Ухвала

від 23.06.2011 по справі 2а-1616/10/0970

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙН ИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 червня 2011 р. Справа № 33480/10/9104

Колегія суддів Ль вівського апеляційного адмі ністративного суду в складі:

головуючого судді - Носа С. П.,

суддів - Ліщинського А. М. , Шавеля Р. М.,

при секретарі судового зас ідання - Зубач Л. С.,

розглянувши у відкритому с удовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в Бого родчанському районі на поста нову Івано-Франківського окр ужного адміністративного су ду від 01 жовтня 2010 року в справі за позовом приватного підпр иємства «Бого-Транс» до Держ авної податкової інспекції в Богородчанському районі про скасування податкових повід омлень-рішень, -

В С Т А Н О В И Л А:

28 квітня 2010 року, Івано-Франкі вським окружним адміністрат ивним судом зареєстровано по зовну заяву приватного підпр иємства «Бого-Транс» до Держ авної податкової інспекції в Богородчанському районі про скасування податкових повід омлень-рішень Державної пода ткової інспекції в Богородча нському районі № 0000112301/0 від 20 бер езня 2010 року, № 000122301/0 від 30 березня 2010 року та № 0000142301/1 від 16 квітня 2010 р оку (з урахуванням змін позов них вимог).

В обґрунтування вимог позо вної заяви вказано, що оскарж увані податкові повідомленн я-рішення є наслідком помилк ових висновків відповідача п ро відсутність у позивача пр авових підстав відносити до податкового кредиту суми за податковими накладними, вида ними приватним підприємство м «Будінвесткомфорт» за резу льтатами господарських опер ацій, у зв'язку з тим, що за насл ідками операцій з поставки т овару - європіддонів бувших у вжитку, постачальники по ла нцюгу не сплатили суми подат ку на додану вартість до бюдж ету. Позивачем не допущено по рушень п. 1.3, п. 1.8 ст. 1, підпункту 7.4. 1 п. 7.4, підпункту 7.7.5 п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на дода ну вартість» та не занижено с уми бюджетного відшкодуванн я з податку на додану вартіст ь.

Постановою Івано-Франківс ького окружного адміністрат ивного суду від 01 жовтня 2010 рок у позов задоволено повністю. Скасовано податкові повідом лення-рішення Державної под аткової інспекції в Богородч анському районі № 0000112301/0 від 20 бе резня 2010 року, № 000122301/0 від 30 березн я 2010 року та № 0000142301/1 від 16 квітня 2010 року.

Зазначену постанову мотив овано тим, що обставини, які сл угували фактичною підставою для зменшення задекларовано ї позивачем суми бюджетного відшкодування згідно із спір ними податковими повідомлен нями-рішеннями, знаходяться поза межами вимог підпункту 7.4.5 пункту 7.5 ст. 7 Закону України «Про податок на додану варті сть». Інші статті цього Закон у, рівно як і інших законів, не ставлять в залежність виник нення у платника податку на д одану вартість права на пода тковий кредит від дотримання вимог податкового законодав ства іншим суб'єктом господа рювання. Відсутність докумен тального підтвердження спла ти податку на додану вартіст ь попередніми постачальника ми у ланцюгу постачання това ру через неможливість провед ення зустрічних перевірок з підстав ознак фіктивності не впливає на право позивача на віднесення до складу податк ового кредиту сплаченого под атку на додану вартість при п ридбанні товару та заявлення до бюджетного відшкодування від'ємного значення з податк у на додану вартість, оскільк и Закон України «Про податок на додану вартість» (у редакц ії, чинній на час формування с пірного податкового кредиту та заявлення суми до бюджетн ого відшкодування) не ставив таке право платника податку в залежність від отримання д окументального підтверджен ня щодо належного виконання усіма постачальниками у ланц югу постачання своїх податко вих зобов'язань зі сплати ним и сум податків до державного бюджету.

Не погоджуючись з прийнято ю постановою, відповідачем - Державною податковою інспек цією в Богородчанському райо ні, подано апеляційну скаргу до Львівського апеляційного адміністративного суду, в як ій висловлено прохання скасу вати оскаржувану постанову т а прийняти нову, якою в задово ленні позову відмовити.

В обґрунтування вимог апел яційної скарги зазначено, що сплати ПДВ до бюджету підпри ємствами постачальниками не здійснено, а Законом України «Про податок на додану варті сть» встановлено прямий зв' язок між сплатою, надходженн ям до бюджету ПДВ та відшкоду ванням його з бюджету. При цьо му, зазначені етапи нерозрив но пов' язані між собою - сп лата податку, а потім відпові дних сум до податкового кред иту з податку на додану варті сть за рахунок коштів, що були сплачені у вигляді податку.

Представник позивача, у суд овому засіданні, вимоги апел яційної скарги заперечив та просить таку залишити без за доволення.

Представник відповідача, у судовому засіданні, вимоги а пеляційної скарги підтримав та просить таку задовольнит и.

Заслухавши суддю-доповіда ча, пояснення сторін, досліди вши матеріали справи та проа налізувавши доводи апеляцій ної скарги, колегія суддів не вбачає підстав для її задово лення.

