Постанова

від 29.06.2011 по справі 21/73(10)

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

21/73(10)

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29.06.11                                                                                           Справа  № 21/73(10)

м. Львів

Львівський апеляційний господарський суд в складі колегії:

Головуючого - судді                                                  Кордюк Г.Т.

суддів:                                                                      Давид Л.Л.

Мурська Х.В.

розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Е Ван Вайк і Моя Логістик»

на рішення Господарського суду Львівської області від 29.04.2011 року

у справі № 21/73(10)

за позовом: Відкритого акціонерного товариства «Львівська ПМК-7», м. Пустомити, Львівська область

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Е Ван Вайк і Моя Логістик», с. Солонка, Львівська область.

про стягнення заборгованості в сумі 72 897 грн.

За участю представників сторін:

від позивача –Буга І.І. –голова правління, нагірний Р.М. - представник

від відповідача –Мудрак Р.В. - представник

Права та обов'язки сторін, передбачені ст.ст. 20, 22 ГПК України роз'яснено, заяви про відвід суддів не поступали, клопотання про технічну фіксацію судового процесу не надходило, тому протокол судового засідання ведеться з дотриманням вимог ст.81-1 ГПК України без забезпечення повного фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Розпорядженням голови Львівського апеляційного господарського суду від 29.06.2011 року у справі № 21/73 (10) змінено склад колегії, замість суддів Гриців В.М. та Хабіб М.І. введено суддів Давид Л.Л. та Мурська Х.В..

Рішенням господарського суду Львівської області від 29.04.2011 року у справі № 21/73 (10) (суддя Чорній Л.З.) позовні вимоги ВАТ «Львівська ПМК-7»задоволено частково: стягнуто з ТзОВ «Е Ван Вайк І Моя Логістик»на користь ВАТ «Львівська ПМК-7»56 265,00 грн. основної заборгованості, 4 501,20 грн. інфляційних втрат, 2 247,51 грн. три проценти річних, 2 685,00 грн.. витрат за проведення судової будівельно-технічної експертизи, 656,98 грн. державного мита та 103,79 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

При винесенні рішення, суд першої інстанції виходив із того, що вимоги, викладені позивачем у позовній заяві в частині стягнення з відповідача 56 265 грн. за виконані будівельно-монтажні роботи, повністю підтверджуються первинними документами, поясненням представника позивача в судовому засіданні, висновком судової будівельно-технічної експертизи та в установленому законом порядку не заперечні відповідачем; згідно поданого позивачем розрахунку, відповідачу правомірно нараховано 4 501,20 грн. інфляційних втрат та 2 427,51 грн. 3% річних. Щодо стягнення з відповідача 8 990,06 грн. пені, місцевим господарським судом відмовлено в цій частині, оскільки договором №0108/08 від 01.08.2008 року застосування до відповідача штрафної санкції у вигляді пені у випадку неналежного виконання умов договору чи його невиконання не передбачено.

ТзОВ  «Е Ван Вайк і Моя Логістик»подано апеляційну скаргу, в якій просить рішення суду скасувати та прийняти нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог, оскільки судом першої інстанції порушено і неправильно застосовано норми матеріального і процесуального права та висновки господарського суду першої інстанції не відповідають обставинам справи. Зокрема, скаржник зазначає, що висновок господарського суду є не вірним внаслідок допущення судом ряду порушень під час перевірки та оцінки експертного висновку, оскільки останній не має для суду наперед встановленої доказової сили та підлягає оцінці за правилами, встановленими ст. 43 ГПК України; дослідницька частина висновку не узгоджується повністю з його підсумковою частиною, адже не зрозумілим є яким чином встановлені види та об'єми фактично виконаних робіт по прокладці газопроводу (і якого саме) та як це співвідноситься з роботами, зазначеними позивачем у локальних кошторисах та актах приймання виконаних підрядних робіт за жовтень 2008 року. Окрім цього, скаржник вважає, що між сторонами не було домовленостей про виконання підрядник робіт по прокладанню газопроводу, про що свідчить локальний кошторис та договірна ціна на ці роботи, які були направлені відповідачу для погодження разом з актами приймання виконаних підрядних робіт.

