справа № 18/143-09

Розглянувши матеріали справи за позовом Прокурора Миронівського району Київської області в інтересах держави в особі Карапишівської сільської ради, с. Карапиші   

до  Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Карапиші», с. Карапиші    

про визнання права власності на нерухоме майно та передачу його до комунальної власності територіальної  громади

Суддя А.Ю. Кошик

За участю представників сторін:

Позивача –Руденко С.В.

Відповідача –Кирилюк О.М.

Від прокуратури –Теслюк Б.А.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Господарського суду Київської області надійшла позовна заява Прокурора Миронівського району Київської області в інтересах держави в особі Карапишівської сільської ради (далі –позивач) до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Карапиші»(далі –відповідач) про визнання права власності на нерухоме майно та передачу його до комунальної власності територіальної громади.     

Відповідно до ухвали суду від 17.07.2009 року порушено провадження у справі та призначено розгляд справи на 11.08.2009 року.

У судовому засіданні 11.08.2009 року позивачем подано заяву про зміну підстав позову. Також, позивачем заявлено клопотання про здійснення технічної фіксації судового процесу. Розгляд справи було відкладено на 24.09.2009 року.

У судове засідання 24.09.2009 року позивач без поважних причин не з‘явився, про причини неявки суд не повідомив та надіслав суду клопотання про зупинення провадження у справі.   Розгляд справи було відкладено до 08.10.2009 року.

В судовому засіданні 08.10.2009 року  було оголошено перерву до 15.10.2009 року.

В ході розгляду спору  позивачем було заявлено клопотання про зупинення провадження у справі до вирішення спору  у справі господарського суду Київської області № 20/159-09.

Зазначене клопотання   було розглянуте   в судовому засіданні 15.10.2009 року. Як вбачається з матеріалів справи, позов  подано про визнання права власності на нерухоме майно із тих підстав, що СТОВ «Карапиші»не є правонаступником АТЗТ «Карапиші»та колгоспу імені Щорса і відповідно не може мати будь-яких прав на спірну нерухомість.

Аналогічні обставини  розглядаються в іншій справі господарського суду Київської області № 20/159-09 за позовом релігійної громади Свято-Михайлівської пара фії Української Православної Церкви до СТОВ «Карапиші» із позовними вимогами - про визнання недійсним пункту 1.1. статуту СТОВ «Карапиші»та визнання відсутності правонаступництва прав та обов'язків АТЗТ «Карапиші»у СТОВ «Карапиші». У справі  № 20/159-09 прийнято рішення, яким  в позові відмовлено, однак таке рішення  оскаржено в апеляційному порядку.

Таким чином, оскільки факт правонаступництва СТОВ «Ка рапиші»встановлюється в ході розгляду спору  у справі  № 20/159-09, що має значення для правильного і однакового вирішення спору у справі № 18/143-09, суд вважає за доцільне зупинити провадження у даній справі до остаточного вирішення спору  у справі  № 20/159-09 та набрання судовим рішенням законної сили.

Ухвалою суду від 15.10.2009 року провадження у справі № 18/143-09 зупинялось до вирішення  пов'язаної з нею справи господарського суду Київської області № 20/159-09.

03.02.2011 року до господарського суду надійшло клопотання про поновлення провадження у справі у зв‘язку із тим, що справа №20/159-09 вже розглянута (копію постанови додано до матеріалів справи).

Відповідно до ухвали від 15.02.2011 року провадження у справі було поновлено та призначено розгляд справи на 10.03.2011 року.

Позивач, належним чином повідомлений про час і місце розгляду спору, у судове засідання 10.03.2011 року не з‘явився, про причини неявки суд не повідомив. Розгляд справи відкладався на 24.03.2011 року.

У судовому засіданні 24.03.2011 року судом заслухано пояснення представників сторін.  Розгляд справи відкладався до 19.04.2011 року.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін та дослідивши наявні в матеріалах справи докази, суд встановив.

За наслідками проведеної прокуратурою Миронівського району перевірки встановлено, що у 1969 році Київською обласною інспекцією державно-архітектурно-будівельного контролю прийнятий в експлуатацію об'єкт соціальної сфери - приміщення будинку культури в с. Карапиші Миронівського району, вул.Незалежності,    38,    який    побудовано колгоспом    ім.Щорса  в  с.Карапиші Миронівського району, Київської області.