Частиною 2 ст. 19 Конституції У країни передбачено, що орган и державної влади та органи м ісцевого самоврядування, їх посадові особи зобов' язані діяти дише на підставі, в межа х повноважень та у спосіб, що п ередбачені Конституцією та з аконами України.

Згідно із ст. 70 КАС України на лежними є докази, які містять інформацію щодо предмету до казування. Докази, одержані з порушенням закону, судом при вирішенні справи не берутьс я до уваги. Обставини, які за з аконом повинні бути підтверд жені певними засобами доказу вання, не можуть підтверджув атися ніякими іншими засобам и доказування, крім випадків , коли щодо таких обставин не в иникає спору.

Статтею 71 КАС України встан овлено, що кожна сторона пови нна довести ті обставини, на я ких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, в становлених статтею 72 цього К одексу. В адміністративних с правах про протиправність рі шень, дій чи бездіяльності су б'єкта владних повноважень о бов'язок щодо доказування пр авомірності свого рішення, д ії чи бездіяльності покладає ться на відповідача, якщо він заперечує проти адміністрат ивного позову.

Відповідно до ст. 86 КАС Украї ни суд оцінює докази, які є у с праві, за своїм внутрішнім пе реконанням, що ґрунтується н а їх безпосередньому, всебіч ному, повному та об'єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встан овленої сили. Суд оцінює нале жність, допустимість, достов ірність кожного доказу окрем о, а також достатність і взаєм ний зв'язок доказів у їх сукуп ності.

Встановлено, що відповідач ем проведено невиїзну докуме нтальну перевірку приватног о підприємства «Бого-Транс» з питань правильності визнач ення сум податку на додану ва ртість задекларованих до від шкодування приватним підпри ємством «Бого-Транс» за жовт ень-грудень 2007 року, січень-лис топад 2008 року з врахуванням ма теріалів зустрічних перевір ок по ланцюгу продажу до виро бника.

За результатами проведено ї перевірки складено акт № 813/23/ 32726724 від 18.03.2010 року, на підставі як ого прийнято податкове повід омлення-рішення від 20 березня 2010 року № 0000112301/0 та від 30 березня 2010 року № 000122301/0, якими позивачу зме ншено суму бюджетного відшко дування з податку на додану в артість за період жовтень-гр удень 2007 року, січень-листопад 2008 року на загальну суму 294 844 грн .

Не погоджуючись з вказаним и рішеннями відповідача, під приємством подано скаргу на податкові повідомлення-ріше ння, за результатами розгляд у якої ДПІ в Богородчанськом у районі винесено податкове- повідомлення-рішення від 16.04.201 0 року № 0000142301/1, яким підтверджено зменшення сум бюджетного ві дшкодування з податку на дод ану вартість в сумі 294 844 грн.

З вищенаведеного акту вбач ається, що перевіркою встано влено порушення позивачем п. п. 7.4.1 п. 7.4, п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану варті сть» та у відповідності до п.1. 8 ст. 1 Закону України «Про пода ток на додану вартість» у при ватного підприємства «Бого-Т ранс» відсутні підстави для отримання бюджетного відшко дування.

Крім того, у акті перевірки вказано, що приватним підпри ємством «Бого-Транс» до скла ду податкового кредиту за жо втень-грудень 2007 року, січень-л истопад 2008 року включено прид бання товарно-матеріальних ц інностей від приватного підп риємства «Будінвесткомфорт ». В ході відслідкування пода тковим органом приватного пі дприємства «Будінвесткомфо рт» по ланцюгу продажу до вир обника, не підтверджено факт сплати до бюджету податку на додану вартість постачальни ками, а саме: ТзОВ «Мастерхолд », ТзОВ «Проект Торг ЛТД», ПП « Укртехпромбуд», ППФ «Постач сервіс», а тому приватне підп риємство «Бого-Транс» не має права на отримання бюджетно го відшкодування, відповідно підлягають виключенню зі ск ладу податкового кредиту сум и ПДВ, сформовані в результат і придбання товарів від прив атного підприємства «Будінв есткомфорт».

Досліджуючи правомірність оскаржуваних податкових пов ідомлень-рішень, колегія суд дів зазначає наступне.

Відповідно до договорів № 27 від 27.07.2007 року та № 3 від 01.03.2008 року п риватне підприємство «Бого-Т ранс» отримувало від постача льника - приватного підприє мства «Будінвесткомфорт» то вар - європіддони, згідно з н алежним чином виписаними вид атковими та податковими накл адними.

Оплата коштів за одержаний від приватного підприємтва «Будінвесткомфорт» товар, зд ійснювалась приватним підпр иємством «Бого-Транс» шляхом безготівкових платежів, чер ез відповідні рахунки в уста новах банків на підставі пла тіжних доручень, що підтверд жується актом перевірки № 813/23/3 2726724 від 18.03.2010 року.

Судом першої інстанції про аналізовано положення Закон у України «Про податок на дод ану вартість» та зроблено ві рний, на переконання колегії суддів висновок, що у Законі У країни «Про податок на додан у вартість» передбачено єдин у підставу для формування по даткового кредиту, а саме ная вність у платника податку-по купця належно оформленої под аткової накладної.

