Рішення

від 07.04.2008 по справі 47/594-07

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром,

8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022, 

тел.

приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"07" квітня 2008 р.                                                           

Справа № 47/594-07

вх.

№ 12811/5-47

Суддя

господарського суду Светлічний Ю.В.

при секретарі

судового засідання Малахова О.В.

за участю

представників сторін:

позивача -

не з"явився;  відповідача - 1-ого -

Свіщов Р.В. за довіреністю від 18.10.2007р.;

відповідача

2-ого - Грішков А.О. за дорученням №180 від 07.04.2008р.;

відповідача

3-ого - ОСОБА_1за довіренністю №3 від 03.01.2008р.

відповідача

4-ого - не з"явився;

3-ї особи

(ФДМ України) - не з"явився;

3-я особа -

ОСОБА_2., арбітражний керуючий;

3-я особа

(Мін-во аграрної політики України) - не з"явився

розглянувши

справу за позовом Харківської ОДПІ у Харківській області, м. Харків 

до  до Державного підприємства навчально-дослідне

господарство "Докучаєвське" Харківського національного аграрного

університету ім. Докучаєва Харківського національного аграрного університету

ім. В.В.Докучаєва, с. Комуніст;

-

Фінансового управління Харківської районної державної адміністрації, м.Харків;

- Товариства

з обмеженою відповідальністю агрофірма "Рассвет", с. Тернова;

- Фізичної

особи - підприємця ОСОБА_3, м. Харків;

3-я особа -

Регіональне відділення Фонду державного майна України по Харківській області,

 - Міністерство аграрної політики;

-  арбітражний керуючий ОСОБА_2  

про визнання

мирової угоди та угод про спільну діяльність недійсною

ВСТАНОВИВ:

Позивач

звернувся до суду з позовною заявою, в якій просить суд визнати недійсною

мирову угоду від 21.11.2006р., укладену у справі господарського суду

Харківської області №Б-39/383-03 про банкрутство ДП "НДГ

"Докучаєвське" Харківського національного аграрного університету ім.

В.В. Докучаєва" як таку, що суперечить вимогам чинного закону; визнати

недійсною угоду №1 про спільну діяльність укладену 21.11.2006р. між ДП

"НДГ "Докучаєвське" Харківського національного аграрного

університету ім. В.В. Докучаєва" та ТОВ АФ "Рассвет" як таку, що

суперечить вимогам закону; визнати недійсною угоду №2 про спільну діяльність,

укладену 21.11.2006р. між ДП "НДГ "Докучаєвське" Харківського

національного аграрного університету ім. В.В. Докучаєва" та ФО-П ОСОБА_3

Г.Г. як таку, що суперечить вимогам закону; судові витрати по справі покласти

на ТОВ АФ "Рассвет" та ФО-П ОСОБА_3.  

18.01.2008р.

позивач заявив клопотання про залучення до участі у справі в якості 3-х осіб,

що не заявляють самостійних вимог на предмет спору на боці позивача,

Регіональне відділення Фонду державного майна України по Харківській області та

Міністерства аграрної політики, яке було судом розглянуто та задоволено.

18.01.2008р.

через канцелярію суду надійшла заява від арбітражного керуючого ОСОБА_2., в

якому вона просить суд залучити її до участі у справі в якості 3-ої особи, з

боку першого відповідача, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору,

разом з цим надає документи для залучення до матеріалів справи.

Згідно ч. 1 ст.

27 Господарського процесуального кодекса України, треті особи, які не заявляють

самостійних  вимог  на 

предмет спору,  можуть  вступити 

у  справу на стороні позивача або

відповідача до прийняття рішення господарським судом, якщо рішення з

господарського спору може вплинути на їх права або  обов'язки щодо однієї з сторін. Їх може бути

залучено до участі у справі також за клопотанням сторін, прокурора  або з 

ініціативи господарського суду.

Зважаючи на

вищенаведене, суд вважає занеобхідне задовільнити заявлені у судовому засіданні

клопотання про залучення до участі у справі 3-х осіб.

Також позивач

просить суд витребувати у 1-го відповідача фактичні дані про переведення прав

користування земельною ділянкою, яка є предметом спірних правочинів, на інших

осіб, станом на дату слухання справи в суді. Представник 2-ого відповідача та

проти заявленого клопотання не заперечують. Суд розглянув та задовільнив дане

клопотання.

