Постанова

від 13.07.2011 по справі 5015/1949/11

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

5015/1949/11

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

13.07.11                                                                       Справа№ 5015/1949/11

ПОСТАНОВА

                                                  ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Львівський апеляційний господарський суд в складі колегії:

головуючого –судді  -  Юркевича М.В.

суддів                           -  Кузя В.Л.

                                      - Желіка М.Б.

розглянув апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Торгово-господарська фірма «Налист»м. Львів

на рішення господарського  суду Львівської області від 31.05.2011 р.

у справі № 5015/1949/11

за позовом  прокурора Шевченківського району м. Львова в інтересах держави в особі управління комунальної власності департаменту економічної політики Львівської міської ради м. Львів

до відповідача товариства з обмеженою відповідальністю «Торгово-господарська фірма «Налист»м. Львів

про стягнення заборгованості в сумі 228 490,81 грн.  

за участю представників :

від прокуратури: не з'явився

від позивача: Гусак Ю. І.  –головний спеціаліст юридичного відділу

від відповідача : не з'явився

 Права та обов'язки сторін, передбачені ст. ст. 22,28 ГПК України роз'яснено, заяви про відвід суддів не поступали, клопотання про фіксацію судового процесу не надходили.

          Рішенням господарського суду Львівської області  від 31.05.2011 р. у справі № 5015/1949/11 стягнуто  з товариства з обмеженою відповідальністю «Торгово-господарська фірма «Налист»на користь Управління комунальної власності департаменту економічної політики заборгованість по орендній платі в сумі 228 490,81 грн.  

Не погоджуючись  з зазначеним  рішенням суду, ТзОВ «Торгово-господарська фірма «Налист»подало апеляційну скаргу, у якій скаржник просить переглянути його в порядку апеляційного провадження, скасувати і  прийняти нове судове рішення, з огляду на ту обставину, що відповідачеві не надано належної можливості реалізувати своє право на захист, оскільки судом першої інстанції не було жодного разу повідомлено про час та дату розгляду справи.

Про час і місце розгляду справи сторони повідомленні ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 24.06.11р., направленою рекомендованою кореспонденцією.

Прокурор та відповідач явку своїх представників в судове засідання не забезпечили, клопотання про відкладення розгляду справи не подали, причини неявки суду не повідомили.

Колегія суддів апеляційної інстанції обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування місцевим судом норм процесуального права, вважає, що підстави для скасування рішення господарського суду Львівської області - відсутні, з огляду на наступне :

05.06.2002 року між Управлінням ресурсів Львівської міської ради, правонаступником якого є Управління комунальної власності Департаменту економічної політики Львівської міської ради (Орендодавець) та товариством з обмеженою відповідальністю «ТГФ «Налист»(Орендар) було укладено договір оренди нерухомого майна (будівель, споруд, приміщень) № Ш-0964, відповідно до умов якого (п.1) Орендодавець, на підставі наказу управління ресурсів від 26.10.2001 р. № 111-0, передав, а Орендар прийняв у строкове платне користування нерухоме майно, а саме: нежитлові приміщення, що знаходяться за адресою м. Львів, вул. Липинського, 4, загальною площею 2644,6 м2 для службових та виробничих потреб.

           Орендою є засноване на договорі строкове платне користування майном, необхідним орендареві для здійснення підприємницької та іншої діяльності. Відносини щодо оренди державного майна, майна, що належить Автономній республіці Крим або перебуває в комунальній власності, регулюються договором оренди ( ч. 1 ст. 2, ст. 3 Закону України «Про оренду державного та комунального майна»).

В силу частини 1 статті 283 ГК України змістом оренди є передача однією стороною (орендодавцем) другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

Статтею 759 ЦК України, передбачено, що за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк. Законом можуть бути передбачені особливості укладення та використання договору найму (оренди).

Відповідно до статті 626 Цивільного кодексу України договір є підставою виникнення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до статті 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Договором  визначено порядок передачі   об'єкта в оренду, а саме : шляхом складання акту прийому –передачі, який підписується орендарем та балансоутримувачем.  Об'єкт вважається переданим в оренду з моменту підписання акту прийому –передачі (п.п. 3.4, 3.5).

Вступ відповідача у користування об'єктом оренди підтверджено відповідним актом  прийому –передачі об'єкта, укладеним між товариством з обмеженою відповідальністю «ТГФ «Налист»та ДКП «ЖЕК-400»( а.с.18).

Статтею 638 ЦК України та ч. 2 ст. 180 ГК України визначено, що договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Істотними умовами договору оренди відповідно до ст. 284 ГК України є: об'єкт оренди (склад і вартість майна з урахуванням її індексації); строк, на який укладається договір оренди; орендна плата з урахуванням її індексації та ін.

Відповідно до п. 3 ст.18 Закону України «Про оренду державного та комунального майна», орендар зобов'язаний вносити орендну плату своєчасно і у повному обсязі.

 Згідно з п. 1, 3 ст.19 Закону України «Про оренду державного та комунального майна», орендар за користування об'єктом оренди вносить орендну плату незалежно від наслідків господарської діяльності. Строки внесення орендної плати визначаються в договорі.

В процесі укладення договору сторонами досягнуто згоди щодо ряду істотних умов.

Відповідно до п.п. 5.2, 5.3. договору оренди, розмір орендної плати коригується щомісячно на відповідний індекс інфляції. Орендна плата перераховується не пізніше 10 числа місяця за попередній місяць на рахунок ДКП «ЖЕК»-400 з урахуванням щомісячного індексу інфляції.