Представник позивача в судовому засіданні та у поданому відзив на апеляційну скаргу №106 від 29.06.2011 року, просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення господарського суду першої інстанції у даній справі без змін з підстав необґрунтованості доводів апеляційної скарги.

Судом апеляційної інстанції встановлено наступне:

01 серпня 2008 року між ВАТ «Львівська ПМК-7»та ТзОВ «Е Ван Вайк І Моя Логістик»укладено договір підряду на виконання будівельно-монтажних робіт за №0108/08.

Відповідно до п. 1.1 договору, підрядник (позивач) зобов'язався своїми силами виконати підготовчі роботи по будівництву стоянки автомобілів, СТО та офісно-складських приміщень в с. Солонка Пустомитівського району Львівської області, а замовник (відповідач) зобов'язався прийняти виконані роботи та оплатити їх на умовах та в строки, передбачені даним договором, на основі актів про виконані роботи, наданих підрядником. Перелік та вартість робіт визначається згідно договірної ціни. Роботи за погодженням сторін виконуються з матеріалів підрядника. Підрядник зобов'язаний виконати і здати замовнику роботи у закінченому вигляді.

Відповідно до п. 3.1 договору відповідач оплачує виконані позивачем роботи згідно актів виконаних робіт (актів Ф-2 та довідок Ф-3) кожні 10 днів з можливістю прострочення платежу на 5 днів.

Відповідно до п. 3.2 договору датою оплати вважається поступлення грошових коштів на розрахунковий рахунок підрядника.

Відповідно до п. 3.3 договору остаточний розрахунок здійснюється протягом п'яти днів з моменту виконання зобов'язань по даному договору.  

Виконавши, передбачені договором будівельно-монтажні роботи, 02.04.2009 року ВАТ «Львівська ПМК-7»було складено та направлено на адресу ТзОВ «Е Ван Вайк І Моя Логістик»супровідним листом (вих. №43 від 04.03.09 р.) для оформлення з боку відповідача та наступного повернення у двох примірниках локальні кошториси на будівельні роботи, довідки про вартість виконаних робіт на суму 56 265 грн., акти виконаних робіт на суму 56 265 грн., відомість ресурсів та рахунок-фактуру на суму 56 265 грн. для оплати за виконані роботи.

Проте, всупереч умов договору № 0108/08 від 01.08.208 року, з моменту отримання актів про виконані роботи, відповідачем не оформлено даних актів та не направлено обґрунтованої та аргументованої відповіді відмови від їх оформлення. Таким чином, у відповідача з 07.04.2009 року виник борг в сумі 56 265 грн. згідно направлених актів виконаних робіт.

З метою вирішення спору в позасудовому порядку, 31.03.2010 року позивачем на адресу з відповідача направлено претензію з вимогою повернення оформлених документів та сплатою боргу, яку останнім залишено без відповіді та без задоволення.

Також, 15 червня 2010 року відповідачу направлено лист із проханням проведення звірки розрахунків між сторонами, який відповідачем залишено без реагування.

Таким чином, станом на час подання позовної заяви до суду борг в сумі 56 265 грн. відповідачем не сплачено.

Розглянувши апеляційну скаргу, вивчивши матеріали справи, оцінивши наявні в ній докази, заслухавши доводи та заперечення представників сторін, колегія суддів вважає, що рішення господарського суду слід залишити без змін , виходячи з наступного:

Як вбачається з матеріалів справи та стверджує позивач, що ним на виконання умов договору підряду виконано в ході підготовчих робіт, роботи по прокладанню трубопроводу низького тиску для газопостачання. Даний факт підтверджується локальним кошторисом на будівельні роботи, довідкою про вартість виконаних робіт, актом виконаних робіт, відомістю ресурсів та рахунок-фактурою на суму 56 265,00 грн.