Відповідач 2-ий

15.01.2008р. надав через кнцелярію суду відзив на позовну заяву, в якому

вирішення спору покладає на розгляд суду.

Відповідач

надав через канцелярію господарського суду 06.02.2008р. клопотання, в якому

просить суд зупинити провадження по справі, до вирішення апеляційним судом

Харківської області справи за апеляційною скаргою ХОДПІ по справі №39/383-03.

Ухвалою

господарського суду Харківської області від 07.02.2008р. заявлене клопотання

було задоволено та зупинено провадження по справі 47/594-07.

21.03.2008р.

арбітражний керуючий ОСОБА_2. надала через канцелярію суду клопотання, в якому

повідомляє суд, що Харківським апеляційним господарським судом скасовано ухвалу

господарського суду Харківської області від 08.01.2008р. та 17.03.2008р.

ухвалено нову постанову по справі 39/393-03, та просить суд поновити

провадження по справі. Разом з клопотанням були надані документи для залучення

до матеріалів справи.

Ухвалою

господарського суду Харківської області від 01.04.2008р. було поновлено провадження

по справі та призначено до розгляду.

Представник

1-го відповідача надав через канцелярію господарського суду 07.04.2008р.

клопотання в якому просить суд припинити провадження по справі з підстав

зазначених у клопотанні.

Представник ТОВ

агрофірма "Рассвет" надав через канцелярію господарського суду заяву

(клопотання) в якому підтримує клопотання представника 1-го відповідача щодо

припинення провадження по справі.

Представник 3-ї

особи надав через канцелярію господарського суду 07.04.2008р. заперечення на

клопотання представника ДП "Докучаєвське" в якому просить суд

відмовити у задоволенні заявленого клопотання.

Представник 3-ї

особи (арбітражний керуючий) надав через канцелярію господарського суду

07.04.2008р. відзив на позовну заяву в якому просить суд визнати мирову угоду

укладену між підприємством-боржником та комітетом кредиторів недійсним, визнати

недійсним договір про сумісну діяльність №1, №2 від 21.11.2006р., що укладений

між 1-м відповідачем та ТОВ Агрофірма "Рассвет" та СПДФО ОСОБА_3,

винести ухвалу про поновлення провадження по справі по банктуцтву ДП

навчально-дослідного господарства "Докучаєвське" Харківського

національного аграрного університету ім. Докучаєва.

Розглянувши

матеріали справи та вислухавши пояснення представників сторін  господарським судом встановлено, що 22

листопада 2006 року між першим відповідачем 

(ДП НДГ „Докучаєвське” ХНАУ ім..В.В.Докучаєва), третім відповідачем (ТОВ

агрофірма „Рассвет”) і четвертим відповідачем (ФОП ОСОБА_3) було укладено

договори про сумісну діяльність №№ 1 та 2 строком на 25 років.

Відповідно до

п.13.1 даних договорів вони набирали законної сили та вважались укладеними з

моменту затвердження Господарським судом Харківської області мирової угоди по

справі №Б-39/383-03. Крім того, цим же пунктом 

зазначених договорів була передбачена нотаріальна форма та реєстрація у

відповідних органах (органах податкової інспекції).

          Як вбачається з матеріалів справи, 22

грудня 2006р. ухвалою господарського суду Харківської області по справі №

б-39/383-03 було затверджено мирову угоду від 22.11.2006р. між боржником,

кредиторами, ТОВ агрофірма „Рассвет”, ФОП ОСОБА_3. Дана мирова угода набрала

чинності з моменту затвердження її судом.

          Умовами цих правочинів (п.п.4.1-4.2

мирової угоди, п.п.4.3.,4.4.,4.6.,6.9. Договорів №1 та №2 про сумісну

діяльність) передбачений перехід до третього та четвертого відповідачів права

власності та права користування державним майном та землею під ним. Тобто, дані

угоди фактично направлені на перехід майнових прав держави в особі першого

відповідача до ТОВ агрофірма „Рассвет”, ФОП ОСОБА_3 з відповідною зміною форми

власності.