На підставі рішення зборів засновників від 15.01.1994 року колгосп ім.Щорса реформовано в Закрите акціонерне товариство «Колективне сільськогосподарське  підприємство «Карапиші». На підставі рішення зборів засновників від 02.11.1996 року створено Акціонерне товариство закритого типу «Карапиші», яке в подальшому згідно рішення зборів засновників від 20.01.2000 року реформовано в Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю «Карапиші».

15.01.2000 року загальними зборами Акціонерного товариства «Карапиші»прийнято рішення про передачу в комунальну власність територіальної громади села Карапиші Миронівського району приміщення будинку культури.

Так, згідно згадуваного рішення загальних зборів повноваження з управління справами АТ «Карапиші»перейшло до ліквідаційної комісії, яка зверталась до Карапишівської сільської ради з ініціативою про передачу об'єктів  соцкультпобуту  до  комунальної  власності.

Проте, посилаючись на відсутність нормативно врегульованого порядку прийняття таких об'єктів та відсутність в бюджеті сільської ради коштів на їх утримання Карапишівська сільська рада відмовила у їх прийнятті, що вбачається з листа Карапишівської сільської ради від 20.01.2000 року.

У зв'язку з відмовою Карапишівської сільської ради від прийняття об'єктів соцкультпобуту у комунальну власність та ліквідацією АТ «Карапиші»все майно, права та зобов'язання в повному обсязі були передані на баланс СТОВ «Карапиші»як правонаступника.

Таким чином, всупереч вимогам ч.8 ст. 31 Закону України «Про колективне сільськогосподарське підприємство»; п. «а»ст. 2 Порядку безоплатної передачі у комунальну власність об'єктів соціальної сфери, житлового фонду, в тому числі незавершеного будівництва, а також внутрішньогосподарських меліоративних систем колективних сільськогосподарських підприємств, що не підлягали паюванню в процесі реорганізації цих підприємств та передані на баланс підприємств-правонаступників, рішення загальних зборів від 15.01.2000 року залишилось не виконаним.

Відповідно до ч.8 ст. 31 Закону України «Про колективне сільськогосподарське підприємство»об'єкти соціальної сфери, житлового фонду, в тому числі незавершеного будівництва, що не підлягали паюванню в процесі реорганізації цих підприємства та передані на баланс правонаступників, підлягають безоплатній передачі до комунальної власності в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України; п. «а»ст.2 Порядку безоплатної передачі у комунальну власність об'єктів соціальної сфери, житлового фонду, в тому числі незавершеного будівництва, а також внутрішньогосподарських меліоративних систем колективних сільськогосподарських підприємств, що не підлягали паюванню в процесі реорганізації цих підприємств та передані на баланс підприємств-правонаступників передбачено, що об'єктами передачі згідно з цим Порядком є: об'єкти соціальної сфери, житлового фонду, в тому числі незавершеного будівництва - заклади культури - клуби, будинки культури, тощо.

Згідно відомості основних засобів СТОВ «Карапиші», станом на 01.05.2009 року приміщення будинку культури перебуває на балансі підприємства, балансова вартість будівлі становить 44598,68 грн. Технічний паспорт на будинок культури не виготовлено, свідоцтво про право власності на будівлю нікому не видавалось.

З інформації СТОВ «Карапиші»вбачається, що у даний час триває ліквідаційна процедура підприємства, в ході якої рішення про безоплатну передачу Будинку культури у комунальну власність територіальної громади с.Карапиші не приймалось, оскільки у ліквідаційної комісії відсутні повноваження щодо безоплатної передачі будівлі у власність територіальної громади на підставі рішення, прийнятого до початку процедури ліквідації.

Прокуратурою Миронівського району подано даний позов  в інтересах держави  в особі Карапишівської   сільської   ради, яка представляє   інтереси   територіальної громади с.Карапиші, оскільки неврегулювання питання про передачу будинку культури у власність територіальної громади с.Карапиші завдає шкоди інтересам територіальної громади.