Відповідно ст. 286 ГКУ орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Строки внесення орендної плати визначаються в договорі.

Зобов'язання з оплати орендної плати виникла у відповідача з моменту укладення між ним та позивачем договору.

Стаття 525 ЦК України не допускає односторонньої відмови від виконання договору чи зміни умов його виконання.

 Позивач свої зобов'язання  за даним договором виконав, передав у строкове платне орендне користування об'єкт оренди для здійснення службових та виробничих потреб, що підтверджується Актом приймання-передачі від 05.06.2002 р.

 Відповідач своїх зобов'язань, в частині сплати орендної плати за користування об'єктом оренди 2644,6 м2 за період з 01 серпня 2009 р. по 01 січня 2011 р. в повному обсязі не виконав.

Згідно з розрахунку заборгованості, станом на 31.05.2011р. борг відповідача перед позивачем з оплати за користування об'єктом оренди становить 228 490, 81 грн. Дані розрахунки відповідачем були не спростовані.

Таким чином, судом першої інстанції   об'єктивно визнано обґрунтованими  вимоги позивача щодо стягнення 228 490, 81 грн. за користування об'єктом оренди.

В поданій апеляційній скарзі апелянт вбачає підставою для скасування рішення місцевого господарського суду порушення судом норм процесуального права та права відповідача на захист, у зв'язку з розглядом справи та прийняттям рішення по ній за відсутності представника відповідача в судовому засіданні.

Щодо доводів апеляційної скарги Львівським апеляційним господарським судом встановлено наступне:

Провадження у справі порушено ухвалою від 08.04.2011 р., справу до розгляду в судовому засіданні призначено на 17.05.2010 р.

Ухвала про порушення провадження отримана сторонами, згідно повідомлень про вручення поштової кореспонденції: прокурор та позивач –11.04.2011 р., відповідач –14.04.2011 р. (а. с. 12-14).

Ухвалою від 17.05.2011 р. господарським суду Львівської області було відкладено розгляд справи на 31.05.2011 р., попереджено відповідача, що повторне  нез'явлення його представника в судове засідання і неподання доказів не буде підставою для відкладення справи та розглядатиметься за наявними в ній матеріалами, в порядку ст. 75 ГПК України.  

Відповідно до ст. 75 ГПК України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Однак, 31.05.2011 р. відповідачем не виконано вимоги суду, не забезпечено явку представника  в судове засідання, не надано жодних обгрунтувань його відсутності.

Відповідно до пп. 3.7.1 Роз'яснення Вищого господарського суду України від 18.09.97 № 02-5/289 «Про деякі питання практики застосування господарського процесуального кодексу України» у разі  неподання  учасником  судового  процесу  з неповажних причин або без повідомлення причин матеріалів  та  інших  доказів, витребуваних господарським судом,  останній може здійснити розгляд справи за наявними в ній матеріалами та доказами або,  з огляду на обставини  конкретної  справи. Неподання або несвоєчасне подання стороною у справі, іншим учасникам судового процесу доказів з неповажних причин, спрямоване на затягування судового процесу, може розцінюватись господарським судом як зловживання процесуальними правами.

Згідно інформаційного листа ВГС України від 15.03.2010 р. N 01-08/140 «Про деякі питання запобігання зловживанню процесуальними правами у господарському судочинстві»матеріали справ, звернення господарських судів і учасників судового процесу та інша інформація, яка надходить до Вищого господарського суду України, свідчать, що в діяльності деяких сторін, третіх осіб у справах набула поширення практика зловживання своїми процесуальними правами.

Зокрема, мають місце нез'явлення представників учасників судового процесу в судові засідання без поважних причин та без повідомлення причин.

Подібна практика, спрямована на свідоме невиправдане затягування судового процесу, порушує права інших учасників судового процесу та суперечить вимогам статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, учасником якої є Україна, стосовно права кожного на розгляд його справи судом упродовж розумного строку.

Водночас, згідно з частиною третьою статті 22 ГПК сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.

Відповідач в жодне судове засідання суду першої інстанції не з'явився, жодних заперечень по суті спору не подав, не вказав мотиви повного або часткового відхилення вимог позивача з посиланням на законодавство, а також докази, що обґрунтовують відхилення позовної вимоги. Тому, справу було розглянуто на підставі наявних матеріалів.

Згідно ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

За таких обставин, відповідно до вищенаведеного, Львівський апеляційний господарський суду зазначає, що приймаючи оскаржуване рішення, місцевий господарський суд належним чином дослідив та оцінив наявні у справі докази  при вірному застосуванні норм матеріального та процесуального права, а тому воно є таким, що підлягає залишенню без змін.

Керуючись ст. ст. 99, 101, 102, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Львівський апеляційний господарський суд, -  

ПОСТАНОВИВ:

1. В задоволенні апеляційної скарги товариства з обмеженою відповідальністю «Торгово-господарська фірма «Налист»м. Львів відмовити.   

2. Рішення господарського  суду Львівської області від 31.05.2011 р. у справі № 5015/1949/11 залишити без змін.  

3. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку.

4. Матеріали справи  № 5015/1949/11 повернути в господарський суд Львівської  області.

Головуючий-суддя                                                     Юркевич М.В.

Суддя                                                                             Кузь В.Л.

Суддя                                                                               Желік М.Б.