Відповідно до

ст.ст.13,14 Конституції України земля, її надра, атмосферне повітря, водні та

інші природні ресурси,  які  знаходяться в межах території  України, природні ресурси її континентального

шельфу, виключної (морської) економічної зони є об'єктами права власності

Українського  народу. Земля  є 

основним  національним  багатством, 

що перебуває під особливою охороною держави. Право власності на землю

гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними

особами та державою  виключно відповідно

до закону.

          Відповідно до ст.ст.17,78-84

Земельного кодексу України право власності або право користування землею, що

знаходиться у державній власності набувається в порядку встановленому земельним

законодавством за рішенням відповідних органів виконавчої влади (у даному

випадку місцевої державної адміністрації).

          Крім того, договори про сумісну

діяльність №№1 та 2, мирова угода по справі № б-39/383-03 протирічать вимогам

Закону України „Про управління об'єктами державної власності”. Зокрема, цими

правочинами прямо порушено вимогу п.18, ст.11 вказаного закону в частині

погодження з органами Фонду державного майна України та державним органом з

питань банкрутства мирових угод та планів санації в процедурах банкрутства.

Статтею 203

Цивільного кодексу України встановлено наступні вимоги до правочинів: зміст

правочину не може суперечити Цивільному кодексу України, іншим актам  цивільного законодавства, а також моральним

засадам суспільства. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг

цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і

відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій

законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків,

що обумовлені ним. Правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може

суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх,  неповнолітніх чи непрацездатних дітей. Цим же

кодексом (ст.ст.215,216,228) встановлено підстави та наслідки визнання

правочинів недісними. Так, підставою недійсності правочину є недодержання в

момент вчинення  правочину стороною

(сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою

статті 203 Цивільного кодексу України. Недійсний правочин не створює юридичних

наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю. У разі недійсності

правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що

вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого

повернення, зокрема тоді,  коли одержане

полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, -

відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент

відшкодування. Якщо у зв'язку із вчиненням недійсного правочину другій стороні

або третій особі завдано збитків та моральної шкоди, вони підлягають

відшкодуванню винною стороною. Правові наслідки, передбачені частинами першою

та другою цієї статті, застосовуються, якщо законом не встановлені особливі

умови їх застосування або особливі правові наслідки окремих видів недійсних

правочинів. Правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він

був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина,

знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної

Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Правочин,

який порушує публічний порядок, є нікчемним.

          Згідно п.11 роз'яснення Вищого

арбітражного суду України N 02-5/111 від 12.03.99 „Про деякі питання практики

вирішення спорів, пов'язаних з визнанням угод недійсними „ необхідними умовами

для визнання угоди недійсною є її укладення з метою завідомо суперечною

інтересам держави і суспільства та наявність умислу хоча б у однієї із сторін

щодо настання відповідних наслідків. До таких угод належать, зокрема, угоди,

спрямовані на незаконне відчуження або незаконне користування, розпорядження

об'єктами права власності українського народу-землею, її надрами, іншими

природними ресурсами Для прийняття рішення зі спору необхідно встановлювати, у

чому конкретно полягало завідомо суперечна інтересам держави і суспільства мета

укладення угоди, якою із сторін і в якій мірі виконано угоду, а також вину

сторін у формі умислу. Наявність умислу у сторін (сторони) угоди означає, що

вони (вона), виходячи з обставин справи, усвідомлювали або повинні були

усвідомлювати протиправність укладуваної угоди і суперечність її мети інтересам

держави та суспільства і прагнули або свідомо допускали настання протиправних

наслідків.

          Згідно п.6 Постанови пленуму

Верховного суду України №3 від 28.04.78 „Про судову практику в справах про

визнання угод недійсними” судам слід мати на увазі, що дія норми про порушення

публічного порядку поширюється на угоди, які укладені з метою, завідомо

суперечною інтересам держави і суспільства, тобто порушують основні принципи

існуючого суспільного ладу. До них, зокрема, належать угоди, спрямовані на

використання  всупереч закону

колективної, державної або чиєїсь приватної власності з корисливою метою,

приховування фізичними та юридичними особами від оподаткування доходів,

використання майна, що знаходиться у їх власності або користуванні, на шкоду

правам, свободам і гідності громадян інтересам суспільства, на незаконне

відчуження землі або незаконне нею користування, розпорядження чи придбання

всупереч встановленим правилам предметів, вилучених з обігу або обмежених у

обігу. Задовольняючи позов у такій справі, суд повинен у рішенні вказати, у

чому конкретно полягала завідомо суперечна інтересам держави і суспільства мета

укладення угоди і хто з її учасників мав умисел 

на досягнення  цієї  мети.