В обґрунтування позовних вимог позивачем надано суду копію протоколу загальних зборів АТ «Карапиші»від 15.01.2000 року, копію протоколу №1 загальних зборів асоціації пайовиків колгоспу ім.Щорса від 15.01.1994 року,  копія   протоколу   загальних зборів засновників АТ «Карапиші»від 02.11.1996 року, копію акту приймання будівлі в експлуатацію, інформацію Карапишівської сільської ради «Про надання матеріалів по передачі об'єктів соціальної сфери у комунальну власність», копію рішення від 07.07.2006 року №15-02-У, копію запиту до Білоцерківського БТІ № 02-43-83 від 25.07.2006 року, копію відповіді Білоцерківського БТІ від 22.08.2006 року, запит Миронівської РДА від 14.03.2006 року, довідку СТОВ «Карапиші»про перебування на балансі підприємства приміщення будинку культури; інформацію СТОВ «Карапиші»від 05.05.2008 року; довідку СТОВ «Карапиші»без дати та номера про перебування будинку культури на балансі СТОВ «Карапиші»; довідку про те, що технічна документація на будівлю не виготовлялась; витяг з відомості основних засобів СТОВ «Карапиші».

Відповідач, заперечуючи проти позову зазначив, що у позивача відсутні правові підстави вимагати визнання права власності на спірний об'єкт нерухомості, крім того, позивачем не дотримано вимог Порядку безоплатної передачі у комунальну власність об'єктів соціальної сфери, житлового фонду, в тому числі незавершеного будівництва, а також внутрішньогосподарських меліоративних систем колективних сільськогосподарських підприємств, що не підлягали паюванню в процесі реорганізації цих підприємств та передані на баланс підприємств-правонаступників. Також, відповідач зазначив, що на виконання Рішення  ЗАТ «Карапиші»виступило ініціатором  передачі спірного будинку культури  у комунальну власність, однак Карапишівська сільська рада  листом від 20.01.2000 року  відмовилась від його прийняття. Таким чином, відповідач вважає, що в його діях відсутні порушення, на даний час будинок культури використовується ним за цільовим призначенням.

Також, в ході розгляду спору відповідач заперечував перехід від АТЗТ «Карапиші»правонаступництва до СТОВ «Карапиші».

Вирішуючи спір по суті, судом встановлено, що факт виникнення у відповідача правонаступництва АТЗТ «Карапиші»щодо зобов'язань з передачі об'єкту соціальної інфраструктури, який перебуває на його балансі встановлено  під час розгляду спору  у справі № 4/126-09 рішенням від 24.06.2009 року, та постанові від 08.12.2009 року у такій справі. Також за наслідками розгляду зазначеної справи  встановлено наявність у  сільської ради права вимоги  до  відповідача про передачу об'єкту соціальної інфраструктури у комунальну власність.

Правонаступництво  підтверджено також  за наслідками розгляду спору  у справі  №20/159-09 у рішенні від 28.09.2009 року, яке підтримано постановою Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 22.12.2009 року.

В ході подальшого розгляду спору відповідач не надав заперечень проти позову з врахуванням результатів розгляду спору у справі №20/159-09 (та № 4/126-09), виявив намір  врегулювати спір мирним шляхом.

Однак, сільська рада - позивач посилається на неможливість вирішити питання про прийняття у власність будинку культури, оскільки  у відповідному бюджеті не передбачено видатків на утримання  будинку культури. В той же час, прокуратура наполягає на задоволенні позовних вимог.

Відповідно до ст. 29 Господарського процесуального кодексу України відмова позивача від позову, поданого прокурором в інтересах держави, не позбавляє прокурора права підтримувати позов і вимагати вирішення спору по суті.

Враховуючи, що прокуратура Миронівського району наполягає на задоволенні позовних вимог за даним позовом, поданим в інтересах держави  в особі Карапишівської   сільської   ради, спір підлягає вирішенню по суті виходячи з фактичних обставин справи.

Вирішуючи спір по суті, суд враховує, що норма п. 8 ст. 31 Закону України «Про колективне сільськогосподарське підприємство»передбачає, що об'єкти соціальної сфери, житлового фонду, в тому числі незавершеного будівництва, що не підлягали паюванню в процесі реорганізації цих підприємства та передані на баланс правонаступників, підлягають безоплатній передачі до комунальної власності в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Таким чином, згідно норма п. 8 ст. 31 Закону України «Про колективне сільськогосподарське підприємство»визначає необхідність безоплатної передачі до комунальної власності наведених в ній об'єктів соціальної сфери, які перебувають на балансі правонаступників  розпайованих колективних сільськогосподарських підприємств.