З матеріалів справи вбачає ться, що позивачем сформован о податковий кредит на підст аві належно оформлених подат кових та видаткових накладни х, що підтверджується актом п еревірки № 813/23/32726724 від 18.03.2010 р., а том у, судом першої інстанції так ож вірно зазначено, що суму по даткового кредиту та відпові дно суму бюджетного відшкоду вання позивачем сформовано п равомірно, оскільки ПДВ вход ить до складу договірної сум и, сплаченої продавцеві.

Водночас, фактичною підста вою для зменшення позивачу з адекларованих до відшкодува ння сум ПДВ за жовтень-груден ь 2007 року, січень-листопад 2008 рок у став висновок контролюючог о органу, викладений в акті № 8 13/23/32726724 від 18.03.2010 року, про те, що поз ивач не мав правових підстав відносити до податкового кр едиту суми за податковими на кладними, виданими ПП «Будін весткомфорт» за результатам и господарських операцій, у з в'язку з тим, що ПП «Будінвестк омфорт» було посередником і придбавало товар в низки під приємств, а саме: ТзОВ «Мастер холд», ТзОВ «Проект Торг ЛТД» , ПП «Укртехпромбуд», ППФ «Пос тач сервіс» які, як свідчать м атеріали зустрічних перевір ок, не здійснювали фінансово -господарської діяльності, з вітність подавали з прочерка ми, що свідчить про ознаки їх ф іктивності.

Згідно із підпунктом 7.4.5 пунк ту 7.5 ст. 7 Закону України «Про п одаток на додану вартість» н е підлягають включенню до ск ладу податкового кредиту сум и сплаченого (нарахованого) п одатку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтвердж ені податковими накладними ч и митними деклараціями (інши ми подібними документами згі дно з підпунктом 7.2.6 цього пунк ту).

Однак, як вірно зазначено су дом першої інстанції, обстав ини, на які покликається відп овідач, знаходяться поза меж ами вимог підпункту 7.4.5 пункту 7.5 ст. 7 Закону України «Про под аток на додану вартість». Інш і статті цього Закону, рівно ж як і інших законів, не ставлят ь в залежність виникнення у п латника податку на додану ва ртість права на податковий к редит від дотримання вимог п одаткового законодавства ін шим суб'єктом господарювання .

Вимоги пункту 1.8 ст. 1 Закону У країни «Про податок на додан у вартість» щодо надмірної с плати податку на додану варт ість як необхідної умови пов ернення з бюджету сум цього п одатку його платникові, стос ується саме цього платника і сплати ним податку у ціні при дбання товарів (послуг) їх пос тачальникам.

Відсутність документально го підтвердження сплати пода тку на додану вартість попер едніми постачальниками у лан цюгу постачання товару через неможливість проведення зус трічних перевірок з підстав ознак фіктивності не впливає на право позивача на віднесе ння до складу податкового кр едиту сплаченого податку на додану вартість при придбанн і товару та заявлення до бюдж етного відшкодування від'ємн ого значення з податку на дод ану вартість, оскільки Закон України «Про податок на дода ну вартість» (у редакції, чинн ій на час формування спірног о податкового кредиту та зая влення суми до бюджетного ві дшкодування) не ставив таке п раво платника податку в зале жність від отримання докумен тального підтвердження щодо належного виконання усіма п остачальниками у ланцюгу пос тачання своїх податкових зоб ов'язань зі сплати ними сум по датків до державного бюджету .

Також колегія суддів вважа є за необхідне зауважити, що р еальність здійснених господ арських операцій підтверджу ється матеріалами справи.

Враховуючи вищенаведене, к олегія суддів визнає, що судо м першої інстанції, при виріш енні даного публічно-правово го спору, правильно встановл ено обставини справи та ухва лено законне рішення з дотри манням норм матеріального і процесуального права, постан ова суду першої інстанції ґр унтується на повно, об' єкти вно і всебічно з' ясованих о бставинах, доводи апеляційно ї скарги її не спростовують, т ому підстав для скасування п останови суду першої інстанц ії немає.

Керуючись ст. ст. 158-160, 195, 196, п. 1 ч. 1 с т. 198, ст. ст. 200, 205, 206, 254 КАС України, ко легія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Державн ої податкової інспекції в Бо городчанському районі залиш ити без задоволення, а постан ову Івано-Франківського окру жного адміністративного суд у від 01 жовтня 2010 року в справі № 2а-1616/10/0970 - без змін.

Ухвала набирає законної си ли з моменту проголошення.

Ухвала може бути оскаржена у касаційному порядку, шляхо м подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адмі ністративного суду України, протягом двадцяти днів з дня набрання ухвалою законної с или, а у випадку коли, відповід но до ч. 3 ст. 160 КАС України, склад ення ухвали в повному обсязі відкладено - з дня складенн я ухвали в повному обсязі.

Головуючий суддя: С. П. Нос

Судді: А. М. Ліщинсь кий

Р. М. Шавель

Ухвалу складено в повному о бсязі 29 червня 2011 року