Згідно зі

статтею 129 Конституції України, основними засадами судочинства є законність та

рівність усіх учасників судового процесу перед 

законом  і судом.

У відповідності

до статті 6 Конвенції про захист прав людини 

і основоположних свобод, яка ратифікована Законом України "Про

ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року,

Першого протоколу та протоколів N 2, 4, 7 та 11 до Конвенції",  кожен при вирішенні питання щодо його  цивільних 

прав  та обов'язків або при

встановленні  обґрунтованості  будь-якого кримінального обвинувачення,

висунутого проти нього, має право на справедливий   і 

відкритий  розгляд  упродовж 

розумного  строку незалежним

і  безстороннім  судом, 

встановленим  законом.

Відповідно до

вимог ст. 32 Господарського процесуального кодексу України: доказами у справі є

будь-які фактичні дані, на підставі  яких

господарський   суд   у 

визначеному  законом  порядку 

встановлює наявність  чи  відсутність 

обставин, на яких грунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші

обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до

ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна

довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та

заперечень.

Згідно ст.43

Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази

за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і

об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності,

керуючись законом.

          З огляду на вищезазначене, суд вважає

що позов Харківської об'єднаної державної податкової інспекції підлягає

задоволенню в повному обсязі, оскільки мирова угода від 21.11.2006р. по справі

№Б-39/383-03, договір про сумісну діяльність №1 та договір про сумісну

діяльність №2 були укладені з порушенням публічного порядку, а саме направлені

на порушення чинного законодавства про державно майно та посягають на

правовідносини щодо управляння та користування державним майном. При цьому, у

сторін цих правочинів був умисел на настання протиправних наслідків у вигляді

неправомірного заволодіння державним майном, що підтверджується включенням

уповноваженими особами відповідачів до оскаржуваних правочинів завідомо

протиправних пунктів, приведених вище.

Дані угоди не

були у встановленому порядку погоджені органами Фонду державного майна України

та державним органом з питань банкрутства. У даному випадку суд дійшов висновку

про наявність підстав для визнання оскаржуваних угод недійсними та застосування

наслідків передбачених ст.ст.215,216,228 Цивільного кодексу України.

Відповідно до

статті 49 Господарського процесуального кодексу України з відповідача  належить стягнути до Державного бюджету

України державне мито у розмірі, передбаченому статтею 3 Декрету Кабінету

Міністрів України “Про державне мито”, що становить 255,00грн. та згідно зі

статтею 44 Господарського процесуального кодексу України, Постановою Кабінету

Міністрів України від 29.03.2002р. № 411 

стягнути  на користь Харківського територіального

управління державної судової адміністрації України судові витрати на

інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 118 гривень., слід

покласти на відповідачів з вини яких спір доведено до суду.

Враховуючи

вищевикладене та керуючись ст.ст. 13, ст. 14 Конституції України,

ст.ст.203,215,216,228 Цивільного кодексу України, ст.ст. 17,78-84

Земельного  кодексу України, Законом

України „Про управління об'єктами державної власності”, статтями 1, 12, 33, 43,

44, 49, 75, ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. В

задоволенні усного клопотання про відкладення розгляду справи таклопотання про

припинення провадження по справі відмовити.

2. Позов

задовольнити повністю.

3. Визнати

недійсною мирову угоду від 21.11.2006р., укладену у справі господарського суду

Харківської області №Б-39/383-03 про банкрутство ДП "НДГ

"Докучаєвське" Харківського національного аграрного університету ім.

В.В. Докучаєва".

4. Визнати

недійсною угоду №1 про спільну діяльність укладену 21.11.2006р. між ДП

"НДГ "Докучаєвське" Харківського національного аграрного

університету ім. В.В. Докучаєва" та ТОВ АФ "Рассвет".