Враховуючи, що  спірний Будинок культури є об'єктом соціальної сфери, не підлягав паюванню в процесі реорганізації колгоспу ім.Щорса, перебуває на балансі відповідача внаслідок правонаступництва АТЗТ «Карапиші» (правонаступництво встановлено в ході вирішення спорів у справах Господарського суду Київської області №20/159-09 та № 4/126-09), такий об'єкт підлягає безоплатній передачі до комунальної власності Карапишівської сільської ради на виконання п. 8 ст. 31 Закону України «Про колективне сільськогосподарське підприємство».

При цьому, суд не приймає посилання відповідача на недотримання позивачем вимог Порядку безоплатної передачі у комунальну власність об'єктів соціальної сфери, житлового фонду, в тому числі незавершеного будівництва, а також внутрішньогосподарських меліоративних систем колективних сільськогосподарських підприємств, що не підлягали паюванню в процесі реорганізації цих підприємств та передані на баланс підприємств-правонаступників, оскільки порушення Порядку не спростовує  передбаченої п. 8 ст. 31 Закону України «Про колективне сільськогосподарське підприємство»необхідності передачі спірного об'єкту соціальної сфери  до комунальної власності, в тому числі з дотримання вимог такого Порядку.

Крім того, норми Порядку покликані забезпечити виконання п. 8 ст. 31 Закону України «Про колективне сільськогосподарське підприємство»і не впливають на передбачені  відповідною нормою Закону зобов'язання.

Також суд враховує, що спірний Будинок культури належить до об'єктів соціальної сфери і з метою дотримання інтересів територіальної громади має бути переданий до комунальної власності  відповідної територіальної громади.

Відповідно до ч.1 ст. 316 Цивільного кодексу України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Статтею 328 Цивільного кодексу України визначено, що право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Відповідно до ст. 392 Цивільного кодексу України власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документу, який засвідчує його право власності.

Згідно з ч. 1 ст. 15 Цивільного кодексу України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Пунктом 1 частини 2 ст. 16 Цивільного кодексу України визначено, що одним із способів захисту цивільних прав та інтересів є визнання права.

Крім того, згідно ст. 387 Цивільного кодексу України власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.

Частиною 3 ст. 388 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо майно було набуте безвідплатно в особи, яка не мала права його відчужувати, власник має право витребувати його від добросовісного набувача у всіх випадках.

Враховуючи встановлені судом обставини та наведені норми законодавства, позовні вимоги про визнання за позивачем права власності  та зобов'язання відповідача передати спірне майно підлягають задоволенню.

Відповідно до ст.33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

За наслідками розгляду спору суд дійшов  висновку, що позовні вимоги доведені та обґрунтовані, відповідачем не спростовані, тому підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на відповідача.

Керуючись ст.4, 33, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд Київської області, -

ВИРІШИВ:

1.  Позов задовольнити повністю.

2. Визнати за територіальною громадою с.Карапиші в особі Карапишівської сільської ради (08841, Київська обл., Миронівський р-н, с. Карапиші, вул. Незалежності, 23 код 04362556) право власності на Будинок культури (об'єкт соціальної сфери), який знаходиться по вул. Незалежності, 38 в с.Карапиші, Миронівського району, Київської області.

3. Зобов'язати Сільськогосподарське  товариство  з обмеженою відповідальністю «Карапиші»(08841, Київська обл., Миронівський р-н, с. Карапиші, вул. Незалежності, 29,  код 30830725) передати Будинок культури (об'єкт соціальної сфери), який знаходиться по вул. Незалежності, 38 в с.Карапиші, Миронівського району, Київської області до  територіальної громади с.Карапиші в особі Карапишівської сільської ради (08841, Київська обл., Миронівський р-н, с. Карапиші, вул. Незалежності, 23 код 04362556).

4. Стягнути з Сільськогосподарського  товариства з обмеженою відповідальністю «Карапиші»(08841, Київська обл., Миронівський р-н, с. Карапиші, вул. Незалежності, 29,  код 30830725) в доход державного бюджету України 85 грн. державного мита та 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Накази видати після набрання судовим рішенням законної сили.

             Суддя                                                                                                  Кошик А. Ю.