Відповідач факт виконання даних робіт заперечує та зазначає, що позивач виконував роботи виключно підготовчого характеру для будівництва, виконання робіт по прокладанню трубопроводу для газопостачання відповідачем не замовлялося та було неможливим, оскільки проект газопостачання було розроблено в 2009 році.

В зв'язку з наведеним, господарським судом першої інстанції призначено судову будівельно-технічну експертизу з метою з'ясування факту виконання робіт по прокладанню трубопроводу для газопостачання, які позивач вважає виконаними і не оплаченими та встановлено обсягу і вартості виконаних позивачем робіт.

Згідно висновку Львівського науково-дослідного інституту судових експертиз № 3646 від 27.02.2011 року встановлено, що «на об'єкті станції техобслуговування із офісно-складськими приміщеннями по вул. Стрийській,105 в с. Солонка Пустомитівського району Л/о прокладено новий газопровід низького тиску….., який проходив по території даного об'єкту під «плямою»забудови ….». «Вартість будівельних робіт, які виконані для винесення газопроводу низького тиску і влаштування електролінії 0,4 кВ на станції техобслуговування із офісно-складськими приміщеннями по вул. Стрийській,105 в с. Солонка Пустомитівського району Л/о становить 61 553 грн.».

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Оскільки, позивачем виконано підрядні роботи та даний факт підтверджується висновком Львівського науково-дослідного інституту судових експертиз № 3646 від 27.02.2011 року, первинними документами і в установленому законом порядку не заперечні відповідачем, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що вимога позивача у позовній заяві в частині стягнення з відповідача 56 265 грн. підлягає до задоволення.

Крім цього, відповідно до п. 4.1 договору за невиконання договірних зобов'язань за даним договором винна сторона зобов'язана відшкодувати іншій стороні заподіяні цим невиконанням збитки в повному обсязі.

Статтею 625 Цивільного кодексу України визначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Отже, місцевий господарський суд обґрунтовано зазначив, що згідно поданого позивачем розрахунку, відповідачу правомірно нараховано 4 501,20 грн. інфляційних втрат та 2 427,51 грн. 3% річних.

Щодо стягнення з відповідача 8 990,06 грн. пені, місцевим господарським судом правомірно відмовлено у її задоволенні, оскільки договором №0108/08 від 01.08.2008 року застосування до відповідача штрафної санкції у вигляді пені у випадку неналежного виконання умов договору чи його невиконання не передбачено. Однак, місцевий господарський суд про відмову в позові у цій частині в резолютивній частині оскаржуваного рішення не вказав, у зв'язку з чим рішення суду підлягає зміні шляхом доповнення його резолютивної частини. В решті оскаржуване рішення підлягає залишенню без змін, як законне та обґрунтоване, оскільки підстави для його скасування та задоволення апеляційної скарги відсутні.

          Доводи наведені відповідачем в апеляційній скарзі не заслуговують на увагу суду, оскільки спростовані матеріалами справи. Посилання скаржника в апеляційній скарзі на те, що ним не замовлялись роботи по прокладенню трубопроводу для газопостачання та позивачем такі роботи здійснено поза межами території відповідача, колегія суддів не бере до уваги та не погоджується з такими висновками, оскільки, як встановлено експертним висновком, позивачем виконано підрядні роботи по перенесенню трубопроводу для газопостачання, який проходив по земельній ділянці замовника саме під «плямою»проектованих приміщень, де на сьогодні зведені фундаменти приміщень, за межі території відповідача.

Керуючись ст.ст. 99, 101, 103, 104, 105 ГПК України, Львівський апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В :

1.          Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Е Ван Вайк і Моя Логістик»залишити без задоволення.

2.          Рішення господарського суду Львівської області від 29.04.2011 року змінити.

Доповнити рішення господарського суду Львівської області від 29.04.2011 року пунктом наступного змісту:

«В задоволенні решти позовних вимог відмовити».

3.          Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Вищого господарського суду України в порядку та строки, встановлені ст.ст. 109, 110 ГПК України.

Головуючий - суддя                                                            Кордюк Г.Т..

суддя                                                                                          Давид Л.Л.

суддя                                                                                          Мурська Х.В.