5. Визнати

недійсною угоду №2 про спільну діяльність, укладену 21.11.2006р. між ДП

"НДГ "Докучаєвське" Харківського національного аграрного

університету ім. В.В. Докучаєва" та ФО-П ОСОБА_3

6. Стягнути з

Державного підприємства "Навчально-дослідне господарство

"Докучаєвське "Харківського національного аграрного університету ім.

В.В. Докучаєва (62482, Харківська область, Харківський район, р/р

26004016818552 у ВАТ "Укрексімбанк" в м. Харкові, МФО 351618, код

ЄДРПОУ 00487522) до державного бюджету України (одержувач -  УДК у м. Харкові, № рахунку 31110095700002,

код ЄДРПОУ 24134490, код бюджетної класифікації 22090200, символ звітності

банку 095, банк одержувача - ГУДКУ у Харківській обл., МФО 851011) державне

мито в сумі 63,75 грн. та 29,50грн. - витрати на інформаційно-технічне

забезпечення судового процесу до державного бюджету України (одержувач

коштів  - 

УДК у м. Харкові, № рахунку 31213259700002, код ЄДРПОУ 24134490, код

бюджетної класифікації 22050000,символ звітності банку 259, банк одержувача -

ГУДКУ у Харківській обл., МФО 851011).

Видати наказ

після набрання рішенням законної сили.

7. Стягнути з

Фінансового управління Харківської районної державної адміністрації Харківської

області (61034, м. Харків, Комсомольське шоссе, 52, код ЄДРПОУ 02316233) до

державного бюджету України (одержувач - 

УДК у м. Харкові, № рахунку 31110095700002, код ЄДРПОУ 24134490, код

бюджетної класифікації 22090200, символ звітності банку 095, банк одержувача -

ГУДКУ у Харківській обл., МФО 851011) державне мито в сумі 63,75 грн. та

29,50грн. - витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу до

державного бюджету України (одержувач коштів 

-  УДК у м. Харкові, № рахунку

31213259700002, код ЄДРПОУ 24134490, код бюджетної класифікації 22050000,символ

звітності банку 259, банк одержувача - ГУДКУ у Харківській обл., МФО 851011).

Видати наказ

після набрання рішенням законної сили.

8. Стягнути з

Товариства з обмеженою відповідальністю агрофірми "Рассвет" (62421,

Харківський район, с. Тернова, р/р 26008321709001 в Харківському ГРУ

"Приватбанк", МФО 351533, код ЄДРПОУ 30712821) до державного бюджету

України (одержувач -  УДК у м. Харкові, №

рахунку 31110095700002, код ЄДРПОУ 24134490, код бюджетної класифікації 22090200,

символ звітності банку 095, банк одержувача - ГУДКУ у Харківській обл., МФО

851011) державне мито в сумі 63,75 грн. та 29,50грн. - витрати на

інформаційно-технічне забезпечення судового процесу до державного бюджету

України (одержувач коштів  -  УДК у м. Харкові, № рахунку 31213259700002,

код ЄДРПОУ 24134490, код бюджетної класифікації 22050000,символ звітності банку

259, банк одержувача - ГУДКУ у Харківській обл., МФО 851011).

Видати наказ

після набрання рішенням законної сили.

9. Стягнути з

Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 (АДРЕСА_1, код НОМЕР_1) до державного бюджету

України (одержувач -  УДК у м. Харкові, №

рахунку 31110095700002, код ЄДРПОУ 24134490, код бюджетної класифікації

22090200, символ звітності банку 095, банк одержувача - ГУДКУ у Харківській

обл., МФО 851011) державне мито в сумі 63,75 грн. та 29,50грн. - витрати на

інформаційно-технічне забезпечення судового процесу до державного бюджету

України (одержувач коштів  -  УДК у м. Харкові, № рахунку 31213259700002,

код ЄДРПОУ 24134490, код бюджетної класифікації 22050000,символ звітності банку

259, банк одержувача - ГУДКУ у Харківській обл., МФО 851011).

Видати наказ

після набрання рішенням законної сили.

Рішення

підписано 07.04.2008р.

Суддя                                               

                                            Светлічний

Ю.В.